Рішення № 3041959, 26.01.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.09 Справа № 18/262/08

Суддя Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАЗінвестбуд” (юридична адреса: 69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського,11-Б; фактична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, 1)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн АВТО-Україна” (юридична адреса: 69123, м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, 5, кв. 115; фактична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, 5)

про стягнення 29 684,57 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Вебер Б.В. (довіреність № 4 від 01.08.2008 р.);

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

11.11.2008 р. заявлені позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн АВТО-Україна” (далі –ТОВ “Концерн АВТО-Україна”) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАЗінвестбуд” (далі – ТОВ “ЗАЗінвестбуд”) 29 723,75 грн. (25 364,31 грн. –основний борг, 2 184,87 грн. –пеня, 1 859,61 грн. –втрати від інфляції, 314,96 грн. –3% річних від простроченої суми), на підставі Договору поставки № 87-08 від 21.01.2008 р., ст.ст. 258, 509, 525, 526, 549, 550, 610, 611 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України (далі –ГК України).

17.11.2008 р. порушено провадження у справі № 18/262/08, судовий розгляд справи призначено на 05.12.2008 р.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 05.12.2008 р. строк вирішення спору у справі № 18/262/08 продовжено до 11.02.2009 р.

Ухвалою від 05.12.2008 р. розгляд справи відкладався на 26.01.2009 р.

Наданою представником позивача в судовому засіданні 26.01.2009 р. заявою, ТОВ “ЗАЗінвестбуд” уточнило позовні вимоги, зменшивши їх в частині стягнення з відповідача пені на суму 39,18 грн. Вказана заява, в частині зменшення позовних вимог, відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не суперечить чинному законодавству України, приймається судом до розгляду та задовольняється. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Також заявою від 26.01.2009 р. № 38-юр позивач уточнив юридичну адресу відповідача.

Заява позивача не порушує будь-чиїх прав, свобод та законних інтересів, не суперечить чинному законодавству України, а тому приймається судом до уваги.

У судовому засіданні 26.01.2009 р. позивач підтримав зменшені позовні вимоги з підстав, викладених у позові та відповідній заяві, і просить суд задовольнити їх та стягнути з відповідача 29 684,57 грн. (25 364,31 грн. –основний борг, 2 145,69 грн. –пеня, 1 859,61 грн. –втрати від інфляції, 314,96 грн. –3% річних від простроченої суми). Зазначив, що згідно укладеного Договору поставки № 87-08 від 21.01.2008 р. позивач поставив відповідачу будівельні матеріали на суму 25 392,76 грн. Товар був отриманий відповідачем повністю. Претензій з якості та кількості поставленого товару до позивача заявлено не було. Відповідач свої зобов’язання по оплаті отриманого товару виконав частково, сплативши лише 28,45 грн. У зв’язку із викладеним, позивач звернувся до господарського суду за захистом свої прав та інтересів.

Відповідач заявлені позовні вимоги не оспорив і не спростував, відзиву на позов суду не надав. В судове засідання 05.12.2008 р. представник відповідача за викликом не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. 03.12.2008 р. надіслав до господарського суду заяву, якою просив перенести розгляд справи у зв’язку із хворобою свого представника. Проте, в судове засідання 26.01.2009 р. представник відповідача вдруге не прибув, жодних заяв, клопотань та пояснень від ТОВ “Концерн АВТО-Україна” не надходило.

Згідно п. 3.6 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 26.01.2009 р., за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2008 р. ТОВ “ЗАЗінвестбуд” (постачальник і позивач у справі) та ТОВ “Концерн АВТО-Україна” (покупець і відповідач у справі) був укладений Договір поставки № 87-08 (далі –Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник передає у власність покупця будівельні матеріали, а покупець зобов’язується прийняти їх та оплатити на умовах, вказаних у дійсному Договорі.

Судом встановлено, що позивач у 2008 році поставив відповідачу товар на загальну суму 25 392,76 грн., про що свідчать видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, акти здачі-приймання робіт, оборотно-сальдова відомість за період з 01.11.2006 р. по 30.09.2008 р.

Згідно із п. 3.2. Договору розрахунок за товар здійснюється покупцем протягом 10 днів з моменту отримання товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснена часткова оплата за отриманий товар на суму 28,45 грн., про що свідчить банківська виписка від 27.03.2008 р. № БВ-0001161, відображена в оборотно-сальдовій відомості за період з 01.11.2006 р. по 30.09.2008 р. Заборгованість ТОВ “Концерн АВТО-Україна” перед позивачем за Договором поставки № 87-08 від 21.01.2008 р. склала 25 364,31 грн.

Відповідно до п. 7.1. Договору у разі несплати, неповної або невчасної оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми невиконаного у строк зобов’язання, за кожен день прострочення, враховуючи Закон України “Про відповідальність за невчасне виконання грошових зобов’язань”.

Дійсний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов’язань за ним, але не пізніше 31.12.2008 р.

Оскільки станом на 11.11.2008 р. заборгованість відповідачем сплачена не була, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з відповідною позовною заявою.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події…

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов’язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов’язанням термін, поставленого товару, на суму 25 364,31 грн., господарський суд вважає доведеним.

Таким чином, вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 25 364,31 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати вартості поставленої продукції в розмірі 2 145,69 грн. за період часу з 02.02.2008 р. по 18.09.2008 р.

Згідно із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: ...сплата неустойки.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 551, п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 7.1. Договору обумовили, що у разі несплати, неповної або невчасної оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми невиконаного у строк зобов’язання, за кожен день прострочення, враховуючи Закон України “Про відповідальність за невчасне виконання грошових зобов’язань”.

Наданий позивачем уточнений розрахунок пені на суму 2 145,69 грн. господарський суд вважає обґрунтованим, а вимогу ТОВ “ЗАЗінвестбуд” про стягнення цієї суми з відповідача такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача втрати від інфляції в сумі 1 859,61 грн. за лютий –серпень 2008 р. та три проценти річних в сумі 314,96 грн. за період часу з 02.02.2008 р. по 18.09.2008 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із розрахунком позивача, викладеному у додатку № 1 до позовної заяви, сума втрат від інфляції складає 1 859,61 грн., три проценти річних від простроченої суми складають 314,96 грн.

Наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та 3 % річних є обґрунтованим, зважаючи на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача вказаних сум ґрунтується на законі, а отже, задовольняється судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн АВТО-Україна” (юридична адреса: 69123, м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, 5, кв. 115; фактична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, 5; код ЄДРПОУ 34564035; р/р № 26009099800095 в ЗФ ВАТ “Кредитпромбанк”, МФО 373135) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАЗінвестбуд” (юридична адреса: 69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського,11-Б; фактична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, 1; код ЄДРПОУ 33836562; р/р № 260025003501 в ЗФ АБ “Брокбізнесбанк” м. Запоріжжя, МФО 373254) 25 364 (двадцять п’ять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 31 коп. основного боргу; 2 145 (дві тисячі сто сорок п’ять) грн. 69 коп. пені; 1 859 (одну тисячу вісімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 61 коп. втрат від інфляції; 314 (триста чотирнадцять) грн. 96 коп. 3% річних; 296 (двісті дев’яносто шість) грн. 85 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 09.02.2009 р.