Постанова № 3041932, 16.02.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.09

Справа №АС 7/365-08.

Господарський суд Сумської області у складі судді Рижкова М.Б., розглянувши матеріали справи № АС7/365-08

За позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»

про стягнення 7911 грн. 22 коп.

Представники:

від позивача Груздо Т.С.

від відповідача не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 7911,22 грн. заборгованості, в тому числі: 7368,42 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році та 542 грн. 80 коп. – пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій.

До свого клопотання від 05.02.2009 року позивач додав уточнений розрахунок адміністративно-господарський санкцій та пені, відповідно до якого сума адміністративно-господарських санкцій складає 7368,42 грн., сума пені – 0 грн.

Відповідач у запереченні зазначає, що відносно Роменського комбінату хлібопродуктів господарським судом Сумської області порушена справа про банкрутство, а відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після порушення провадження у справі про банкрутства та введення мораторію не нараховується неустойка, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань, і, отже, сума пені є необґрунтованою та не підлягає стягненню. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що робоче місце для працевлаштування інваліда ним створене, однак ця особа перебуває у відпустці в зв’язку з вагітністю, пологами та догляду за дитиною, яка не досягла 3-х років. В зв’язку з чим відповідач просить суд відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХII від 21.03.1991р. зі змінами та доповненнями для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 вищевказаного Закону встановлено обов’язок підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 зазначеного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб – в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві ( в об’єднанні), установі.

Згідно звіту про зайнятість інвалідів за 2007 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 114 чоловік, норматив складає 5 робочих місця, фактично на підприємстві у 2007 році було створено 4 робочі місця для працевлаштування інвалідів. Розмір середньої річної заробітної плати на підприємстві за 2007 рік становить 7368 грн. 42 коп.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 16.04.2008 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 7368,42 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується звітом за формою 10-ПІ від 11.02.2008 року за 2007 рік, актом перевірки виконання вимог ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 16.10.2008 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Несплата відповідачем адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році, до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів призвела до ненадходження цих коштів до Державного бюджету України, що, в свою чергу, перешкоджає державі у створенні економічних, соціально-побутових, соціально-психологічних умов для задоволення потреб інвалідів, - чим порушуються інтереси держави та соціальні гарантії прав інвалідів.

Відповідач доказів сплати заборгованості не подав, тому вимоги позивача щодо стягнення 7368,42 грн. заборгованості визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Уточнені позовні вимоги Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» (42006, Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, 10; і.к. 00955880) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40030, м. Суми, вул. Горького, 2, код 23636315) 7368,42 грн. заборгованості, в тому числі: 7368 грн. 42 коп. адміністративно-господарських санкцій.

3. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили за заявою особи на користь якої винесена дана постанова..

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

5. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ М.Б. РИЖКОВ

Повний текст постанови складений та підписаний 20.02.2009 року.