Постанова № 30407927, 26.03.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 р. Справа № 818/369/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Фоменко О.В.,

представників позивача - Шевлякова С.В., Герасименка А.П.,

представника відповідача - Вернигора А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/369/13-a

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Філія "Полтавське регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та кредит"

до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції,

треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5

про скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство „Банк „Фінанси та кредит" звернуся до суду з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, в якому просить скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2009 року та від 01.06.2010 року в частині накладення арешту та заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_4 (а.с.6).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з отриманого 16.01.2013 року витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна дізнався про існування арештів (заборон) нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1), що належить ОСОБА_4 та знаходиться у позивача в іпотеці, накладених в межах виконавчих проваджень по стягненню сум заборгованості на користь інших кредиторів:

- 04.09.2009 року, арешт нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, підстава обтяження: постанова від 21.08.2009 року Зарічний ВДВС СМУЮ;

- 08.06.2010 року, арешт всього майна, підстава обтяження: постанова від 21.08.2009 року Зарічний ВДВС СМУЮ.

Таким чином, позивач зазначає, що оскаржувані постанови порушують його права та інтереси, оскільки його право як іпотекодержателя є пріоритетним.

Представники позивача у судове засідання прибули та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідач в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити, надав письмові заперечення на позовну заяву, які містяться в матеріалах справи (а.с.36-38).

Треті особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.63, 76-81).

Керуючись положеннями ч.2 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу без участі третіх осіб.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Враховуючи, що постанови, які просить скасувати позивач, винесені в процесі виконання судових рішень у цивільних справах, проте, у виконавчих провадженнях позивач не є стягувачем або боржником, до проведення виконавчих дій не залучався, поданий позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що 11.08.2008 року між ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" та ОСОБА_5 укладений кредитний договір №17/К-2008/160 (а.с.8-10).

Для забезпечення виконання вимог зазначеного договору між ПАТ „ Банк „Фінанси та Кредит" та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір від 11.08.2008 року, , предметом якого є нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1, що складається з двох жилих кімнат, має загальну площу 49,0 кв.м. і житлову площу 28,7 кв.м. (а.с.11-12).

11.08.2008 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу на підставі ст.73 Закону України „Про нотаріат" та у зв'язку з посвідченням цього договору іпотеки накладено заборону відчуження зазначеної в договорі двокімнатної квартири, загальною площею 49,0 кв.м., житловою площею 28,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належної ОСОБА_4 до припинення іпотеки.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №38701636 від 09.11.2012 року, на підставі договору іпотеки від 11.08.2008 року, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено запис №1 від 11.08.2008 року за №7722330, про заборону на зазначене нерухоме майно, із зазначенням ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" як заявника (а.с.13-14).

Судом встановлено також, що постановами про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2009 року ВП №14590684 та від 01.06.2010 року ВП №19639993 накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4, із забороною його відчуження (а.с.39-40), про що до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено записи від 04.09.2009 року за №9026709 та від 08.06.2010 року за №9908797 про зазначені обтяження (а.с.13-14).

По суті заявлених вимог суд зазначає, що відповідно до положень ст.ст.54, 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з ч.3, ч.4 ст. 63 Закону України „ Про виконавче провадження" у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом. Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

За змістом ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено переважне право іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно ст. 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Тобто, пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

З Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №38701636 від 09.11.2012 року вбачається, що на момент накладення арешту на майно ОСОБА_4, в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1, що складається з двох жилих кімнат, загальною площею 49,0 кв.м.. житловою площею 28,7 кв.м., остання була обтяжена на підставі договору іпотеки від 11.08.2008 року, зареєстрованого у встановленому законом порядку раніше ніж відповідачем накладено арешти та здійснено реєстрацію зазначених обтяжень (а.с.13-14).

Тому, відповідач - орган державної виконавчої служби - зобов'язаний був перевірити наявність обтяження майна ОСОБА_4 та повідомити іпотекодержателя ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" про накладення арешту на зазначене вище житлове приміщення, що в порушення норм чинного на той момент законодавства, зроблено не було.

У відповідності до положень ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5.6 «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року, ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит", як іпотекодержатель, має право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Враховуючи викладене, а також те, що заборгованість третьої особи ОСОБА_5 перед банком на момент подання позовної заяви не погашена, суд вважає, що накладання арешту на майно, що є предметом іпотеки в забезпечення грошових вимог банку, порушує майнові інтереси банка, тобто позбавляє його права задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки у випадках, передбачених кредитним договом №17/К-2008/160 від 11.08.2008 року (а.с.8-10).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має пріоритет на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1, що складається з двох жилих кімнат, загальною площею 49,0 кв.м.. житловою площею 28,7 кв.м.. Оскільки порушення відповідачем ст.ст. 54, 57, 63 Закону України "Про виконавче провадження" призвели до порушення прав та інтересів позивача, то адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Філія "Полтавське регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та кредит" до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції,треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування постанов -задовольнити .

Скасувати постанову Зарічного відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 21.08.2009 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 14590684 в частині накладення арешту та заборони відчуженення на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_4.

Скасувати постанову Зарічного відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 01.06.2010 року про відкриття виконавчого провадження ВП №19639993 в частині накладення арешту та заборони відчуженення на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_4.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2013 року.