Постанова № 30423691, 22.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2013 р. Справа №2а/0570/6400/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представника позивача Тюшкіної Л.А.

представника відповідача Морозової Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково недійсним та скасування рішення за №84 від 30.03.2012року на суму 12044,42грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Селидіввугілля» (далі - ДП «Селидіввугілля») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) про визнання частково недійсним та скасування рішення за №84 від 30.03.2012року на суму 12044,42грн., в тому числі не зараховані витрати коштів фонду в сумі 8029,61грн. та штрафні санкції у розмірі 50% від суми 4014,81грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки Відокремленого підрозділу «Шахта1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», 30.03.2012року відповідачем прийнято рішення № 84 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: ч.1, 2 ст.35, ч.1 ст.51, п.5 ч.1 ст.36, п.6 ч.1 ст.36, ст.1, ст.47, ст.48, ч.2 ст.53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001року за №2240-ІІІ, оскільки страхувальник оплатою часів роботи в розмірі 8029,61грн. за графіком змінності у повному обсязі, виходить за межі випадку тимчасової непрацездатності та оплачує часи роботи працездатної особи, а відповідно до законодавства кошти Фонду є цільовими і не можуть використовуватись не за призначенням.

Позивач вважає таке рішення в частині не зарахування витрат коштів фонду в сумі 8029,61грн. та штрафних санкцій у розмірі 50% від суми 4014,81грн. необґрунтованим на підставі наступного: п.4.1 Колективного договору позивача на 2010-2012роки (із змінами та доповненнями), прийнятому на конференції трудового колективу 27.03.2009року, зареєстрованого Новогродівським виконкомом 06.07.2009року за №137 передбачено тривалість робочого часу підземних працівників у кількості 30 годин на тиждень. Згідно п.13 Правил внутрішнього трудового розпорядку, які є невід'ємною частиною колективного договору, для працівників, зайнятих на підземних роботах передбачений наступний режим роботи на добу: 1 зміна - з 8-00годин до 14-00годин; 2 зміна - з 14-00годин до 20-00годин; 3 зміна - з 20-00годин до 2-00годин; 4 зміна - з 2-00годин до 8-00годин.

Норми ст.57 Кодексу законів про працю України зазначено, що час початку та закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності до законодавства, що знайшло своє відображення у п.4.1 Колективного договору та п.13 Правил внутрішнього трудового розпорядку, якими визначено режим роботи працівників, зайнятих на підземних роботах на добу.

П.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001року за №1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" передбачено, що сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість:

календарних днів, що підлягають оплаті, - за страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), для допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а також для добровільно застрахованих осіб та осіб, які сплачують єдиний податок, - для всіх страхових виплат;

днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи), - для допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, що і було зроблено страхувальником.

Законодавцем не встановлено обов'язок роботодавця нести витрати по оплаті непрацездатності найманих робітників більше чим за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності, тому роботодавець буде зобов'язаний стягнути з застрахованих осіб не прийняті до заліку Фондом суми витрат на оплату годин непрацездатності, що за графіком роботи припадають на другу добу у 4-ту зміну за 6 годин та вважати ці часи тимчасової непрацездатності прогулами.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви та просив її задовольнити.

Представник відповідача, посилаючись на ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001року за №1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням", ст.61 Кодексу законів про працю України, заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Державне підприємство «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33426253, 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, буд.41) зареєстровано 06.06.2005року Виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області,

Позивач в своїй структурі має відокремлений підрозділ «Шахта1/3 Новогродівська» (код ЄДРПОУ 33621589), який перебуває на обліку у Виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та УПФУ в м. Новогродівці Донецької області за реєстраційним номером 05-06-01-0178.

У період з 20.03.12року по 23.03.12року Фондом було проведено планову перевірку ПАТ «Енергомашспецсталь» з питань дотримання порядку використання страхових коштів Фонду, направлених на виплату допомоги застрахованим особам Відокремленого підрозділу «Шахта1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» за період з 01.01.11року по 31.12.11року. За результатами перевірки 23.03.12 було складено відповідний акт (а.с. 22-27).

Згідно вказаного акту під час планової перевірки позивача встановлені порушення ч.1, 2 ст.35, ч.1 ст.51, п.5 ч.1 ст.36, п.6 ч.1 ст.36, ст..1, ст..47, ст..48, ч.2 ст.53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001року за №2240-ІІІ, в частині оплати позивачем часів роботи в розмірі 8029,61грн. за графіком змінності у повному обсязі, які виходять за межі випадку тимчасової непрацездатності за листками непрацездатності (а.с.31-59), що призвело до оплати часу роботи працездатної особи, а відповідно до законодавства кошти Фонду є цільовими і не можуть використовуватись не за призначенням.

Відповідно до ст.61 Кодексу законів про працю України на безперервно діючих підприємствах, установах і організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях за умовами виробництва не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або тижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу.

П.4.1 Колективного договору позивача на 2010-2012роки (із змінами та доповненнями), прийнятому на конференції трудового колективу 27.03.2009року, зареєстрованого Новогродівським виконкомом 06.07.2009року за №137 передбачено тривалість робочого часу підземних працівників у кількості 30 годин на тиждень. Згідно п.13 Правил внутрішнього трудового розпорядку, які є невід'ємною частиною колективного договору, для працівників, зайнятих на підземних роботах передбачений наступний режим роботи на добу: 1 зміна - з 8-00годин до 14-00годин; 2 зміна - з 14-00годин до 20-00годин; 3 зміна - з 20-00годин до 2-00годин; 4 зміна - з 2-00годин до 8-00годин.

Статтею 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008 року №189 визначено поняття випадку тимчасової непрацездатності, а саме: випадком тимчасової непрацездатності вважається тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності, заповненого у відповідності до вимог чинного законодавства, з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листа непрацездатності - «Стати до роботи» (у графі «Стати до роботи» зазначається число і місяць, коли працівнику слід приступати до роботи).

Згідно ч.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Отже, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266.

Згідно п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множенням суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість: днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації, або за індивідуальним графіком роботи), - для допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця( приклад наведено у додатку 1).

У разі, коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також, коли в місцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата (п.5 цього Порядку).

Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 13.11.2001 №455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за №1005/6196, листок непрацездатності у разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією.

У п.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за №1456,10055, зазначено, що листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Порядок заповнення листків непрацездатності визначений у п.3.12, 3.13 цієї Інструкції, згідно до яких у графі «Стати до роботи» вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності». У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється «Продовжує хворіти» та зазначається номер нового листка непрацездатності.

Аналізуючи дані норми, суд зазначає, що відновлення працездатності у застрахованої особи виникає саме з того дня, який зазначений у листку непрацездатності у графі «Стати до роботи», а тому допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності, тобто до того дня, який зазначений у листку непрацездатності у графі «Стати до роботи».

Таким чином, діючим законодавством не передбачено обов'язок відповідача щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за години, які за індивідуальним графіком роботи переходили з останньої доби непрацездатності в наступну, тобто у добу відновлення працездатності.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем по справі правомірність прийняття спірного рішення за №84 від 30.03.2012року на суму 12044,42грн. доведена, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 94, 159, 160, 162,163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємтсва «Селидіввугілля» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково недійсним та скасування рішення за №84 від 30.03.2012року на суму 12044,42грн. - відмовити.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 22.03.2013 року. Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України складений 27.03.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Мозговая Н. А.