Рішення № 3041183, 11.02.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2009 р.

Справа № 13/12/2284

За позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної

компанії „Нафтогаз України” м. Київ

до Виробничого об’єднання „Хмельницькі теплові мережі”

м. Хмельницький

про стягнення суми 18 007 203,06 грн., з якої 11 789 998, 99 грн. основного боргу,

2 034 953,83 грн. пені, 3 578 486,63 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 603 763,61 грн. 3% річних

Суддя Матущак О.І.

За участю представників сторін:

позивача: Мицько Р.О.–за довіреністю № 162/10 від 26.12.2008 р.

відповідача: Бейлик М.Б. –за довіреністю від 13.05.2008 р.

Ухвалою господарського суду від 16.04.2008 р. відкрито провадження у справі № 12/2284 за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м. Київ до ВО "Хмельницькі теплові мережі" м. Хмельницький про стягнення з відповідача суми 18 007 203,06 грн., з яких 11 789 998, 99 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 2 034 953, 83 грн. пені, 3 578 48, 63 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 603 763, 61 грн. 3% річних, а з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, прийнятої ухвалою господарського суду у даній справі від 30.01.2009 р., позивач просить стягнути з відповідача загалом суму 18 691 393,86 грн., з якої 11 789 998, 99 грн. основного боргу, 2 034 953, 83 грн. пені, 4 191 166,57 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 725 274,47 грн. 3% річних

Відповідачем на ухвалу про порушення провадження у справі було подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного господарського суду, який ухвалою від 02.06.2008 р. відмовив у порушенні апеляційного провадження.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2008 р. призначено справу до розгляду в засіданні суду на 25.08.2008 р., проте такий розгляд не відбувся у зв’язку із поданням відповідачем на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 02.06.2008 р. касаційної скарги до Вищого господарського суду України, який ухвалою від 13.08.2008 р. відмовив у порушенні касаційного провадження, а справу повернув для подальшого розгляду до господарського суду Хмельницької області.

В зв’язку із відпусткою судді Шпака В.О., розпорядженням голови господарського суду області № 576 від 19.09.2008 р., справу передано для подальшого розгляду судді Матущаку О.І.

Ухвалою господарського суду від 22.09.2008 р. справу прийнято до свого провадження, присвоєно № 13/12/2284 та призначено до розгляду в судовому засіданні, а ухвалою суду від 03.10.2008 р. розгляд справи відкладено на іншу дату.

Після апеляційного та касаційного оскарження ухвали господарського суду про призначення справи до розгляду від 22.09.2008 р., відмовлено у порушенні апеляційного та касаційного провадження, а справу повернуто для подальшого розгляду до господарського суду Хмельницької області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням їх збільшення а також повідомив, що відповідач частково провів розрахунки, проте доказів оплати господарському суду не подав і під час огляду у судовому засіданні пред’явлених представником відповідача доказів часткової оплати, їх визнав і не заперечує про припинення провадження у справі в частині таких часткових розрахунків.

Відповідач відзиву на позов по суті позовних вимог не подав, проте, його представник в судовому засіданні подав платіжні документи та інші докази часткового проведення з позивачем розрахунків основного боргу після порушення провадження у справі і просив припинити провадження у справі у цій частині. При цьому не висловив заперечень щодо правомірності пред’явлення позивачем позовних вимог як станом на дату подання позову, так і на дату подання заяви про збільшення позовних вимог, не враховуючи часткове проведення розрахунків після порушення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи в сукупності із доводами представників сторін, господарським судом встановлено наступне.

Між сторонами 30.12.2005 р. було укладено договір комісії № 06/05-2132ТЕ-34 згідно якого позивач як комітент зобов’язався передати для подальшої реалізації для потреб підприємств комунальної енергетики природній газ, а відповідач як комісіонер отримати його провести реалізацію і оплатити його вартість.

У відповідності до п.п. 3.3, 4.1.1, 6.2 та 8.2, 8.4 договору, кількість газу, переданого комісіонеру, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі

Ціна за 1000 куб.м. газу, який передається на комісію, становить на момент укладання даного договору без урахування вартості транспортування газу територією України -206,4 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2%) становить 4,128 грн., крім того ПДВ, що визначається згідно з чинним законодавством України;

- вартість транспортування газу територією України становить 47,5 грн., крім того ПДВ 20% - 9,5 грн.

Разом до сплати за 1000 куб м. газу - 267,528 грн. з врахуванням ПДВ на вартість транспортування територією України, крім того ПДВ на вартість газу, що визначається згідно з чинним законодавством.

У разі невиконання або неповного виконання споживачами зобов’язань, передбачених умовами укладених договорів на постачання природного газу між комісіонером та споживачами з урахуванням п. 4.6 даного договору, комісіонер протягом 2-ох днів перераховує суму заборгованості споживачів на рахунок комітента. Остаточний розрахунок –до 10-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

За несвоєчасне перерахування коштів за газ, у строки зазначені у п.п. 5,1, 6.2 цього договору, комісіонер сплачує на користь комітента, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Неустойка нараховується комітентом протягом одного року, що передує моменту звернення з позовом.

Крім зазначеної вище угоди, між сторонами за період з 15.03.2006 р. по 14.12.2006 р. укладено сім додаткових угод до договору комісії від 30.12.2005 р., якими усі істотні умови крім ціни на природній газ, об’ємів постачання та його походження, не змінювалися.

Щодо ціни газу, то додатковими угодами № 1 від 15.03.2006 р. ціна за 1000 м.куб. була змінена на 309,45 грн., № 2 від 22.05.2006 р. на 329,1 грн. на газ отриманий на виконання міжнародних договорів і на 383,4 грн. на виконання не міжнародних договорів, № 4 від 29.06.2006 р. на 585,6 грн. на газ отриманий на виконання міжнародних договорів і на 686 грн. на виконання не міжнародних договорів.

У відповідності до актів приймання природного газу за січень –грудень місяці 2006 р. включно, підписаних представниками сторін, скріплених круглими печатками, позивачем передано відповідачу природного газу загалом на суму 25663186,1 грн.

За даними позивача, відповідач частково провів розрахунки на суму 13 773 187,11 грн., тому заборгованість складає суму 11 789 998,99 грн.

У зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань, позивачем заявлено вимогу про стягнення 2 034 953, 83 грн. пені за період з 08.04.2007 р. по 08.04.2008 р., 4191166,57 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з лютого місяця 2006 р. по липень місяць 2008 р. та 725274,47 грн. 3% річних за період з 11.02.2006 р. по 30.05.2008 р. у відповідності до п.8.2 названого вище договору.

Згідно ст. 193, ч.1 ст. 230, ч.4 ст. 23, ч.1 ст. 234 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, передбачених у частині третій статті 193 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені вище господарським судом факти неналежного виконання відповідачем грошових зобов’язань, узгодженість позовних вимог в частині стягнення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та штрафних санкцій зазначеному вище нормативному обґрунтуванню, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову у повному об’ємі за виключенням частково проведених відповідачем розрахунків після порушення провадження у даній справі.

Оскільки у відповідності постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2008 р. № 440 „Про реалізацію статті 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", договорів про організацію взаєморозрахунків № 94/440 від 16.07.2008 р. та № 552/440 від 09.10.2008 р., укладених між головним управлінням Державного казначейства у Хмельницькій області, головним фінансовим управлінням Хмельницької облдержадміністрації, позивачем, відповідачем та НАК „Нафтогаз України” а також згідно платіжних доручень № 385 від 28.08.2008 р. та № 390 від 29.10.2008 р. проведено відповідачем розрахунки загалом на суму 7859379,2 грн. основного боргу, тому провадження у цій частині позовних вимог належить припинити.

Оскільки спір виник на підставі неправильних дій відповідача, з нього також належить стягнути на користь позивача витрати на оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 193, ч.1 ст. 230, ч.4 ст. 23, ч.1 ст. 234 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, п.1.1 ст. 80 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого об’єднання „Хмельницькі теплові мережі” м. Хмельницький вул. Водопровідна, 75 (ідентифікаційний код 22767096) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ, вул. Полуденка,1 (ідентифікаційний код 31301827) 3 880 619,70 грн. (три мільйона вісімсот вісімдесят тисяч шістсот дев’ятнадцять гривень 70 коп.) основного боргу за поставлений природній газ, 2 034 953,83 грн. (два мільйони тридцять чотири тисячі дев’ятсот п’ятдесят три гривні 83 коп.) пені, 4 191 166,57 грн. (чотири мільйони сто дев’яносто одна тисяча сто шістдесят шість гривень 57 коп.) заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 725 274,47 грн. (сімсот двадцять п’ять тисяч двісті сімдесят чотири гривень 47 коп.) 3% річних, 25 500 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень) державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В сумі 7 859 379,20 грн. позовних вимог провадження у справі припинити.

Копії рішення надіслати в адреси позивача та відповідача.

Оскільки в судовому засіданні 11.02.2009 р. оголошувалася вступна та резолютивна частини рішення, повний текст його виготовлено 16.02.2009 р.

Суддя О.І. Матущак