Рішення № 30402357, 17.01.2013, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1212/3556/2012

Провадження № 2/414/57/2013

15 січня 2013 року

Кремінський районний суд Луганської області в складі головуючого

судді Акулова Є.М.

при секретарі Дегтяренко Т.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач, який не пред»являв цивільного позову в кримінальній справі, звернувся до суду в порядку цивільного судочинства.

В заяві зазначив, що 21 жовтня 2011 року, приблизно о 23.30 годині, відповідач,- ОСОБА_2, керуючи автомобілем, здійснив на нього наїзд, завдавши тілесних ушкоджень, і вина останнього в скоєному встановлена чинним вироком суду від 23.03.2012 року, згідно якого відповідача визнано винним та засуджено до умовного терміну покарання за ст. 286 ч 1 КК України.

Позивач також зазначив, що діями водія, який порушив правила дорожнього руху, йому завдано матеріальну шкоду, яка складається з витрат, пов»язаних з придбанням ліків в сумі 6299,91 грн., витрат на посилене харчування в сумі 441,11 грн., транспортних витрат на проїзд до медичних закладів в сумі 1062,74 грн., а також витрат на правову допомогу, пов»язаних з підготовкою позову в сумі 286 грн., а разом 8089,76 грн.

Крім того, просить відшкодувати йому 28971 грн втраченого заробітку в зв»язку з ушкодженням здоров»я та каліцтвом за 9 місяців 2012 року, позаяк з 04.04.2012 року йому встановлено третю групу інвалідності, з наступною датою переогляду 01.04.2013 року.

Ушкодження здоров»я та каліцтво завдало йому фізичного болю і душевних страждань та призвело до втрати нормальних життєвих зв»язків, тим самим йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 10 тис. грн., яку також просить стягнути з відповідача.

Позивач та його представник в судовому засіданні свої вимоги підтримали.

Відповідач позов визнав частково. Повністю визнав позовні вимоги щодо стягнення витрат, пов»язаних з придбанням ліків в сумі 6299,91 грн., витрат на посилене харчування в сумі 441,11 грн., транспортних витрат на проїзд до медичних закладів в сумі 1062,74 грн., а також витрат на правову допомогу, пов»язаних з підготовкою позову в сумі 286 грн., а разом 8089,76 грн., за вирахуванням суми цивільного позову прокурора в інтересах лікарні, задоволеного судом при розгляді кримінальної справи.

Заперечував проти стягнення відшкодування в зв»язку з ушкодженням здоров»я позивача, позаяк, на його переконання, останній отримує відшкодування, - пенсію по інвалідності.

Також заперечував проти стягнення моральної шкоди, позаяк позивач, згідно висновків експертизи в кримінальній справі теж порушив правила дорожнього руху.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим частково і таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів та механізмів… тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє (право власності, інше речове право тощо) цим транспортним засобом або механізмом, або іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно приписів ч 1 ст. 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особи, зобов'язана відшкодувати потерпілому…зокрема додаткові витрати на лікування, придбання ліків, посилене харчування, сторонній догляд тощо.

Частина друга передбачає, що у разі каліцтва фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно приписів ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, незалежно від вини фізичної особи, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до роз»яснень, наданих в п 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування маральної (немайнової) шкоди»моральна шкода може полягати , зокрема…у моральних переживаннях з приводу ушкодження здоров»я, втраті нормальних життєвих зв'язків, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ч 2 ст. 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого

(а в разі вини особи, яка завдала шкоди - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Згідно приписів ч 4 ст 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов»язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що згідно чинного вироку Кремінського районного суду в Луганській області від 27 березня 2012 року відповідача в справі було визнано винним та засуджено за ч 1 ст 286 КК України до умовного терміну покарання.

Вироком встановлено, що 21.10.2011 року, приблизно о 23.30 годин, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, який належить йому на праві приватної власності, на АДРЕСА_1, здійснив наїзд на пішохода, порушивши приписи ПДР України, а саме п. 12.3;12.4; 12.9б, що знаходилися в причинно-наслідковому зв»язку із виникненням події та її наслідками, які полягають у завданні потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Також, вироком встановлено, що в діях ОСОБА_1, який перебував у нетверезому стані, є порушення приписів пунктів 4.1та 4.4 ПДР України, який, за відсутності тротуару, не рухався краєм проїзної частини на зустріч руху транспорту та в темну пору доби не визначив себе ніяким чином, в тому числі за допомогою світло відбиваючих елементів (ас 4-5).

Потерпілий ОСОБА_1 витратив на придбання ліків, посилене харчування, транспортні послуги, юридичну допомогу та підготовку матеріалів позову загалом 8089,76 грн, що підтверджено відповідними платіжками (ас 8-25) і в цій частині його позов не оспорюється відповідачем, ним визнається та підлягає задоволенню.

Потерпілий ОСОБА_1 на момент ДТП ніде не працював.

Згідно Довідки МСЕК з 04.04.2012 йому встановлено третю групу інвалідності, з наступною датою переогляду 01.04.2013 року (ас27). З цієї ж дати отримує пенсію по інвалідності в розмірі 994 грн, що випливає з довідки УПФУ (ас26).

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, та приймаючи до уваги, встановлені судом обставини і що факт ушкодження здоров'я та каліцтва позивача з вини відповідача,- володільця джерела підвищеної небезпеки, встановлено та підтверджено довідкою МСЕК, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відшкодування, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, та в межах заявлених позивачем вимог, а саме за 9 місяців з моменту встановлення інвалідності. Мінімальна заробітна плата на 2012 рік згідно Закону України «Про державний бюджет України»на час встановлення групи становить 1073грн.х 9=9657 грн.

Суд вважає доведеним факт завдання позивачеві моральної шкоди, яка полягає в ушкодженні його здоров'я, що завдало йому фізичного болю і душевних страждань та призвело до втрати нормальних життєвих зв»язків, але враховуючи обставини, встановлені кримінальним розслідуванням, винність самого потерпілого в порушенні правил дорожнього руху, що, на переконання суду, також сприяло настанню події ДТП та її наслідкам, суд вважає доцільним зменшити розмір відшкодування до однієї тисячі грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача та невизнання ним позову в частині відшкодування сум за ушкодження здоров'я та моральної шкоди з вищенаведених мотивів.

Керуючись ч1ст 1167, ч2 ст1187,ч2ст1193,ч2ст 1195 ЦК України, п 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування маральної (немайнової) шкоди», ст. 10,60-61,88,209,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2,- 17746,76 (сімнадцять тисяч сімсот сорок шість) грн., 76 коп. завданої матеріальної шкоди та 1000 (одну тисячу) грн завданої моральної шкоди, а разом 18746,76 (вісімнадцять тисяч сімсот сорок шість) грн.76 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави 229,40 грн. судового збору за реквізитами: одержувач УДК в м. Луганськ ЄДРПОУ 05381320, Банк одержувач ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, рахунок 31216206700151, Код ОКРО отримувача коштів 24048615, Код класифікації доходів (ККД) 22030001.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Є.М. Акулов