Постанова № 30418766, 01.04.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р. Справа № 821/1144/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю представників: позивача - Кротко Н.М. та відповідача - Бабаскіної Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби до Відділу державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Державна податкова інспекція у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ у Цюрупинському районі) звернулась до суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач, ВДВС Цюрупинського РУЮ), в якому просить визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Цюрупинського РУЮ Херсонської області Бабаскіної Т.Б. в частині винесення постанови від 07.03.2013року про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа Цюрупинського районного суду Херсонської області від14.08.2012 року № 2121/1-391/11, скасувати таку постанову та зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню вищезазначеного виконавчого документа.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області 14.08.2012р. видано виконавчий лист № 2121/1-391/11 про конфіскацію в дохід держави всього майна, яке є власністю засудженого Гомилка Василя Григоровича. Даний виконавчий лист направлено для виконання до Відділу державної виконавчої служби Цюрупинського РУЮ. Проте державним виконавцем ВДВС Цюрупинського РУЮ Бабаскіною Т.Б. 07.03.2013 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2121/1-391/11 від 14.08.2012р. з тих підстав, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не вказано повну адресу місця проживання чи перебування боржника та його ідентифікаційний номер.

Позивач не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки вважає, що виконавчий документ, яким є виданий Цюрупинським районним судом Херсонської області виконавчий лист № 2121/1-391/11 від 14.08.2012р., у повній мірі відповідає встановленим ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» вимогам до виконавчого документу, зокрема в ньому зазначено прізвище, власне ім'я та по батькові боржника, його місце проживання та місце перебування. Стосовно відсутності індивідуального ідентифікаційного номеру боржника позивач посилається на зміни в ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», які вступили в силу з 08.08.2012р., згідно яких у виконавчому документі зазначається індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (для фізичних осіб - платників податків), або номер і серія паспорта боржника для фізичних осіб-громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відповідну відмітку у паспорті громадянина України. Крім того, в редакції вказаного Закону від 06.05.2012 року, яка діяла до 08.08.2012року та на момент розгляду кримінальної справи районним судом, а також набрання законної сили рішенням, передбачалось зазначення індивідуального ідентифікаційного номеру боржника лише за його наявності. Таким чином, позивач вважає, що індивідуальний ідентифікаційний номер боржника повинен був зазначений у виконавчому листі лише за його наявності.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що у відповідача були відсутні перешкоди для відкриття виконавчого провадження, а відтак дії щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та сама ця постанова є протиправними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що поданий позивачем виконавчий документ не відповідав визначеним ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимогам, а саме у ньому не було вказано ідентифікаційний номер боржника та повну адресу місця проживання боржника чи перебування. При цьому представник відповідача вказував на те, що відсутність у виконавчому документі адреси місця проживання боржника є перешкодою для відкриття виконавчого провадження, оскільки це позбавляє державного виконавця виконати приписи ст.ст.20, 25, зазначеного Закону в частині надання боржнику строку для добровільного виконання рішення та щодо надсилання документів виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області 14.08.2012р. цим судом видано виконавчий лист № 2121/1-391/11 про конфіскацію в дохід держави всього майна, яке є власністю засудженого Гомилка Василя Григоровича. Даний виконавчий лист направлено для виконання до Відділу державної виконавчої служби Цюрупинського РУЮ. Проте державним виконавцем ВДВС Цюрупинського РУЮ Бабаскіною Т.Б. 07.03.2013р. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2121/1-391/11 від 14.08.2012р. з тих підстав, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не вказано повну адресу місця проживання боржника та його ідентифікаційний номер.

Крім того, позивач неодноразово вже звертався до ВДВС Цюрупнського РУЮ з цим виконавчим листом для його примусового виконання. Однак, як вбачається з відміток у виконавчому листі відділом державної виконавчої служби вже вп'яте виносилась постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі невідповідності виконавчого документа вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, вважаючи його необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування постанови ВДВС Цюрупинського РУЮ від 07.03.20132 року ВП №36924135 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, від 21.04.1999. (надалі - № 606-XIV).

Положеннями ст.1 Закону № 606-XIV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону виконанню державною виконавчою службою підлягають, зокрема, такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

Законом № 606-XIV у статті 18 встановлені певні вимоги до виконавчого документу.

Згідно цієї статті, у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З наявної у матеріалах справи копії виконавчого листа видно, що у ньому зазначено повне ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) боржника, проте не в повному обсязі вказано місце проживання, місце перебування та не зазначено індивідуальний ідентифікаційний код боржника, як передбачено вимогами ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»

На думку суду це є перешкодою для здійснення примусового виконання виконавчого листа № 2121/1-391/11, оскільки у виконавчому документі не наведено достатньо даних, що дозволяють достовірно ідентифікувати боржника.

Суд вважає необхідним зазначити, що відкриття виконавчого провадження неможливе, оскільки внаслідок відсутності адреси місця проживання боржника державний виконавець не в змозі виконати вимоги ст. 25 Закону № 606-XIV в частині виявлення майна, його опис та конфіскація .

Враховуючи відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного номеру, повної адреси місця проживання чи перебування боржника, державний виконавець не мав реальної можливість та відповідні повноваження перевірити наявність майна, зазначеного в описі, виявити інше майно, що підлягає конфіскації та провести інші виконавчі дії, передбачені Законом № 606-XIV.

Крім того, суд бере до уваги вимоги ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України від 28.12.1960р., які діяли на час винесення Цюрупинським районним судом Херсонської області вироку відносно Гомилка Василя Григоровича, які встановлюють, що вирок, який набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніш як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції.

Суд разом із своїм розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов'язок виконати вирок.

У разі якщо вирок або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який надсилається на виконання органам державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Аналізуючи положення наведених вище правових норм, суд приходить до висновку, що виконавчий лист, який видається судом на виконання рішення у кримінальній справі, повинен відповідати вимогам, які висуваються Законом № 606-XIV до виконавчого документу.

На час видачі Цюрупинським районним судом Херсонської області виконавчого листа № 2121/1-391/11, тобто 14.08.2012р., ст. 18 Закону № 606-XIV діяла в новій редакції, яка передбачала обов'язкове зазначення ідентифікаційного коду боржника та повної адреси його проживання чи перебування, однак ці відомості у виконавчому листі відсутні, в тому числі місце проживання боржника вказано як с. Виноградове Цюрупинського района Херсонської області, без зазначення конкретної адреси.

Слід також зазначити, що ст.ст. 332-335 КПК України визначені вимоги до форми та змісту вироку суду у кримінальній справі, відповідно до яких у рішенні суду не є обов'язковим зазначення повного місця проживання чи перебування засудженого та його індивідуальний ідентифікаційний номер. В той же час, до виконавчого листа, виданого районним судом у кримінальній справі, вноситься резолютивна частина вироку, яка не повинна згідно з чинним процесуальним законодавством мітити вищевказані відомості. Ці відомості зазначаються судом у виконавчому листі на підставі інших матеріалів справи.

На думку суду, наведені обставини унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в частині конфіскації в дохід держави всього майна, яке є приватною власністю засудженого.

Згідно із ст. 26 № 606-XIV, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону, а також наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно, в межах наданих повноважень та на підставі вимог Закону № 606-XIV винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 07.03.2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови.

Також суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача вчинити дії по відкриттю виконавчого провадження, оскільки в даному випадку відсутні для цього підстави з огляду на те, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена законно.

Крім цього, суд враховує ту обставину, що підставою для зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії є наявність певних обставин - це протиправність дій чи допущена бездіяльність, чого в даному випадку у діях відповідача не має.

Інші твердження позивача не спростовують висновків суду зроблених в судовому засіданні.

Отже, враховуючи вищезазначене, в задоволенні позову ДПІ у Цюрупинському районі про визнання протиправною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 квітня 2013 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 11.5