Рішення № 3042204, 19.01.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.09 Справа № 28/490/08

Суддя Яцун О.В.

За позовом: Приватного підприємства “Ексклюзив трейд”, м.Тернопіль

До відповідача: Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів”, м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Кошличенко В.С. –представник на підставі довіреності №б/н від 10.12.2008р.

від відповідача: Косаревська О.М. –представник на підставі довіреності №164/1 від 16.05.2008р.

25.11.2008р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ПП “Фабрика делікатесних сирів”12660грн.00коп. основного боргу, інфляційних втрат у розмірі 202грн.60коп., 122грн.97коп. 3% річних та 981грн.31коп. пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.11.2008р. порушено провадження у справі №28/490/08, судове засідання призначено на 17.12.08р.

Разом з позовними вимогами, на адресу суду надійшло клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно або грошові суми відповідача.

В задоволені клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у справі №28/490/08 шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти відповідача було відмовлено.

За клопотанням представників сторін справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

З метою надання додаткових доказів розгляд справи було відкладено на 19.01.2009р.

В судовому засіданні 19.01.2008р. представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача суму основного боргу у розмірі 12660грн.00коп. визнав. Разом з тим, щодо заявлених вимог про стягнення інфляційних втрат представник відповідача зазначив, що розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції не відповідає вимогам чинного законодавства. Щодо нарахування суми пені представник відповідача заперечує, оскільки сторонами в письмовій формі не узгоджено нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання зобов’язань. Крім того, було зазначено, що загальна сума річних, яка підлягає сплаті відповідачем становить 109,68грн., на підставі чого просить заявлені вимоги задовольнити частково.

Суд визнав надані документи достатніми для прийняття рішення.

На підставі чого представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, зобов'язання виникають з угод; адміністративних актів; внаслідок заподіяння шкоди; з подій, що породжують цивільно-правові наслідки.

Як свідчать надані до суду документи, між сторонами виникли правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Позивач зобов’язався надати транспортні послуги, а відповідач, в свою чергу, мав прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно зі ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За своєю правовою природою спірний правочин є угодою перевезення.

Частина 1 ст.909 ЦК України передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі. Яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Як свідчать надані до суду документи, ПП “Ексклюзив-Трейд” надало ПП “Фабрика делікатесних сирів” транспортні послуги згідно договору-заявки №249 від 20.04.2008р, про що свідчать рахунок-фактура №Е-00000281 від 24.04.2008р. на суму 9600грн., акт здачі-приймання робіт №Е-00000286 від 24.04.2008р., податкова накладна №294 від 24.04.2008р. товарно-транспортні накладні; договору-заявки №283 від 11.07.2008р., що підтверджується рахунком-фактурою №Е-00000477 від 14.07.2008р. на суму 3060грн., актом здачі-приймання робіт №Е-00000473 від 14.07.2008р., податковою накладною №484 від 14.07.2008р., накладною №27 від 11.07.2008р.

Відповідно до пункту 11 договорів-заявок №249 від 20.04.2008р. та №283 від 11.07.2008р. оплата транспортних послуг проводиться протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку.

Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги, в повному обсязі не здійснив.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо сплати наданих послуг на його адресу була направлена претензія №5 від 21.07.2008р. з проханням сплати заборгованість.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.

Таким чином, сума боргу за надані послуги на момент розгляду справи становить 12660грн.00коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 12660грн.00коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 12660грн.00коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення 981грн.31коп. пені.

Згідно зі ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов’язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до наданого розрахунку сума пені за період прострочення з 27.04.2008р. по 11.09.208р. складає 981грн.31коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Разом з тим, заявлена вимога задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до норм ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Нікчемним правочином –це такий, недійсність якого встановлена законом і не потребує його судового визнання.

Відповідно до норм ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи той факт, що умовами договорів-заявок №249 від 20.04.2008р. та №283 від 11.07.2008р. сторони не передбачили відповідальність за неналежне його виконання (стягнення пені), в наслідок чого підстав для стягнення пені у позивача не виникло.

Таким чином, в частині позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

За порушення відповідачем грошового зобов’язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення 202грн.60коп. інфляційних втрат та 122грн.97коп. 3% річних.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Відповідно до розрахунку позивача сума інфляційних втрат за період прострочення з 01.05.2008р. по 01.09.2008р. складає 202грн.60коп., сума 3% річних за період з 27.04.2006р. по 11.09.2008р. складає 122грн.97коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Разом з тим, заявлені вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з п.11 договорів-заявок оплата за надані послуги здійснюється відповідачем протягом 3 днів з моменту отримання рахунку на оплату.

Позивач направляв відповідачу рахунки поштою.

Рахунок-фактура №Е-00000286 від 24.04.2008р. був отриманий відповідачем 05.05.2008р., отже, кінцевим днем оплати є 08.05.2008р. Прострочення зобов’язання відповідачем за договором-заявкою від 20.04.2008р. почалося з 09.05.2008р.

За період з 09.05.2008р. по 11.09.2008р. кількість прострочених днів становить 126 календарних днів. Таким чином, 3% річних, що має сплатити відповідач за договором-заявкою від 20.04.2008р. складають 99грн.15коп.

Рахунок-фактура №Е-00000473 від 14.07.2008р. був отриманий відповідачем 28.07.2008р., отже кінцевим днем оплати є 31.07.2008р. Прострочення виконання зобов’язання відповідачем за договором-заявкою від 11.07.2008р. почалося 01.08.2008р.

За період з 01.08.2008р. по 11.09.2008р. кількість прострочених днів становить 42 календарних днів. Таким чином, 3% річних, що має сплатити відповідач за договором-заявкою від 11.07.2008р.скадають 10грн.53коп.

Загальна сума річних становить 109грн.68коп.

В решті вимог щодо стягнення 3% річних слід відмовити.

Стосовно позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, слід зазначити наступне: розмір інфляційних втрат розраховується за повний місяць прострочення зобов’язань. Оскільки прострочення зобов’язань відповідачем починається з 09.05.2008р., розрахунок індексу інфляції розраховується з червня 2008р. по серпень 2008р. та складає 18грн.79коп. (9618грн.79коп. –9600грн.00коп.).

В решті позовних вимог слід відмовити, як безпідставно заявлені.

На підстав чого, доводи позивача та заперечення відповідача судом до уваги не приймаються.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.44, 49,75, 82-85 ГПК України, ст.11,526,530,611,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” (69084, м.Запоріжжя, вул. Димитрова, 50, р/р 2600730134907 в філії АКБ “Промінвестбанку”, МФО 305437, код ЄДРПОУ 32875438) на користь Приватного підприємства “Ексклюзив-Трейд” (46010, м.Тернопіль, вул. Коновальця, 4, кв.24. п/р 26008000035704 в КФ ВАТ “Універсал Банк”, МФО 322001, код ЄДРПОУ 32481879) 12660(дванадцять тисяч шістсот шістдесят)грн.00коп. заборгованості 109(сто дев’ять)грн.68коп. 3% річних, 18(вісімнадцять)грн.79коп. інфляційних втрат, 127(сто двадцять сім)грн. 88коп. державного мита та 108(сто вісім)грн.04коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 20 січня 2009р.