Рішення № 3040697, 03.02.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.09 Справа № 24/284/06-10/257/08

Суддя Алейникова Т.Г.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Фенікс ЛТД”,

м. Запоріжжя

до відповідача: Науково –виробничого підприємства “Еллпроменерго”,

м . Запоріжжя

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління комунального власності Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління в справах приватизації Запорізької міської ради (69000, м. Запоріжжя, б. Центральний, 25)

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача: Бордюг Т.Є., дов. б/н від 12.01.2009р.

Від відповідача: Богун В.О. директор

Від третіх осіб: не з’явилися.

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім „Фенікс ЛТД” до Науково-виробничого підприємства „Еллпроменерго” про звільнення нежитлового приміщення.

Провадження по справі №24/284/06 порушено 16.06.2006р.

Ухвалою від 19.03.2008р. справу №24/284/06-10/257/08 прийнято на розгляд суддею Алейниковою Т.Г. та призначено судове засідання на 30.04.2008р. Ухвалою від 30.04.2008р. строк розгляду справи продовжено. Ухвалою від 03.07.2008р. змінювався склад учасників процесу, залучалися до участі у справі треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Розгляд справи за клопотанням сторін неодноразово відкладався, оголошувалися перерви, подовжувався строк розгляду. В судовому засіданні 27.01.2009р. оголошена перерва до 03.02.2009р. для підготовки рішення у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги повністю, вважає їх обґрунтованими та просить задовольнити у повному обсязі. В своїх поясненнях зазначила, що факт наявності прав орендаря у позивача підтверджується судовими рішенням, які містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила у позові відмовити з огляду на те, що спірний об’єкт нерухомості має бути повернутий не позивачу, а до комунальної власності.

Представник третьої особи пояснив, що на момент розгляду справи об’єкт нерухомості до комунальної власності не прийнято з огляду на складну процедуру оформлення документів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та інших учасників по справі, суд встановив:

13.08.1997р. між ВАТ „Запоріжсталь” (орендодавцем) та ТОВ Торговий дім „Фенікс ЛТД” (орендарем) був укладений договір оренди №339 на нежитлове приміщення XI підвалу (літера А-5) площею 377,82 кв. м. Строк дії договору встановлений до 2010р.

14.01.2000р. між орендарем та КП ВРЕЖО №14 (яке виконувало повноваження орендодавця відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 05.03.1997р., №13) була підписана додаткова угода №31 до договору оренди №339 від 13.08.1997р. в зв’язку з передачею об’єкту нерухомості до комунальної власності.

Укладення договору оренди та наявність чинних прав орендаря за ТОВ „Торговий дім „Фенікс ЛТД” підтверджується фактами, встановленими рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.11.2005р. (справа № 2-1135/05) та ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25.04.2006р. (справа №22-1322 2006), прийняті по цивільній справі за позовом ТОВ „Торговий дім „Фенікс ЛТД” до ПНВП „Еллпроменерго”, управління у справах приватизації Запорізької міської ради, Константиновської Оксани Віталіївни, третьої особи –КП „ВРЕЖО-13”, приватного нотаріуса Бєлка Валентини Миколаївни про визнання недійсним договору купівлі-продажу, договору дарування.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За нормами ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.02.2007р. по справі №14/221д/06 (переглядаючи спір за позовом ПНВП „Еллпроменерго” до ТОВ „Торговий дім „Фенікс ЛТД” та ВАТ „Запоріжсталь” за участю КП ВРЕЖО №13 та РВ ФДМУ по Запорізькій області про визнання договору оренди недійсним та визнання таким, що втратив чинність пункт договору) встановлено:

„Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.1997р. між ВАТ „Запоріжсталь” (орендодавцем) та ТОВ „Торговий дім „Фенікс ЛТД” (орендарем) був укладений договір №339 про оренду нежитлових приміщень, за умовами якого (п. 1.2. Договору) орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення (підвал) площею 377,82 кв. м (склади), що розташоване у житловому будинку в м. Запоріжжі, пр. Леніна, 234. Виходячи зі змісту пункту 1.2 Договору оренди №339, у зазначеному пункті сторонами узгоджена така істотна умова договору, як предмет оренди, що узгоджується з приписами ст.ст. 153, 256 ЦК УРСР, які діяли на момент укладення договору оренди.

Термін дії договору сторонами встановлено з 01.08.1997р. до 01.08.2010р. (пункт 9.1 Договору).

Відповідно до пунктів 9.2-9.3 Договору, умови договору зберігають чинність на весь термін дії договору. Внесення змін або припинення дії договору можливе лише за домовленістю сторін. Зміни і доповнення, які вносяться, розглядаються сторонами в 10-денний термін і оформлюються додатковою угодою до договору оренди.

Матеріалами справи підтверджено, що спірне приміщення за актом приймання-передачі від 29.12.1999р. ВАТ „Запоріжсталь” було передано у комунальну власність м. Запоріжжя, у зв’язку з чим (зі зміною орендодавця) до спірного договору №339 було підписано Додаткову угоду №31 від 14.01.2000р., за якою належною стороною (орендодавцем) за договором оренди №339 від 13.08.1997р. стало ВРЕЖО №14. Право ВРЕЖО №14 укладати договори оренди на нежитлові приміщення (в т.ч. і додаткові угоди до діючих договорів) закріплено рішенням Запорізької міської ради народних депутатів №13 від 05.03.1997р.

Названому Договору оренди №339 від 13.08.1997р. та Додатковій угоди №31 від 14.01.2000р. до зазначеного договору була надана правова оцінка в Постанові Вищого арбітражного суду України від 12.06.2001р. у справі № 04-1/9-20/104, підстав для визнання зазначених угод недійсними суд не знайшов, тим самим підтвердив їх правомірність та законність.”

За нормами ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином право позивача на оренду вищезазначеного нежитлового приміщення є визнаним судовими рішеннями, які обов’язкові для розгляду даної господарської справи.

Позиція відповідача про наявні у нього права на оренду приміщення є такими, що не знайшли свого підтвердження:

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25.04.2006р. встановлено, що в порушення Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, не розірвавши у встановленому порядку договір оренди між КП ВРЕЖО 14 та ТОВ Торговий дім „Фенікс ЛТД”, КП ВРЕЖО 14 був укладений договір, за яким те ж приміщення здано в оренду ПНВП „Еллпроменерго”, згодом приватизовано та подароване фізичній особі.

Спірний договір оренди ПНВП „Еллпроменерго” від 20.12.1999р. за №371 був укладений лише на строк до 20.12.2004р. і на момент розгляду судових справ його строк дії вже закінчився.

Не має також суттєвого значення для вирішення даної господарської справи факт невиконання третіми особами обов’язку повернення спірного об’єкту до комунальної власності. Нежитлове приміщення є комунальною власністю (підтверджується рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.11.2005р. (справа № 2-1135/05) та ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25.04.2006р. (справа №22-1322 2006), а також Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.02.2007р. по справі №14/221д/06.

Крім того, за нормами ст.ст. 386, 387, 759 ЦК України права орендаря захищаються на рівні захисту права власності та не залежать від зміни власника.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов’язати Приватне науково-виробниче підприємство „Еллпроменерго” (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 234, ЄДРПОУ 23880222) звільнити нежитлове приміщення XI підвалу (літера А-5) (в т.ч. 51/100 частини, площею 169,32 кв.м) в будинку № 234 по пр. Леніна в м. Запоріжжі. Видати наказ.

Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства „Еллпроменерго” (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 234, ЄДРПОУ 23880222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Фенікс ЛТД” (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 12, ЄДРПОУ 13618049, р\р 26009318036910 в ЗОФ АКБ УСБ, МФО 313010) витрати на сплату державного мита у розмірі 85 грн. 00 коп. та витрат інформаційно-технічного забезпечення 118 грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова