Рішення № 30401477, 27.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.03.13 р. Справа № 905/614/13-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Донецьккокс» м. Донецьк

до відповідача 1: Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП ЦЗФ Чумаківська» м. Донецьк

про стягнення 2 749, 36 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Коцюба Т.І. - за довіреністю

Від відповідача 1: Ляшко Д.В. - за довіреністю

Від відповідача 2: не з'явились, причини неявки невідомі

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьккокс» м. Донецьк, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк, 2 749,36 грн. вартості нестачі вугільного концентрату.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- відвантаження ТОВ «ЦЗФ «Чумаківська» у вагоні № 60347531 за накладною № 53555967 вугільного концентрату, отримувачем якого є ПАТ «Донецьккокс»; договір № ДУК - 01/08-32р/373 - ООП від 15.10.2008 р.;

- комерційний акт серії АС № 986073/86 від 20.06.2012 р., який засвідчує недостачу вантажу;

- встановлення сторонами за договором від 15.10.2008 р. (п. 6.2) норми природної втрати - 1% від маси нетто вугілля ;

- претензію № 3164/юр від 01.10.2012 р., яка була відхилена відповідачем;

- оплату ним рахунку № СФ - 152 415 платіжним дорученням № 1150 від 24.09.2012 р.;

- ст.ст. 193,218,306-308, 314, 315 Господарського кодексу України (далі - ГК);

- ст.925 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- ст.ст. 105, 110, 111, 113, 114, 129, 130 Статуту залізниць України (далі - Статут);

Відповідач (залізниця) вимоги позивача не визнав тому, що: згідно ст. 115 Статуту позивач не надав суду рахунка або інших документів відправника, які підтверджують вартість товару; вина залізниці у нестачі відсутня згідно ст. 111 Статуту.

Позивач 13.02.2013 р. подав заяву про зменшення ціни позову до суми 1674 грн. (ст.22 Господарського процесуального кодексу України).

ТОВ «ВП ЦЗФ «Чумаківська» вимоги позивача не оскаржило, його представники у засідання суду не з'явились.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП ЦЗФ «Чумаківська» м. Донецьк 16.06.2012 р. відвантажило позивачу два напіввагони, у т.ч. вагон № 60347531, з концентратом вугільним у вологому стані за накладною № 53555967. На попутній станції Ясинувата вагон № 60347531 був відчепления і 18.06.2012 р. був відвантажений до станції Донецьк за досильною накладною № 53586731.

Працівники ст. Донецьк за участю представника вантажоодержувача (позивача) 20.06.2012 р. здійснювали огляд вагону № 60347531 з вантажем і провели зважування цього вагону. При цьому було встановлено таке: фактична вага брутто - 87720 кг, тара - 21300 кг, нетто - 66420 кг, що менше ніж зазначено у накладній на 2580 кг; завантаження вище рівня бортів на 200 мм, не марковане; над 3 люком зі сторони Ясинуватої зправа за рухом потягу воронка діаметром 400 мм, глибиною 300 мм, між 5 і 6 люками воронка діаметром 500 мм, глибиною 1000 мм; на хребтових балках сліди просипання вантажу, маються конструктивні зазори - нещільне прилягання кришки розвантажувальних люків; вагон технічно справний. Все встановлене було зафіксоване у комерційному акті АС № 986073/86 від 20.06.2012 р.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічна норма викладена і в ч.1 ст.314 ГК України.

Статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Підпунктом «а» ч.1 ст. 114 Статуту встановлено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за недостачу - у розмірі дійсної вартості недостачі вантажу. Вартість вантажу, згідно ч. 1 ст. 115 Статуту, визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документу відправника, який підтверджує кількість і вартість вантажу.

Суд не приймає до уваги посилання залізниці на п. 2 «е» ст.111 Статуту оскільки у даному вагоні була виявлена нестача вантажу, а не його втрата - в контексті Статуту поняття втрата та нестача - це різні поняття.

Комерційний акт АС № 986073/86 від 20.06.2012 р. містить помітку, що на хребтових балках є сліди просипання вантажу. Суд не приймає до уваги це твердження оскільки у конструкції напіввагона є лише одна хребтова балка. У зв'язку з цим, суд не може зробити висновок чи дійсно мало місце просипання вантажу і якщо і мало, то де саме.

Акт загальної форми № 1110 від 17.06.2012 р., складений на ст. Ясинувата, містить помітку, що вагон технічно несправний, а у комерційному акті АС № 986073/86 від 20.06.2012 р., акті загальної форми № 883 від 20.06.2012 р. та акті про технічний стан вагону від 20.06.2012 р. зазначено, що вагон № 60347531 технічно справний. Доказів того, що цей вагон ремонтувався у період з 17.06.2012 р. по 20.06.2012 р. суду не надано. Тому суд не приймає до відома, що вагон був дійсно технічно справний - згідно ч.1 ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні вагони.

У акті про технічний стан вагона від 20.06.2012 р. зазначено, що на піввагон № 60347531 має конструктивні зазори 50 мм між 5-6 і 3 люками. Залізниця не довела суду, що зазор (щілина) розміром є саме конструктивним зазором, а не технічною несправністю і чому якщо це дійсно конструктивний зазор, він є лише між 5-6 і 3 люками

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що нестача сталась саме під час перевезення вантажу.

Тому суд стягує вартість нестачі вантажу саме з ДП «Донецька залізниця».

Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), визначений ст.38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст.129 Конституції України.

На підставі ст.ст. 20, 173-175, 193, 224, 225, 306-308, 314 Господарського кодексу України, ст. 23 Закону «Про залізничний транспорт», ст.ст. 110, 113 - 115, 129, 130та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Стягнути з державного підприємства "Донецька залізниця" (м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 2603603000019 у Донецькій філії АБ «Експрес - Банк» МФО 335838, ЕДРПОУ 01074957) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьккокс» (м. Донецьк, вул. Зарічна, б.1, р/р 26008962495835 в ПАО ПУМБ м. Донецьк, МФО 334851, ІНН 001911105098) - 1674 грн. вартості нестачі вантажу та 1 720 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

Відмовити позивачу у похові щодо стягнення вартості нестачі вантажу з ТОВ «ВП ЦЗФ «Чумаківська» м. Донецьк.

В судовому засіданні 27.03.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2013р.

Суддя Забарющий М.І.