Рішення № 30409886, 28.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1856/13 28.03.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд"

про стягнення 55 578,00 грн.

за участю представників:

від позивача : Макаренкова Л.О. - представник за довіреністю № 3 від 15.02.2013 р. Костів Г.Т. - представник за довіреністю № 2 від 15.02.2013 р.від відповідача :не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Державне підприємство "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" про стягнення заборгованості за договором на утримання приміщень в розмірі 55 578,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про відшкодування державному підприємству "ДержавтотрансНДІпроект" витрат на утримання приміщень, які знаходяться у власності ТОВ "Арсенал Телекомбуд" приміщень спільного користування та прибудинкової території товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" № 03-к від 01.01.2010 р. в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" утворилась заборгованість в сумі 55 578,00 грн. за період з 01.09.2012 р. по 01.12.2012 р.

У позові Державне підприємство "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" заборгованість за надані послуги в сумі 51 227,16 грн. за період з 01.09.2012 р. по 01.12.2012 р., пеню в сумі 1 829,14 грн., штраф в сумі 2 322,97 грн., інфляційну складову боргу в сумі 47,46 грн. та 3% річних в сумі 151,27 грн. за період з 01.09.2012 р. по 01.12.2012 р., а всього - 55 578,00 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, також надали докази часткової сплати заборгованості відповідачем.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не подав. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду не відома.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що 01.01.2010 р. між ДП "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" (балансоутримувач) та відповідачем - ТОВ "Арсенал Телекомбуд" (користувач) було укладено договір про відшкодування державному підприємству "ДержавтотрансНДІпроект" витрат на утримання приміщень, які знаходяться у власності ТОВ "Арсенал Телекомбуд" приміщень спільного користування та прибудинкової території товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" № 03-к.

Згідно з п 1.1 договору балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг, обслуговування, капітальний і поточний ремонт приміщень спільного користування, ремонт конструктивних елементів будівлі, інженерних систем, технічних пристроїв, що знаходяться за адресою: м. Київ, пр.-т. Перемоги, 57 (будівля), а також утримання прибудинкової території за вказаною адресою, а користувач бере участь у відшкодуванні балансоутримувачу витрат за забезпечення надання комунальних послуг, обслуговування, капітальний та поточний ремонт приміщень спільного користування, ремонт конструктивних елементів будівлі, інженерних систем, технічних пристроїв, утримання прибудинкової території, а також відшкодовує витрати з компенсації земельного податку на землю за вищевказаною адресою пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

Згідно з п.п. 6.1, 6.4 договору він діє з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі. Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати послуг виконав не належним чином, внаслідок чого у останнього за період з 01.09.2012 р. по 01.12.2012 р. виникла заборгованість за надані послуги у сумі 51 227,16 грн.

Наявність заборгованості відповідача підтверджується наявними у справі рахунками за надані послуги, актом звірки розрахунків, довідками про надходження коштів.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що після подачі позову, в лютому-березні 2013 року відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 51 227,16 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.

Таким чином, сплативши заборгованість в сумі 51 227,16 грн., відповідач припинив у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 829,14 грн., штраф в сумі 2 322,97 грн., інфляційну складову боргу в сумі 47,46 грн. та 3% річних в сумі 151,27 грн., нараховані за період з 01.09.2012 р. по 01.12.2012 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Відповідно п. 5.6 договору у разі несвоєчасної оплати рахунку наданого балансоутримувачем користувачу згідно з умовами цього договору, користувач сплачує балансоутримувачу пеню в розмірі 0,1% несвоєчасно оплачених витрат, які підлягають відшкодуванню, за кожний день прострочення оплати, а за прострочення понад тридцять днів, додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаних витрат. Нарахування пені починається з робочого дня, що є наступним після останнього дня строку оплати.

Пунктом 3.1.3 договору передбачено, що балансоутримувач зобов'язується забезпечити надання користувачу рахунків для сплати витрат балансоутримувача згідно з додатком № 2 до цього договору не пізніше 20-числа місяця, наступного за звітним.

Користувач зобов'язується сплачувати рахунки, надані балансоутримувачем користувачу шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.2.3 договору).

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, заявлені позивачем, є такими, що заявлені правомірно.

Щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми та зважаючи на ту обставину, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання, заявлені позивачем вимоги про стягнення 7 % штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягають також стягненню збитки внаслідок інфляції за час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

Отже, провівши перерахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій та матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 1 829,14 грн., штраф в сумі 2 322,97 грн., інфляційна складова боргу в сумі 47,46 грн. та 3% річних в сумі 151,27 грн. за період з 01.09.2012 р. по 01.12.2012 р.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 80. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 55 578,00 грн. в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" основної заборгованості в сумі 51 227,16 грн. припинити.

Позов Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 55 578,00 грн. в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" пені в сумі 1 829,14 грн., штрафу в сумі 2 322,97 грн., інфляційної складової боргу в сумі 47,46 грн. та 3% річних в сумі 151,27 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" (03113, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 57, ідентифікаційний код 33740069) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" (03113, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 57, ідентифікаційний код 01527695) пеню в сумі 1 829 (одну тисячу вісімсот двадцять дев'ять) грн. 14 коп., штраф в сумі 2 322 (дві тисячі триста двадцять дві) грн. 97 коп., інфляційну складову боргу в сумі 47 (сорок сім) грн. 46 коп. та 3% річних в сумі 151 (сто п'ятдесят одну) грн. 27 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" (03113, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 57, ідентифікаційний код 33740069) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" (03113, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 57, ідентифікаційний код 01527695) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 28 березня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 2 квітня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна