Постанова № 30406682, 01.04.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2013 року Справа № 5013/1462/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П..- доповідача

суддів: Науменка І.М., Швеця В.В.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача: Петренко О.І. представник, довіреність №2768 від 01.11.12;

від відповідача: ОСОБА_2. представник, довіреність №1533 від 17.12.12;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

м. Світловодськ

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.01.2013 року

у справі № 5013/1462/12

за позовом: ПАТ "Банк Національний кредит" м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Світловодськ

про стягнення 294530 грн. 23 коп

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 року ПАТ "Банк Національний кредит" звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ФОП ОСОБА_3 в якому просить стягнути з відповідача 162532 грн. 32 коп. заборгованості по простроченому кредиту, 19958 грн. 96 коп. відсотки, 31108 грн. 79 коп. пеню за несвоєчасне повернення кредиту, 1286 грн. 56 коп. пеню за несвоєчасну сплату відсотків, 225 грн. 28 коп. 3% річних за порушення зобов'язання по сплаті відсотків, 85140 грн. 92 коп. 42% річних за порушення зобов'язання з повернення кредиту, 751 грн. 63 коп. інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті відсотків, 3447 грн. 97 коп. інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті кредиту, всього 304452 грн. 42 коп.

До винесення рішення по справі позивач уточнив позовні вимоги - просить стягнути з відповідача 156725 грн. 32 коп. боргу по кредиту, 21656 грн. 92 коп. відсотків, 38851 грн. 49 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1693 грн. 11 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 319 грн. 22 коп. 3 % річних за порушення зобов'язання по сплаті відсотків, 70591 грн. 76 коп. 42 % та 24 % річних за порушення зобов'язання з повернення кредиту, 774 грн. 26 коп. індексу інфляції за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті відсотків, 3918 грн. 15 коп. індексу інфляції за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті кредиту, всього 294530 грн. 23 коп.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.01.13р. у справі № 5013/1462/12 (суддя Мохонько К.М.) позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" м. Київ - 156725 грн. 32 коп. боргу по кредиту, 21656 грн. 92 коп. боргу по відсоткам за користування кредитом, 38851 грн. 49 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1693 грн. 11 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 319 грн. 22 коп. 3 % річних за порушення зобов'язання зі плати відсотків за користування кредитом, 70591 грн. 76 коп. 42 % та 24 % річних за порушення зобов'язання з повернення кредиту, 774 грн. 26 коп. індексу інфляції за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, 3918 грн. 15 коп. індексу інфляції за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті кредиту, 5890 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Суд вважав, що відповідачем належним чином не виконано умови укладеного договору, а саме своєчасно не повернуто кредит та не сплачено відсотки.

Не погодившись з рішенням господарського суду, Фізична особа-підприємць ОСОБА_3, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, в межах визнаних відповідачем сум.

Так скаржник зазначає, що нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту позивачем здійснено з порушенням приписів ст. 232 ГК України та умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії №238/08-236/07 від 22.09.08р. Так, пеня за несвоєчасне повернення кредиту має нараховуватися з 18.08.11р. по 18.02.12р.

Пеня за несвоєчасну сплату відсотків скаржником не визнається, оскільки у відповідності до п. 3.2.1 укладеного договору відсотки нараховані позивачем відповідачу за травень 2010 року - серпень 2010 року в сумі 19327,78 грн. повинні сплачувати відповідачем відповідно до графіку з 01.04.11р. по 01.11.13р., а тому нарахування пені за період з 11.05.10р. по 17.11.10р. є безпідставними на думку скаржника.

З тих же підстав нарахування трьох відсотків річних з 11.05.10р. по 17.11.10р. є неправомірними.

Також скаржник зазначає, що ні в ст. 625 ЦК України, а ні в п. 3.3. укладеного договору не передбачено нарахування ї відсоткової ставки в розмірі 42% річних.

Строк дії договору встановлено сторонами до 01.10.13р. тому користування кредитними коштами в період дії договору не повинно розцінюватися як неправомірне користування кредитом, як то передбачено п. 3.2.1 договору.

Нарахування втрат від інфляції за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом суперечить умовам п. 3.2.1. договору.

У відповідності до п. 2.1. укладеного договору (з урахуванням змін № 10/10 від 18.11.10р.) остаточною датою погашення кредиту є 01.10.13р. Вимогою позивача від 01.08.11р. про дострокове повернення кредиту вимагалось не пізніше 18.08.11р.т Таким чином, обрахунок інфляційних втрат має починатися саме з 18.08.11р. по 31.08.12р. індекс інфляції за цей період складає 99,6%, що унеможливлює стягнення суми втрат від інфляції на думку скаржника.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.13р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду у судому засіданні яке призначено на 21.03.13р.

Банком надано відзив на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 01.04.13р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вірно встановлено судом першої інтенції, 21.09.07р. між ПАТ "Банк Національний кредит" (кредитор) та ФОП ОСОБА_3 (позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду № 236/07. (т.1 а.с. 11-12) У відповідності до даної угоди Банк зобов'язується надати позивальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах та договорах про внесення змін до них, укладених в рамках цієї угоди і які є невід'ємними частинами.

22.09.08р. між сторонами укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №238/08-236/07. Так, сторони погодили, що банк /позивач/, відповідно до укладеної генеральної кредитної угоди, надає позичальнику /відповідач/ кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 210000 грн. (ліміт кредитної лінії). Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 21 вересня 2009 року. У разі несвоєчасної сплати за кредит відповідно до п. п. 3.2 цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка несплачена у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту. Кредит видається: на виробничі потреби. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 21 % річних. У випадку порушення позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 42% річних. Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін. Договір є невід'ємною частиною генеральної кредитної угоди від 21 вересня 2007 року № 236/07. Договір підписаний представниками позивача і відповідачем та посвідчений печатками.

Матеріалами справи встановлено, що позивач виконав умови договору і перерахував відповідачу кошти, що підтверджується випискою з банківського рахунку наданої позивачем (т. 1 а. с. 41).

Відповідач здійснив часткове повернення кредиту та сплату відсотків, що підтверджується випискою з рахунку (т. 1 а. с. 43-59, 139-149).

У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно приписам ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено ст. ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним кредитним договором 04.08.11р. позивач надіслав відповідачу письмову вимогу в якій просив не пізніше ніж через сім днів з дня отримання вимоги достроково повернути кредит в розмірі 179871 грн., сплатити проценти та штрафні санкції (т. 1 а.с. 60)

Проте, доказів повернення кредиту в повному обсязі не надано.

Так, судом під час розгляду справи встановлено, що заборгованість відповідача по кредитному договору станом на 10 січня 2013 року становить: 156725 грн. 32 коп. поточна заборгованість за кредитом, 21656 грн. 92 коп. поточна заборгованість за відсотками.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору, у випадку, якщо Банком застосована до Позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені до дати припинення цих обставин включно, та сплачується Позичальником.

Таким чином, сторони Кредитного договору, за взаємною згодою збільшили строк протягом якого мають нараховуватись штрафні санкції та визначили момент з якого починає нараховуватися пеня.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором, пеня за несвоєчасне повернення кредиту починає нараховуватися з 01.05.2010р.

Керуючись п. 2.1. викладеному в редакції від 26.02.2010р. у Договорі про внесення змін №09/10-238/08-236/07, погашення кредиту здійснюється згідно графіку.

У зв'язку з тим, що Відповідачем 30.04.2010р. не погашено черговий платіж по кредиту, 01.05.2010р. Позивач почав нараховувати пеню на черговий не сплачений платіж по кредиту.

Посилання Скаржника на те, що підставою для початку нарахування пені є невиконання боржником вимоги від 04.08.2011р. про дострокове виконання зобов'язання є безпідставною. Оскільки, невиконання боржником вимоги про дострокове виконання зобов'язання є підставою для стягнення достроково всієї суми заборгованості, а підставою для початку нарахування штрафних санкцій - пені є несвоєчасна сплата сум кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом (п. 5.3 Кредитного договору).

В апеляційній скарзі Скаржник зазначає, що підстав для нарахування пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, 3% річних (санкція за прострочення виконання грошового зобов'язання) та інфляційних витрат за період з травня 2010р. по серпень 2010р. - немає оскільки, відсотки за користування кредитом за вищевказаний період були реструктуризовані відповідно до графіку викладеному у п. 1.3. Договору про внесення змін №10/10 від 18.11.2010р. до Кредитного договору.

Між тим, відповідно до п. 3.2 Кредитного договору, відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником щомісячно. У зв'язку з тим, що відсотки за користування кредитом не сплачувались в строк, то Позивачем на підставі п. 3.4. Кредитного договору нараховувалась пеня та на підставі ст. 625 ЦК України застосована санкція за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 3% річних від простроченої суми інфляційні витрати .

Після укладення Договору про внесення змін №10/10 від 18.11.2010р. до Кредитного договору, відсотки за період з травня 2010р. по серпень 2010р. були реструктуризовані, а пеня, санкція за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 3% річних від простроченої суми та інфляційні витрати - залишились.

Скаржник зазначає, що підстав для стягнення інфляційних витрат за період з 18.08.2011р. по 31.08.2012р. немає, оскільки інфляція за даний період склала 99,6%.

Відповідно до даних Державного комітету статистики України, інфляція за вищезазначений період коливалась від 98,7% до 100,3%, показники якої застосовані при розрахунках.

Скаржник зазначає, що Позивачем безпідставно застосована санкція у розмірі 42%, яка на його погляд не передбачена ні Кредитним договором, ні ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони Кредитного договору визначили інший розмір процентів ніж той що встановлений ч.2 ст. 625 ЦК України, виклавши його в п. 3.3. Кредитного договору у розмірі 42% річних, який Договором про внесення змін №11/11 від 01.11.2011р. до Кредитного договору, зменшено до 24% річних і передбачили підставу для їх застосування - порушення встановленого п. 2.2. Кредитного договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту.

П. 2.2. Кредитного договору, встановлено дату остаточного повернення всіх сум кредиту. У разі несвоєчасної сплати плати за кредит відповідно до п. 3.2. Кредитного договору, датою останнього повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка не сплачена у встановлений Кредитним договором строк.

Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору, відсотки за неправомірне користування кредитом нараховуються та сплачуються згідно п. 3.2. Кредитного договору.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.01.13р. у справі № 5013/1462/12 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Світловодськ - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя В.В. Швець

Суддя І.М. Науменко