Рішення № 30413248, 04.03.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 2703/12409/2012

Провадження 2/764/382/2013

Категорія 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого - судді Фисюк О.І

при секретарі - Руднєвій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі до ОСОБА_1 про зобов'язання до зносу самочинно побудованого об'єкту, позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання до виконання певних дій,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року позивач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі (далі по тексту - Інспекція ДАБК у місті Севастополі), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив суд зобов'язати відповідача за власний рахунок знести конструкцію водоспаду з гранітного каміння на торцевій стіні багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне будівництво здійснено відповідачем самовільно, у відсутність відповідної дозвільної документації, з порушеннями вимог законодавства у галузі містобудівної діяльності, зокрема, статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 16 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 13 квітня 2011 року № 466, тобто у відповідності зі статтєю 376 Цивільного кодексу України воно є самовільним.

В ході вирішення спору відповідно до статті 34 ЦПК України до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, вступила ОСОБА_2 Зазначеною особою пред'явлений позов до ОСОБА_1, в якому заявлено вимоги про зобов'язання відповідача виконати припис Інспекції ДАБК у місті Севастополі від 21 грудня 2011 року, а саме: у ліцензованій організації замовити проект та згідно із затвердженим проектом здійснити посилення оголеної зовнішньої плоскості стіни домоволодіння по АДРЕСА_1.

Позовні вимоги з посиланнями на приписи статті 282, частини 5 статті 319, частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України мотивовані тим, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. У зв'язку зі зносом раніше розташованої на суміжній ділянці під будинком АДРЕСА_2 старої будівлі, яка примикала до будинку № НОМЕР_1, на цей час стіна останнього, яка одночасно є однією з несучих стін у квартирі ОСОБА_2, залишилася відкритою та без підпору. При цьому, вказана стіна будинку № НОМЕР_1 фактично стала підпорною, межовою стіною (огорожею) між будинком № НОМЕР_1 та ділянкою, що відноситься до будинку № НОМЕР_2, належного ОСОБА_1 Втім, як стверджує ОСОБА_2, незважаючи на викладене, порушуючи чинні будівельні норми, на стіні будинку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 здійснено будівництво штучного водоспаду, що не тільки порушило гідроізоляцію квартири, належній позивачу, але й створює загрозу руйнування всієї стіни. За таких обставини ОСОБА_2 вважає, що діями відповідача із будівництва штучного водоспаду порушуються її права як власника суміжно розташованого із цією спорудою житла, у зв'язку з чим звернулася за їх захистом до суду.

У судовому засіданні представники позивача - Інспекції ДАБК у місті Севастополі, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та її представник заявлені вимоги підтримали з викладених підстав.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, мотивуючи тим, що обставини правомірності будівництва штучного водоспаду на стіні будинку АДРЕСА_1 вже були предметом судового дослідження у справі № 2-4885/08 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. Так, рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя від 17 вересня 2008 року ОСОБА_1 було зобов'язано демонтувати труби підводу водопостачання до елементу ландшафтного дизайну (водоспаду) та спорудити систему водовідведення дощових вод при вході до домоволодіння № НОМЕР_2 зі сторони домоволодіння АДРЕСА_2. Рішенням Апеляційного суду міста Севастополя дане рішення в цій частині залишено без змін. Відповідач стверджує, що вказані судові рішення ним виконані, тобто фактично спірна конструкція не функціонує як водоспад та уявляє собою не більш, ніж елемент дизайну, під яким розміщений водойм, але штучна циркуляція води не здійснюється. На підтвердження викладеного відповідачем долучені до матеріалів справи технічний паспорт на житловий будинок № НОМЕР_2 та декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована 26 вересня 2012 року Інспекцією ДАБК у місті Севастополі, в яких відсутні зауваження щодо знаходження на вказаній земельній ділянці елементу малої архітектури - водоспаду.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, знаходить обидва позови такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи слідує та підтверджено сторонами у справі, що відповідач - ОСОБА_1 є власником домоволодіння АДРЕСА_2.

На суміжній із цим домоволодінням земельній ділянці розташований багатоквартирний житловий будинок № НОМЕР_1, на торцевій стіні якого відповідачем виконана конструкція з каміння, під якою розміщений водойм.

У свою чергу, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, а виконана відповідачем конструкція знаходиться з зовнішнього боку одній з несучих стін даної квартири.

Як слідує з рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 17 вересня 2008 року у справі № 2-4885/08, на час вирішення того спору зведена відповідачем конструкція уявляла собою штучний водоспад, розміщений безпосередньо на стіні будинку АДРЕСА_1 без відступу.

Одночасно судом було встановлено, що демонтаж зазначеного водоспаду є небезпечним для майна ОСОБА_2, оскільки спірна конструкція виконувала функцію контрфорсу для торця будинку № НОМЕР_1. Крім того, суд послався на відсутність доказів, які б підтверджували, що у відсутність водопостачання і функціонування водоспад продовжуватиме викликати сирість у квартирі позивача.

Вказаним рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя ОСОБА_1 зобов'язано демонтувати труби підводу водопостачання до елементу ландшафтного дизайну (водоспаду) та спорудити систему водовідведення дощових вод при вході до домоволодіння № НОМЕР_2 зі сторони домоволодіння АДРЕСА_2.

За наслідками апеляційного перегляду рішення місцевого суду доповнено та зобов'язано ОСОБА_1 звільнити газопровід, який проходить по будинку АДРЕСА_1 від будь-яких споруд, а також відновити зовнішній шар торцевої стіни зазначеного домоволодіння.

Втім, як слідує з позовів Інспекції ДАБК у місті Севастополі та ОСОБА_2, штучний водоспад на стіні домоволодіння АДРЕСА_1 досі існує, що змусило перелічених осіб звернутися до суду.

Так, на підтвердження викладених обставин до матеріалів позову інспекції ДАБК у місті Севастополі долучені акти перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил від 09 липня 2012 року та від 09 серпня 2012 року, а також припис від 13 липня 2012 року.

Згідно акту від 09 липня 2012 року № 190 в результаті проведеної перевірки інспектором Інспекції ДАБК у місті Севастополі встановлено, що «ОСОБА_1 (власник домоволодіння АДРЕСА_2) самовільно зведено конструкцію водоспаду з гранітного каміння на торцевій стіні багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, яка є суміжною із квартирою ОСОБА_2 Під водоспадом розташована чаша для прийому води без улаштування системи водовідведення стічних вод у каналізаційні канали. На час проведення перевірки чаша для прийому води наповнена водою, але водопостачання не здійснюється - труби демонтовані».

На усунення виявлених порушень інспектором Інспекції ДАБК у місті Севастополі виданий припис № 28/ф від 13 липня 2012 року.

В ході проведення повторної перевірки 09 серпня 2012 року, результати якої оформлені актом № 256/ф, виявлено, що ці порушення усунуті не були.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, визначена у Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 (надалі -Порядок).

Згідно з пунктом 16 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункт 17 Порядку).

У пункті 18 Порядку встановлено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку (пункт 19 Порядку).

Судом встановлено, що приведені вище акти перевірки складені та підписані інспектором Інспекції ДАБК у місті Севастополі.

В акті від 09 липня 2012 року жодних посилань на присутність на момент перевірки відповідача, способу встановлення виявлених порушень (наявності вільного доступу до спірного об'єкту) не наведено.

Що стосується акту від 09 серпня 2012 року, то в ньому зазначено про відсутність відповідача на час виходу інспектора Інспекції ДАБК у місті Севастополі та неможливості доступу на територію домоволодіння АДРЕСА_2.

Також суд звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів спрямовування Інспекцією ДАБК у місті Севастополі актів перевірки та припису для ознайомлення ОСОБА_1, а відповідно й наявності в останнього можливості надати свої заперечення.

Отже, сукупність викладеного надає підстави для сумніву в об'єктивності обставин, встановлених у приведених актах.

Більш того, факт знаходження на ділянці відповідача саме водоспаду спростовується переліком споруд, перелічених у технічному паспорті на домоволодіння АДРЕСА_2, в якому значиться лише про розташування на його території водойму.

Крім того, протягом вирішення спору відповідачем надана декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована Інспекцією ДАБК у місті Севастополі ще до звернення до суду із даним позовом, а саме 26 вересня 2012 року, де також не приведено серед об'єктів, розташованих на земельній ділянці будинку АДРЕСА_2, таких архітектурних споруд як штучний водоспад.

За таких обставин, суд вважає, що надані Інспекцією ДАБК у місті Севастополі письмові докази не є належними та допустимими у розумінні статей 58-59 ЦПК України та не доводять факт вчинення відповідачем порушення у сфері містобудування, про яке в них йдеться, а саме: самовільне будівництво та розміщення на стіні будинку АДРЕСА_1 штучного водоспаду.

Стосовно посилань ОСОБА_2 у її позовній заяві на інші приписи та акти перевірок Інспекції ДАБК у місті Севастополі суд зазначає, що вони складені ще до прийняття Ленінським районним судом міста Севастополя рішення у справі № 2-4885/08, а тому не відображають фактичних обставин, які існували на час проведення Інспекцією ДАБК у місті Севастополі перевірок у липні-серпні 2012 року та продовжують існувати на цей час.

На підставі викладеного суд вважає недоведеним факт розміщення відповідачем станом на даний час на стіні будинку АДРЕСА_1 архітектурної конструкції у вигляді саме штучного водоспаду.

Отже, враховуючи, що позовні вимоги Інспекції ДАБК у місті Севастополі обґрунтовані вчиненням відповідачем правопорушення у сфері містобудівельного законодавства у вигляді здійснення самовільного будівництва штучного водоспаду, однак, в порушення приписів статті 60 ЦПК України факт існування такого об'єкту на час звернення позивача до суду та вирішення даного спору по суті не був належним чином доведеним, суд не вбачає підстав для застосування у спірних правовідносинах положень статті 376 Цивільного кодексу України та задоволення вказаних позовних вимог.

Предметом позову ОСОБА_2 є декілька інші вимоги, але вони обґрунтовані тими ж обставинами (здійснення відповідачем самовільного будівництва штучного водоспаду), а тому також задоволенню не підлягають.

До того ж, питання укріплення стіни будинку АДРЕСА_1 вже було вирішено Апеляційним судом міста Севастополя у справі № 2-4885/08, а ОСОБА_2 не позбавлена можливості звернути судове рішення до примусового виконання.

Суд враховує, що у позовній заяві ОСОБА_2 також зазначалося про вчинення відповідачем інших порушень (незаконного вивозу природного ґрунту, тощо).

Втім, логічно-смисловий зміст її позовної заяви свідчить про те, що заявлені вимоги обґрунтовувалися здійсненням відповідачем самовільного будівництва. Отже, саме ці обставини були предметом дослідження у даному судовому провадженні.

Таким чином, враховуючи приведене обґрунтування позову ОСОБА_2, суд не вбачає підстав для захисту її прав як власника у судовому порядку, оскільки факт розміщення відповідачем самовільного будівництва у вигляді штучного водоспаду на стіні будинку АДРЕСА_1, яка є суміжною з квартирою ОСОБА_2, не був доведеним в ході розгляду даної справи, а тому права вказаної особи не могли бути порушені такими діями ОСОБА_1 та не потребують судового захисту у відповідності до статті 382 Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позовів Інспекції ДАБК у місті Севастополі та ОСОБА_2 належить відмовити

На підставі ст. ст. 376, 382 ЦК України, ст.ст. 103,152 ЗК України, пунктів 16-21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553, керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі до ОСОБА_1 про зобов'язання до зносу самочинно побудованого об'єкту - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання до виконання певних дій - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя-підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Ленінського

районного суду м. Севастополя О.І. Фисюк