Рішення № 3040143, 24.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.02.09 р. Справа № 2/34

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк (Сніжнянське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства)

до відповідача: Державного підприємства “Сніжнеантрацит” м. Сніжне (Відокремлений підрозділ “Санаторій-Профілакторій “Зоря” )

про стягнення заборгованості в сумі 3667,27грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Кошуба В.О., Пустовіт М.І. - за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Державного підприємства “Сніжнеантрацит” м. Сніжне про стягнення заборгованості в сумі 3667,27грн. з яких 2388,60грн. – сума основного боргу, 198,42грн. – пеня, 952,40грн. – індекс інфляції, 127,85грн. – 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 264 від 01.01.2006р., акти, рахунки.

Відповідач явку свого представника у судове не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення на його адресу рекомендованих листів з повідомленням про вручення поштового відправлення.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

01.01.2006р. між Державним обласним комунальним підприємством “Донецькоблводоканал”, правонаступником якого є позивач, що підтверджується матеріалами справи, зокрема рішенням Донецької обласної ради від 14.09.2007р. № 5/11-322, (Підприємство питного водопостачання) та Житлово-будівельним кооперативом “Шахтар” (Абонент) були укладені договори про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 1.1. договору підприємство питного водопостачання подає по своїм водопровідним мережам питну воду Абоненту в межах погоджених розрахункових об’ємах та погодженого помісячного графіку з врахуванням затвердженого місцевими органами державної виконавчої влади ліміту або максимального погоджених об’ємів в залежності від технічних можливостей Підприємства, а Абонент приймає погоджений об’єм води, використовує її та здійснює оплату послуг в відповідності з діючими тарифами, умовами договору, Законом України “Про питну воду та питне водопостачання” від 10.01.2002р. № 2918-ІІІ, Законом України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004р. № 1875-ІV, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення містах та селищах України, затверджених наказом Держжилкомунгоспа України від 01.07.1994р. № 65 та зареєстрованими Міністерством юстиції України 22.07.1994р. № 165/374.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що підприємство приймає та очищає господарсько-побутові та близькі до них по складу стічні води Абонента, що поступають на очисні споруди в межах погоджених розрахункових об’ємів та погодженого помісячного графіку максимально допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а Абонент спускає стічні води та своєчасно оплачує послуги Підприємству з водовідведення в відповідності з діючими тарифами, умовами договору.

Відповідно до п. 3.1., 4.1. договору Підприємство подає Абоненту питну воду, що відповідає ГОСТу 2874-82 “Вода питна” та дозволам Мінздраву України та Держпотребстандарту України. Підприємство приймає та очищає господарсько-побутові та близькі до них по складу по складу стічні води Абонента, що поступають на очисні споруди в продовж всього періоду дії договору в межах об’єму передбаченого п. 1.2., 4.5. договору.

Згідно до п. 2.7., 4.8. договору кількість води, використаної Абонентом, визначається за показниками повірених водолічильників, прийнятих Підприємством. Облік фактичного об’єму водовідведення Абоненту визначається по показанням прибору обліку стоків або, при його відсутності, по кількості води, що надходить з комунального водопроводу або місцевих джерел, відповідно показань водолічильників.

Надані Підприємством в відповідності з договором послуги з постачання води та приймання стоків Абонент оплачує в відповідності з діючим законодавством. Абонент здійснює поточні платежі за послуги за цим договором на умовах 100% попередньої оплати в строк до 5 числа поточного місяця. При цьому розмір платежу визначається виходячи з вартості об’єму спожитих послуг за минулий місяць. Кінцевий розрахунок за поточний місяць Абонент здійснює на підставі пред’явленого рахунку за надані послуги платіжним дорученням з врахуванням попередньої оплати не пізніше 15 числа поточного місяця (п. 5.1., 5.5., 5.6. договору).

Розділом 7 “Відповідальність сторін” договору визначено, що за несвоєчасну оплату (сплату) послуг в строки, передбачені п.п. 5.5., 5.6. договору Абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу або в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період за який нараховується пеня, за кожен прострочення платежу. В разі прострочення виконання Абонентом грошових зобов’язань, сума боргу нараховується з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Згідно до п. 11.2. договору договір вступає в силу при досягненні згоди за всіма суттєвими умовами договору та діє з дати підписання договору сторонами по 31.12.2006р.

Додатковою угодою від 28.10.2006р. до договору № 264 від 01.01.2006р. сторони дійшли згоди, що строк дії договору № 264 від 01.01.2006р. продовжено на наступний календарний рік з 01.01.2007р. до 31.12.2007р. на тих же умовах.

В підтвердження виконання умов договору за період з 01.01.2007р. по 31.01.2007р., з 01.04.2007р. по 30.04.2007р. та з 01.06.2007р. по 30.06.2007р. позивачем до матеріалів справи надані акти про кількість відпущеної води та прийняті стоки від 10.01.2007р., від 06.04.2007р., від 14.06.2007р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.

На підставі зазначених актів позивачем на адресу відповідача виставлялися рахунки, які додані до матеріалів справи зокрема від 12.01.2007р. на суму 984,30грн., від 11.04.2007р. на суму 525грн., від 12.04.2007р. на суму 72,30грн., від 19.06.2007р. на суму 1221грн., а всього на загальну суму 2802,60грн. Зазначені рахунки відповідачем отримувалися, про що свідчать відмітки на них.

Відповідач умови договору виконав частково за отримані послуги з водопостачання та водовідведення розрахувався в сумі 414грн., таким чином на момент слухання справи за відповідачем обчислюється заборгованість в розмірі 2388,60грн., що підтверджується матеріалами.

За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, щодо стягнення суми боргу в розмірі 2388,60грн. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договорів відповідач не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 2388,60грн.

Відповідач доказів погашення суми в розмірі 2388,60 грн. до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги не спростував, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 198,42грн. за період з 16.01.2007р. по 14.01.2009р. на підставі п. 7.2. договору.

Відповідно до п. 7.2. договору сторони дійшли згоди, що за несвоєчасну оплату (неоплату) послуг в строки, передбачені п.п. 5.5., 5.6. договору Абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу (для абонентів – що підпадають під дію Закону України від 20.05.1999р. № 686-ХІV) або в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу (для абонентів, що підпадають під дію Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР).

Отже вказаним пунктом сторони передбачили альтернативну відповідальність, за порушення зобов’язання. Таким чином позивач на власний розсуд може застосувати якийсь із видів відповідальності, тобто як 1% від суми простроченого зобов’язання так й подвійну облікову ставку, але не одночасно обидва вида відповідальності за один період.

З розрахунку пені наданого позивачем до матеріалів справи вбачається, що останнім здійснено розрахунок пені за період з 16.01.2007р. по 14.01.2009р., з 16.04.2007р. по 14.01.2009р., з 19.06.2007р. по 14.01.2009р. за кожен день прострочення платежу, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунок пені за вказаний період, суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки не суперечать чинному законодавству.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції за період з 01.02.2007р. по 31.12.2008р. в розмірі 952,40 грн. та 3% річних за період з 16.01.2007р. по 31.12.2008р. в розмірі 127,85грн. на підставі ст. 625 ЦК України та п. 7.3. договорів.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 952,40грн., 3% річних за прострочку виконання грошових зобов’язань в сумі 127,85 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобов’язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк до Державного підприємства “Сніжнеантрацит” м. Сніжне про стягнення 3667,27 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Сніжнеантрацит” (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, 32, ЄДРПОУ 31906124) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) заборгованість в сумі 2388,60грн., індекс інфляції в розмірі 952,40грн., 3% річних в розмірі 127,85 грн., пеню в розмірі 198,42грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.