Рішення № 3042221, 18.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2009 р. Справа № 16/166-08

вх. № 8676/6-16

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Тюменцев В.Ю., довіреність № 85/1-237-3 від 12.12.08 р.

відповідача- Зубрич Д.О., довіреність № 06/3861 від 31.12.08 р

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" м. Харків

про стягнення 490847,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за несплаченими векселями у розмірі 415 852,96 грн. та суму відсотків за несплату, нарахованих згідно Уніфікованого закону, у розмірі 74 995,02 грн., на тій підставі, що відповідач станом на день подання позову до суду не оплатив видані ним прості векселі. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги з урахуванням доповнень.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнає частково у сумі заборгованості по векселям. Надав відзив на позовну заяву.

Розглянувши позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази і обґрунтування, судом встановлено наступне.

29.12..2006р. між ЗАТ „Укрінвест" та ВАТ „Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе (надалі - ВАТ „ХТЗ", або Позивач) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №К170-06, предметом якого є купівля-продаж простих векселів. За умовами вищевказаного договору позивач купив прості векселі в тому числі: АА 0547527 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.01.2007р., на суму 50 000 грн.; АА 0547528 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.02.2007р., на суму 70 000 грн.; АА 0547529 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.03.2007р., на суму 80 000 грн.; АА 0547530 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.05.2007р., на суму 75 852,96 грн.; АА 0547531 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.08.2007р., на суму 80 000 грн.; АА 0547532 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.09.2007р., на суму 30 000 грн.

Відповідно до ст. 194 ЦК України, цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Згідно зі ст. 14 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” вексель є цінним папером, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя. Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Відповідно до статті 2 Женевської Конвенції від 07.06.1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі Уніфікований закон застосовується до переказних та простих векселів, які видані на момент набуття чинності цієї Конвенції. Спірні векселі видані 04.12.2006р., а 06.01.2000р. для України набула чинності Женевська конвенція 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі. Таким чином, спірні відносини мають регулюватися Уніфікованим Законом “Про переказні векселі та прості векселі” та Законом України "Про обіг векселів в Україні".

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону “Про переказні векселі та прості векселі” до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема положення щодо строку платежу, давності, права регресу у разі неплатежу.

Перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст. 1, а простого - у ст. 75 Уніфікованого закону. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2-4 ст. 2, абзацах 2-4 ст. 76 Уніфікованого закону.

Судом встановлено, що надані до матеріалів справи векселі: АА 0547527 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.01.2007р., на суму 50 000 грн.; АА 0547528 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.02.2007р., на суму 70 000 грн.; АА 0547529 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.03.2007р., на суму 80 000 грн.; АА 0547530 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.05.2007р., на суму 75 852,96 грн.; АА 0547531 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.08.2007р., на суму 80 000 грн.; АА 0547532 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.09.2007р., на суму 30 000 грн., містять всі обов'язкові реквізити, передбачені статтею 75 Уніфікованого закону. На звороті кожного з вищевказаних векселів є належним чином оформлений індосамент „Платити наказу ВАТ „ХТЗ”.

Згідно зі статтями 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим. При цьому закреслені індосаменти вважаються ненаписаними.

Статтею 70 Уніфікованого закону “Про переказні векселі та прості векселі” встановлено, що позовні вимоги до акцептанта, що випливають із переказного векселя, погашаються після закінчення трьох років, які обчислюються із дати настання строку платежу.

Відповідно до ст. 78 Уніфікованого закону “Про переказні векселі та прості векселі”, векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем. За спірними простими векселями АА 0547527 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.01.2007р., на суму 50 000 грн.; АА 0547528 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.02.2007р., на суму 70 000 грн.; АА 0547529 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.03.2007р., на суму 80 000 грн.; АА 0547530 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.05.2007р., на суму 75 852,96 грн.; АА 0547531 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.08.2007р., на суму 80 000 грн.; АА 0547532 від 04.12.2006р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15.09.2007р., на суму 30 000 грн.. Позовні вимоги заявлені в межах строків, встановлених статтею 70 Уніфікованого Закону “Про переказні векселі та прості векселі”.

Відповідно до ст. ст. 70, 78 Уніфікованого Закону “Про переказні векселі та прості векселі”, право вимоги отримати платіж по векселю у позивача зберігається до векселедателя протягом трьох років, які обчислюються із дати настання строку платежа по спірним векселям, незалежно від опротестування векселя.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості за несплаченими векселями у розмірі 415 852,96 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення суми відсотків у розмірі 74 995,02 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 2 Закону "Про обіг векселів в Україні" передбачені статтями 48, 49 Уніфікованого закону відсотки на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову та від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Відповідно до ст. ст. 2, 76 Уніфікованого закону вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя

Таким чином, вексельні зобов'язання прямих боржників - векселедавця простого та акцептанта переказного векселя - можуть бути виконані належним чином тільки за умови його пред'явлення до платежу у визначеному шляхом зазначення населеного пункту або конкретної адреси місці.

Вказані вище векселі не були пред'явлені для оплати, протест проти несплати не вчинявся, що також підтверджується представником позивача у судовому засіданні.

На підставі п. 2 абзацу 1 ст. 48 Уніфікованого закону “Про переказні векселі та прості векселі”, векселедержатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу сплати відсотків.

Уніфікований закон як підставу для виникнення права на регрес установлює обов’язковість здійснення акта про відмову в платежі, вчиненого в публічному порядку. Згідно з чинним законодавством України таким актом є протест, що вчинюється нотаріусом отже, відповідно вимог ст. 44 Уніфікованого закону держатель може здійснювати права регресу, що належать йому, лише після пред’явлення векселю до оплати і після вчинення протесту.

У п. 20 Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007р. „Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних із обігом векселів”, зазначається, що кредитор який не довів належного пред’явлення векселя до платежу, вважається таким, що просрочив. До такого кредитора застосовуються наслідки, передбачені ст. 613 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Статтею 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене та те, що вексель є цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити, після настання строку, визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю), відповідач не надав докази оплати по вищезазначених векселях, позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості за несплаченими векселями у розмірі 415 852,96 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, у задоволені позовних вимог щодо стягнення 74 995,02 грн. відсотків за несплату за спірними векселями суд вважає за належне відмовити як не обгрунтовано заявлені до стягнення, оскільки векселі не пред’являлись до оплати, векселедавець не міг знати у кого саме знаходяться спірні векселі. Суд також відхиляє доводи, що відповідач міг скористатись правом внесення суми на депозит після настання строку платежу, суд зазначає, що це є правом, а не обов’язком відповідача.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст. 613 ЦК України, ст. ст. 1, 16, 48, 49, 75, 76, 70, 77, 78 Уніфікованого Закону “Про переказні векселі та прості векселі”, ст. ст. 1, 4, 12, 33-36, 43, 44, 46, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Харківміськгаз», код 03359552 (61004, м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 57/59 (у.ч. р/р 260063534 у ВАТ «Перший інвестиційний банк», МФО 300506)) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", код 05750295, (61007, М. Харків, пр-т Московський, 275 (у т.ч. р/р 26002032034803 АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005)) грошові кошти у сумі 415 852,96 грн., державне мито в сумі 4158,53 грн. та 99,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.02.2009 р.