Рішення № 30409880, 02.04.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 р. Справа № 909/117/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняка Б.П., при секретарі судового засідання Михайлюк А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" (вул. Тургенєвська, 52/58, Шевченківський район, м. Київ, 04053)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (с. Підбереж Болехівської міської ради, Івано-Франківська область, 77212)

про стягнення заборгованості в сумі 58396 грн. 29 коп. з яких : 20000 грн - сума заборгованості ; 19207 грн. 98 коп. - сума заборгованості за відсотками ; 8301 грн. 24 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту ; 5479 грн. 60 коп. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом ; 1664 грн. 90 коп. - індекс інфляції за прострочення погашення відсотків по кредиту ;2720 грн. 00 коп. - індекс інфляції за прострочення погашення повернення суми кредиту ;1022 грн. 58 коп. - 3% річних від прострочення відсотків за користування кредитом .

За участю представників сторін:

Від позивача: Жилюк П.Т., (довіреність № 3255 від 27.12.12)- представник

Від відповідача : не з'явилися.

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Банк Нацональний кредит" (надалі позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 58396 грн. 29 коп. з яких : 20000 грн - сума заборгованості ; 19207 грн. 98 коп. - сума заборгованості за відсотками ; 8301 грн. 24 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту ; 5479 грн. 60 коп. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом ; 1664 грн. 90 коп. - індекс інфляції за прострочення погашення відсотків по кредиту ;2720 грн. 00 коп. - індекс інфляції за прострочення погашення повернення суми кредиту ;1022 грн. 58 коп. - 3% річних від прострочення відсотків за користування кредитом .

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2013 року розгляд справи відкладався на 12.03.2013 року та 02.04.2013 року , у зв'язку із нез'явленням в судові засідання відповідача та неподанням сторонами письмових доказів.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві і поясненнях по суті справи.

12.03.2013 року Публічним акціонерним товариством "Банк Нацональний кредит" на адресу господарського суду Івано-Франківської області надіслало лист - пояснення по справі (Вх. № 4225/13 від 12.03.2013 року) в якому позивач пояснив, що у відповідності до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. А у відповідності до п. 3.5. Кредитного договору, у випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником. Таким чином, сторонами кредитного договору було визначено момент з якого починає нараховуватися пеня та за взаємною згодою було збільшено строк протягом якого мають нараховуватись штрафні санкції.

Ухвалою господарського суду від 26.02.13р. зобов'язано позивача подати суду докази отримання кредитних коштів відповідачем, у відповідності до кредитного договору № № 46-008 від 19.03.2008 року. На виконання даного пункту ухвали, позивач надав пояснення, згідно яких, у відповідності до п. 3.1. Кредитного договору, кредит надається Банком позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № НОМЕР_2, відкритого Банком в філії АКБ "Нацональний кредит", м. Долина, на розрахунковий рахунок контрагентів позичальника, відповідно до цільового призначення кредиту. Факт отримання грошових коштів відповідачем підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення № 1 від 19.03.2008 року, яке було надане відповідачем до банку для перерахування з його рахунку грошових коштів в розмірі 20 000, 00 гривень на рахунок контрагента ОСОБА_6 за лісопродукцію. А згідно виписки по рахунку, грошові кошти в розмірі 20 000, 00 гривень, з позичкового рахунку відповідача № НОМЕР_2 були перераховані на рахунок контрагента відповідача, що є підтвердженням отримання кредиту відповідачем.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про що у матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштових відправлення з відмітками про отримання відповідачем, причини неявки суду невідомі .

Водночас, відповідач відзив на позов не надіслав, вимоги суду, вказані в ухвалах не виконав.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

Враховуючи викладене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на захист своїх прав та інтересів.

У відповідності до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності відповідача по справі підприємця ОСОБА_3

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

19.03.2008 року між Акціонерним комерційним банком "Національний кредит" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит") та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 46-008, згідно якого банк надає позичальнику кредит у сумі 20 000, 00 гривень на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 18 березня 2010 року.

У разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом, відповідно до п. 3.4. договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування відсотків, що не сплачені у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту.

У відповідності до п. 2.3. договору - кредит надається з цільовим призначенням: на виробничі потреби.

Розділом третім договору передбачені умови кредитування. Так, у відповідності до п. 3.1. кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів , визначених п. 2.1 цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № НОМЕР_2 відкритого банком в філії АКБ "Національний кредит", м. Долина, код банку 336796, на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3 , відкритого в ФАКБ "Національний кредит" м. Долина МФО 336796 відповідно до цільового призначення кредиту.

Пунктами 3.2., 3.3. та 3.4. договору сторони погодили, що відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 18 відсотків річних.

Нарахування банком відсотків починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальником з позичкового рахунку на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за період з першого по останній день поточного місяця та сплачуються позичальником на рахунок № НОМЕР_4 відкритий в філії АКБ "Національний кредит", м. Долина, МФО 336796 щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а при поверненні суми кредиту в повному розмірі - в день погашення заборгованості. Відсотки за грудень місяць нараховуються банком в останній робочий день цього місяця за період з першого по останній календарний день грудня місяця та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

У відповідності до п. 3.4. договору, у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2. цього договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 25 відсотків річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2 договору. (Договір про внесення змін № 1 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 46-008 від 19.03.2008р. від 09.09.2009р.)

Згідно п. 3.5. у випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно та сплачується позичальником.

Укладаючи договір, сторони погодили, що у відповідності до п. 5.1. за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов договору зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною.

Позичальник, у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню банку сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом зобов'язується сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу (п. 5.2. договору).

За несвоєчасну сплату сум кредиту та /або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно (п. 5.3. договору).

Згідно п. 6.8. договору всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду. При цьому, строк у межах якого банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), встановлюється тривалістю у 10 років.

Відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасної та повної сплати кредиту та процентів за користування кредитом, у зв'язку із чим за ним уторилась заборгованість в сумі 58 396,29 гривень, з яких 20 000, 00 гривень - сума заборгованості за кредитом, 19 207,98 гривень - сума заборгованості за відсотками, 8 301,24 гривень - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 5 479,60 гривень - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1 664,90 гривень - інфляційних втрат за прострочення повернення суми кредиту, 2 720,00 гривень - інфляційних втрат за прострочення погашення відсотків по кредиту, 1 022,58 гривень - 3 % річних від прострочення відсотків за користування кредитом. Даний факт підтверджується розрахунком заборгованості

Оскільки, відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 46-008 від 19.03.2008 року у сумі 58 396,29 гривень. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови кредитного договору.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Позивач свої зобов'язання згідно кредитного договору № 19.03.2008р. від 19.03.2008 року виконав належним чином, що підтверджується випискою по банківському рахунку відповідача за період з 19.03.2013р. по 03.01.2013 року , довідками по рахунку № НОМЕР_4.

Відповідач усупереч взятих на себе зобов'язань порушив умови кредитного договору № 46-008 від 19.03.2008 року, а саме в термін, передбачений договором, тобто - кінцевий термін погашення кредиту - 18.03.2010 року, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав.

Суд бере до уваги наданий до позовної заяви розрахунок позивача щодо нарахування заборгованості по тілу кредиту та за відсотками за користування кредитом та враховуючи той факт, що відповідач, на день розгляду справи судом, жодного разу не з'явився у судові засідання, будь - яких доказів, які б свідчили про належне виконання грошового зобов'язання суду не надав, у тому числі і про повне погашення кредиту та процентів за користування кредитом, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в сумі 20 000, 00 гривень та заборгованості по відсотках у розмірі 19207,98 гривень.

Щодо вимоги позивача про стягнення нарахованих 3 % річних за прострочення відсотків по користуванню кредитом, інфляційних втрат за прострочення повернення суми кредиту та за прострочення погашення відсотків по кредиту, то суд приходить до висновку, що дана вимога підлягає до задоволення.

Так, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Згідно п. 5.2. договору позичальник, у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню банку сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом зобов'язується сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

В матеріалах справи міститься розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції та розрахунок трьох відсотків річних. Згідно поданих розрахунків, за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 20 000, 00 гривень, відповідачу нараховано 1664,90 грн. інфляційних втрат по відсотках ( за період з січня 2009р. по вересень 2012р. )

За прострочення погашення відсотків по кредиту в сумі 20 000,00 гривень, відповідачу нараховано 2 720,00 гривень - інфляційних втрат по кредиту (за період з березня 2010 року по вересень 2012 року). та 3 % річних в сумі 1 022,58 гривень (за період з 01.08.2008 року по 22.10.2012 року). Таким чином, згідно проведених позивачем розрахунків, за прострочення виконання грошового зобов'язання, стягненню підлягає 2720,00 гривень - інфляційних втрат за прострочення повернення суми кредиту, 1 664,90 гривень - інфляційних втрат за прострочення погашення відсотків за користування кредитом та 1 022, 58 гривень - 3 % річних від прострочення відсотків за користування кредитом.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 301, 24 гривень - пені за несвоєчасне повернення кредиту та 5 479, 60 гривень - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, то суд вказує наступне.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно - господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, пунктом 5.3. договору встановлено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування. Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд у своїх постановах у справах № 14/044-11 від 12.07.2012 року та № 5011-33/6568-2012 від 13.02.2013 року, а також Верховний Суд України у своїх постановах у справах № 10/065-11 від 11.12.2012 року та № 17/034-11 від 04.12.2012 року. А у відповідності до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України - рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідності із рішеннями Верховного Суду України.

З огляду на те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором, а п. 5.3. договору передбачено нарахування пені нараховується щоденно за весь період прострочення, то за таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені в розмірі 8301,24 гривень за несвоєчасне повернення кредиту та 5479,60 гривень - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, нарахованої поза межами зазначеного шестимісячного строку.

У відповідності до п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 6.8. договору встановлено, що строк у межах якого банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), встановлюється тривалістю у 10 років.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 8301,24 гривень за несвоєчасне повернення кредиту та 5479,60 гривень - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом є правомірною і обґрунтованою, оскільки відповідає чинному законодавству та умовам укладеного сторонами договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позову в повному обсязі, згідно розрахунку долученого до позовної заяви.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 11, 259, 267, 509, 526, 530, 546, 549, 611, 612, 627, 628, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193, 217, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 64, 69, 75, 82 -85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

задоволити позов Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 46-008 від 19.03.2008 року в сумі 58 396,29 гривень .

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (с. Підбереж Болехівської міської ради, Івано-Франківська область, 77212, реєстраційний номер фізичної особи - підприємця ЄДРПОУ : НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" (вул. Тургенєвська, 52/58, Шевченківський район, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код: 20057663) - 58 396,29 гривень (п"ятдесять вісім тисяч триста дев"яносто шість гривень двадцять дев"ять копійок) заборгованості за кредитним договором № 46-008 від 19.03.2008 року, з яких 19207,98 гривень - сума заборгованості за кредитом, 19 207,98 гривень - сума заборгованості за відсотками, 8 301,24 гривень - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 5 479,60 гривень - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1 664,90 гривень - інфляційних втрат за прострочення повернення суми кредиту, 2 720,00 гривень - інфляційних втрат за прострочення погашення відсотків по кредиту, 1 022,58 гривень - 3 % річних від прострочення відсотків за користування кредитом, а також 1 720, 50 гривень (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.04.13

Суддя Гриняк Б.П.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Михайлюк А. С. 04.04.13