Постанова № 30420128, 20.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2013 року

Справа № 812/1979/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Агевича К.В.

при секретарі судового засідання Чуванову А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Лутугінська» державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 3147622,83 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області (далі – УПФУ в Лутугинському районі Луганської області) до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Лутугінська» державного підприємства «Луганськвугілля» (далі – ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта Лутугінська») про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 3147622,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта Лутугінська» зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності та є платником податку до УПФУ в Лутугинському районі Луганської області.

ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта Лутугінська» 07 червня 2012 року були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 на 2012 рік із зазначенням місячного розміру сум (список № 1 – 996021,23 грн., за списком № 2 – 48856,00 грн.), 02.11.2012 (список № 1 – 999231,14 грн., список № 2 – 52141,66 грн.) належних відшкодуванню відповідачем. Відповідач не оскаржив список осіб та суми зазначені в розрахунках. Розмір плати підприємства за вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року складає 3147622,83 грн.

Позивач зазначив, що ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта Лутугінська», в порушення вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не відшкодовує позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У зав'язку з цим, заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до Пенсійного фонду України відповідача за період з 25 жовтня 2012 року по 25 грудня 2012 року складає 3147622,83 грн., з яких за списком № 1 у розмірі 2994483,51 грн., за списком № 2 у розмірі 153139,32 грн.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта Лутугінська» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у сумі 3147622,83 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ВП «Шахта Лутугінська» ДП «Луганськвугілля» зареєстровано без права юридичної особи та перебуває на обліку в УПФУ в Лутугинському районі Луганської області, як платник страхових внесків (арк. справи 152, 156).

Відповідно до ст.96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Отже, юридична особа (головне підприємство – ДП «Луганськвугілля») є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобов’язань як на Головному підприємстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», тобто за списками № 1 та № 2, яким відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

Відповідно до частини 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками № 1 та № 2, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

- 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

- 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) до Пенсійного фонду України.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

У судовому засіданні встановлено, що позивачем на адресу ВП «Шахта Лутугінська» ДП «Луганськвугілля» були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.«а», «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунках за період з 25 жовтня 2012 року по 25 грудня 2012 року суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2, за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 2994483,51 грн. та за списком № 2 в сумі 153139,32 грн.

Сума заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та карткою особового рахунку відповідача ( арк. справи 6-74, 78-131, 134-141, 144-150).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.03.2013 було порушено провадження у справі про банкрутство боржника Державного підприємства «Луганськвугілля» (а.с.176-180). Офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на момент розгляду даної справи не має, що не заперечують сторони по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Посилання відповідача на ухвалу Господарського суду Луганської області про порушення справи про банкрутство та на положення ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», як на підставу відмови у задоволенні адміністративного позову суд вважає безпідставними, оскільки при розгляді позовної заяви відповідно до ч. 1 ст.17 Закону України № 2343 від 14.05.1992 року не може бути застосована ст. 19 Закону, оскільки норма вказаної статті стосується не стадії судового розгляду справи, а стадії виконавчого провадження і тому ніяким чином не може впливати на права позивача звертатися з позовами до суду про стягнення заборгованості, а також не може бути прийнята судом, як підстава відмови у задоволенні позовних вимог позивача.

Отже, на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій щодо громадян, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, ст. ст. 2, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Лутугінська» державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 3147622,83 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» (ідентифікаційний код 32473323) на користь управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за період з 25.10.2012 по 25.12.2012 у загальному розмірі 3147622,83 грн. (три мільйона сто сорок сім тисяч шістсот двадцять дві гривні 83 коп.), з яких: за списком № 1 у розмірі 2994483,51 грн. (два мільйона дев’ятсот дев’яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят три гривні 51 коп.), за списком № 2 у розмірі 153139,32 грн. (сто п’ятдесят три тисячі сто тридцять дев’ять гривень 32 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 25 березня 2013 року.

Суддя

К.В. Агевич