Постанова № 30419898, 21.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 р. Справа №805/3085/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: об 11 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., при секретарі судового засідання Швидуновій Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 264,17 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: Кривець Д.А. за довіреністю № 58 від 26.09.2012 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 764,17 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 764,17 гривень, яка утворилася в результаті несплати самостійно визначеної платником суми єдиного податку, штрафної санкції та пені, нарахованих податковим органом за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання. Оскільки відповідачем самостійно суму податкового боргу до бюджету не сплачено, посилаюсь на норми Податкового кодексу України, Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби прохали суд стягнути зазначену суми боргу у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та у зв'язку з тим, що відповідачем часткового заборгованість була погашена, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 264,17 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Таким чином, суд приймає уточнення позивачем своїх вимог та розглядає адміністративну справу за позовною заявою, враховуючи заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду із відміткою про його отримання. Заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи у відсутності відповідача до суду не надходило. Також суду не було надано заперечень проти позову або заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець Красноармійською районною державною адміністрацією Донецької області 22.04.2011 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та перебуває на обліку в Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 26.04.2011 року за № 582/29-014-4/2.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування відповідача переведено на спрощену систему оподаткування, вид діяльності відповідача - роздрібна торгівля з лотків та на ринках (група 1, обрана ставка єдиного податку 10 % до розміру мінімальної заробітної плати).

Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий борг зі сплати єдиного податку на загальну суму 764,17 гривень, який утворився в результаті несплати самостійно визначеної платником суми єдиного податку у розмірі 710,43 гривень, штрафної санкції у розмірі 53,65 гривень та пені у розмірі 0,09 гривень, нарахованих податковим органом за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, згідно п. 291.2. ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

Відповідно до п. 293.1. ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2. ст. 293 Податкового кодексу України).

Згідно п. 295.1. ст. 295 кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2. ст. 295 Податкового кодексу України).

В порушення вищенаведених правових норм, відповідачем до бюджету не було сплачено суму податкового зобов'язання з єдиного податку, про що податковим органом було складено акт про результати документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності сплати єдиного податку за червень 2012 року № 915/17-1/НОМЕР_1 від 16.08.2012 року.

На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 53,65 гривень (податкове повідомлення-рішення № 0004391701 від 17.08.2012 року).

З метою погашення податкового боргу відповідачу направлялася податкова вимога за № 500 від 23.11.2012 року на суму 427,47 гривень, з яких: 373,73 гривень - основний платіж, 53,65 гривень - штрафна санкція, 0,09 гривень - пеня, яка отримана останнім особисто 28.11.2012 року.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем податкова заборгованість частково погашена та станом на день розгляду справи податковий борг відповідача з єдиного податку з фізичних осіб становить 264,17 гривень.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Докази сплати податкової заборгованості відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 ПК України).

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України).

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України).

Таким чином, виходячи із змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми податкового боргу з єдиного податку в розмірі 264,17 гривень.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 264,17 гривень - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до місцевого бюджету (р/р 31510970700261 - єдиний податок, отримувач - місцевий бюджет Новоекономічної с/р, код ЄДРПОУ 37803022, банк одержувача - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016) суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 17 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 21 березня 2013 року у присутності сторін, що з'явились.

Повний текст постанови складено та підписано 26 березня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.