Ухвала суду № 30397546, 29.09.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2011 р.

справа № 2а-0870/343/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року по справі №2а-0870/343/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення –рішення №0000512307/0 від 15.12.2010 року, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 309 520,00грн. Позивач не погоджувався з прийнятим ДПІ рішенням з тих підстав, що на його думку таке податкове повідомлення-рішення прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», оскільки позивачем додержано вимоги вказаного Закону в частині формування податкового кредиту, визначення податкових зобов’язань та як наслідок визначення від’ємного значення, яке і заявлено в декларації до бюджетного відшкодування.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року позовні вимоги ТОВ «Приват Комплект»задоволено. Постанова суду мотивована не доведеністю висновків, які зроблено в Акті перевірки, щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки щодо порушення позивачем вимог пп..7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект»з питань достовірності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2010 року, за результатами якої складено Акт № 3865/23-8/30571299 від 02.12.2010р.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем пунктів 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.12.3 Наказу ДПА України № 166 «Про затвердження податкової декларації з ПДВ та порядку її заповнення», що призвело до завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2010 року на 309 520 грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне:

1. Перевіркою показників довідки, щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманих у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до декларації з ПДВ за серпень 2010 року), встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 309 520,00грн.

2. За даними перевірки ТОВ «Приват Комплект»не надано платіжних доручень, банківських, касових документів та бухгалтерських реєстрів по рахункам 311, 631, які б свідчили про фактично сплачені постачальникам товарів (робіт, послуг) частини податку на додану вартість. ТОВ «Приват Комплект»у графі 4 Довідки щодо залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, задекларувало нульове значення показників в графах 3, 4 додатку 2 до Декларації з ПДВ за серпень 2010 року.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000512307/0 від 15.12.2010, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року на загальну суму 309 520 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість». Такі висновки суду обґрунтовані не доведеністю висновків, які зроблено в Акті перевірки, щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. 7.7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 7.7.2. ст. 7 Закону про ПДВ передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: значення, то:

бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Отже, вказаними нормами права, на порушення яких посилались перевіряючи особи в Акті перевірки, встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Встановлені обставини справи свідчать про те, що згідно з поданою ТОВ «Приват Комплект»до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя податковою декларацією з ПДВ за серпень 2010 року (вх. від 17.09.2010р. №68602) сума залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 309 520,0грн.

У рядку 25.2. Декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 була відображена сума 309 520 грн. як така, що підлягає відшкодуванню шляхом зменшення зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, цей показник складається з двох сум, а саме: 89967грн. та 219 553 грн. При цьому, перша сума 89 967 грн. - це від'ємне значення попереднього періоду, яке перенесене із рядка 22.2 попередньої Декларації з ПДВ за липень 2010. Сума податкового кредиту за липень 2010 була сформована із сум податку, який було фактично сплачено позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг), що підтверджується відповідними документами. Друга сума 219 553 грн. - це частина суми із стр. 26 Декларації з ПДВ за липень 2010, що виникла у звітний період, у якому проведені розрахунки з постачальником (TOB «ТД «Приват», п/д № 489 від 26.08.2010 на суму 1 317 319,35 грн., у т.ч. ПДВ 219553,23 грн.), що відповідає сумам, які зазначено у Додатку 2 до Декларації з ПДВ (а.с.31).

Отже, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем порушень заповнення податкової звітності допущено не було, а відповідачем доказів можливих порушень, суду не наведено.

Відповідачем, на якого в силу ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не надано доказів і того, що під час проведення перевірки позивачем не надано платіжних доручень, банківських, касових документів та бухгалтерських реєстрів по рахункам 311, 631, які б свідчили про фактично сплачені постачальникам товарів (робіт, послуг) частини податку на додану вартість. Так, акт перевірки взагалі не містить у собі відомостей про те, що перевіряючи особи досліджували будь-які первинні документи (у т.ч. податкові накладні), які б свідчили про зміст та обсяг господарських операцій у перевіряємому періоді та правильність формування позивачем податкового кредиту (сплата ПДВ у вартості товарів (робіт, послуг). Не містить у собі Акт перевірки і відомості про те, що такі документи витребувались у позивача. Натомість, позивачем, під час розгляду справи у судовому засіданні, з метою спростування вказаних доводів відповідача, надавались суду докази сплати ПДВ у вартості поставлених товарів (робіт, послуг) –копії рахунків та платіжні доручення.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про недоведеність відповідачем висновків, які зроблено в Акті перевірки та які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року по справі №2а-0870/343/11 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 04.10.2011р..)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк