Постанова № 30418458, 02.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02 квітня 2013 року 15 год. 15 хв. Справа № 808/1338/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Шмаріні І.О., за участю представника позивача - не прибув, представника відповідача - не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

05 лютого 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі іменується - позивач) до ОСОБА_1 (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути на його користь суму заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 755 грн. 40 коп.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов'язань, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет та при реалізації владної управлінської функції суб'єктом владних повноважень відносно суб'єкта господарювання винесено рішення - податкову вимогу, якою покладено обов'язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Дане рішення є діючим, проте відповідачем в повному обсязі не виконане. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просить суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою судді від 21.02.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

02.04.2013 позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте його представник подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не подав до суду жодних заяв, клопотань, письмових заперечень на адміністративний позов чи пояснень.

Керуючись приписами ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ст. 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки, матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, тому спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем - ОСОБА_1, подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік від 28.04.2012 №89973, в рядку 09 якої самостійно визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 755 грн. 40 коп. (а.с. 5), та Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого (рухомого) майна та/або від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) та/або в результаті прийняття у спадщину чи подарунок майна (а.с. 7), в якому у графі «Спадщина чи дарування» самостійно визначено суму податку в розмірі 755 грн. 40 коп.

За приписами п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується - ПК України) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленими підрозділами у випадках, визначеними цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітній період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПК України, фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Зі змісту податкової декларації вбачається, що звітним періодом в даному випадку був 2011 рік, а тому самостійно визначена сума податкового зобов'язання підлягала сплаті відповідачем строком до 01 серпня 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем сума самостійно визначеного грошового зобов'язання не була сплачена у строки, визначені п. 179.7 ст. 179 ПК України, а відтак контролюючим органом вживались заходи щодо стягнення заборгованості у встановленому статтею 59 ПК України порядку: податкова вимога від 02 серпня 2012 року №4 надсилалась на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією (а.с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи податкова вимога відповідачем не оскаржувалась ані в адміністративному, ані в судовому порядках, та на час розгляду справи є невідкликаною в силу приписів статті 60 ПК України.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст. 70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 №276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за №843/11123, є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, кий має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму додаткового боргу або його частини.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється органам державної виконавчої служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби суму боргу по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 40 (сорок) коп., яку зарахувати на р/р33213801700009, код платежу 11010500, отримувач: Місцевий бюджет шевченківського району, код отримувача: 38025367, банк: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська