Вирок № 30400393, 04.04.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/949/13-к

ВИРОК

іменем України

"04" квітня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

при секретарі Каракадько Ю.В.,

з участю прокурора Луценко С.В.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Розівка Тельманівського району Донецької області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працює, не одруженого, зареєстрованого за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, судимого

- 23.12.2000 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.140 КК України /в редакції 1960 року/ до 02 років позбавлення волі, із застосуванням ст.45 КК України /в редакції 1960 року/ умовно з іспитовим строком на 01 рік.

- 29.10.2002 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 04 років 06 місяців позбавлення волі, звільненого з місця позбавлення волі 12.10.2005 року за постановою Коломийського районного суду Івано-Франківської області від 10.10.2005 року умовно-достроково в порядку ст.81 КК України на 01 рік 03 місяці 25 днів. Строк погашення судимості переривався в зв'язку з засудженням 16.06.2009 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.263 КК України до 02 років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком випробування на 01 рік. 25.01.2010 року за постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області був звільнений від призначеного судом покарання за вироком Єланецького районного суду Миколаївської області від 16.06.2009 року.,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України

В С Т А Н О В И В :

15 січня 2012 року біля 15 годин 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області в житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, підсудний ОСОБА_2 за місцем свого помешкання розпивав спиртні напої з громадянином ОСОБА_3. Коли громадянин ОСОБА_3 сп'янів та заснув в даному будинку, підсудний ОСОБА_2 намагався його розбудити, і коли це йому вдалося підсудний ОСОБА_2 став вимагати, щоб громадянин ОСОБА_3 залишив його житло.

На законні вимоги підсудного ОСОБА_2, громадянин ОСОБА_3, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, схопив стілець та наніс ним удар в область лівої частини грудної клітини підсудного ОСОБА_2. Внаслідок нанесеного удару стілець розламався на шматки, а громадянин ОСОБА_3, схопивши ніжку від цього стільця, в якій стирчали металеві шурупи, за допомогою даної ніжки від стільця, та за допомогою кулаку іншої руки наніс підсудному ОСОБА_2 декілька ударів в ліву частину тулубу, в ліву нижню кінцівку, а також один удар кулаком в область лівого ока на обличчі підсудного ОСОБА_2. Внаслідок нанесення даних ударів громадянином ОСОБА_3, підсудному ОСОБА_2 були спричинені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

З метою перешкоджанню злочинних посягань громадянина ОСОБА_3, які несли небезпеку для життя та здоров'я підсудного ОСОБА_2, підсудний ОСОБА_2, за допомогою слюсарного інструменту - ударного молотка, який йому несподівано попався під руки, умисно, перевисивши межі необхідної оборони, з метою захисту свого життя та здоров`я, коли йому громадянин ОСОБА_3 наносив легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, наніс громадянину ОСОБА_3 біля шести сильних ударів молотком в область голови, які виявилися смертельними для громадянина ОСОБА_3, і внасідок яких громадянину ОСОБА_3 були спричинені ушкодження в області потилиці зправа з дефектом твердої мозкової оболонки, з розтрощуванням тканин головного мозку з чисельними дрібними костяними скалками та крововиливами під м'які мозкові оболонки, тверду мозкову оболонку, набряк головного мозку. П'ять ран на теменній області зправа з вдавленим переломом правої теменної кістки, в області віска зправа, на межі теменної та потиличної області зправа, крововиливи в м'які тканини голови з внутрішнього боку зправа. Рана з саднами в області вилиці, троє саден за правим вухом. Смерть громадянина ОСОБА_3 настала на місці, від відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася переламами кісток зводу та основи черепу, тяжким забоєм головного мозку, крововиливами під м'які та тверду мозкові оболонки. Вранці наступної доби, підсудний ОСОБА_2 виніс труп ОСОБА_3 із будинку, та відніс до провулку Зелений, залишивши його напрти будинку №1 по цьому провулку.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 не визнав свою вину у інкримінованому йому злочині, не погодившись із кваліфікацією його дії, які кваліфіковані органом досудового розслідування та державним обвинувачем в судовому засіданні, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Він раініше не був знайомий з громадянином ОСОБА_3, а познайомився з ним в другій декаді січня 2012 року, коли ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 зайшли в гості до його співмешканки ОСОБА_5. Він /тобто ОСОБА_2./ придбав пляшку горілки і вони всі разом сіли випивати. Через деякий час ОСОБА_4 забрав його дядько, а він та ОСОБА_3 продовжували випивати. Під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_3 задрімав. Він намагався його розбудити. Коли ОСОБА_3 прокинувся, то він схопив стілець та наніс ним удар по його тулубу. Стілець від удару розлетівся. Він намагався заспокоїти ОСОБА_3, але останній почав його ображати нецензурними славами, і крім цього став наносити йому удари ніжками від стільця на яких стирчали шурупи. При цьому ОСОБА_3, погрожував вбити його. Він злякався та намагався вибігти з будинку. Коли він тікав, то зачепився за щось у веранді, де впав на підлогу. На вулицю він вибігти не встиг. ОСОБА_3 затиснув його у веранді під стінкою між діжкою та газовою плитою та знову почав його бити. Він з метою захисту намацав руками молоток, який знаходився на газовій плиті, та декілька разів вдарив ОСОБА_3 по голові Після ударів ОСОБА_3 схопився за голову та присів, потім заснув та спав до ранку. Вранці наступного дня він хотів віднести ОСОБА_3 додому, взяв на руки і поніс. Коли вранці наступного дня він ніс ОСОБА_3, то побачив, що назустріч йому іде син його співмешканки. Він залишив ОСОБА_3 під якимось будинком у провулку Зеленому, і пішов з сином своєї співмешканки ОСОБА_5.

Не зважаючи на невизнання своєї вини в судовому засіданні, вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, підтверджується доказами, які досліджені в судовому засіданні, а саме:

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він мешкає в місті Вознесенську Миколаївської області в будинку за адресою: АДРЕСА_2. Разом з ним мешкає його матір ОСОБА_5 та її співмешканець ОСОБА_2. 15 січня 2012 року він прокинувся близько 9 години, і десь приблизно до обіду знаходився вдома. Після обіду він вирішив піти до свого давнього знайомого. Прийшов додому близько 24 години. Зайшовши в будинок, він пішов до дальньої кімнати, в якій увімкнув світло, роздягнувся та ліг спати Нічого особливого тоді він не помічав та і не придивлявся особливо. Які події відбувалися в будинку цього дня за час його відсутності, йому невідомо. Вранці коли він прокинувся і збирався поснідати, до них додому прийшли працівники міліції, які запросили його і ОСОБА_2 для дачі пояснень, щодо виявлення вранці в провулку Зеленому трупу ОСОБА_3. По дорозі до чергової частини міліції, ОСОБА_2 повідомив його, що ОСОБА_3 вбив він у будинку де вони мешкають.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 14 січня 2012 року він та ОСОБА_3 зайшли до своєї знайомої ОСОБА_5, яка є співмешканкою підсудного ОСОБА_2

похмелитися. В будинку ОСОБА_5, сама ОСОБА_5, він, ОСОБА_3 та підсудний ОСОБА_2 вживали спиртні напої. Через деякий час прийшов його дядько та забрав його. ОСОБА_3 залишився в будинку, де мешкає ОСОБА_5 за адресою: місто Вознесенськ, АДРЕСА_2. Наступного дня він знову прийшов до ОСОБА_5, з метою знайти ОСОБА_3, але ОСОБА_5 відповіла, що ОСОБА_3 у неї немає. В цей день він бачив на території домоволодіння ОСОБА_5 підсудного ОСОБА_2. На обличчі ОСОБА_2 були тілесні ушкодження, і крім того у ОСОБА_2 були побиті руки.

Відповідно до оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що 13 січня 2012 року вона разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та іншими особами святкували Старий Новий Рік. Вони ходили до її знайомої ОСОБА_5, в будинку якої за адресою: АДРЕСА_2 вживали спиртні напої. Вранці 16 січня 2012 року близько 8 години до неї додому приїхали працівники міліції і попросили впізнати труп чоловіка. Вони прибули до будинку в провулку Зелений, де вона побачила на землі труп ОСОБА_3 /том №1, а.с. 44-45/.

Відповідно до оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5, яка давала показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_4 /том 1, а.с. 46-48/.

Крім показів свідків вина підсудного ОСОБА_2 об'єктивно підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по кримінальній справі:

Рапортом оперативного чергового Вознесенського MB УМВС, згідно якого був зафіксований факт виявлення вранці 16 січня 2012 року в місті Вознесенську по провулку Зелений трупа ОСОБА_3 /том №1, а.с. 3/.

Протоколом огляду місця події з фототаблицею від 16 січня 2012 року, яким зафіксовано огляд території поряд з будинком № 2 в провулку Зелений в місті Вознесенську і виявлено труп ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті. /том №1, а.с. 5 - 13/.

Протоколом огляду місця події з фототаблицею від 16 січня 2012 року, яким зафіксовано огляд будинку за адресою: місто Вознесенськ, АДРЕСА_2. В ході огляду місця події вилучено щітку, змиви речовини бурого кольору, дві дерев'яні палки, щітку білого кольору, металеву частину слюсарного інструменту - молотка. /том №1, а.с. 19-37/.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 16 січня 2012 року, яким перевірені показання підозрюваного ОСОБА_2 про події, які відбулися 15 січня 2012 року, з його участю, та з участю загиблого ОСОБА_3 /том №1, а.с. 57-58/.

Копією лікарського свідоцтва про смерть громадянина ОСОБА_3 №25 від 16 січня 2012 року. /том №1, а.с. 40/.

Протоколом огляду від 16 січня 2012 року мобільного телефону, який належить свідку ОСОБА_5, згідно даного протоколу останні вихідні виклики з даного мобільного телефону були на номери « 102» та « 103». /том №1, а.с. 63/.

Висновком судової медичної експертизи № 25 від 10 лютого 2012 року, згідно якого смерть ОСОБА_3 настала від відкритої, проникаючої черепно-мозкової травми, яка супроводжується переламами кісток зводу та основи черепу, тяжким забоєм головного мозку, крововиливами під м'які та тверді мозкові оболонки. Найбільш вірогідно, що зберегти життя ОСОБА_3, навіть при наданні своєчасної кваліфікованої допомоги, було не можливо. Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не міг самостійно скоювати будь-які дії. Тілесні ушкодження були завдані предметом з обмеженою контактуючою поверхнею та могли утворитися при обставинах, які вказані ОСОБА_2 під час відтворення обстановки та обставин події. /том №1, а.с. 98-103/.

Висновком судової дактилоскопічної експертизи №17 від 13 лютого 2012 року, згідно якого були досліджені дерев'яні уламки від стільця, які були виявлені та вилучені під час проведення огляду місця події 16 січня 2012 року за адресою: місто Вознесенськ, АДРЕСА_2. /том №1. а.с. 108-109/.

Висновком судової медичної експертизи № 89 від 21 січня 2012 року згідно якого у ОСОБА_2 мають місце забійна рана, кровоотіки лівого оку, кровоотіки лівого плеча, кровоотіки та садна лівого колінного суглобу, забій грудної клітини зліва. Дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. /том №1, а.с. 130-131/.

Висновком судової медичної експертизи № 11 від 16 лютого 2012 року, згідно якого на наданому на дослідження клапті шкіри від трупу ОСОБА_3 наявні шість забійних ран, утворення яких не виключається від дії ударної металевої частини молотка, наданого на експертизу. /том №1, а.с. 134-136/.

Висновком судової медичної імунологічної експертизи № 134 від 06 березня 2012 року, згідно якого належність виявленої крові на одній з наданих на експертизу палиць, не виключена від особи групи А з ізогемагглютинином анти-В , в тому числі від ОСОБА_2 Не виключено можливість змішування крові та походження її, в тому числі від ОСОБА_3 та ОСОБА_2. /том №1, а.с. 142-145/.

Висновком судової медичної імунологічної експертизи № 62 від 06 березня 2012 року, згідно якої походження виявленої крові на фрагменті марлі (змив біля погребу) не виключається від ОСОБА_3. /том №1, а.с. 148-152/.

Висновком судової медичної імунологічної експертизи № 63 від 07 березня 2012 року, згідно якої походження виявленої крові на фрагменті марлі (змив біля вікна) не виключається від ОСОБА_3. /том №1, а.с. 154-155/.

Висновком судової медичної імунологічної експертизи № 83 від 07 березня 2012 року, згідно якого походження виявленої крові на дублянці, не виключена від особи з кров'ю групи А з ізогемагглютинином анти-В , в тому числі від ОСОБА_2 Не виключено можливість змішування крові та походження її, в тому числі від ОСОБА_3 та ОСОБА_2. /том №1, а.с. 158-161/.

Висновком судової медичної імунологічної експертизи № 59 від 17 лютого 2012 року, згідно якого належність виявленої крові на мотузці та туфлі на ліву ногу, не виключена від особи групи А з ізогемагглютинином анти-В, в тому числі від ОСОБА_2 Не виключено можливість змішування крові та походження її , в тому числі від ОСОБА_3 та ОСОБА_2. /том №1, а.с. 170-172/.

Висновком судової медичної імунологічної експертизи № 60 від 17 лютого 2012 року, згідно якої належність виявленої крові на щітці та тапочці на ліву ногу вірогідна від ОСОБА_3. /том №1, а.с. 175-176/.

Висновком судової медичної імунологічної експертизи № 61 від 17 лютого 2012 року, згідно якого належність виявленої крові на фрагменті тканини вірогідно ОСОБА_3. /том №1, а.с. 179-180/.

Актом амбулаторної судової психіатричної експертизи № 508 від 03 серпня 2012 року згідно якого ОСОБА_2 хворіє та хворів раніше легкою розумовою відсталістю до рівня легкої дебільності. Ступінь вираженості психічних порушень така, що не позбавляла його можливості, в період часу, до якого відноситься інкримінуєме йому діяння усвідомлювати свої дії та керувати ними. /том №1, а.с. 254-257/.

Висновком судової психологічної експертизи №2801 від 31 жовтня 2012 року, яким встановлено, що згідно першого механізму, що відображений у матеріалах кримінальної справи ОСОБА_2, на момент скоєння протиправних дій в емоційному стані, що суттєво вплинув на йому поведінку не перебував. В стані вираженого емоційного збудження та емоційного напруження, що можуть розглядатись як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання не знаходився у стані фізіологічного афекту, як психологічної підстави сильного душевного хвилювання на момент скоєння протиправних дій не знаходився. Згідно другого механізму, викладеному у версії під експертного підсудного ОСОБА_2, він на момент скоєння протиправних дій, перебував у стані фізіологічного афекту, як психологічної підстави /юридичного поняття/ сильного душевного хвилювання. /том №1, а.с.260-278/

Речовими доказами по кримінальній справі. /том №1, а.с. 182-187/.

Відповідно до ст.36 КК України підсудний ОСОБА_2 мав право на правомірний захист своєї фізичної недоторканості від суспільно небезпечного посягання з боку громадянина ОСОБА_3, шляхом заподіяння йому необхідної та достатньої в даній обстановці шкоди, що відповідала небезпеці посягання й обстановці захисту. В судовому засіданні встановлено, що дії підсудного ОСОБА_2 були зумовлені потребою негайно відвернути посягання на його фізичну недоторканість, які виходили з боку громадянина ОСОБА_3, Тобто підсудний ОСОБА_2, перевищуючи межі необхідної оборони, схопив слючарний інструмент - ударний молоток, та наніс громадянину ОСОБА_3 біля шести сильних ударів молотком в область голови, які

виявилися смертельними для громадянина ОСОБА_3, і внасідок яких громадянину ОСОБА_3 були спричинені ушкодження в області потилиці зправа з дефектом твердої мозкової оболонки, з розтрощуванням тканин головного мозку з чисельними дрібними костяними скалками та крововиливами під м'які мозкові оболонки, тверду мозкову оболонку, набряк головного мозку. П'ять ран на теменній області зправа з вдавленим переломом правої теменної кістки, в області віска зправа, на межі теменної та потиличної області зправа, крововиливи в м'які тканини голови з внутрішнього боку зправа. Рана з саднами в області вилиці, троє саден за правим вухом. Смерть громадянина ОСОБА_3 настала на місці, від відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася переламами кісток зводу та основи черепу, тяжким забоєм головного мозку, крововиливами під м'які та тверду мозкові оболонки.

В судовому засіданні в діях підсудного ОСОБА_2 встановлені ознаки перевищення меж необхідної оборни, і відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року №1 "Про судову практику у справах про необхідну оборону", суд вважає за необхідне визначити, що в даному випадку кількість нанесення ударів підсудним ОСОБА_2, тобто шість, їх значна сила, внаслідок чого вони стали смертельними для громадянина ОСОБА_3 і збереження життя громадянину ОСОБА_3, навіть при наданні своєчасної кваліфікованої допомоги, було не можливо, застосування для їх нанесення металевої частини молотка, свідчать про наявність прямого умислу з боку підсудного ОСОБА_2 на умисне вбивство громадянина ОСОБА_3, при перевищенні ним меж необхідної оборони. Суд приходить до висновку що підсудним ОСОБА_2 були перевищені межі необхідної оборони, і в даній конкретній ситуації підсудним ОСОБА_2 не були використані засоби захисту в виді нанесення меншої кількості ударів громадянину ОСОБА_3, нанесення даних ударів з меншою силою, нанесення ударів в інші частини тіла громадянина ОСОБА_3, виключаючи можливості нанесення ударів саме в голову громадянина ОСОБА_3 металевою частиною молотка, що в даному випадку привело б до уникнення наслідків в виді умисного протиправного заподіяння смерті громадянину ОСОБА_3, при перевищенні меж необхідної оборони з боку підсудного ОСОБА_2.

Аналізуючи пред`явлене підсудному ОСОБА_2 обвинувачення з комплексом досліджених в судовому засіданні доказів, суд з`ясувавши зміст і спрямованість умислу підсудного ОСОБА_2, виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, матеріалів кримінальної справи, та враховує спосіб, яким було спричинено умисне протиправне заподіяння смерті громадянину ОСОБА_3, при перевищенні меж необхідної оборони з боку підсудного ОСОБА_2, тобто знаряддя злочину, кількість нанесених ударів, їх характер, локалізацію та мезанізм утворення поранень та інших тілесних ушкоджень у громадянина ОСОБА_3., причини припинення злочинних дій як підсудного ОСОБА_2, так і загиблого ОСОБА_3, поведінку підсудного ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що передувала події злочину, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення підсудного ОСОБА_2 до наслідків своїх дій.

Саме локалізація тілесних ушкоджень на тілі загиблого ОСОБА_3, тобто нанесення щести ударів значної сили металевою частиною молотка в голову громадянина ОСОБА_3 підсудним ОСОБА_2, наявність легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у підсудного ОСОБА_2, дають підстави суду вважати, що підсудним ОСОБА_2 було скоєно умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

Доводи підсудного ОСОБА_2 та його захисника в судовому засіданні, про недоведеність вини підсудного, в зв'язку з тим, що під час вбивства громадянина ОСОБА_3, підсудний ОСОБА_2 знаходився в стані сильного душевного хвилювання, що підтверджується висновком судово-психологічної експертизи, виконаному за другим механізмом, викладеному у версії підсудного ОСОБА_2 суд знаходить неспроможними.

Вбивство, хоча й вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло, але яке виявилося результатом перевищення меж необхідної оборони, слід кваліфікувати не за ст.116 КК України, а за ст.118 КК України.

Таким чином аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів приводять суд до переконання доведенності вини підсудного ОСОБА_2, і тому умисні дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст.118 КК України, - тобто умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.

Обставинами, які пом`якшують покарання підсудному ОСОБА_2 суд визнає його активне сприяння розкриттю скоєного ним злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2 є вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.

При визначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, умови життя підсудного, його стан здоров`я, соціальне та матеріальне становище, особу підсудного, який має одну непогашену судимість, задовільно характеризується за місцем проживання.

З урахуванням всіх обставин кримінальної справи, враховуючи тяжкість злочину, його наслідки, та інші обставини справи, суд дійшов висновку, що повинно бути призначено покарання в виді обмеження волі, відповідно до максимальної межі, предбаченої санкцієї ст.118 КК України, та не знаходить підстав для можливості звільнення підсудного ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України.

Суд вважає, що даний вид покарання у виді обмеження волі відносно підсудного ОСОБА_2 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.57 КВК України після набрання вироком чинності, засудженого ОСОБА_2, до місця відбування покарання, необхідно направити в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, звільнивши його з під варти при прибутті до місця відбування покарання, та відповідно до ч.5 ст.72 КК України, засудженому ОСОБА_2, до покарання в виді обмеження волі, час його перебування під вартою, необхідно зарахувати в строк відбування покарання, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Що стосується заявленого цивільного позову до підсудного ОСОБА_2 з боку потерпілої ОСОБА_8 про стягнення на її користь заподіяної матеріальної та моральної шкоди, суд вважає, що заявлені позовні вимоги за цивільним позовом по кримінальній справі підлягають повному задоволенню, з врахуванням вимог ст.328 КПК України. При цьому суд також виходить з положень Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" №13 від 02.07.2004 року.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.81 КПК України в редакції 1960 року /том №1, а.с.182-187/.

Відповідно до ст.93 КПК України 1960 року, всі судові витрати покладаються на засудженого та підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.118 КК України, та призначити йому покарання в виді 03 /трьох/ років обмеження волі.

Засудженому ОСОБА_2 запобіжний захід до набрання вироком законної сили, залишити без зміни - взяття під варту з утримуванням в Миколаївському СІЗО УДДУ ВП в Миколаївській області, обчислюючи строк відбування покарання з дня його взяття під варту за постановою суду з 18 січня 2012 року, зарахувавши в строк відбування покарання знаходження його під вартою з 16 січня 2012 року по 18 січня 2012 року.

Відповідно до ч.2 ст.57 КВК України після набрання вироком законної сили, засудженого ОСОБА_2 до місця відбування покарання, направити в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, звільнивши його з під варти при прибутті до місця відбування покарання.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, засудженому до обмеження волі ОСОБА_2, час його перебування під вартою, зарахувати в строк відбування покарання, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задовольнити повінстю, стягнути на користь потерпілої ОСОБА_8 з засудженого ОСОБА_2 - 4000 /чотири тисячі/ гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, та 6000 /шість тисяч/ гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, а всього 10000 /десять тисяч/ гривень 00 копійок.

Речові докази по кримінальній справі, а саме: два дерев'яні уламки в виді ніжок від стільця, зразок крові ОСОБА_2 на марлі, два фрагменти марлі зі змивом, фрагмент тканини, мотузку, туфель, щітку для одягу, щітку та туфель, металеву частину молотка, клапоть шкіри трупу ОСОБА_3, які передані на зберігання в камеру збереження речових доказів Вознесенського МВ УМВС, відповідно до корінців квитанції №40 від 17 березня 2012 року - знищити. /том №1, 185-187/.

Речові докази по кримінальній справі, а саме: чоловічу дублянку коричневого кольору та кофту, які передані на зберігання в камеру збереження речових доказів Вознесенського МВ УМВС, відповідно до пунктів №7 та №9 корінців квитанції №40 від 17 березня 2012 року - повернути засудженому ОСОБА_2, як законному власнику даних речей. /том №1, 186-187/.

Судові витрати стягнути з засудженого ОСОБА_2:

на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області УДК в Миколаївській області р/р 31251272210005 код 25574110, МФО 826013:

- 225 /двісті двадцять п'ять/ гривень 12 копійок за проведення судової дактилоскопічної експертизи №17 від 13 лютого 2012 року. /том №1. а.с. 108-109/.

на користь Одеського НДІСЕ, р/р 35225002000181, Банк ГУДКУ Одеської області, МФО 828011, код платежу 25010100:

- 8844 /вісім тисяч вісімсот сорок чотири/ гривні 00 копійок за проведення судової психологічної експертизи №2801 від 31 жовтня 2012 року /том №1, а.с.279-280/.

Апеляції на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 15 діб з моменту оголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту одержання копії вироку.

Суддя: Дробинський О.Е.