Постанова № 30419941, 29.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2013 р. Справа №805/1059/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:59

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - Заднепровської В.О.,

за участю

прокурора Хейфець Р.В.

представника позивача Дем’яненко І.В.

представника відповідача Гребельський В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора м.Докучаєвська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Докучаєвську до Фізичної особи-підприємця Гребельської Ірини Михайлівни про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Прокурор м.Докучаєвська, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Докучаєвську до Фізичної особи-підприємця Гребельської Ірини Михайлівни про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 10388,93 грн.

За клопотанням позивача ухвалою Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/1059/13-а позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 4769,93 грн. були залишені без розгляду.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати поточних платежів по податку на додану вартість відповідно до наданої податкової декларації, податкового повідомлення-рішення та пені, яке є узгодженим. Заходи прийняті податковим органом для погашення суми боргу не привели до позитивного результату. Враховуючи те, що сума заборгованості в розмірі 5619,00 грн. самостійно боржником не сплачена, у позивача виникли правові підстави для примусового стягнення боргу в судовому порядку.

Тому, просить суд стягнути з Фізичної особи – підприємця Гребельської Ірини Михайлівни (ІПН: 2275527462) заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 5619,00 грн., на розрахунковий рахунок №31110029700039, код платежу 14010100, банк-отримувач ГУДКСУ в Донецькій області, м.Донецьк, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687242.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Відповідач проти позову не заперечував, про що надав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Гребельська Ірина Михайлівна зареєстрована фізичною особою – підприємцем Виконавчим комітетом Докучаєвської міської ради Донецької області 04 травня 2005 року №22610000000000340, ідентифікаційний код 2275527462, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.5), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м.Докучаєвську Донецької області Державної податкової служби з 04 травня 2005 року за №22610000000000340, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 21 січня 2013 року №30768/10/18-013. (а.с.6)

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем до Державної податкової інспекції у м.Докучаєвську Донецької області ДПС були подані:

податкова декларація по податку на додану вартість за грудень 2011 року №8351 від 20 січня 2012 року якою визначив податкове зобов’язання по податку на додану вартість за звітний місяць у розмірі 1675,00грн. (а.с.19) Термін сплати 30 січня 2012 року;

податкова декларація по податку на додану вартість за січень 2012 року №9013213897 від 20 лютого 2012 року якою визначив податкове зобов’язання по податку на додану вартість за звітний місяць у розмірі 230,00грн. (а.с.17) Термін сплати 30 лютого 2012 року;

податкова декларація по податку на додану вартість за березень 2012 року №9035406790 від 20 квітня 2012 року якою визначив податкове зобов’язання по податку на додану вартість за звітний місяць у розмірі 2126,00грн. (а.с.15) Термін сплати 30 квітня 2012 року.

податкова декларація по податку на додану вартість за квітень 2012 року №9028035706 від 20 травня 2012 року якою визначив податкове зобов’язання по податку на додану вартість за звітний місяць у розмірі 1818,00,00грн. (а.с.13) Термін сплати 30 травня 2012 року;

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п.57.3 ст.57 кодексу вказано, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Державною податковою інспекцією у м.Докучаєвську Донецької області Державної податкової служби відповідачу направлена податкова вимога від 29 листопад 2011 року №463, яке надіслано відповідачу поштою та повернуто до податкової інспекції з повідомленням про повернення у зв’язку із закінченням терміну зберігання. (а.с.62)

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати у відповідності до вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України вийшли.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість. Також це підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку по податку на додану вартість станом на 31 грудня 2012 року. (а.с.93)

П.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 кодексу передбачено орган стягнення – це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Згідно п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора м.Докучаєвська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Докучаєвську до Фізичної особи-підприємця Гребельської Ірини Михайлівни про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5619,00 грн. – задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи – підприємця Гребельської Ірини Михайлівни (ІПН: 2275527462) заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 10388,93 грн., в тому числі основний платіж 10209,31 грн. та нарахована пеня в розмірі 179,62 грн. на розрахунковий рахунок №31110029700039, код платежу 14010100, банк-отримувач ГУДКСУ в Донецькій області, м.Донецьк, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687242.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 березня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 03 квітня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.