Рішення № 3042358, 11.02.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.09 Справа № 20/13/09

Суддя Гандюкова Л.П.

м.Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтингова компанія “Логіка”, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСпецТрейд Коорпорейшен”, м.Запоріжжя

про стягнення суми 6216,53 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – Діордієв О.С. (довіреність № 598 від 13.01.2009р.);

Від відповідача –не з’явився, у попередніх засіданнях Чалаплюк Т.В.

(довіреність № 3 від 10.12.2008р.).

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з ТОВ “УкрСпецТрейд Коорпорейшен” на користь ТОВ КК “Логіка” суми основного боргу по договору купівлі-продажу автомобіля № 042-08а/к-п з урахуванням індексу інфляції у розмірі 4112,75 грн.; суми штрафних санкцій за прострочення повернення надлишково переплачених за автомобіль грошових коштів у розмірі 291,95 грн.; суми 3% річних у розмірі 36,49 грн. за користування чужими коштами; суми штрафних санкцій за прострочення поставки автомобіля в розмірі 1578,08 грн.; суми 3% річних за прострочення поставки автомобіля в розмірі 197,26 грн., всього суми 6 216,53 грн.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2008р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/13/09, судове засідання призначено на 19.01.2009р. У судовому засіданні 19.01.2009р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 02.02.2009р. Ухвалою суду від 02.02.2009р. в порядку ст.69 ГПК України за клопотанням сторін строк вирішення спору у справі продовжений до 16.02.2009р., розгляд справи відкладено на 11.02.2009р.

11.02.2009р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Просить стягнути з відповідача суму основного боргу за договором купівлі-продажу автомобіля № 042-08а/к-п з урахуванням індексу інфляції у розмірі 4112,75 грн., суму штрафних санкцій за прострочення повернення надлишково переплачених за автомобіль грошових коштів у розмірі 291,95 грн.; суми 3% річних в розмірі 36,49 грн. за користування чужими коштами; суми штрафної санкції за прострочення поставки автомобіля в розмірі 1578,08грн.; суми 3% річних за прострочення поставки автомобіля в розмірі 197,26 грн. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 536,625,712 ЦК України, ст.ст. 193,218,230,231,265 ГК України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідач позов не визнав з наступних підстав. Згідно умов договору купівлі-продажу автомобіля SEAT Leon Stylance 2.0 Tiptr від 19.04.2008р. покупець зобов’язався сплатити ціну автомобіля, яка на дату укладення договору складала 156000,00грн., не пізніше одного дня з дати підписання договору, тобто не пізніше 20.04.2008р. На випадок несвоєчасного перерахування грошей та зміни курсу євро сторони передбачили можливість самостійного уточнення остаточної ціни автівки без додаткового погодження за встановленою формулою. Враховуючи недотримання з боку покупця строку, передбаченого п.3.1 договору, а також збільшенням курсу євро на дату перерахування коштів порівняно з датою підписання договору, сторонами було прийнято рішення про сплату 160000,00 грн. Зайво перераховані грошові кошти було вирішено зарахувати в рахунок майбутніх технічних оглядів (06.10.2008р. технічне обслуговування автомобіля вартістю 800,00грн.). Стосовно стягнення штрафних санкцій, відповідач стверджує, що в повному обсязі виконав свої зобов’язання за договором, тому вимоги про застосування штрафних санкцій є безпідставними. Крім цього відповідач звертає увагу на те, що позовні вимоги суперечать фактичній сумі заборгованості, оскільки розбіжність сум підтверджується актом звірки розрахунків від 30.01.2009р. просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У судове засідання 11.02.2009р.відповідач не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином. Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи у відсутність відповідача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “УкрСпецТрейд Коорпорейшен” (Продавець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Консалтингова компанія “Логіка” (Покупець, позивач) був укладений договір купівлі-продажу автомобіля №042-08а/к-п, згідно з яким відповідач зобов’язався поставити у встановлений строк автомобіль SEAT Leon Stylance 2.0 Tiptr, а позивач – прийняти і оплатити його відповідно до умов даного договору (п.1.1).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.2.1 ціна автомобіля на дату укладення договору складала 156000, 00 грн. з урахуванням ПДВ 20%., яку Покупець зобов’язався повністю перерахувати Продавцю у вигляді авансу не пізніше одного дня з дати підписання договору.

Строк поставки автомобіля згідно з п.2.3 договору –не пізніше 65 робочих днів з дати внесення Покупцем авансу.

Матеріали справи свідчать, що відповідач виставив для оплати рахунок-фактуру №КО-0319 від 19.04.2008р. на суму 160 000,00 грн., в т.ч. ПДВ. 22.04.2008р. позивач перерахував відповідачеві суму 160000 грн. за авто згідно з виставленим рахунком, що підтверджується банківською випискою. 09.08.2008р. відповідач передав позивачу автомобіль за видатковою накладною №КО-0229, в якій вказана ціна товару з ПДВ у сумі 156 000 грн.

09.10.2008р. позивач направив ТОВ “УкрСпецТрейд Коорпорейшен” претензію з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 4 000 грн. зайво переплачені згідно рахунку-фактури №КО-0319 від 19.04.2008р. Одержання відповідачем претензії підтверджується повідомленням про вручення №2667327.

У грудні 2008р.ТОВ “Консалтингова компанія “Логіка” звернулося до господарського суду з позовом та просить, зокрема, стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 4112,75 грн., а також 3% річних в сумі 36,49 грн. та штрафні санкції на підставі п.6 договору за прострочення повернення надлишково сплачених коштів у вигляді пені в розмірі 291,95 грн. Також позивач просить стягнути штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 1578,08 грн. та 3% річних у розмірі 197,26 грн. за прострочення поставки автомобіля.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст.ст.525,526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона –(продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,2 ст.632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Положеннями ст.691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Пунктами 3.3, 3.4, 3.5 договору купівлі-продажу встановлено, що на дату зарахування грошових коштів за автомобіль, його остаточна ціна підлягає уточненню та визначається сторонами без додаткового узгодження по наведеній формулі. Продавець сповіщає покупця про уточнення ціни автомобіля на протязі одного дня з дати розрахунку уточненої ціни. Ціна автомобіля може бути пропорційно збільшена у випадку збільшення ставок український податків, зборів та інших платежів до бюджету, які прямо чи непрямо впливають на ціну автомобіля чи на митне оформлення автомобіля. Покупець здійснює доплату в строк не пізніше одного календарного дня з дати надання йому уточнених сум до оплати.

Як встановлено судом, у договорі купівлі-продажу від 19.04.2008р. сторони обумовили ціну автомобіля у розмірі 156 000 грн., однак у виставленому у той же день рахунку-фактурі відповідач вказав ціну товару у розмірі 160 000 грн. Будь-яких доказів для об’єктивного збільшення ціни товару та повідомлення про це Покупця відповідачем не надано.

Фактично позивачем здійснено передплату у сумі 160000грн., яка перевищує остаточну вартість автомобіля, який за договором передано відповідачем. Автомобіля вартістю 160000грн. відповідачем поставлено не було.

Згідно з ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів повернення надлишково сплачених грошових коштів передплати у розмірі 4 000 грн. на вимогу Покупця, яка згідно з повідомленням про вручення була одержана відповідачем 21.10.2008р., останнім не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 4000 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму 112,75 грн. інфляційних втрат за вересень –жовтень 2008р.та суму 291,95 грн. 3% за період з 09.08.2008р. по 25.11.2008р.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, а саме: повернення суми 4000грн. надлишково сплаченої передплати, вимоги про стягнення з відповідача суми втрат від інфляції та 3% річних є обґрунтованими, однак підлягають частковому задоволенню. Оскільки вимога про повернення 4000грн. була отримана відповідачем 21.10.2008р., втрати від інфляції за жовтень 2008р. становлять 68грн.; 3% річних за період з 21.10.2008р. по 25.11.2008р. становлять 11,48грн. (4000х3% :366 х35) .

Також позивач заявив до стягнення суму 291,95 грн. пені за прострочення повернення надлишково сплачених коштів, посилаючись на п.6.1 договору купівлі-продажу та Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Згідно з п.6.1 за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань за договором винна сторона несе відповідальність в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Оскільки штрафна санкція (пеня) за прострочення повернення надлишково сплачених коштів ні договором, ні законом не встановлена, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 1578,08 грн. та 3% річних у розмірі 197,26 грн. за прострочення поставки автомобіля за період з 21.07.2008р. по 08.08.2008р.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що строк поставки автомобіля –не пізніше 65 робочих днів з дати внесення Покупцем авансу (22.04.2008р.), тобто до 21.07.2008р. Автомобіль відповідно до видаткової накладної №КО-0229 був переданий Покупцю 09.08.2008р.

Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт порушення строку поставки товару судом встановлено, однак, позивач не доказав, що умовами договору чи приписами закону встановлена відповідальність за прострочення поставки автомобіля, тому вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.

Посилання позивача в цій частині на ч.6 ст.231 ГК України, Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” є необґрунтованим, оскільки зобов’язання щодо поставки товару не є грошовими, а тому вказаний Закон та ч.6 ст.231 ГК України до цих правовідносин не підлягає застосуванню.

У зв’язку викладеним, позов у цілому задовольняється частково.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача про те, що зайво перераховані грошові кошти було вирішено зарахувати в рахунок майбутніх технічних оглядів автомобіля, оскільки всупереч ст.ст.33,34 ГПК України відповідач не надав жодних доказів взаємної домовленості сторін про таке зарахування чи заяви про зарахування однорідних вимог, направленої відповідачу.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог необхідно стягнути 66грн.94 коп. витрат на державне мито та суму 77 грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСпецТрейд Коорпорейшен” (69050, м.Запоріжжя, вул.Східна, 8-В, код ЄДРПОУ 31757217, р/р26006300101262 в ЗФ ВАТ “ВіЕйБі Банк”, м.Запоріжжя, МФО 373317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтингова компанія “Логіка”(69006, м.Запоріжжя, вул..Леонова, буд.13, кв.14, код ЄДРПОУ 33869210, р/р 26003099800325 в ЗФ Ват “Кредит Промбанк”, м.Запоріжжя, МФО 373135) суму 4 000 грн. основного боргу, суму 68 грн. 00 коп. інфляційних втрат, суму 11 грн. 48 коп. –3 % річних, суму 66 грн. 94коп. витрат на державне мито, суму 77грн.44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 11.02. 2009р.