Рішення № 30418847, 19.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1267/13

19.03.13

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»

до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Пушкарьова К.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 19 березня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

22 січня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 89263090041027 від 18.01.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (відповідач) грошових коштів в порядку регресу в розмірі 29 501,33 грн. (двадцять дев’ять тисяч п’ятсот одна гривня 33 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВС/3926167.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 21.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року розгляд справи, у зв’язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 19.03.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2007 року між позивачем (надалі - Страховик) та Гавро Вадимом Георгійовичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір страхування наземного транспорту (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту – Договір добровільного страхування або Договір).

Об’єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Део», державний реєстраційний номер АН 20920 СІ.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема – пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 22.11.2011р. на вул. Таганрозькій в м. Маріуполь, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Део», державний реєстраційний номер АН 20920 СІ, що знаходився під керуванням Страхувальника та автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер АО 6462 АК, що знаходився під керуванням Богар Валентина Юрійовича.

В результаті ДТП автомобіль «Део», державний реєстраційний номер АН 20920 СІ було пошкоджено, що підтверджується довідкою від 28.10.2011р., виданою органами МВС України на ім’я Страхувальника (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано страхове відшкодування в розмірі 30 011,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 726 від 24.01.2012р. (копія розрахункового документу міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № К-2 від 16.01.2012р. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 27.02.2012р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Богар Валентином Юрійовичем п. 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р.

Як свідчать матеріали справи Яцконич Світланою Миколаївною застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер АО 6462 АК, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3926167 (тип договору – 1, належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв’язку з укладенням відповідачем з Яцконич Світланою Миколаївною полісу страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/3926167, відповідач прийняв на себе обов’язок відшкодовувати завдану Богар Валентином Юрійовичем шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер АО 6462 АК.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Богар Валентином Юрійовичем транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер АО 6462 АК.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Як визначено зі звіту про оцінку автомобіля № 648 від 11.01.2012р. (копія звіту в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Део», державний реєстраційний номер АН 20920 СІ, внаслідок ДТП, що відбулося 22.11.2011р., становить: 30 224,33 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2012р. в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію на виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 30 011,33 грн. (копія міститься в матеріалах справи). Факт надсилання та отримання вимоги підтверджується: описом вкладення в цінний лист, фіскальним чеком про оплату відправки № 5331 та поштовим повідомленням реєстр. № 49094 0327197 0 (копії документів містяться в справі). Позивач зазначає, що відповідач на претензію не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 1191 Цивільного кодексу України, з урахуванням того, що полісом № ВС/3926167 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн., а також франшизу в розмірі - 510,00 грн., обґрунтованими є вимоги позивача про те, що сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Богар Валентином Юрійовичем, транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер АО 6462 АК, складає: 29 501,33 грн. з розрахунку: 30 011,33 грн. (відшкодована шкода) – 510,00 грн. (франшизи за полісом № ВС/3926167).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (ідентифікаційний код: 20113829, адреса: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 48А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (ідентифікаційний код: 69000, адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 34, п/р 26500050000003 у ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровська, МФО 305229), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу – 29 501,33 грн. (двадцять дев’ять тисяч п’ятсот одна гривня 33 копійки) та судові витрати в сумі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/1267/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.03.2013р.

Суддя О.В. Котков