Постанова № 30418778, 21.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2013 року Справа № 812/1285/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання Чуванову А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання недійсним запису та зобов'язання вчинити певні дії-

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання недійсним запису та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивачі зазначили, що з метою звірки 28.01.2013 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до УПФУ у Новоайдарському районі Луганської області заяви про надання копії Картки особового рахунку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування. 30 січня 2013 року позивачами були отримані відповіді за копіями картки особового рахунку фізичної особи-підприємця який обрав спрощену систему оподаткування зі змісту яких їм стало відомо про наявність боргу у розмірі 4010,30 грн.

Позивачі вважають наявність запису в особовому рахунку по нарахування внеску згідно повідомлення розрахунку незаконною, оскільки процедура щодо складання повідомлення-розрахунку та осіб відносно яких воно складається закріплена в Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 №21-5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289 та стосується виключно осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або осіб, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску щодо фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, яки обрали спрощену систему оподаткування регулюється п.4.6 Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно якого зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, у зв'язку з чим позивач робить висновок що вказана Інструкція не містить норм які передбачають можливість складання повідомлення - розрахунку та нарахування внеску відносно нього - фізичної особи - підприємця яка обрала спрощену систему оподаткування.

На підставі наведеного, позивачі просили визнати недійсним запису у особовому рахунку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зобов'язати відповідача скасувати запис у особовому рахунку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

04 березня 2013 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду роз'єднано у самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання недійсним запису та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання недійсним запису у особовому рахунку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який обрав спрощену систему оподаткування, номер реєстрації платника 0306, по нарахуванню до сплати внеску який нарахований згідно повідомлення розрахунку у сумі 4010,30 грн., скоєний за відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області, вчинити певні дії, скасувати запис у особовому рахунку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичної - особи підприємця ОСОБА_1, який обрав спрощену систему оподаткування, номер реєстрації платника 0306, по нарахуванню до сплати внеску який нарахований згідно повідомлення розрахунку у сумі 4010,30 грн., залишено на розгляді у адміністративній справі № 812/1285/13-а.

04 березня 2013 року під час судового засідання представник відповідача надав суду заперечення, в обґрунтування якого зазначив наступне. ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області 01 грудня 2009 року, номер запису про державну реєстрацію 2 371 017 0000 000526. В Управлінні перебуває як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування та відповідно платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 № 22-2 передбачено, що фізичні особи - підприємці на спрощеній системі оподаткування формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт, згідно з додатком 5 до Порядку, один раз на рік до першого квітня року, що настає за звітним роком.

Представник відповідача зазначив, що позивач звіт про суми нарахованого єдиного внеску за 2011 звітний рік, при терміні формування та подання звіту до органів Пенсійного фонду України один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом (базовим звітним періодом є календарний рік), не подав, що з його боку є порушенням підпункту 4 частини 2 статті 6 Закону України № 2464-VI, про що головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області був складений акт № 29 від 16.05.2012 та застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 170, 00 грн.

У відповідності до п. 8 ст. 9 Закону України № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Для платників визначених п. 1 ст. 4 Закону України № 2464 базовим звітним періодом є календарний рік, тобто до 20 січня 2012 року.

Представник відповідача зазначив, що позивач в порушення норм Закону України № 2464 не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за фізичною особою - підприємцем за 2011 рік утворилася заборгованість у розмірі 4010,30 грн.

Позивачу було надіслано вимогу № Ф-192 від 04.10.2012 про сплату боргу на суму 4010,30 грн. та повідомлення - розрахунок, у якому зазначено розрахунок суми, яка підлягає сплаті за результатами підприємницької діяльності за 2011 рік, для виконання зобов'язань по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з повідомленням про вручення поштового відправлення. На момент подання позовної заяви, позивач має недоїмку по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за підсумками роботи 2011 року в розмірі 4010,30 грн. та штрафних санкцій в розмірі 170 грн.

Також, представник відповідача зазначив, що оскільки звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, який позивач повинен бути подати до 1 квітня 2012 року, не поданий то в рамках виконання функцій Пенсійного фонду, керуючись ст. 12 Закону України № 2464, сума боргу в розмірі 4010,30 грн. занесена до картки особового рахунку позивача на підставі вимоги від 04.10.2012 № Ф-192. Відображення даної суми боргу у картки особового рахунку у графі 6 «Нараховано згідно повідомлень розрахунку носить технічний характер.

Враховуючи вищезазначене, представник Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі за необґрунтованістю.

11 березня 2013 року у судовому засіданні позивач надав суду заяву про долучення додаткових вимог, в обґрунтування якої зазначив наступне. 05.02.2013 УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області надало листи відповіді за № 1110/03-10 та № 1109/03-10. Позивач зазначив, що згідно даних листів виникли обставини які є невід'ємними від даної справи і засвічують незаконність виникнення вимоги № Ф-192 від 04.10.2012 про сплату боргу. У зв'язку з чим, позивач також просив визнати недійсною вимогу № Ф-192 від 04.10.2012 про сплату боргу у сумі 4010,30 грн.

18.03.2013 позивач під час судового засідання надав суду відгук на заперечення від 01.03.2013, у якому зазначив наступне. Надані відповідачем відомості на думку позивача вказують на те, що його не було взято на облік як платника єдиного внеску на якого поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» після реєстрації його як підприємця 01.12.2009 і у зв'язку з цим у відповідача відсутнє право щодо скоєння будь яких дій в межах ЗУ № 2464 встановлених для осіб на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», тобто як зазначив позивач взагалі відсутня правоздатність. Наведені в запереченні факти не доказують відповідності встановленим законодавствам вимогам дій відповідача під час складання вимоги № Ф-192 та під час винесення запису в особовий рахунок на думку позивача мають наслідок визнання їх недійсними.

Позивач у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду додаткове заперечення, у якому зазначив, що позивач використовує працю найманих працівників на умовах трудового договору є роботодавцем та платником єдиного внеску за найманих працівників. У відповідності до норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 за № 2464 позивач нараховує, обчислює і сплачує єдиний внесок за найманих працівників та щомісячно подає встановлену звітність про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску до територіального органу Пенсійного фонду України. Представник відповідача зазначив, що ці факти підтверджують їхні доводи про те, що позивач хибно тлумачить чинне законодавство та свідомо порушує його в частині сплати єдиного внеску як фізична особа - підприємець.

У зв'язку з чим, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, у зв'язку з необґрунтованістю.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд прийшов до такого.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області, як фізична особа-підприємець з 01.12.2009 за № 2 371 000 0000 001025, що підтверджується свідоцтвом Серії НОМЕР_1 про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с.98), перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Новоайдарському районі Луганської області як платник єдиного внеску з 05.02.2001 за № 0306, що підтверджується повідомлення від 12.12.2012 № 58 про взяття на облік платника єдиного внеску (а.с.38).

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до Закону №2464-VІ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є - роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частинами 11 та 12 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. (частини 2,3 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI, 08.07.2010.)

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI, 08.07.2010 передбачено що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частина 14 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI, 08.07.2010 передбачає, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Згідно п.15 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI, 08.07.2010 суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Пункт 16 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI, 08.07.2010 передбачає, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Згідно п. 7.2.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом, накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

Як вбачається із матеріалів справи, головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Селіною Тетяною Олександрівною складено акт № 29 від 16.05.2012 (арк. справи 45), в якому встановлено факт неподання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Додатку 5 «Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік».

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування (арк. справи 77).

Згідно рішення № 122 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 16 травня 2012 року застосовано штрафні санкції до ОСОБА_1 у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170,00 грн. за неподання звітності (арк. справи 43).

Зазначене Рішення отримано 19.05.2012 ОСОБА_1 особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 43), доказів щодо оскарження цього рішення позивачем не надано суду, а тому є чинним на час розгляду справи.

Згідно ч.11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

На виконання вимог вищезазначеного закону Управлінням Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області були сформовані та надіслані відповідачу, рекомендованим листом з повідомленням, повідомлення-розрахунок від 04.10.2012 (а.с.41) та вимогу від 04.10.2012 № Ф-192 про сплату боргу в розмірі 4010,30 грн., які повернулося до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області з відміткою на поштовому відправленні «за закінченням терміну зберігання» (а.с.40).

Відповідно до пункту 6.4. розділу VI Інструкції № 21-5 вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього її місця проживання з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Оскільки поштове відправлення із зазначеною вимогу повернулося на адресу відповідача з незалежних від УПФУ причин, суд дійшов висновку, що вимогу про сплату боргу від 04.10.2012 № Ф-192 на суму 4010,30 грн. вручено позивачу належним чином.

Доказів оскарження позивачем зазначеної вимоги суду не надано, як і доказів погашення позивачем заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 4010,30 грн.

Враховуючи викладене, вимога про сплату боргу від 04.10.2012 № Ф-192 на суму 4010,30 грн., сформована і надіслана управлінням Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області позивачу для узгодження, є правомірною і скасуванню не підлягає.

Згідно ст.12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд та його територіальні органи, зокрема, здійснюють контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, забезпечують збір та ведення обліку надходжень від слати єдиного внеску.

Механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначений Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283.

Облік надходження сум платежів ведеться спеціалістами відділу обліку надходження платежів управлінь Пенсійного фонду України (п.1.3. Порядку). Проведення операцій з обліку сум платежів спеціалістом відділу обліку надходження платежів органів Пенсійного фонду здійснюється в автоматичному режимі в хронологічному порядку за датами здійснення операцій на підставі документів, які підтверджують правильність та своєчасність цих операцій.

Згідно п 2.2 розділу II Порядку документами, на підставі яких здійснюється облік сум нарахованих платежів шляхом занесення інформації про суми, що підлягають сплаті платниками, до карток особових рахунків платників, є:

а) самостійно визначені платником: звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які подаються платником до органів Пенсійного фонду та на підставі яких здійснюється нарахування єдиного внеску;

б) розраховані відповідним органом Пенсійного фонду, в т.ч. вимога про сплату недоїмки, тощо.

З метою обліку нарахованих та сплачених сум платежів від позивача, Управлінням була сформована картка особового рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який обрав спрощену систему оподаткування за реєстраційним номером 0306 (арк. справи 8).

Відповідно до п.4.2.2 розділу IV Порядку суми платежів, нарахованих відповідним органом Пенсійного фонду, проводяться у картках особових рахунків, в т.ч. і за даними реєстру виданих вимог про сплату недоїмки та нарахування пені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Управлінням Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області правомірно внесено борг позивача в сумі 4010,30 грн. до картки особового рахунку, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та дій, довів суду правомірність своїх дій та прийнятого рішення у відповідності до вимог діючого законодавства, що є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову в повному обсязі.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки рішення ухвалено не на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання недійсним запису, зобов'язання вчинити певні дії та визнання недійсною вимоги №Ф-192 від 04.10.2012 відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову буде складено у повному обсязі до 26 березня 2013 року.

Суддя К.В. Агевич