Рішення № 30409797, 01.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3254/13 01.04.13

За позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"до Українського консорціуму "Екосорб"простягнення заборгованості. Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача:Мірошник М.М., за довіреністю,від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Українського консорціуму "Екосорб" про стягнення 80.070,33 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання по своєчасній оплаті спожитих послуг за Договором № 08498/5-08-Б від 25.11.2008, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 71.632,85 грн. та нарахуванню 3.001,05 грн. пені, 3.681,60 грн. 3% річних та 1.754,83 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2013 порушено провадження у справі № 910/3254/13 та призначено до розгляду на 04.03.2013.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Через канцелярію суду 21.03.2013 позивачем подано пояснення по справі.

Ухвалою суду від 26.03.2013 розгляд справи було відкладено на 01.04.2013, у зв'язку з неявкою відповідача.

У судове засідання 26.03.2013 з'явився лише представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення надсилалась відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 20.02.2013 № 152, який надано позивачем, місцезнаходженням Українського консорціуму "Екосорб" є 03170, м. Київ, бул. Роллана, 7.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялась на адресу відповідача 03170, м. Київ, бул. Роллана, 7, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до ЄДРПОУ, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, та отримана уповноваженим представником відповідача, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з ЄДРПОУ єдиною адресою місцезнаходження відповідача є адреса: (03170, м. Київ, бул. Роллана, 7), за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 01.04.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник, далі - позивач) та Українським консорціумом "Екосорб" (абонент, далі - відповідач) 25.11.2008 було укладено Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08498/5-08-Б (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а відповідач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому позивачем послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а також іншими нормативними актами, що регулюють відносини, що виникають за цим договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника. Зняття показань з лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача у присутності представника відповідача. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись позивачем поквартально. Кількість стічних вод, що надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно із показниками лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

У підпунктах 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 пункту 2.2 договору сторони погодили наступний порядок розрахунків:

Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору Постачальник доводить Абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів (пп. 2.2.1).

У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента. За згодою Постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України (пп. 2.2.2).

В разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (пп. 2.2.3).

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента письмово повідомити про це Постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною (пп. 2.2.4).

Згідно пп. 3.3.1 п. 3.3 Договору Абонент зобов'язується надавати повну і достовірну інформацію (дислокацію об'єктів), яка є невід'ємною частиною договору щодо кількості та місцезнаходження всіх об'єктів водоспоживання, приєднаних до комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або які знаходяться у його повному господарському віданні, тощо.

Виконання позивачем умов договору підтверджується Актами про зняття показників з приладів обліку за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 та платіжними вимогами-дорученнями на оплату послуг з водопостачання та приймання стічних вод, які наявні в матеріалах справи.

Судом установлено, що позивачем у період з 01.04.2010 по 31.12.2012 на виконання умов договору були надані відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод на загальну суму 141.907,89 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами про зняття показань з приладу обліку, дебетовими інформаційними повідомленнями, платіжними вимогами-дорученнями.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих йому в період з 01.04.2010 по 31.12.2012 послуг з постачання питної води та приймання стічних вод, здійснив лише часткову оплату за спожиті послуги на суму 70.275,04 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, які знаходяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 71.632,85 грн.

У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 71.632,85 грн. основного боргу в судовому порядку.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між позивачем та відповідачем договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, який за своєю юридичною природою є договором про надання послуг, зокрема, послуг з водопостачання та водовідведення.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надав послуги з водопостачання та прийняв від відповідача каналізаційні стоки у період з 01.04.2010 по 31.12.2012 загалом на суму 141.907,89 грн., однак відповідач здійснив лише часткову оплату послуг, проте не здійснив оплати за спожиті послуги в повному обсязі в сумі 71.632,85 грн., хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів існування розбіжностей щодо обсягів постачання питної води для потреб водопостачання і водовідведення протягом зазначеного періоду, які ґрунтуються на підписаних сторонами актах зняття показань з приладів обліку (лічильників).

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача із запереченнями згідно з пп. 2.2.4 договору щодо Актів про зняття показань з приладу обліку, які складені та підписані сторонами за спірний період, в яких зафіксовано обсяг наданих послуг за договором. Відповідач проти правильності визначення такого обсягу та вартості наданих послуг у порядку, передбаченому п.п.2.2.4 Договору, заперечень не надавав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 71.632,85 грн., які підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3.001,05 грн. пені.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4.2. договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявленої до стягнення з відповідача пені в розмірі 3.001,05 грн.

Зазначена вимога підлягає стягненню з відповідача частково, згідно уточненого розрахунку суду, в розмірі 2.962,00 грн., при цьому судом враховано, що сторони у договорі визначили період нарахування більше шести місяців, як встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3.681,60 грн. 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 1.754,83 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3.681,60 грн., який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 3.681,60 грн.

Водночас, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованих інфляційних втрат, останній визнається судом помилковим, у зв'язку з чим, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 1.607,85 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Українського консорціуму "Екосорб" (03170, м. Київ, бул. Роллана, 7, код ЄДРПОУ 02023732) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду,суму основного боргу в розмірі 71.632 (сімдесят одну тисячу шістсот тридцять дві) грн. 85 коп., 2.962 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. пені, 3% річних у розмірі 3.681 (три тисячі шістсот вісімдесят одну) грн. 60 коп., інфляційні втрати в розмірі 1.607 (одну тисячу шістсот сім) грн. 85 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.716 (одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 50 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.04.2013.

Суддя Ониськів О.М.