Ухвала суду № 30421435, 14.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 р.Справа № 2-а-7587/10/1570

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздільнофф Люкс» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання недійсними (скасування) податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Роздільнофф Люкс» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання недійсними (скасування) податкових повідомлень-рішень чинними та скасування податкових повідомлень-рішень Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 09 липня 2010 року № 0000372300/0 на суму 67.263,00 грн. та № 0000382300/0 на суму 53.811,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25 червня 2010 року, Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Роздільнофф Люкс» з питань правових взаємовідносин з фізичноб особою підприємцем ОСОБА_1 за період з 24 травня 2006 року по 31 березня 2009 року.

За твердженням позивача, висновок податкового органу, щодо порушення ТОВ «Роздільнофф Люкс» п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» є помилковим, оскільки господарські операції між позивачем та ФОП ОСОБА_1 мали реальний характер, податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, на момент вчинення правочинів державна реєстрація приватного підприємця ОСОБА_1 не була скасована та його не було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2009 року, реєстраційні документи ФОП ОСОБА_1 визнано недійсними з моменту реєстрації та визнано недійсним всі первинні бухгалтерські та податкові документи з моменту реєстрації ФОП ОСОБА_1

Постановою Одеського окружного адміністративного суду, від 28 січня 2011 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздільнофф Люкс» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області задоволено. скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000372300/0 від 09.07.2010 року, за яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 67.263,00 грн (44.842,00 грн. за основним платежем, 22.421,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) № 0000382300/0 від 09.07.2010 року, за яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 53.811,00 грн. (35.874,00 грн. за основним платежем, 17.937,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 25 червня 2010 року, Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Роздільнофф Люкс» з питань правових взаємовідносин з фізичноб особою підприємцем ОСОБА_1 за період з 24 травня 2006 року по 31 березня 2009 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 1155-183/23-00/34302603 від 25 червня 2010 року, яким встановлені порушення ТОВ «Роздільнофф Люкс» п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в наслідок чого було занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 35.874,00 грн., занижено податок на прибуток в сумі 44.842,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 1155-183/23-00/34302603 від 25 червня 2010 року, Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000372300/0 від 09.07.2010 року, за яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 67.263,00 грн., в тому числі 44.842,00 грн. за основним платежем та 22.421,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000382300/0 від 09.07.2010 року, за яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 53.811,00 грн., в тому числі 35.874,00 грн. за основним платежем, та 17.937,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що 04 липня 2008 року та 05 серпня 2008 року, між ТОВ «Роздільнофф Люкс» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договори № Х04/07-2По та № № Х05/07-2По, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний поставити ТОВ «Роздільнофф Люкс» ячмінь та ячмінь фуражний врожаю 2008 року.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2009 року, установчі документи ФОП ОСОБА_1 визнано недійсними з моменту реєстрації, визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 з моменту реєстрації, визнані недійсними всі первинні бухгалтерські та податкові документи ФОП ОСОБА_1 з моменту реєстрації, внаслідок чого перевіряючи дійшли висновку про порушення ТОВ «Роздільнофф Люкс» вимог податкового законодавства.

Судом встановлено, що 04 липня 2008 року та 05 серпня 2008 року, між ТОВ «Роздільнофф Люкс» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договори № Х04/07-2По та № № Х05/07-2По на постачання товару, а саме: ячменю та ячменю фуражного врожаю 2008 року. Під час проведення перевірки було встановлено фактичне виконання умов договору, що підтверджено відповідними видатковими накладними, податковими накладними. Факт виконання сторонами умов договору - поставки товару та його оплати підтверджено під час проведення перевірки, що знайшло своє відображення в Акті № 1155-183/23-00/34302603 від 25 червня 2010 року (а.с. 14).

В силу пп. 7.2.1. ЗУ «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до пп. 7.2.6. ЗУ «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що віднесення ТОВ «Роздільнофф Люкс» до складу податкового кредиту сум ПДВ, підтверджених податковими накладними та за умови встановленого фактичного виконання умов договору, сплачених в ціні товару на адресу ФОП ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ЗУ «Про податок на додану вартість».

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом перевіряє мого періоду у зв'язку з підготовкою, організацією веденням виробництва, продажем продукції.

В силу пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки судом встановлено, що господарські операції з ФОП ОСОБА_1 відображені відповідними бухгалтерськими проводками та підтверджені первинними документами, що не спростовується апелянтом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача порушень п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд першої інстанції, правильно не прийняв до уваги довід відповідача щодо визнання недійсними реєстраційних документів ФОП ОСОБА_1 з моменту реєстрації та визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію, як на підставу для висновку про неправомірність дій ТОВ «Роздільнофф Люкс».

В силу ч. 2 ст. 104 ЦК України, ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, а тому суд першої інстанції правильно зазначив, що факт прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів не тягне за собою недійсність всіх укладених угод та не позбавляє правового значення видані за господарськими операціями податкові накладні.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум відповідно до податкових накладних виданих ФОП ОСОБА_1, оскільки в силу Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 79 від 01 березня 2000 року, свідоцтво платника податку на додану вартість діє до дати анулювання.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час укладання угоди, її фактичного виконання, складання податкових накладних ФОП ОСОБА_1 був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздільнофф Люкс» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання недійсними (скасування) податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.