Рішення № 3039759, 16.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.02.09 р. Справа № 21/9

Позивач: Державне підприємство “Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ

до відповідача: Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” м. Родинське

про стягнення 7 935,00грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Трусова О.Г. – нач. сектору

відповідача: Бушинська Є.В. – юр. за дов.

Державним підприємством “Придніпровська залізниця” подано позов про стягнення з Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” 7 935,00грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній № 50709130 масу вантажу за відправкою станція Родинське Донецької залізниці – станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, вагон № 65386138.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на дані комерційного акту від 18.07.08р. № АА 018429/200, залізничної накладної, а також ст.ст.24, 118, 122 Статуту залізниць України.

Відповідач позов не визнав з посиланням на те, що комерційний акт не має юридичної сили, оскільки він складений з порушенням норм чинного законодавства. Порушення при складенні акту, на думку відповідача, полягають у наступному:

- зважування вагону здійснене без виклику представника вантажовідправника;

- перевірку маси вантажу проводили одні особи, а комерційний акт підписали особи, які не брали участь у перевірці;

- вантаж у дійсності був маркований, а в комерційному акті зазначено, що він не маркований;

- залізниця мала перевірити усю партію вагонів, відправлених за спірною накладною, а вона переважила тільки один вагон із 4-х;

- при визначенні маси вантажу відправник користувався електронними вагами, а залізниця під час переважування вагону користувалась механічними вагонними вагами;

- переважування тари на станції Чаплине не проводилось;

- залізницею допущене прострочення у доставці вантажу.

Також ним заявлене клопотання про зменшення штрафних санкцій на підставі ст.233 Господарського кодексу України.

Залізниця вважає заперечення відправника безпідставними з посиланням на те, що:

- нормами транспортного законодавства не передбачена необхідність залучення до перевірки маси вантажу відправника у випадку здійснення такої перевірки самою залізницею під час перевірки;

- комерційний акт містить у собі всю необхідну інформацію і складений у повній відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема ст.129 Статуту залізниць України і Правил складання актів;

- комерційний акт підписаний особами, перелік яких встановлений пунктом 10 Правил складання актів;

- наявність відмітки у графі 1 зворотного боку накладної “ППП 6 Р15” не є підтвердженням того, що вантаж був промаркований;

- навантаження вантажу у вагоні при переважуванні по станції Чаплине повністю відповідало навантаженню при відправленні зі станції відправки;

- п.7 Правил складання актів не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки спірний вагон слідував без перевалки і перевантаження у дорозі;

- при прибутті спірного вагону на станції призначення він був переважений і розходження з даними комерційного акту встановлено не було;

- перевірка маси вантажу залізницею здійснена тим самим способом, яким цю масу було визначено відправником на станції відправлення, а саме – на вагах;

- прострочення у доставці вантажу не має істотного значення щодо виявленої невідповідності маси вантажу.

Розгляд справи закінчено 16.02.2009р.

Для підготовки і оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалася перерва до 15год.00хв. 16.02.2009р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

16 липня 2008р. Державне підприємство “Вугільна компанія “Краснолиманська” (вантажовідправник) на адресу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжкокс” (вантажоодержувач) у 4-х напіввагонах за залізничною накладною на групу вагонів № 50709130 зі станції Родинське на станцію Запоріжжя-Ліве відвантажило вугілля кам’яне марки Ж у вологому стані. За накладною вага нетто у вагоні № 65386138 - 65 000 кг.

18.07.08р. по прибутті спірного вагону з вантажем на станцію Чаплине Придніпровської залізниці (побіжна станція) та одночасному зважуванні на тензометричних вагах було виявлено перевантаження вагону на 5 200кг, про що складено акт загальної форми № В-151 від 18.07.08р. Вагон був відчеплений від потягу для контрольного переважування (перевірки на вагонних вагах). При контрольному переважуванні вагону з вантажем виявилось: вага брутто 93 500 кг, тара з документу 24 500 кг, нетто 69 000 кг, що більше проти даних залізничної накладної на 4 000кг.

Факт неправильності зазначення маси вантажу підтверджується комерційним актом від 18.07.08р. № АА 018429/200, підписаним начальником станції Чаплине, двома приймальниками, один з яких старший.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 7 935,00грн. із розрахунку: 1 587,00грн. (тариф) х 5.

Зважаючи на те, що:

· відповідно до п.2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантажовідправник (у даному випадку відповідач) при заповненні перевізних документів повинен був зазначити точну масу вантажу;

· відповідно до ч.1 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній;

· ч.2 ст.24 Статуту залізниць України передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній;

· згідно зі ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (згідно зі статтею 118 Статуту);

· ст.129 Статуту залізниць України встановлено: “Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць”. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах (п. ”а”);

· пунктом 10 Правил складання актів передбачено: “Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці”;

· відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%, тобто у даному випадку 130кг, що набагато менше виявленого надлишку - 4 000кг;

· за зазначеним перевезенням провізна плата у накладній вказана 1 587,00грн., у зв'язку з чим на виконання вказаних норм сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу складає 7 935,00грн. із розрахунку: 1 587,00грн. (тариф) х 5,

господарський суд вважає, що позов обґрунтований i підлягає задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача є безпідставними, у зв’язку з чим судом до уваги не прийняті. Також при прийнятті рішенням судом взято до уваги те, що :

- комерційний акт перевізником складений з дотриманням вимог чинного законодавства;

- виклик представника вантажовідправника під час перевірки перевізником правильності маси вантажу на побіжній станції не обов’язковий;

- за спірною відправкою відповідачем було здано до перевезення 4 вагони, під час зважування яких на станції Чаплине у русі на тензометричних вагах було виявлено переважування тільки у одному вагоні (ніяких доказів противного відповідачем суду надано не було), у той час якщо б під час спірного перевезення йшли дощі, на чому наполягає відповідач, то збільшення маси вантажу у зв’язку зі збільшенням вмісту вологи у вугіллі мало відбутись в усіх 4-х вагонах і приблизно в однаковій мірі, чого у дійсності зафіксовано не було.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу судом не задоволено, так як:

- розмір штрафу за дане правопорушення визначений Кабінетом Міністрів України і підстав вважати його надмірно великим у суду не має;

- відповідач не довів винятковість випадку;

- ст.122 Статуту залізниць України не пов’язує стягнення штрафу з наявністю (відсутністю) наслідків у перевізника від неправильності відомостей, зазначених у накладній, чи з наявністю вини вантажоодержувача;

- вірно зазначати у перевізних документах масу вантажу є обов’язком вантажовідправника, який передбачений нормативними актами, а не зобов’язанням у розумінні ст.173 Господарського кодексу України і глави 47 Цивільного кодексу України.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, Правил оформлення перевізних документів та керуючись ст.ст. 49, 82 – 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” (85310, Донецька область, м. Родинське, п/р 26006301620720 у відділенні АК ПІБ, МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557) на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, вул. К.Маркса, 108, п/р 26006000012 в Дніпропетровській філії АБ „Експрес-банк”, МФО 306964, код ЕДРПОУ 01073828) 7 935,00грн. штрафу, 102,00грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. - відшкодування оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя