Ухвала суду № 30400962, 29.03.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29 березня 2013 року Справа №14/5026/832/2011

вх. № 1588/2013 від 31.01.2013

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: особисто - Білика О.А. (ліквідатор банкрута), Юдицького О.В. - ліквідатор ВАТ "Шрамківський цукровий завод", представників за довіреностями - Плесюка О.С. (від ТОВ "ЛЛЛ"), Ігнатенка С.М. (від державної податкової інспекції у м. Черкасах), Бредуляка І.І. (від ПАТ "Банк "Київська Русь"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву

заявника товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Трейд"

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

у справі за заявою

ініціюючого кредитора відкритого акціонерного товариства "Шрамківський

цукровий завод"

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ"

про визнання банкрутом, -

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" (боржником) у особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Білика О.А., подано заяву від 31.01.2013 №14/59 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 05.06.2006 №05/06, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" у особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Білери О.В. (боржником, продавцем, далі - ТОВ "ЛЛЛ") та товариством з обмеженою відповідальністю "СоюзТрейд" у особі його директора Козлова Д.М. (відповідачем, покупцем, далі - ТОВ "Союз-Трейд"), згідно з яким боржник продав відповідачу наступне майно відповідно до пункту 1.2 договору:

1.2.1. дрезина; 1.2.2 тепловоз; 1.2.3. залізничні під'їзні колії: 1) залізнична колія довжиною 4000 м. (полотно з рейок типу Р-50, з рейкових ланцюгів по 12,5 м., шпали дерев'яні стандартні типу ПА по 1600 шт. на 1 км. полотна, баласт щебеневий під шпалою 20 см.) на піщаній подушці 20 см. - стрілочні переводи та протиугони відсутні; 2) залізнична під'їзна колія довжиною 1800 м.: полотно з рейок типу Р-43 ( з рейкових ланцюгів по 12,5 м.), шпали дерев'яні стандартні типу ПА (по 1600 шт. на 1 км. полотна), баласт щебеневий під шпалою 20 см.) на піщаній подушці (20 см.) - стрілочні переводи та протиугони відсутні (далі - Договір-2006, Майно).

Вимогу пред'явлено з підстав, передбачених ст.203 та ст.215 Цивільного кодексу України, ст.25 та ч.10 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на 04.11.2012, далі - Закон),

Також у ході розгляду справи ТОВ "ЛЛЛ" пред'явлено вимогу про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст.216 ч.1, а саме, вимогу про проведення двосторонньої реституції. При цьому заявник пояснив, що просить повернути лише нерухоме майно, оскільки дрезина та тепловоз вже передані ВАТ "Шрамківський цукровий завод".

Порушення вищевказаних норм закону заявником у заяві обгрунтовано тим:

що на момент порушення провадження у справі №01/3626 про банкрутство TOB «ЛЛЛ» спірне майно не перебувало у власності та на балансі даного товариства (за виключенням залізничної колії II), а тому не могло бути включено до складу ліквідаційної маси та відчужено відповідачу;

що продаж майна банкрута повинен здійснено без дотримання передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедур, про що було завідомо відомо відповідачу.

що оспорюваний правочин був укладений в процедурі банкрутства TOB «ЛЛЛ», яка була визнана незаконною з моменту її порушення, а тому колишній арбітражний керуючий-ліквідатор TOB «ЛЛЛ» Білера О.В. не мав відповідних повноважень та необхідного обсягу цивільної дієздатності на розпорядження майном, яке було предметом договору купівлі-продажу;

що ухвалою господарського суду Черкаської області від 25 січня 2011 у справі №14-10-08/2102 було визнано недійсним договір купівлі-продажу майна підприємства банкрута від 09 березня 2004 року, укладений між ВАТ "Шрамківський цукровий завод" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ", частина з якого й стала предметом спірного Договору-2006;

що майно, яке підлягає поверненню ВАТ «Шрамківський цукровий завод», а саме залізнична колія II, було відчужено колишнім арбітражним керуючим TOB «ЛЛЛ» Білерою О.В. відповідачу, і як наслідок, TOB «ЛЛЛ» не має змоги виконати судове рішення та повернути майно ВАТ «Шрамківський цукровий завод», а відповідно ВАТ «Шрамківський цукровий завод» не може повернути сплачені кошти товариству «ЛЛЛ».

що вироком Придніпровського районного суду міста Черкаси від 29.05.2007 було встановлено, що ОСОБА_1. будучи генеральним директором TOB «ЛЛЛ», без попередньої згоди інших співвласників товариства будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою доведення товариства до банкрутства, виступив поручителем по зобов'язанням TOB «Халал» перед АБ «Київська Русь» та передав в заставу банку майно товариства, а саме - тепловоз ТГМ-4А, автодрезину АГМ та залізничну колію, чим спричинив збитки TOB «ЛЛЛ», що потягли тяжкі наслідки;

що Договір-2006, предметом якого є нерухоме майно, залізнична колія, укладено в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, однак, відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним;

що господарський суд Київської області по справі №13/156-11/24 рішенням від 17.01.2013 визначив, що вказаний спір підлягає розгляду в справі про банкрутство ТОВ «ЛЛЛ».

У судовому засіданні представник ТОВ «ЛЛЛ» заявлену вимогу підтримав.

Представники ВАТ "Шрамківський цукровий завод", державної податкової інспекції у м. Черкаси заяву ТОВ "ЛЛЛ" та доводи, викладені представником заявника у судовому засіданні, підтримали, просили заяву задовольнити.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представник від ТОВ "Союз-Трейд" у судове засідання не з'явився і про причини неявки не повідомив, ТОВ «Союз-трейд» відзиву на заяву до суду не надіслав. У судове засідання 14.02.2013 з'являвся представник ТОВ "Союз-Трейд", однак належно посвідченої довіреності на участь у справі не надав, оригіналу не пред'явив, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено. У наступне судове засідання 21.02.2013 від імені ТОВ "Союз-Трейд" до суду надійшло клопотання того ж представника з неналежною довіреністю про відкладення розгляду справи у зв'язку з терміновим відрядженням і необхідністю засідання лише за участю його. Суд вважає, що ТОВ "Союз-Трейд" ухилився від участі у розгляді справи, що представник не з'явився без поважних на те причин.

Ухвалою суду від 05.03.2013 було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь"з огляду на установлені обставини передачі Майна, яке було відчужено відповідачу, у заставу зазначеного банку і останній був головою комітету кредиторів у справі №01/3626. У судовому засіданні представник заявив клопотання про відкладення розгляду справи та пояснв, що ухвалу суду від 05.03.2013 з головного офісу йому передали лише напередодні і він не встиг ознайомитись з матеріалами справи. Суд відхилив заявлене клопотання з огляду на те, що доказів цим поясненням представником суду не надано, та що решта присутніх учасників провадження у справі про банкрутство боржника (3 осіб) ухвалу суду від 05.03.2013 отримали 14.03.2013 (відправлено ж її згідно зі штемпелем канцелярії 13.03.2013).

У ході судового засідання суд оголосив перерву і надав можливість ознайомитись представнику третьої особи з матеріалами справи, після якої представник заявив, що цього часу йому було недостатньо. У зв'язку з цим суд здійснив дослідження матеріалів у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та судом разом з усіма присутніми у судовому засіданні. На пропозицію висловити свою думку з приводу заявлених вимог представник третьої особи пояснив, що заперечує проти задоволення заяви.

Відповідно до статей 75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

У С Т А Н О В И В:

09.03.2004 між ВАТ «Шрамківський цукровий завод» в особі його ліквідатора банкрута та ТОВ «ЛЛЛ» укладено договір купівлі-продажу підприємства-банкрута, який посвідчений 10.03.2004 приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_2. і зареєстрований в реєстрі №602. Відповідно до цього договору продавець зобов'язався передати майно (підприємство-цукровий завод, як майновий комплекс, розташований за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт.Шрамківка) далі іменоване - «Підприємство», у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти «Підприємство» і сплатити за нього грошову суму (ціну), зазначену в договорі. Надалі між цими ж сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору, яку посвідчено 30 квітня 2004 року приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_2. і зареєстрованою в реєстрі за №1090. В додатковій угоді предмет договору (майновий комплекс цукрового заводу загальною площею 19226,3 кв.м.) викладено як перелік у складі 75 об'єктів (лише нерухомого майна), які увійшли до цілісного майнового комплексу цукрового заводу на підставі Свідоцтва серії САА №594459 про право власності на нерухоме майно, виданого 27 квітня 2004 року виконавчим комітетом Шрамківської селищної ради відповідно до рішення Шрамківської селищної ради від 23 квітня 2004 року №34. Серед цього майна Майно, що є предметом Договору-2006 відсутнє.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.12.2011 №34510921 у ньому 18.06.2004 за № 34915, на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 24.05.2004, було зареєстровано обтяження за типом "арешт нерухомого майна", за об'єктом "…весь майновий комплекс ВАТ «Шрамківський цукрозавод», Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, буд. 21", власником обтяженого майна є ТОВ "ЛЛЛ" .

Згідно з протоколом зборів учасників ТОВ "ЛЛЛ" від 15.07.2005 №2, який складено одноособово Ткаченком В.В. і підписано від імені інших учасників, було прийнято рішення про припинення господарсько-фінансової діяльності ТОВ "ЛЛЛ", про призначення ліквідаційної комісії у складі голови ліквідаційної комісії Білери О.В., члена комісії Потапенка С.І, визначено обсяг повноважень і строк ліквідації в один рік. За вчинення в т.ч. і цих дій ОСОБА_1. вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.05.2007 у кримінальній справі №1-204/2007 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 с.364, ч.2 ст.366, ст.219 КК України (зловживання службовим становищем, службове підроблення /в т.ч. і вищевказаного протоколу №2/, доведення до банкрутства).

Ухвалою суду від 08.08.2005 відповідно до ст.51 Закону (за заявою боржника у особі голови ліквідаційної комісії Білери О.В.) порушено провадження у справі №01/3626 про банкрутство ТОВ "ЛЛЛ".

Постановою господарського суду Черкаської області від 30.08.2005 у справі №01/3626 ТОВ «ЛЛЛ» визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Білеру О.В.

10.11.2005 арбітражним керуючим Білерою О.В. отримано витяг з Єдиного реєстру заборон об'єктів нерухомого майна від №5443978, згідно з яким 18.06.2004 за №34915 зареєстровано обтяження (арешт нерухомого майна) на об'єкт (весь майновий комплекс ВАТ "Шрамківський цукровий завод" смт. Шрамківка, вул. Леніна, 21. - а.с.102, т.4).

Згідно з протоколом зборів комітету кредиторів ТОВ "ЛЛЛ" від 30.12.2005 №1, його членів арбітражним керуючим Білерою О.В. було проінформовано про те що є шість об'єктів для продажу майна, що ціни на них визначено експертом. Комітетом кредиторів прийнято наступне рішення: "погодити продаж згаданого майна шляхом відкритих торгів ліцитатора". При цьому "згаданим" майном є: контора, склад мішкотари, прохідна, контора Депо, тепловозне Депо.

05.06.2006 укладено Договір-2006.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.05.2007 №01/3626 зупинено провадження у справі №01/3626 до завершення розгляду справ 05/2516 та 05/1609. Рішенням господарського суду Черкаської області від 17.07.2008, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2009 за касаційною скаргою АБ «Київська Русь» у справі №09-05/2516, були визнані недійсними всі рішення зборів учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ", оформлені протоколом №2 від 10 (15) липня 2005 року.

Ухвалами суду від 13.05.2009 у справі №01/3626 (про припинення провадження у справі у зв'язку з переглядом за нововиявленими обставинами і скасуванням ухвали про порушення провадження у справі від 08.08.2005) та від 26.10.2010 у справі №18-01/3626 (після скасування попередньої судами вищих інстанцій) провадження у справі припинено. При цьому суд звертає увагу, що цими ухвалами суду будь-які звіти ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Білери О.В. не затверджувались.

Провадження у цій справі про банкрутство (№14/5026/832/2011) порушено ухвалою суду від 15.04.2011. Постановою суду від 15.09.2011 ТОВ "ЛЛЛ" визнано банкрутом, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Пропадущого А.В.

ТОВ "ЛЛЛ" подано позов до ТОВ "Союз-Трейд" про визнання Договору-2006 недійсним до господарського суду Київської області, рішенням якого від 14.11.2011 у справі № 13/156-11, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012 вказані рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд, у ході якого рішенням господарського суду Київської області від 17.01.2013 провадження у справі №13/156-11/24 за позовом ТОВ «ЛЛЛ» до ТОВ «Союз-Трейд» про визнання недійсним договору припинено з підстав необхідності розгляду спору у межах справи про банкрутство, та відмовлено у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ВАТ «Шрамківський цукровий завод» до ТОВ «Союз-Трейд» і до ТОВ «ЛЛЛ» про визнання недійсним Договору-2006 з тих підстав, що захист порушеного права ним має здійснюватись шляхом пред'явлення віндикаційного позову.

Як вбачається із вказаного судового рішення у ході розгляду справи ТОВ «Союз-Трейд» заперечував проти задоволення позовних вимог третьої особи, стверджуючи, що залізнична колія не є об'єктом нерухомого майна; що оспорюваний договір укладено на підставі протоколу проведення відкритих торгів в процедурі банкрутства, які відбулися 02.06.2006; що при продажу Майна, ТОВ "ЛЛЛ" було надано усі необхідні документи, які не викликали сумніву щодо наявності права власності у продавця на Майно; що факт визнання недійсним договору застави від 04.04.2005, укладеного ТОВ "ЛЛЛ" із ПАТ "Банк "Київська Русь" не впливає на правомірність придбання ТОВ «Союз-Трейд» на прилюдних торгах майна за Договором-2006; що строк позовної давності сплив 05.06.2009.

Ухвалами суду від 19.10.2012 №1 усунено арбітражного керуючого Пропадущого А.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та від 05.11.2012 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Білика О.А.

Згідно зі звітом арбітражного керуючого Пропадущого А.В.(а.с.204 т.4), попереднього ліквідатора банкрута у цій справі, станом на 15.09.2012 йому ні колишнім ліквідатором банкрута у справі №01/3626 Білерою О.В. ні керівником Нікіфоровим І.К не було передано в повному обсязі документи фінансово-господарської діяльності ТОВ "ЛЛЛ", у зв'язку з чим ним було пред'являвся позов до Придніпровського районного суду м. Черкаси про їх витребування, який залишено без розгляду у зв'язку з несплатою мита.

Вищевикладені обставини підтверджуються такими доказами:

ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.08.2010 у справі №18-01/3626 (згідно з якою провадження у справі припинено з тих підстав, що боржником при поданні заяви у порядку ст.51 Закону не дотримано вимог статей 104-112 Цивільного кодексу України. Також ухвалою суду встановлено, що вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.05.2007 у кримінальній справі №1-204/2007 генеральний директор ТОВ "ЛЛЛ" ОСОБА_1. визнаний винним у скоєнні злочинів про зловживання службовим становищем, про службове підроблення, про доведення до банкрутства. Серед епізодів звинувачення має місце епізод підробки протоколу зборів учасників від 15.07.2005 №2, яким засновниками прийнято рішення про ліквідацію ТОВ "ЛЛЛ" і звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі);

Витягом з Єдиного реєстру заборон об'єктів нерухомого майна від 30.12.2011 №34510921 (згідно з яким 18.06.2004 за №34915 зареєстровано обтяження тип "арешт нерухомого майна" на об'єкт "…весь майновий комплекс ВАТ "Шрамківський цукровий завод" смт. Шрамківка, вул. Леніна, 21");

ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.01.2011 у справі №14-10-08/2102 (про визнання недійсним Договору-2004);

протоколом комітету кредиторів у справі про банкрутство №01/3626 від 30.12.2005 №1 (згідно з яким: ліквідатором банкрута було проінформовано комітет кредиторів про шість об'єктів для продажу майна, серед яких Майна, що є предметом Договору-2006 немає; комітетом кредиторів прийнято наступне рішення "погодити продаж згаданого майна шляхом відкритих торгів ліцитатора"; у протоколі вказано, що вартість контори складає 5418867, складу мішкотари - 41688,87, прохідної - 1205,00, контора Депо - 2083,33, тепловозне Депо - сума нерозбірливо);

Витягом з Єдиного реєстру заборон об'єктів нерухомого майна від 10.11.2005 №5443978, отриманим арбітражним керуючим Білерою О.В. (згідно з яким Запис 1 - 18.06.2004 за №34915 зареєстровано обтяження арешт нерухомого майна на об'єкт весь майновий комплекс ВАТ "Шрамківський цукровий завод" смт. Шрамківка, вул. Леніна, 21. Запис 2 - 13.07.2005 за номером 2181670 приватним нотаріусом ОСОБА_2. зареєстровано обтяження заборона на нерухоме майно на підставі повідомлення арбітражного керуючого Захарчука В.С. від 08.07.2005 №011-70 про обтяження комплексу за адресою смт.Шрамківка, вул. Леніна, буд.17, власником якого є ТОВ "ЛЛЛ" /а.с.102, т.4/);

звітом у справі №01/3626 ліквідатора ТОВ "ЛЛЛ", арбітражного керуючого Білери О.В., від 29.11.2005 №757 (згідно з яким наявні лише узагальнені відомості /в тому числі про проведення інвентаризації, публікації оголошень, оцінки/ однак посилання на конкретні факти вчинення ним цих дій у ліквідаційній процедурі відсутні);

ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.05.2007 №01/3626 про зупинення провадження у справі до завершення розгляду справ 05/2516 та 05/1609;

звітом арбітражного керуючого Пропадущого А.В. від 15.09.2012 у цій справі (а.с.194, т.4);

вимогами на адресу арбітражного керуючого Білери О.В. та керівника ТОВ "ЛЛЛ" Нікіфорова І.К. про передачу документів фінансово-господарської діяльності від 26.07.2011, від 07.06.2011;

переліком майна підприємства яке було зареєстровано за ВАТ "Шрамківський цукровий завод" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 27.04.2004 виконкомом Шрамківської селищної ради серіі МАА №594459 на підставі рішення селищної ради від 23.04.2004 №3 на земельній ділянці 19226, 3 кв.м.;

постановою господарського суду Черкаської області від 15.09.2011 у справі № 14/5026/832/2011;

ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.11.2012 у справі № 14/5026/832/2011;

вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.05.2007 у кримінальній справі №1-204/2007 (згідно з яким генеральний директор ТОВ "ЛЛЛ" ОСОБА_1. визнаний винним у скоєнні таких злочинів як зловживання службовим становищем, службове підроблення, доведення до банкрутства. Серед епізодів звинувачення має місце епізод підробки протоколу зборів учасників від 15.07.2005 №2, яким начебто засновниками прийнято рішення про ліквідацію ТОВ "ЛЛЛ" і про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі /а.с.21, т.6/);

інвентаризаційним описом майна ТОВ "ЛЛЛ" станом на 15.05.2005 складеним Білерою О.В. (а.с.24, т.6);

рішенням господарського суду Київської області від 17.01.2013 у справі №13/156-11/24 (/а.с.28, т.5/, згідно з яким провадження у справі за позовом про визнання недійсним Договору-2006 у справі припинено, оскільки спір підлягає вирішенню у справі про банкрутство ТОВ "ЛЛЛ");

постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2012 у справі №13/156-11, згідно з якою обставини порушення провадження у справі про банкрутство підлягають врахуванню при розгляді вимог про визнання недійсним договору, укладеного боржником (а.с.46 т.6).

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1, 2 і 3 ст.203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.220, 657 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до пунктів 4 і 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст.317, 319 Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.30, 51 Цивільного кодексу України: цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання; обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом; до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України: юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Статтею 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на момент продажу, встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Статтями 13, 15, 17, 20 Закону України "Про малу приватизацію" (крім інших умов проведення аукціону чи конкурсу, які судом не аналізуються) передбачено:

що продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

що інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити такі відомості: назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження; обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної; кількість та склад робочих місць; баланс активів і пасивів, рентабельність за останні три роки; відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, умови користування ними; обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, стан земельної ділянки, стан природоохоронного обладнання та споруд, сплату екологічних зборів та платежів (у разі їх наявності), інші екологічні відомості; початкову вартість продажу, умови продажу та експлуатації об'єкта; суму грошових коштів, що має вноситися покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта; назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти приватизації; кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі; час та місце особистого ознайомлення з об'єктом; час та місце проведення аукціону, конкурсу; адресу, номер телефону, час роботи служби по організації аукціону, конкурсу; іншу інформацію, яку визначає орган приватизації. Зазначена інформація публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу;

що на публічних торгах можуть бути присутні й інші особи, якщо вони внесуть вхідну плату;

що випадки, коли: не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування; істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом. Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі.

Досліджуючи підстави для визнання угоди недійсною суд приходить до висновку, що такими підставами є норми передбачені цивільним законодавством.

Визначаючи, у якому провадженні має здійснюватись розгляд такої вимоги (у банкрутному провадженні у цій справі чи у окремому позовному провадженні) суд вважає, що це не має істотного значення для учасників спору і суті прийнятого рішення, оскільки у обох випадках процесуально провадження здійснюється відповідно правил, визначених Господарським процесуальним кодексом України, що вимагається ст.4-1 останнього, і саме ця норма забезпечує рівний обсяг прав і обов'язків у учасників спору у обох випадках та оскільки у обох випадках суд зобов'язаний враховувати особливості, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (оскільки останній містить як процесуальні так і матеріальні норми). Разом з тим суд вважає, що розгляд вимог про визнання договору недійсним необхідно здійснювати саме у межах справи про банкрутство, оскільки такий розгляд надає можливість врахувати додаткову інформацію щодо діяльності боржника-заявника зі справи, та оскільки саме така додаткова інформація забезпечує дотримання принципу всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи при розгляді спору.

Відповідно до п.4 пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 господарський суд в рамках провадження справи про банкрутство вирішує спори безпосередньо пов'язані з такою справою.

Спір про визнання договору недійсним, з підстав, передбачених цивільним законодавством, підлягає розгляду у межах справи про банкрутство, оскільки пред'явлено з метою усунення перешкод у поверненні відчуженого за цим договором майна його власнику. Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку до суду із заявою про визнання недійсним Договору-2006 звернувся ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Білик О.А., здійснюючи свої повноваження, передбачені ст. 25 Закону.

Із заявою у справу про банкрутство останній звернувся у зв'язку з тим, що рішенням господарського суду Київської області від 17.01.2013 у справі №13/156-11/24 йому було відмовлено у розгляді його позовної заяви, вказано на необхідність розгляду вимог в межах справи про банкрутство, рішення суду набрало законної сили і є обов'язковим, в тому числі і для суду у цій справі. Розподіл заяви було здійснено автоматизованою системою діловодства як пов'язаної зі справою про банкрутство.

Аналізуючи установлені обставини справи на відповідність їх чинному законодавству суд приходить до таких висновків.

1.Зміст Договору-2007 суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства (п.1 ст.203 Цивільного кодексу України).

1.1.Порушено вимогу закону щодо вчинення підготовчих дій до продажу майна.

Так, у порушення ст. 30 Закону ліквідатором банкрута у справі №01/3626:

1) не було проведено оцінки майна банкрута.

2) порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна не були погоджені з комітетом кредиторів.

Протокол зборів комітету кредиторів від 30.12.2005 №1 не містить складу майна (переліку інвентарних об'єктів), умов (ціни, стану Майна тощо) і строків - наявна у ньому інформація ліквідатора банкрута є узагальненою і інформативною, вказує на те, що ліквідатор вчиняє якісь дії стосовно "згаданого майна", однак які конкретно дії та якого саме майна не зрозуміло. Можна погодитись, що комітетом кредиторів погоджено порядок продажу майна (аукціон), однак інші повноваження ним не були реалізовані;

3) не було забезпечено через засоби масової інформації оповіщення про склад, умови та строки придбання майна.

1.2. Порушено порядок продажу Майна, визначений статтями 13, 15, 17, 20 Закону України "Про малу приватизацію". Доказів того, що Договір-2006 укладено на підставі протоколу проведення відкритих торгів в процедурі банкрутства, які відбулися 02.06.2006; що при продажу Майна, ТОВ "ЛЛЛ" було надано усі необхідні документи, які не викликали сумніву щодо наявності права власності у продавця на Майно, як про це стверджував ТОВ "Союз-Трейд" у справі № 13/156-11, яка розглядалась господарським судом Київської області, у цій справі про банкрутство суду не надані, тому є недоведеними.

Суд наголошує на тому, що недотримання вимог Закону України "Про малу приватизацію" щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування, істотне порушення правил оголошення та проведення аукціону прямо передбачені його ст.20 як правова підстава для визнання договору недійсним, тобто це теж є спеціальні підстави визнання договору недійсним;

1.3.Здійснено реалізацію майна, яке не належить власнику, чим порушено вимоги ст. ст. 31, 319 Цивільного кодексу України.

Відомості про те, що продане майно належить ТОВ "ЛЛЛ" не підтверджується жодним документом.

Натомність представник ВАТ "Шрамківський цукровий завод" заявив, що Майно є власністю останнього, однак, Договір-2006 є юридичною перешкодою у реалізації цього права власності, оскільки інші органи і особи відмовляють у вчиненні тих чи інших юридичних дій, посилаючись на чинність Договору-2006.

1.4. Під'їзні залізничні колії (п.1.2.3 Договору-2007) є нерухомим майном, однак у порушення ст.657 ЦКУ реалізовано без його нотаріального посвідчення. Тому в цій частині договір є нікчемним. у зв'язку з чим вимога про визнання Договору-2006 недійсним в цій частині задоволенню не підлягає, однак, враховуючи заяву щодо проведення реституції, суд вважає за необхідне з власної ініціативи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та повернути його стороні договору.

2.При укладенні Договору-2007 особа, яка вчиняла правочин (ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Білера О.В.) не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності (ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України);

Так, за відсутності у ліквідатора банкрута рішення комітету кредиторів про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна у нього відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладення Договору-2007. На необхідності дотримання спеціальної правосуб'єктності при укладені такого договору вказано у ч.1 ст.207 Господарського кодексу України.

Закон є загальнообов'язковим, тому вимоги ст.30 Закону, які встановлюють обмеження у дієздатності ліквідатора банкрута такими попередніми діями, як інвентаризація та оцінка майна, як прийняття комітетом кредиторів рішення про визначення складу, умов, строків і порядку продажу майна, як публікація оголошення про продаж майна, як зміст цієї публікації, були відомі ТОВ "Союз-Трейд".

Отже, при укладенні Договору-2006, ТОВ "Союз-Трейд", знаючи, що придбаває майно у банкрута, не пересвідчилося у дотриманні ТОВ "ЛЛЛ" у особі його ліквідатора вимог 30 Закону, як спеціального акта, який регулює продаж майна у ліквідаційній процедурі, і уклав його незважаючи на явні порушення Закону.

3.При укладенні Договору-2006 волевиявлення учасника правочину, а саме ТОВ "ЛЛЛ" не було вільним і не відповідало його внутрішній волі.

Враховуючи, що ліквідаційна процедура передбачає припинення підприємницької діяльності ТОВ "ЛЛЛ" і продаж майна, що продаж Майна здійснено у ліквідаційній процедурі у справі №01/3626, що вказана ліквідаційна процедура у справі №01/3626 була ініційована самим ТОВ "ЛЛЛ" але без волевиявлення на це його засновників (волевиявлення засновників на початок ліквідаційної процедури та продаж у ній майна не було вільним і не відповідає їх внутрішній волі і обставини цьому установлені вироком суду у кримінальній справі), суд вважає, що Майно вибуло з власності ТОВ "ЛЛЛ" поза волею власника.

Аналогічних правових позицій дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 12 лютого 2013 року у справі №5019/1447/11.

Таким чином, судом установлено ті обставини, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними. Тому суд визнає Договір-2006 недійсним в частині його рухомого майна (п.1 договору: "1.1.дрезина, 1.2. тепловоз").

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Керуючись ст.4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на 04.11.2012), суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" від 31.01.2013 №14/59 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу від 05.06.2006 №05/06, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Трейд", в частині такого майна (п.1 договору): "1.1.дрезина, 1.2. тепловоз".

В іншій частині вимог відмовити.

Вказати на нікчемність договору купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу від 05.06.2006 №05/06, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Трейд", в частині такого майна (п.1 договору): "1.2.3 Залізничні під'їзні колії: 1) залізнична колія довжиною 4000 м. (полотно з рейок типу Р-50, з рейкових ланцюгів по 12,5 м., шпали дерев'яні стандартні типу ПА по 1600 шт. на 1 км. полотна, баласт щебеневий під шпалою 20 см.) на піщаній подушці 20 см. - стрілочні переводи та протиугони відсутні; 2) залізнична під'їзна колія довжиною 1800 м.: полотно з рейок типу Р-43 ( з рейкових ланцюгів по 12,5 м.), шпали дерев'яні стандартні типу ПА (по 1600 шт. на 1 км. полотна), баласт щебеневий під шпалою 20 см.) на піщаній подушці (20 см.) - стрілочні переводи та протиугони відсутні".

Повернути майно (а саме залізничні під'їзні колії: залізнична колія довжиною 4000 м. /полотно з рейок типу Р-50, з рейкових ланцюгів по 12,5 м., шпали дерев'яні стандартні типу ПА по 1600 шт. на 1 км. полотна, баласт щебеневий під шпалою 20 см., на піщаній подушці 20 см./; залізнична під'їзна колія довжиною 1800 м. /полотно з рейок типу Р-43, з рейкових ланцюгів по 12,5 м., шпали дерев'яні стандартні типу ПА, по 1600 шт. на 1 км. полотна, баласт щебеневий під шпалою 20 см., на піщаній подушці 20 см./) яке знаходиться в смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область, в напрямку ВАТ "Шрамківський цукровий завод", від ст.Кононівка, Драбівського районуЧеркаської області, від позначки вістря пера стр.№8) товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ".

Ухвала суду набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Строк пред'явлення ухвали до виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" один рік.

Повне судове рішення складено 02.04.2013.

Направити дану ухвалу рекомендованим листом ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (2), ТОВ "Союз-Трейд", ПАТ "Банк "Київска Русь".

С у д д я Хабазня Ю.А.

6