Постанова № 30423618, 26.03.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р. Справа №2a-1110/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД»

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12850,10 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2010 року державна податкова інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД» (надалі - відповідач) про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12850,10 грн.

За вказаним позовом 22.02.2010 року судом відкрито провадження у справі №2a-1110/10/0970 та вона призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 23.09.2011 року за клопотанням відповідача провадження в даній адміністративній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2а-2895/09/0970 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оволайн ЛТД" до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби про скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій.

01.03.2013 року до Івано-Франківського окружного адміністративного суду повернулася адміністративна справа №2а-2895/09/0970. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оволайн ЛТД" залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2009 року справі №2а-2895/09/0970 - без змін.

Ухвалою від 15.03.2013 року провадження у адміністративній справі №1110/10/0970 поновлено та призначено її до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що діяв на момент спірних правовідносин, заборгував перед бюджетом сплату штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі на загальну суму 12850,10 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи за його відсутності суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД» 06.12.2006 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради за адресою: вул. В.Івасюка, буд. 62, м. Івано-Франківськ, 76018, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру від 05.03.2013 року (а.с. 53-54). Відповідач взятий на облік як платник податків державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м. Івано-Франківську).

Податковим органом проведена перевірка відповідача, за результатами якої складено акт від 02.06.2009 року за №6945/09/15/23/34623849 про дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. На підставі вказаного акту позивачем винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 18.06.2009 року за №0003002303, згідно якого нараховано штрафні санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме не проведення розрахункової операції через РРО на неповну суму покупки, на загальну суму 12850,10 грн. (а.с. 7, 9-10).

Дане податкове повідомлення рішення було отримане відповідачем, однак встановлені ним грошові зобов'язання сплачені не були.

Заборгованість відповідача зі сплати штрафу в сумі 12850,10 грн. підтверджується дослідженими судом довідкою ДПІ у м. Івано-Франківську від 26.03.2013 року та копією облікової картки платника податку (а.с. 72-75).

Крім того, судом установлено, що податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 18.06.2009 року за №0003002303 було оскаржене відповідачем до суду. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2009 року в справі №2895/09/0970 у задоволенні позову відмовлено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.2013 року у справі №2224/10/9104 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД» до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби про скасування рішення, на вищевказану постанову, залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2009 року у справі №2895/09/0970 - без змін (а.с. 50-52).

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (надалі - Закон №265/95-ВР), у редакції на момент спірних правовідносин, визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до абзаців 2 та 3 статті 2 Закону№265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з наведеним в абзаці 14 статті 2 Закону №265/95-ВР визначенням, розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Право податкових органів здійснювати контроль за дотриманням вимог Закону №265/95-ВР передбачене частиною 1 статті 15 цього Закону, відповідно до якої контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена пунктами 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, а саме за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

У відповідності до статті 22 Закону №265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Пунктом 2.6 чинної на момент спірних правовідносин Постанови правління НБУ від 15.12.2004 року №5637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні" (зі змінами та доповненнями) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Абзац 3 пункту 1 діючого на той час Указу Президента України від 12.06.95 року N436 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" передбачає, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Приписами статті 25 Закону №265/95-ВР встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяв на момент спірних правовідносин, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпунктів 16.1.175 пункту 16.1 статті 16 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Кодекс державні податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 14.1.39 Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі на загальну суму 12850,10 грн., являються його податковим боргом.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі станом на момент розгляду справи судом, становить 12850,10 грн.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обгрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 122, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн ЛТД» (ідентифікаційний код 34623849) податковий борг в сумі 12850 (дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 10 коп. за рахунок майна, що належить даному товариству.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова складена в повному обсязі 26.03.2013 року.