Рішення № 30406574, 01.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1850/13 01.04.13 За позовом Приватного акціонерного товариства «Просто страхування»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадячсир»

Про стягнення 6 636,92 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Карпов С.Б., довіреність № 07/2013 від 10.01.2013

від відповідача 1 не з"явився

від відповідача 2 Мальована Я. П., довіреність № б/н від 21.05.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Просто страхування» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - відповідач 1); Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадячсир» про стягнення 6 636,92 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № АТК 211943 від 18.06.2011 р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 6 636, 92 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 01.02.2013р. порушено провадження у справі № 910/1850/13 та призначено розгляд на 01.03.2013 р.

12.02.2013р. до суду надійшла відповідь від МТСБУ.

01.03.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

01.03.2013 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги частково, з урахуванням сплати відповідачем 2 своєї заборгованості, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Представник відповідача 2 надав докази сплати своєї частини заборгованості.

Суд відклав розгляд справи на 25.03.2013р., у зв'язку з відсутністю відповідача.

25.03.2013р. судове засідання не відбулось, оскільки господарський суд міста Києва не працював згідно розпорядження КМУ № 152-р від 25.03.2013р., у зв'язку із складними погодними умовами.

Телефонограмою від 26.03.2013р. сторони у справі були повідомлені про те, що наступне судове засідання у справі № 910/1850/13 відбудеться 01.04.2013р.

01.04.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Представник відповідача 2 повторно повідомив суд про сплату своєї заборгованості.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали,, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2011 р. між ПрАТ «Просто - страхування» (далі - позивач) та Дуліпа В.В., як страхувальником, було укладено договір страхування № АТК 211943, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Тойота Корола», державний номерний знак ВК 7855 АК.

27.12.2011р. в м. Києві на перехресті проспекту Палладіна на вул. Булаховського, сталася ДТП за участю транспортного засобу «Камаз», державний номерний знак ВІ 5029 АВ, що належить ТОВ «Гадячсир», під керуванням Данилюк Л.П., та транспортного засобу «Тойота Корола», державний номерний знак ВК 7855 АК, що належить Дуліпа В.В. під його керуванням.

Згідно полісу № АВ/906377 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «Камаз», державний номерний знак ВІ 5029 АВ, була застрахована ПрАТ «СК «АХА «Страхування».

Відповідно до постанови Святошинського районного суду міста Києва № 3/2608/389/12 від 24.01.2012р., встановлено вину гр. Данилюка Л.П. у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № 995/7049 від 04.01.2012р. про визначення матеріальної шкоди та калькуляції до нього, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Тойота Корола», державний номерний знак ВК 7855 АК, внаслідок ДТП склав 20 265,84 грн., які були сплачені позивачем згідно платіжного доручення № 21068 від 23.01.2012р., копія якої наявна в матеріалах справи.

27.08.2012р. відповідач 1 сплатив на рахунок позивача 14 431,84 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно полісу № АВ/906377, розмір ліміту відповідальності встановлено у розмірі 50 000,00 грн., а франшизу встановлено у розмірі 1000,00 грн.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 1 - 5 636,92 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та з відповідача 2 - 1000,00 грн. франшизи, що встановлена полісом № АВ/906377, а також судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

В судових засіданнях відповідач 2 повідомив суд про сплату 1000,00 грн. франшизи, про що надав докази сплати, а позивач з погашенням боргу з боку відповідача 2 погодився.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідачів щодо відшкодування ними понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог у частково, з урахуванням погашення відповідачем 2 заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів у повному обсязі пропорційно розміру заборгованості.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення боргу у розмірі 1000,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадячсир» - провадження припинити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (код ЄДРПОУ 20474912, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська 8) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто - страхування» (код ЄДРПОУ 24745673, адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена 10) 5 636 (п'ять тисяч шістсот тридцять шість) грн. 92 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1462 (одну тисячу чотириста шістдесят дві) грн. 43 коп. - судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадячсир» (код ЄДРПОУ 33460268, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будько 47) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто - страхування» (код ЄДРПОУ 24745673, адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена 10) 258 (двісті п'ятдесят вісім) грн. 07 коп. - судового збору.

5. Видати накази відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 04.04.2013р.)

Суддя Мельник В.І.