Справа №0907/15529/2012
Провадження №22ц/779/755/2013
Категорія 48
Головуючий у І інстанції Островський Л.Є.
Суддя-доповідач Горейко М.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Горейко М.Д.
суддів: Девляшевського В.А., Ковалюка Я.Ю.,
секретаря Семянчук С.Й.
з участю апелянта ОСОБА_1, представника відповідача по довіреності ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2013 року, -
в с т а н о в и л а:
25.05.2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його заробітку щомісячно до досягнення дитиною 18 років.
В процесі розгляду справи позивач змінила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердому грошовому розмірі по 6000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що з 29.05.2003 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Фактично подружні стосунки між ними припинено через різні погляди на життя. Відповідач не цікавиться дитиною та не надає матеріальної допомоги на її утримання, хоча займається підприємницькою діяльністю, отримує високі доходи і має можливість утримувати дитину. В даний час вона не працює, її матеріальне становище суттєво погіршилось, самостійного доходу вона не отримує, а тому не в змозі самостійно забезпечити дитині достатній життєвий рівень. У зв'язку з наведеним просила позов задоволити.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2013 року задоволено частково позов ОСОБА_1. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердому грошовому розмірі по 1000 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема апелянт зазначає, що, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд неправильно встановив обставини щодо майнового стану відповідача. Так, всупереч ст. 212 ЦПК України суд не дав належної оцінки наданим нею доказам, а саме: довідці ДПІ м. Івано-Франківська від 31.01.2012 року про обсяг виручки ПП ОСОБА_2 за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, яка становила 491746,42 грн.; електронним листам ОСОБА_2, у яких він стверджує про високі прибутки, отримувані ним в Австрії, де він довший час проживає; долученим до матеріалів даної справи додатковим поясненням представника ОСОБА_2 від 29.06.2012 року (у справі Івано-Франківського міського суду №0907/6941/2012), у яких представник відповідача фактично визнав ту обставину, що ОСОБА_2 спроможний сплачувати аліменти в розмірі 6000 грн. щомісячно.
Також апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не досліджено обставин, які мають значення для справи. Зокрема, поза увагою суду залишився перший пункт її клопотання від 07.12.2012 року про запит до компетентних органів щодо підтвердження виплати учаснику товариства ТОВ «Енергобуд» ОСОБА_2 його частки в майні товариства у розмірі 19308600 грн. грошовими коштами або шляхом передачі майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі товариства, що відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ «Енергобуд» №26 від 25.01.2010 року становить 90%. Таким компетентним органом є державний реєстратор, а не ДПІ міста.
Крім того, апелянт стверджує, що при прийнятті рішення судом не враховано, що з 01 січня 2013 року прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років становить 1210 грн.
З наведених мотивів просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.
У засіданні апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримала з наведених в ній мотивів.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити. Рішення суду першої інстанції вважав законним та обґрунтованим.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, однак відповідач з сім'єю не проживає. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3), яка проживає з матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні і вихованні. Відповідач щомісячно коштів на утримання дитини не надає.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що батьки відповідно до норм СК України мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов'язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного та духовного розвитку. Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01.12.2012 року в розмірі 1197 грн. в місяць. З урахуванням доказів, поданих сторонами на обґрунтування та заперечення позовних вимог, стягненню з відповідача в користь позивача на утримання малолітньої дитини підлягають аліменти в розмірі 1000 грн.
Такий висновок суду є правильним, відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
В силу дії ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання обов'язків батьків щодо утримання дитини за загальним правилом визначаються за домовленістю між ними. При відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, той із батьків, з ким проживає дитина, має право на стягнення аліментів у судовому порядку.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 184 СК України, а також роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 17 постанови від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно інформації, яка міститься в листах державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську від 03.02.2012 року та від 21.01.2013 року (а.с. 13, 76) ОСОБА_2 перебуває на обліку в ДПІ в м. Івано-Франківську як суб'єкт підприємницької діяльності з 10.06.2005 року.
Таким чином суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що з відповідача слід стягнути в користь позивача аліменти на утримання їх малолітньої дитини в твердій грошовій сумі.
В силу дії ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Сторонами не надано доказів щодо поганого стану здоров'я як дитини, так і платника аліментів.
Що стосується їх матеріального становища, то позивач надала довідку підприємця ОСОБА_5 про те, що їх донька відвідує приватний дитячий садок і позивач оплачує 1500 грн. в місяць за навчання та догляд за дитиною і додатково оплачує транспортні послуги за довіз дитини за межі міста в загальній сумі 1000 грн. в місяць.
На обґрунтування значних доходів відповідача і можливість ним сплачувати аліменти в розмірі 6000 грн. в місяць позивач надала суду довідку ДПІ м. Івано-Франківська від 31.01.2012 року про обсяг виручки ПП ОСОБА_2 за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в розмірі 491746,42 грн. з відміткою про те, що дана інформація не являється підтвердженням чистого доходу платника; також електронні листи ОСОБА_2, у яких він пише про високі прибутки, отримувані ним в Австрії, де він довший час проживає; та додаткові пояснення представника ОСОБА_2 від 29.06.2012 року (у справі Івано-Франківського міського суду №0907/6941/2012), у яких представник відповідача фактично визнав ту обставину, що ОСОБА_2 спроможний сплачувати аліменти в розмірі 6000 грн. щомісячно.
Судом першої інстанції дано оцінку таким доказам як неналежним. Довідка ДПІ м. Івано-Франківська про обсяг виручки ПП ОСОБА_2 не містить ніяких відомостей про середній заробіток чи дохід відповідача, оскільки поняття обсягу виручки приватного підприємця і його середній заробіток (чи дохід) не аналогічні за змістом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.
Не підтверджені доказами і доводи апелянта, що судом не повно з'ясовано обставини щодо майнового стану відповідача.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для справи для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З урахуванням викладеного, вимог норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, встановленого законом з 1 січня 2013 року у розмірі 1210 гривні, однакового обов'язку обох батьків утримувати дитину, та того, що відповідач є молодою, здоровою, працездатною особою, інших утриманців немає, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно визначив розмір аліментів, підлягаючий стягненню з відповідача в користь позивача на утримання їхньої малолітньої доньки.
Питання судових витрат судом першої інстанції правильно вирішено відповідно до положень ч. 3 ст. 88 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим судом обставинам і визначеним відповідно до них правовідносинам, порушення норм матеріального та процесуального права судом не встановлено. Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Горейко М.Д.
Судді: Девляшевський В.А.
Ковалюк Я.Ю.
Судове рішення № 30419563, Апеляційний суд Івано-Франківської області було прийнято 01.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 0907/15529/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: