Ухвала суду № 30406548, 03.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року м. Київ К/9991/52118/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Текстиль-Контакт»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року

у справі № 2а-9085/11/2670

за позовом Приватного підприємства «Текстиль-Контакт» (далі - позивач, ПП «Текстиль-Контакт»)

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі Києва)

третя особа Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва (далі - третя особа, ДПІ у Святошинському районі м. Києва)

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

ПП «Текстиль-Контакт» звернулось у грудні 2010 року до суду з позовом до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.11.2010 року № 0004622304 та № 0004632304.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року, в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року, а також абз.3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 року.

Відповідач своїх заперечень на касаційну скаргу позивача до суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи.

Третя особа заяву про приєднання до касаційної скарги позивача або заперечень на касаційну скаргу не надала.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справ, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини справи.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено перевірку дотримання ПП «Текстиль-Контакт» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за наслідками якої складено акт від 14.10.2010 року № 0840/26/57/23/30606568.

Актом перевірки було встановлено порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі - Закон № 265) в незабезпеченні щоденного роздрукування Z-звітів в кількості 36 штук та порушення положень п.п. 2.6. п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України № 637, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року, а саме торгівельна виручка за 12.10.2010 року в сумі 11 718,79 гривень не оприбуткована в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» КОРО № 2651007207/р/1.

На підставі Акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.11.2010 року № 0004622304 та № 0004632304.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволені позовних вимог виходили з того, що висновки викладені в Акті перевірки підтверджуються матеріалами справи, а позивачем не надано доказів порушення податковим органом вимог чинного законодавства при складені Акту перевірки та податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 ст. 17 Закону № 265 встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Враховуючи те, що Актом перевірки зафіксовано обставини відсутності у ПП «Текстиль-Контакт» надрукованих Z-звітів, а позивачем не надано суду жодних доказів того, що такі звіти були в наявності саме під час перевірки, суди попередніх інстанцій, з якими погоджується колегія суддів касаційної інстанції, дійшли вірного висновку, що позов в цій частині є не обґрунтованим.

Щодо порушення положень п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637, то колегія суддів касаційної інстанції також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відмовляючи і цій частини позовних вимог, виходили з наступного.

З пунктів Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 вбачається, що суть операції з оприбуткування готівки, яка проведена через РРО полягає у її відображенні у відповідній КОРО шляхом здійснення відповідного запису, який здійснюється на підставі відомостей відповідного фіскального звітного чеку РРО.

Враховуючи те, що з копій листів КОРО запис про оприбуткування готівки за 12.10.2010 року відсутній (Z-звіт за 12.10.2010 року надрукований о 15:36 і містить суму готівки 11 718,79 гривень.), а перевірка проводилися 14.10.2010 року, то суди попередніх інстанцій, з якими погоджується колегія суддів касаційної інстанції, вірно зазначили, що на час перевірки відповідний запис про оприбуткування готівки в КОРО був відсутній.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що висновки податкової служби відображені в Акті перевірки є обґрунтованими.

Крім того, суд касаційної інстанції, погоджується з судами попередніх інстанцій, які не прийняли до уваги посилання позивача на певні недоліки при проведені перевірки, оскільки останні не стосуються встановлених порушень. Якщо позивач вважає, що документів і підстав у перевіряючого органу недостатньо згідно з законом для проведення перевірки, він може і не допустити такого суб'єкта владних повноважень до її проведення.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови в задоволені позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Текстиль-Контакт» - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року у справі № 2а-9085/11/2670 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько