Рішення № 30419221, 03.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2013 р.

Справа № 916/355/13-г

Господарський суд Одеської області

У складі судді – Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань – Ярошенко С.П.

За участю представників сторін:

Від позивача: Новикова Н.О. за довіреністю від 21.12.2012р. № 117;

Від відповідача: не з’явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державної установи „Держгідрографія” до приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” про стягнення 113 577,33 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна установа „Держгідрографія” (далі по тексту – ДУ „Держгідрографія”) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” (далі по тексту – ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство”) про стягнення заборгованості в сумі 124 743,01 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 117 723,90 грн., збитків від інфляції в сумі 63,09 грн. та пені в сумі 6 956,02 грн., обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за договором про маяковий збір № 479 СОФ від 23.12.2011р. щодо своєчасної оплати маякового збору, який справлявся з суден, агентованих ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство”.

У зв’язку із частковим погашенням відповідачем суми основного боргу в розмірі 11 165,68 грн., позивачем згідно із заявою від 03.04.2013р. було зменшено розмір заявлених позовних вимог до загальної суми 113 577 грн. 33 коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 106 558,22 грн., збитків від інфляції в сумі 63,09 грн. та пені в сумі 6 956,02 грн. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та була прийнята до розгляду господарським судом.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте жодного разу його повноважний представник в судові засідання не з’явився та про причини неявки суд не повідомив. Оскільки ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” не було подано відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

23.12.2011р. між ДУ „Держгідрографія” (Держгідрографія) та ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” (Морський агент) було укладено договір про маяковий збір № 479 СОФ, у відповідності до умов п.п. 1.2, 1.3 якого Морський агент від імені та за дорученням судновласника перераховує Держгідрографії маяковий збір і здійснює інші дії, пов’язані зі сплатою маякового збору. Маяковий збір справляється із суден, визначених пунктом 21 Положення про портові збори, при кожному заходженні у порт або проходженні його транзитом, крім проходження Керч-Єнікальського каналу транзитом.

Згідно зі ст. 116 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона його на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.

В силу положень ст. 117 Кодексу торговельного мореплавства України морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Згідно з положеннями п. 2.1 договору про маяковий збір № 479 СОФ від 23.12.2011р. Держгідрографія зобов’язується на підставі діючих тарифів здійснювати розрахунок суми маякового збору на підставі поданої Морським агентом заявки. Рахунки для сплати маякового збору направляються Морському агенту поштою, вручаються під розписку, або передаються засобами факсимільного чи електронного зв’язку. В свою чергу, положеннями п. 2.2 названого договору передбачено, що Морський агент зобов’язується не пізніше дати заходження судна у порт подавати уповноваженому представнику Держгідрографії інформацію про захід судна за формою, що наведена у додатку, копію обмірного свідоцтва при необхідності – класифікаційне свідоцтво, коносамент та інші документи, необхідні для нарахування маякового збору і виписки рахунку на сплату маякового збору. Крім того, Морський агент зобов’язався своєчасно сплачувати маяковий збір в порядку та розмірі, визначених чинним законодавством України, зокрема по суднах, що плавають під іноземним прапором – у ВКЗ, під прапором України – у національній валюті України.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом строку дії договору про маяковий збір № 479 СОФ від 23.12.2011р. до морських портів України заходили судна, агентовані ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство”, у зв’язку з чим, останнє зверталось до позивача із відповідними заявками /а.с. 63-77/ за формою, наведеною у додатку № 1 до названого договору, з метою інформування ДУ „Держгідрографія” про факти заходу суден до портів та, відповідно, визначення суми маякового збору.

На підтвердження факту надання позивачем послуг із забезпечення безпеки судноплавства у територіальних водах, які відповідно до законодавства оплачуються маяковим збором, між сторонами по справі було складено акти здачі-прийому робіт (послуг) /а.с. 78-124/ на загальну суму 117 723,90 грн.

Положеннями п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 3.7 договору про маяковий збір № 479 СОФ від 23.12.2011р. розмір маякового збору визначається відповідно до нормативних документів стосовно маякового збору, затверджених постановою Кабінету Міністрів України. Сплата маякового збору здійснюється Морським агентом в безготівковому порядку на банківські рахунки Держгідрографії, вказані в цьому договорі. Маяковий збір в повному обсязі сплачується до виходу судна із порту, а у разі неможливості з об’єктивних причин – не пізніше 5 банківських днів після дати виписки рахунку. Виконані Держгідрографією роботи згідно з даним договором підтверджуються двостороннім актом виконаних робіт.

З метою отримання плати за надані послуги із забезпечення безпеки судноплавства у територіальних водах, які відповідно до законодавства оплачуються маяковим збором, ДУ „Держгідрографія” було виставлено відповідачу до сплати відповідні рахунки /а.с. 17-62/ на загальну суму 117 723,90 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із актів цивільного законодавства та правочинів. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України. Використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

В силу приписів п. 1 Положенням про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. N 1544 (з наступними змінами та доповненнями) портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором. Маяковий збір у повному обсязі сплачується безпосередньо державній установі "Держгідрографія".

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 Порядку сплати маякового збору, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 4 травня 2006 р. N 423, порядок визначає механізм сплати на рахунки державної установи "Держгідрографія" (далі - Держгідрографія) коштів, отриманих від маякового збору. Цей Порядок є обов'язковим для застосування усіма суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від підпорядкованості та форми власності, які відповідно до Положення про портові збори, справляють із суден маяковий збір.

Відповідно п.п. 2.1, 2.3, 2.5, 2.7 Порядку сплати маякового збору, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 4 травня 2006 р. N 423, сплата маякового збору здійснюється судновласниками безпосередньо або через морських агентів, які є представниками судновласників, на банківські рахунки Держгідрографії. Нарахування маякового збору здійснюється уповноваженим представником Держгідрографії на підставі наданої морським агентом або судновласником інформації з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) чи в документі, що його замінює. Не пізніше дати заходження судна у порт морський агент або судновласник подає уповноваженому представнику Держгідрографії інформацію про захід судна за формою, що наведена у додатку, копію обмірного свідоцтва, при необхідності - класифікаційне свідоцтво, коносамент та інші документи, необхідні для нарахування маякового збору і виписки рахунку на сплату маякового збору. Морський агент або судновласник відповідають за достовірність наданої інформації.. Уповноважений представник Держгідрографії виписує рахунок на сплату маякового збору не пізніше однієї доби після отримання відповідної інформації від морського агента або судновласника про захід судна у порт. Рахунок передається морському агенту або судновласнику під підпис із зазначенням дати його отримання.

В порушення вищенаведених вимог чинного законодавства та умов договору про маяковий збір № 479 СОФ від 23.12.2011р., ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” як морський агент, тобто уповноважений представник судновласника, здійснило лише часткову оплату вартості наданих позивачем послуг із забезпечення безпеки судноплавства у територіальних водах, які відповідно до законодавства оплачуються маяковим збором, в сумі 11 165,68 грн., із порушенням строків внесення даного платежу, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед ДУ „Держгідрографія” з оплати маякового збору в сумі 106 558,22 грн.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 629 ЦК України, ст.ст. 84, 116, 117 Кодексу торговельного мореплавства України, п.п. 1.2, 1.3, 2.1, 2.3, 2.5, 2.7 Порядку сплати маякового збору, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 4 травня 2006 р. N 423, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ДУ „Держгідрографія” в частині стягнення із ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” суми заборгованості із маякового збору в розмірі 106 558,22 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції в сумі 63,09 грн., які є наслідком допущеного позивачем порушення власних зобов’язань. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції /а.с. 7-10/, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв’язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” збитків від інфляції в сумі 63,09 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з положеннями п. 4.2 договору про маяковий збір № 479 СОФ від 23.12.2011р. за порушення строків виконання зобов’язання по розрахункам із маякового збору за виставленими рахунками стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ суми несплаченого рахунку, по якому допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

З посиланням на п. 4.2 укладеного між сторонами по справі договору, позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 6 956,02 грн. за прострочення виконання прийнятих на себе грошових зобов’язань. Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” даного різновиду неустойки, проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки /а.с. 7-10/, господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 6 956,02 грн. підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” перед ДУ „Держгідрографія” в загальному розмірі 113 577,33 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 106 558,22 грн., збитків від інфляції в сумі 63,09 грн. та пені в сумі 6 956,02 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, господарському суду вбачаються правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення з ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” на користь ДУ „Держгідрографія” суми основного боргу в розмірі 106 558,22 грн., збитків від інфляції в сумі 63,09 грн. та пені в сумі 6 956,02 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 551, 610 – 612, 615, 617, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 84, 116, 117 Кодексу торговельного мореплавства України, п.п. 1.2, 1.3, 2.1, 2.3, 2.5, 2.7 Порядку сплати маякового збору, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 4 травня 2006 р. N 423, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору, які були понесені ДУ „Держгідрографія” при зверненні до суду із даними позовними вимогами, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України підлягають покладенню на відповідача у повному обсязі із урахуванням часткового погашення відповідачем спірної суми заборгованості під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 551, 610 – 612, 615, 617, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 84, 116, 117 Кодексу торговельного мореплавства України, п.п. 1.2, 1.3, 2.1, 2.3, 2.5, 2.7 Порядку сплати маякового збору, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 4 травня 2006 р. N 423, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” /68600, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, код ЄДРПОУ 01125821, р/р 2600801531105 в філії ПАТ „Укрексімбанк”, МФО 328629/ на користь державної установи „Держгідрографія” /02660, м. Київ, просп. Гагаріна, 23, код ЄДРПОУ 21720000, р/р 26007010030480 в ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України”, МФО 322313/ суму основного боргу в розмірі 106 558 грн. 22 коп. /сто шість тисяч п’ятсот п’ятдесят вісім грн. 22 коп./, збитки від інфляції в сумі 63 грн. 09 коп. /шістдесят три грн. 09 коп./, пеню в сумі 6 956 грн. 02 коп. /шість тисяч дев’ятсот п’ятдесят шість грн. 02 коп./, судовий збір в сумі 2 494 грн. 86 коп. /дві тисячі чотириста дев’яносто чотири грн. 86 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 04.04.2013р.

Суддя С.П. Желєзна