Рішення № 3039843, 19.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.02.09 р. Справа № 43/10

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Прес”, м. Макіївка

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Баренс шоколад”, м. Донецьк

про стягнення суми основного боргу в розмірі 12050грн., суми пені та штрафу за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 1259,65грн., суми 3 % річних в розмірі 96,98грн., суми збитків від інфляції в розмірі 650,70грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Богданова Г.В. за дов. б/н від 09.01.09р.

від відповідача: Дзюб Д.А. за дов. №8 від 01.01.09р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Профі-Прес”, м. Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “Баренс шоколад”, м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 12050грн., суми пені та штрафу за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 1259,65грн., суми 3 % річних в розмірі 96,98грн., суми збитків від інфляції в розмірі 650,70грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором№11300 від 03.09.08р., в частині сплати вартості поліграфічної продукції. Як на правові підстави позову - посилається на ст.ст.525, 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір на виготовлення поліграфічної продукції №11300 від 03.09.08р. з додатком, видаткові накладні №1401 від 05.09.08р., №1416 від 10.09.08р., довіреність сер. ЯПД №077711 від 05.09.08р., лист №332 від 23.10.08р., претензія №509 від 25.11.08р. з додатком.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві №100 від 19.02.09р. (вх.№02-41/7218) визнав позов у повному обсязі.

Згідно із ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.08р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем), був укладений договір на виготовлення поліграфічної продукції №11300.

За умовами договору продавець зобов’язався виготовити та передати поліграфічну продукцію у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти продукцію та остаточно сплатити за неї визначену суму грошових коштів не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання сторонами накладної (розділи 1, 2, 3 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.09р., в частині виконання зобов’язань – до повного їх виконання (розділ 8 договору).

Означений договір підписаний уповноваженими особами, як позивача, так і відповідача з прикладанням фірмових печаток підприємств.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Між сторонами по справі був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України) та правила підряду (глава 61 ЦК України).

Згідно видаткових накладних №1401 від 05.09.08р., №1416 від 10.09.08р. позивач передав відповідачу продукцію вартістю 12050грн. Відповідачем прийнято означену продукцію, що підтверджується підписами та печатками сторін на накладних, внаслідок чого обов’язок передачі позивачем продукції у загальній сумі 12050грн. вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов розділу 2 договору.

Згідно пункту 2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку №КО-1 і №М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98р. №263, накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та обставини справи, надані позивачем видаткові накладні – є належним доказом здійснення передачі відповідачу продукції та прийняття цієї продукції останнім.

Докази незгоди відповідача з належністю виконання позивачем своїх зобов’язань за договором щодо передачі продукції – суду не надані.

За нормами статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно пункту 3.3 договору, покупець здійснює сплату вартості поліграфічної продукції на умовах: 30% часткової передплати протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення рахунків до сплати, остаточно сума сплати в розмірі 30% по факту отримання продукції та 40% протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами накладної. Таким чином, суд вважає, що остаточне право позивача вимагати від відповідача виконання грошового зобов’язання у сумі 4619,17грн. виникло 05.10.08р. та – грошового зобов’язання у сумі 7430,83грн. виникло 10.10.08р.

Проте, свої зобов’язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав. Внаслідок чого, за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 12050грн.

Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає доводеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 12050грн.

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання за умовами розділу 5 договору (абз. 5) тягне за собою обов’язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, що відповідає змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

При цьому, вказаною нормою передбачено обов’язок покупця, у разі прострочки сплати понад 10 календарних днів, сплатити позивачу штраф в розмірі 10% від вартості несплаченої продукції.

Судом арифметично перевірено вимогу позивача стосовно стягнення пені у розмірі 54,65грн., нарахованої у період з 06.10.08р. до 10.10.08р. на суму 4619,17грн., у період з 11.10.08р. до 15.10.08р. на суму 12050грн. та штрафу у розмірі 1205грн., тому оскільки зазначений порядок нарахування штрафних санкцій відповідає змісту ст.232 ГК України, вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання також тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом, сума інфляційних та 3% річних з простроченої суми за період з 06.10.08р. до 10.10.08р. (на суму 4619,17грн.), за період з 11.10.08р. до 15.10.08р. (на суму 12050грн.), становить 650,70грн. та 96,98грн. відповідно.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві №100 від 19.02.09р. (вх.№02-41/7218) визнав позов у повному обсязі. Зазначений відзив підписаний представником відповідача за довіреністю №8 від 01.01.09р. Дзюбою Д.А. Повноваження представника, щодо визнання позову, судом перевірено.

Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 ГПК України).

Отже, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем (відзив №100 від 19.02.09р.), вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 549-551, 625, 655-697 ЦК України, ст.ст.193, 232 ГК України, ст.ст.1, 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, п.2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку №КО-1 і №М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98р. №263, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Прес”, м. Макіївка, до відповідача, Закритого акціонерного товариства “Баренс шоколад”, м. Донецьк, про стягнення суми основного боргу в розмірі 12050грн., суми пені та штрафу за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 1259,65грн., суми 3 % річних в розмірі 96,98грн., суми збитків від інфляції в розмірі 650,70грн. – задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Баренс шоколад” (83112, м. Донецьк, вул. Горлівська, 2д, ЄДРПОУ 31128452, МФО 334271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Прес” (86125, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Леніна, 95, ЄДРПОУ 32698336, МФО 394404) суму основного боргу в розмірі 12050грн., суму пені та штрафу за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 1259,65грн., суму 3% річних в розмірі 96,98грн., суму збитків від інфляції в розмірі 650,70грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 147,57грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Профі-Прес” (86125, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Леніна, 95, ЄДРПОУ 32698336, МФО 394404) надмірно сплачене державне мито в розмірі 0,43грн.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

Суддя