Постанова № 30418721, 21.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 р. Справа №805/2554/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о 12 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., при секретарі судового засідання Швидуновій Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості з податку на прибуток у розмірі 751 800,00 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: Мочкаєв Ю.І. за довіреністю № б/н від 07.03.2013 р.

від відповідача: Могила Д.В. за довіреністю № 4 від 02.01.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Торезька об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості з податку на прибуток у розмірі 751 800,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган посилається на вимоги ст. ст. 67, 124 Конституції України, ст. ст. 20, 95 Податкового кодексу України та зазначає про те, що платник податків станом на момент звернення до суду має податковий борг у розмірі 751 800,00 гривень, який утворився у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання з податку на прибуток, самостійно визначеного платником у податковій декларації. Оскільки відповідачем добровільно суму податкового боргу до бюджету не сплачено, посилаюсь на норми Податкового кодексу України, Торезька об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби просить суд стягнути зазначену суми боргу у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив про його задоволення, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що вимоги позивача засновані на нормах діючого законодавства та відповідають даним бухгалтерського і податкового обліку підприємства, а тому позовні вимоги визнаються у повному обсязі.

При цьому, представником позивача суду було надано заяву про встановлення способу, строку та порядку виконання судового рішення, в обґрунтування якої послався на незбалансованість економіки підприємства та збитковість його діяльності, на підтвердження чого надані баланс станом на 31.12.2012 року, звіт про фінансові результати за 2012 рік, динаміку обсягів виробництва та реалізації підприємства, аналіз фінансових результатів, оцінку капіталу, зміни майнового стану підприємства, характеристику оборотних засобів, характеристику дебіторської заборгованості і зобов'язань, роз шифровку дебіторської заборгованості, основні техніко-економічні показники реалізації програм розвитку вугільної промисловості України на період до 2025 року підприємства, фінансово-економічні показники підприємства та копії рішень суду про стягнення з підприємства податкового боргу.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заяви про встановлення способу, строку та порядку виконання судового рішення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Сторона, до якої застосовуються заходи стягнення коштів за податковим боргом - Державне підприємство «Сніжнеантрацит», яке зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради 06.03.2002 р., ідентифікаційний код юридичної особи 31906124 та перебуває на обліку в Торезькій об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 06.03.2002 року за № 555.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість Державного підприємства «Сніжнеантрацит» перед бюджетом складається з податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 751 800,00 гривень, який виник внаслідок несплати самостійно визначеного податкового зобов'язання згідно податкової декларації № 10880 від 26.12.2012 року.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до статті 191 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, крім іншого виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом; здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Право на звернення до суду органів державної податкової служби передбачено статтею 20 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, Торезька об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Так, відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків, зокрема, сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядки і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порушення вищенаведених вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив у повному обсязі суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, з метою погашення податкового боргу відповідачу направлялися та вважаються врученими податкові вимоги:

перша за № 1/172 від 01.04.2002 року на суму 18413461,91 гривень, з яких: 15640395,17 гривень - основний платіж, 82752,97 гривень - штрафна санкція, 2690313,77 гривень - пеня;

друга за № 2/331 від 03.06.2002 року на суму 18413461,91 гривень, з яких: 7288226,89 гривень - основний платіж, 500426,68 гривень - штрафна санкція, 2697210,58 гривень - пеня.

Проте, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення вказаної заборгованості, не призвели до її погашення.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується добровільно несплачений податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 751 800,00 гривень, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Оскільки зазначені вище обставини відповідачем визнаються, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КАС України, вважає ці обставини доведеними як такі, що визнаються сторонами.

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 751 800,00 гривень.

Стосовно заяви відповідача про встановлення способу, строку та порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Як зазначено представником відповідача, по даній справі є необхідність у встановленні способу, строку та порядку виконання постанови шляхом відстрочення її виконання строком на 3 роки з наступних підстав.

Несвоєчасна сплата в бюджет зазначених зобов'язань з податку на прибуток відбулася через незбалансованість економіки підприємства в попередніх роках та в 2012 році.

Згідно звіту про фінансові результати за 12 місяців 2012 року ДП «Сніжнеантрацит» є збитковим підприємством.

Обсяг доходу від реалізації вугільної продукції через низькі ціни на неї не покриває витрат на видобуток і збагачення продукції, що постійно збільшуються у зв'язку з ростом цін на матеріали і тарифи на послуги.

За 12 місяців 2012 року при середньомісячному випуску товарної продукції на суму 197 43 грн., середньомісячні витрати склали 41319 грн. Тобто для виробничих потреб у середньому на місяць дефіцит складає - 21517 грн. Частково дефіцит покритий коштами держпідтримки на собівартість у сумі 21230 грн. Щомісячні непокриті збитки склали 3484 грн. або 41806 грн. за 12 місяців 2012 року.

Крім того, за 12 місяців 2012 року підприємством отримані збитки по витратам, зробленим по законодавчо неврегульованим питанням, а саме:

- утримання соц. культ. об'єктів - 3653 грн.;

- вугілля та ПДВ на вугілля, відпущене працівникам та пенсіонерам 19240 грн.;

- відрахування профкому 2087 грн.;

- допомога при виході працівників на пенсію 1999 грн.;

- інші відрахування працюючим 2556 грн.

Разом сума збитків складає 29535 грн.

Зазначені витрати, передбачені галузевою угодою і колективним договором, утворюються незалежно від фінансово положення підприємства.

В цілому за 12 місяців 2012 року фінансові результати до оподаткування склали збитки у сумі 41806 грн.

Дебіторська заборгованість становить 61265 грн.

Кредиторська заборгованість підприємства становить 359684 грн., в тому числі: заборгованість по оплаті праці - 16219 грн., заборгованість до бюджету 58500 грн.

Зупинка діяльності ДП «Сніжнеантрацит», яка була наслідком вилучення коштів, негативно відобразитися на енергетичній безпеці держави, оскільки робота електростанцій планується з урахуванням вугілля, яке постачається підприємством.

Також, у своїй заяві відповідач вказує на те, що економічна та фінансова спроможність підприємства, що складається у теперішній час та складатиметься у найближчі 10 років на підприємстві, не дозволяє погасити податкову заборгованість перед державним бюджетом у розмірі 168207 грн. та заборгованість перед іншими кредиторами на загальну суму 301184 грн. не створюючи нових боргів.

Крім того, підприємство вже здійснює виконання інших судових рішень про стягнення заборгованості на загальну суму 109707 грн.

Ще одним підтвердженням наявності обставин для встановлення строку, способу та порядку виконання постанови суду шляхом відстрочення її виконання строком на 3 роки є також те, що у 2013 - 2015 роках ДП «Сніжнеантрацит» планує провести роботу з залучення до відпрацювання запасів уклонного поля по пласту h7 «Кащеєвський» шахти ім. Л.И.Лутугіна ДП «Торезантрацит», що дозволить підприємству мати з 2016 року додатковий очисний забій та збільшити річний видобуток підприємства на 400 тис. грн. Обсяг річної товарної вугільної продукції збільшиться на 211,9 тис. тон, що в грошовому еквіваленті за цінами на теперішній час складає 193303 грн.

При цьому, відповідно до плану роботи підприємства у період 2013 - 2025 роки підприємством заплановане збільшення обсягів видобутку вугілля до 870 тис. тон, підвищення вартості товарної продукції підприємства до 628,73 грн. за 1 тону продукції.

Таким чином, дані показники дають підстави вважати, що через 3 роки ДП «Сніжнеантрацит» матиме фінансову можливість виконати постанову Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/2554/13-а.

Наведене свідчить про відсутність на даний час можливості погасити усю суму заборгованості, що в свою чергу може призвести до подальшого накопичування податкового боргу підприємства та подальшого збільшення розміру кредиторської заборгованості у значних розмірах, в той час як застосування режиму відстрочення виконання судового рішення забезпечить стабільне функціонування та розвиток підприємства і оплату вказаної заборгованості позивачу у майбутньому.

З огляду на вищевикладене та, проаналізувавши документи бухгалтерського обліку, надані представником відповідача у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення відповідачем та можливість встановлення способу виконання даного рішення суду шляхом відстрочення сплати заборгованості з податку на прибуток підприємств у розмірі 751 800,00 гривень строком на три роки.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості з податку на прибуток у розмірі 751 800,00 гривень - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (код ЄДРПОУ 31906124) у банках, обслуговуючих платника податків, до Державного бюджету України (код платежу 11023100, отримувач - Державний бюджет, банк отримувача - УДКС м. Сніжне ГУ ДКУ СУ в Донецькій області, МФО 834016, код - 38024012, р/р 31110002700078) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 751 800 (сімсот п'ятдесят одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп.

Встановити спосіб, строки і порядок виконання даної постанови шляхом відстрочення її виконання строком на 3 (три) роки, починаючи з дня набрання постановою законної сили.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 21 березня 2013 року у присутності сторін, що з'явились.

Повний текст постанови складено та підписано 26 березня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.