Постанова № 30397480, 02.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року 15 год. 16 хв. Справа № 813/2454/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Семеряк М.І,

представника позивача - Луцик Н.Я.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні справу за поданням Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області ДПС України до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення коштів за податковим боргом, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшло подання державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області ДПС до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення коштів для погашення податкового боргу в сумі 432 004,26 грн.

Подання обгрунтоване тим, що відповідач не сплатив у встановлені законом строки узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість відповідно до поданої декларації від 18.03.2013 року № 9014362255 в сумі 362 899,00 грн., а також тим, що за відповідачем наявний податковий борг, який складається із сум податкових зобов'язань по сплаті орендної плати за землю з юридичних осіб по Сілецькій сільській раді в сумі 26 269,94 грн. згідно поданої декларації від 01.02.2013 року № 9003620495, по Межирічанській сільській раді в сумі 42 835,32 грн. згідно поданої декларації від 01.02.2013 року № 9003618737. Граничний термін сплати по вищенаведених деклараціях минув 29.03.2013 року, а 30.03.2013 року задекларовані суми набули статусу податкового боргу. Отже, датою встановлення обставин, що зумовлює звернення позивача до суду є 30.03.2013 року, станом на яку податковий борг відповідачем так і не погашено.

В судовому засіданні представник позивача подання підтримав з підстав, викладених у ньому. Просив суд задовольнити подання в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, при цьому 02.04.2013 року ним особисто через канцелярію суду було подано клопотання, в якому зазначено, що він не зможе забезпечити представництво інтересів відповідача по даній справі, оскільки на даний момент перебуватиме у господарському суді Львівської області у зв'язку із розглядом суддею Шпакович О.Ф. справи № 914/551/13-г.

У зв'язку з вищезазначеним, судом взято до уваги те, що відповідача належно телефонограмою було повідомлено про час, дату, місце розгляду справи. До того ж посилання представника відповідача на те, що він не зможе бути присутнім на засіданні по справі № 813/2454/13-а у зв'язку із його перебуванням на даний момент у Господарському суді Львівської області не заслуговує на увагу та не є мотивованим, оскільки суду не надано належних доказів, які б підтвердили його пояснення. Відтак, суд вважає, що відповідач належним чином, в силу приписів ст. 38 КАС України, повідомлений про час та місце розгляду справи і справу можливо розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст.71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що подання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 08.05.2008 року за № 1 408 102 0000 001167 було включено відомості про юридичну особу - Публічне акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податкову заборгованість, яку не погашає протягом тривалого часу. Так, відповідно до Довідки ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС України від 01.04.2013 року № 248/10/19-0 станом на 31.03.2013 року за ПАТ «Львівська вугільна компанія» обліковується заборгованість в сумі 4 402 580,27 грн., в тому числі заборгованість, яка пред'являється до стягнення в сумі 432 004,26 грн., зокрема узгоджене податкове зобов'язання по податку на додану вартість відповідно до поданої декларації від 18.03.2013 року № 9014362255 в сумі 362 899,00 грн., а також податковий борг, який складається із сум податкових зобов'язань по сплаті орендної плати за землю з юридичних осіб по Сілецькій сільській раді в сумі 26 269,94 грн. згідно поданої декларації від 01.02.2013 року № 9003620495, по Межирічанській сільській раді в сумі 42 835,32 грн. згідно поданої декларації від 01.02.2013 року № 9003618737.

У зв'язку з викладеним, 12.11.2010 року ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС було винесено першу податкову вимогу від 09.11.2010 року № 1/184, згідно якої податкове зобов'язання відповідача становило - 20 667,27 грн., 09.12.2010 року позивачем було винесено другу податкову вимогу № 2/211 на суму 430 213,83 грн. Як вбачається з представлених позивачем повідомлень про вручення поштового відправлення, вказані податкові вимоги були отримані представниками підприємства.

Не зважаючи на вжиті податковим органом заходи, відповідачем податкове зобов'язання так і не було погашено.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Як вбачається з ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платників у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Згідно з ч. 7 ст. 183-3 цього Кодексу, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення, обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові зобов'язання відповідача щодо сплати вищезазначеної податкової заборгованості є узгодженим, оскільки самостійно ним задекларовані і не сплачені у встановлені законодавством терміни, а відтак визначаються податковим боргом.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, виходячи із заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що подання є обґрунтованим, а несплата відповідачем податкового боргу призводить до втрати дохідної частини Державного бюджету, у зв'язку з цим суд вважає за доцільне стягнути з відповідача податковий борг.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Подання Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області ДПС України до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити повністю.

2. Стягнути на користь державного бюджету в особі Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області ДПС України з рахунків Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (80086, Львівська обл., Сокальський р-н., с. Сілець, ЄДРПОУ 35879807) у банках, обслуговуючих такого платника податків кошти в сумі 432 004,26 грн. (чотириста тридцять дві тисячі чотири гривні двадцять шість копійок) в рахунок погашення податкового боргу.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.