Постанова № 30396944, 21.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 р. Справа №2а/0570/9144/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Могілевському А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Ніколаєнко О.О. (дов.)

відповідача-1: Шепіль В.В. (дов.)

відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс»

до Луганської митниці

Головного управління Державної казначейської служби України у

Луганській області

про визнання протиправними дії, скасування рішень та стягнення з

державного бюджету України суми надмірно сплачених коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (надалі - позивач, ТОВ «Лемтранс») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Луганської митниці (надалі - відповідач-1), Головного управління Казначейства у Луганській області про:

- визнання протиправними дії Луганської митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої ТОВ «Лемтранс» за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- скасування рішення Луганської митниці про визначення митної вартості від 29.02.2012р. №70219001/2012/000021/2, від 06.03.2012р. №702190001/2012/000029/2, від 06.03.2012р. №702190001/2012/000030/2, від 12.03.2012р. №702190001/2012/000032/2, від 13.03.2012р. №702190001/2012/000037/2, від 21.03.2012р. №702190001/2012/000047/2, від 23.03.2012р. №702190001/2012/000050/2;

- стягнення з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» надмірно сплачену за вантажними митними деклараціями від 02.03.2012р. №702190001/2012/000765, від 07.03.2012р. №702190001/2012/000855, від 07.03.2012р. №702190001/2012/000858, від 14.03.2012р. №702190001/2012/000958, від 15.03.2012р. №702190001/2012/000977, від 22.03.2012р. №702190001/2012/001117, від 27.03.2012р. №702190001/2012/001226 суму податку на додану вартість в загальному розмірі 541 550, 48 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що дії Луганської митниці з визначення митної вартості товару та неприйняття у подальшому рішення про не можливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, є протиправними та такими, що вчиненні необґрунтовано, за межами своєї компетенції та у спосіб, не передбачений Конституцією, законами України.

Також позивач зазначає, що ухвалюючи рішення про визнання митної вартості, митний орган діяв усупереч нормам чинного законодавства.

Під час судового розгляду позивачем була надана заява про уточнення позовних вимог від 27.08.2009р., відповідно до якої позивач уточнив назву відповідача-2, а саме просить замість Головного управління Казначейства у Луганській області зазначити Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (надалі - відповідач-2) та не змінюючи підставу та предмет позову, вважає за необхідне викласти позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати протиправними дії Луганської митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях: від 02.03.2012р. №702190001/2012/000765, від 07.03.2012р. №702190001/2012/000855, від 07.03.2012р. №702190001/2012/000858, від 14.03.2012р. №702190001/2012/000958, від 15.03.2012р. №702190001/2012/000977, від 22.03.2012р. №702190001/2012/001117 та від 27.03.2012р. №702190001/2012/001226;

- скасування рішення Луганської митниці про визначення митної вартості від 29.02.2012р. №70219001/2012/000021/2, від 06.03.2012р. №702190001/2012/000029/2, від 06.03.2012р. №702190001/2012/000030/2, від 12.03.2012р. №702190001/2012/000032/2, від 13.03.2012р. №702190001/2012/000037/2, від 21.03.2012р. №702190001/2012/000047/2, від 23.03.2012р. №702190001/2012/000050/2;

- - стягнення з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» надмірно сплачену за вантажними митними деклараціями від 02.03.2012р. №702190001/2012/000765, від 07.03.2012р. №702190001/2012/000855, від 07.03.2012р. №702190001/2012/000858, від 14.03.2012р. №702190001/2012/000958, від 15.03.2012р. №702190001/2012/000977, від 22.03.2012р. №702190001/2012/001117, від 27.03.2012р. №702190001/2012/001226 суму податку на додану вартість в загальному розмірі 541 550, 48 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.08.2012р. вимоги у частині визнання протиправними дії Луганської митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях від 02.03.2012р. №702190001/2012/000765, від 07.03.2012р. №702190001/2012/000855, від 07.03.2012р. №702190001/2012/000858; скасування рішень Луганської митниці про визначення митної вартості від 29.02.2012р. №70219001/2012/000021/2, від 06.03.2012р. №702190001/2012/000029/2, від 06.03.2012р. №702190001/2012/000030/2; стягнення з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» надмірно сплачену за вантажними митними деклараціями від 02.03.2012р. №702190001/2012/000765, від 07.03.2012р. №702190001/2012/000855, від 07.03.2012р. №702190001/2012/000858, суму податку на додану вартість в загальному розмірі 249 628,99 грн. виділено в самостійне провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2013р. справа №2а/0570/9144/2012 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Луганської митниці, Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправними дії, скасування рішень та стягнення з державного бюджету України суми надмірно сплачених коштів прийнято до провадження суддею Буряк І.В.

В судовому засіданні від 21.03.2013р. представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Луганська митниця надала до суду письмові заперечення, згідно яких відповідач-1 проти зазначеного позову ТОВ «Лемтранс» заперечує, вважає його безпідставним, не обґрунтованим і таким що не підлягає задоволенню.

Також відповідач-1 зазначає, що під час контролю за правильністю визначення митної вартості вищезазначених товарів митним органом у відповідності до п.2 Порядку заповнення вантажної митної декларації було проведено перевірку документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю; співставлень рівні заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

В зв'язку з виявленими розбіжностями в рівнях митних вартостей ідентичних товарів за фактами митних оформлень по митній системі виникла потреба в наданні додаткових документів.

Додаткові документи декларантом не надавались.

У зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, використанням інформації щодо фактів митного оформлення ідентичних або подібних товарів, що міститься в ЄАІС ДМСУ митним органом були прийняті спірні рішення про визнання митної вартості щодо товарів «Залізничні колеса суцільнокатані».

В судовому засіданні від 21.03.2013р. представник відповідача-1 проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник відповідача-2 у судове засідання від 21.03.2013р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до суду письмові заперечення, відповідно до яких проти відповідач-2 проти заявленого позову заперечує.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи, згідно відповідного свідоцтва серія А00 №301273 (ЄДРПОУ 30600592, місцезнаходження: 83086, м.Донецьк, вул.Артема, б.7).

23 червня 2011 року між ТОВ «Лемтранс» (покупець) та ВАТ «Виксунський металургійний завод» (продавець, РФ) в особі ВАТ «ОМК-Сталь» було укладено зовнішньоекономічний контракт № 7К1/70-11, відповідно до якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах DAР «Інкотермс 2010» (станція Соловей-експ. Південно-Східної з.д.) залізничні суцільнокатані колеса, асортимент, кількість, технічні умови, строки поставки та ціна яких зазначаються у Специфікаціях, що додаються до контракту та є його невід'ємною частиною.

23 грудня 2011 року між ВАТ «Виксунський металургійний завод» та ТОВ «Лемтранс» була підписана Угода про поставку залізничних колес на перше півріччя 2012 року. Відповідно до цієї Угоди ТОВ «Лемтранс» гарантує закупку залізничних колес на ВАТ «ВМЗ» у кількості не менше 1106 штук (7 вагонів) щомісяця протягом першого півріччя 2012 року за ціною 615 доларів США за штуку. За умови збільшення обсягів поставок ціна протягом першого півріччя 2012 року на умовах DAP станція прикордонного переходу РФ - Україна змінюється відповідно до обсягів, які зазначені у таблиці. Зокрема, у разі якщо місячний обсяг товару складає від 4500 до 5500 штук, ціна за одиниці товару складає 595 доларів США за штуку

30 січня 2012 між ТОВ «Лемтранс» та ВАТ «Виксунський металургійний завод» були укладені дві Специфікації до Контракту 7К1/70-11 від 23.06.2011р., а саме, №14 та №15. Відповідно до змісту вказаних специфікацій загальна кількість товару, що закуповується, за ними складає 4582 штук. З огляду на що, відповідно до Угоди про поставку залізничних колес на перше півріччя 2012 року, ціна товару в Специфікаціях була погоджена сторонами на рівні 595 доларів США за штуку.

Товариством на користь продавця вартість товару була оплачена в 100%-му розмірі шляхом внесення передоплати на підставі рахунку-проформи №61 від 07.02.2012р., що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №2 від 10.02.2012. При цьому передоплата відбувалась відразу за двома Специфікаціями від 30.01.2012р. № 14 та № 15 (рахунок - проформа № 62 від 07.02.2012р.) на загальну суму 2 726 290,00 дол. США.

Для реалізації умов зовнішньоекономічного контракту №7К1/70-11 та Спеціфікації №15 до нього ТОВ «Лемтранс» протягом лютого-березня 2012 року ввозився товар «колеса залізничні суцільнокатані», були оформлені вантажні митні декларації (надалі - ВМД) типу «ІМ. 40» №702190001/2012/000870 від 12.03.2012р., №702190001/2012/000951 від 13.03.2012р., №702190001/2012/001081 від 21.03.2012р., №702190001/2012/001149 від 23.03.2012р.

Вартість товару, що імпортується в Україну, була визначена декларантом за першим методом за ціною угоди щодо імпортованого товару на підставі товаросупровідних документів, подання яких є обов'язковим відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006р. «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її піжтвердження»:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

- рахунок-фактура (інвойс);

- банківські платіжні документи.

Додатково до обов'язкових документів були надані: експертні декларації країни відправлення, паспорти якості, декларації митної вартості, транспортні (залізничні накладні) та дозвільні документи, угода про поставку колес на перше півріччя 2012 року, лист від контрагента за договором, експертний звіт.

На етапі здійснення митного контролю посадова особа відповідача на кожній з наданих до ВМД Декларацій митної вартості товару здійснила напис про необхідність подання додаткових документів в підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

1. інформацію щодо факторі, які мали вплив на зниження ціни на товар згідно до пункту 4.2 контракту (по всім ВМД);

2. каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) фірми-вироника товару (за ВМД №702190001/2012/001149);

3. інформації зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару (за ВМД №702190001/2012/000833, №702190001/2012/000951, №702190001/2012/001081, №702190001/2012/001149);

4. сертифікатів про походження товару (за ВМД №702190001/2012/001149);

5. цінової інформації на ідентичні/подібні товари в країні експортерів (за ВМД №702190001/2012/000843, №702190001/2012/000870);

6. інших документів за бажанням декларанта (по всім ВМД).

Як зазначає позивач, на час здійснення митного оформлення товару подання таких документів вимагало б певного часу, що потягло за собою простій вагонів з вантажем та настання негативних наслідків для позивача, у зв'язку з чим декларантом позивача на ДМВ було зроблено відповідний напис про неможливість подання додаткових документів та їх подальше надання у порядку, визначеному законодавством.

У зв'язку з ненаданням додаткових документів відповідач-1 самостійно розрахував митну вартість з використанням 6-го (резервного) методу вказаного визначення та видав рішення про визначення митної вартості:

- №702190001/2012/000032/2 від 12.03.2012р.;

- №702190001/2012/000037/2 від 13.03.2012р.;

- №702190001/2012/000047/2 від 21.03.2012р.;

- №702190001/2012/000050/2 від 23.03.2012р.

На підставі винесених рішень про визначення митної вартості відповідачем-1 було оформлено відповідні картки-відмови в подальшому митному оформленні №702190001/2/00086 від 12.03.2012р., №702190001/2/00092 від 13.03.2012р., №702190001/2/00102 від 21.03.2012р., №702190001/2/00106 від 23.03.2012р.

Позивачем відповідно до Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми податку на додану вартість згідно з митною вартістю, визначеною митним органом були оформлені вантажні митні декларації:

- №702190001/2012/000958 від 14.03.2012р. (сума переплати податку на додану вартість становить 167 155,24 грн.);

- №702190001/2012/000977 від 15.03.2012р. (сума переплати податку на додану вартість становить 62 377,26 грн.);

- №702190001/2012/001117 від 22.03.2012р. (сума переплати податку на додану вартість становить 31 192,54 грн.);

- №702190001/2012/001226 від 27.03.2012р. (сума переплати податку на додану вартість становить 31 196,45 грн.).

Підстави для визначення митної вартості за 6-м методом, згідно з інформацією, наведеною в рішеннях про визначення митної вартості відповідач-1 зазначив наступні:

- 1 метод (за ціною угоди) неможливо застосувати, у зв'язку з недостатнім документальним підтвердженням заявленої митної вартості;

- 2 и 3 методи неможливо застосувати, у зв'язку з відсутністю інформації про ціни на ідентичні та подібні товари;

- 4 метод неможливо застосувати, у зв'язку з відсутністю інформації щодо продажу на території України ідентичних (подібних) товарів в незмінному стані між покупцем та не пов'язаним з ним продавцем;

- 5 методи неможливо застосувати, у зв'язку з відсутністю інформації від виробника товару щодо вартості матеріалів та витрат, обсягів прибутку, загальних витрат при продажу в Україну.

Відповідно до пояснень відповідача-1, митна оцінка товару здійснена за 6 методом на підставі інформації на товари з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено за ВМД від 25.02.2012р. №702200001/2012/001593, від 07.03.2012р. №807170000/2012/221225, від 14.03.2012р. №807170000/2012/221377 із розрахунку 1,77 дол.США за кг.

ТОВ «Лемтранс» звернулось до митного органу із заявами від 05.03.2012р. №05-03/12, від 07.05.2012р. №07/05-03 та від 11.05.2012р. №11/05-02 про необхідність здійснення перевірки, визначеної митним органом митної вартості товару за вищезазначеними ВМД, та прийняття рішення про можливість застосування митної вартості заявленої декларантом. До заяви були додані додатково витребувані відповідні документи, а саме:

- лист ВАТ «ВМЗ» від 27.03.2012р. №АКД-ТОР/84-02/10047, в якому виробник підтверджує дійсність ціни на товар;

- лист № АКД-ТОР184-02/26997 від 17.11.2011 р., який містить інформацію щодо неможливості надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів), калькуляцій фірми - виробника товару, у зв'язку з тим, що в умовах нестабільного ринку використання фіксованих цін є недоречним;

- сертифікат походження товару форми СТ-1 № RUUA 2005000082;

- угода про поставку залізничних коліс на перше півріччя 2012 року, яка не має посилання на контракт купівлі-продажу, а також суперечить п.4.2 контракту у розрізі факторів впливу на ціну товару;

- специфікації до контракту №7К1/70-11 від 30.01.2012р. від 30.01.2012р. №14 та №15

Листами від 07.06.2012р. №2-15/5491, від 24.05.2012р. №2-15/4986, а також відповіддю на скаргу від 19.06.2012р. №2-15/5900 відповідач-1 відмовив у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом. Підставою для відмови відповідач зазначив наявність сумніву у поданому Звіті про оцінку вартості товару №37 від 14.02.2012р., а також неподання інформації щодо факторів, які мали вплив на зниження ціни на товар, згідно п. 4.2 Контракту.

Відповідач-1 зазначає, що декларантом під час дії гарантійних зобов'язань не було доведено, що заявлена митна вартість базується на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню згідно ст.264 Митного кодексу України.

Поняття митної вартості визначено Митним кодексом України (надалі - МК України, що був чинний на момент спірних правовідносин) у статті 259 якого під митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, розуміється їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Стаття 260 МК України встановлює, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (надалі - ГААТ). Згідно до частини 2 статті VII ГААТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості товару, що обкладається митом, і не повинна ґрунтуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно до статті 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються декларантом митному органу шляхом подання декларації митної вартості в порядку та умовах декларування митної вартості, визначеними постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».

Як встановлює стаття 264 МК України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» (надалі - ПКМУ №1766) визначає перелік обов'язкових документів, які декларант зобов'язаний подати для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Пункт 11 ПКМУ №1766 передбачає, що, окрім обов'язкових документів, декларантом для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів також можуть бути подані й додаткові документи.

Відповідно до статті 266 МК України основним методом визначення митної вартості товару є ціна угоди, за якою вони імпортуються чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. При цьому кожний наступний метод визначення митної вартості, зазначений у статті 266 МК України, застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Всі ці приписи законодавства свідчать про те, що при визначенні дійсної митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, митний орган повинен рахуватись з можливостями та необхідністю участі у вказаній процедурі визначення вартості з декларантом.

Відповідач-1 зазначає, що відповідно до вимог ст.266 Митного кодексу України, митним органам була проведена процедура консультації з декларантом щодо неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товару та здійснено обмін наявною інформацією, запропоновано визначити митну вартість на підставі митної вартості ідентичних/подібних товарів за 6 методом, за митною вартість 1,77 дол.США/кг. Факт проведення консультації з декларантом зазначено на зворотному боці вантажних митних декларацій.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митні органи у відповідності до статті 41 МК України повинні здійснювати митний контроль, який включає в себе контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що відповідач-1 має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення митної вартості товару.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що дії Луганської митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях: від 14.03.2012р. №702190001/2012/000958, від 15.03.2012р. №702190001/2012/000977, від 22.03.2012р. №702190001/2012/001117 та від 27.03.2012р. №702190001/2012/001226 - законні та правомірні.

Відповідно до статті 273 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідно до пояснень відповідача-1, митна оцінка товару здійснена за 6 методом на підставі інформації на товари з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено за ВМД від 25.02.2012р. №702200001/2012/001593, від 07.03.2012р. №807170000/2012/221225, від 14.03.2012р. №807170000/2012/221377 із розрахунку 1,77 дол.США за кг.

Позивач зазначає, що в двох останніх випадках порівняння відбувається за ВМД, які були оформлені ТОВ «Лемтранс» у Харківській обласній митниці під гарантійні зобов'язання та які стали предметом розгляду у справі №2а/0570/8383/2012.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. у справі №2а/0570/8383/2012 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Харківської обласної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання протиправними дії Харківської обласної митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «Лемтранс», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), скасувати рішення Харківської обласної митниці «про визначення митної вартості» № 807000003/2012/000595/2 від 02.03.12, № 807000003/2012/000634/2 від 02.03.12, № 807000003/2012/000770/2 від 07.03.12, № 807000003/2012/000791/2 від 07.03.12, № 807000003/2012/000882/2 від 13.03.12, № 807000003/2012/000888/1 від 13.03.12, стягнення з державного бюджету України на користь ТОВ «Лемтранс» надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 347032 гривні 25 копійок, за ВМД № 807170000/2012/221104 від 03.03.12, № 807170000/2012/221105 від 03.03.12, № 807170000/2012/221225 від 07.03.12, № 807170000/2012/221221 від 07.03.12, № 807170000/2012/221375 від 14.03.12, № 807170000/2012/221377 від 14.03.12. - задоволено повністю.

Рішення Харківської обласної митниці «про визначення митної вартості» №807000003/2012/000595/2 від 02.03.12р., №807000003/2012/000634/2 від 02.03.12р., №807000003/2012/000770/2 від 07.03.12р., №807000003/2012/000791/2 від 07.03.12р., №807000003/2012/000882/2 від 13.03.12р., №807000003/2012/000888/1 від 13.03.12р. - на підставі яких були оформлені ВМД №807170000/2012/221104 від 03.03.12р., №807170000/2012/221105 від 03.03.12р., №807170000/2012/221225 від 07.03.12р., №807170000/2012/221221 від 07.03.12р., №807170000/2012/221375 від 14.03.12р., №807170000/2012/221377 від 14.03.12р. - скасовані.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 347032 гривні 25 копійок, за вказаними ВМД.

Відповідно до змісту ч.1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, інформація про товар наявна у ВМД від 25.02.2012р. №702200001/2012/001593, від 07.03.2012р. №807170000/2012/221225, від 14.03.2012р. №807170000/2012/221377 не достовірна.

Таким чином, митний орган помилково застосував інформацію наявну у вказаних ВМД для митної оцінки товару

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Іншіх підстав для застосування 6 (резервного) методу при визначенні митної вартості товарів та відповідно винесення оспорюваних рішень відповідачем-1 не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що рішення Луганської митниці про «визначення митної вартості» від 12.03.2012р. №702190001/2012/000032/2, від 13.03.2012р. №702190001/2012/000037/2, від 21.03.2012р. №702190001/2012/000047/2, від 23.03.2012р. №702190001/2012/000050/2 були прийняті необґрунтовано та підлягають скасуванню.

Статтею 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

У відповідності з п. 3.5 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006 за № 25/44 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 р. за N 64/11938, встановлено, що кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків 3734, відкритих в ГУДК України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету. Податок на додану вартість у контексті вимог статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» є загальнодержавним податком, який зараховується до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 1.2 зазначеного Порядку, надміру сплачені митні та інші платежі - це сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України 20.07.2007 року за № 618 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за N 1097/14364, встановлено, що суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Оскільки, як встановлено вище, позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства, ТОВ «Лемтранс» сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.

Отже, при переданні спору на вирішення до суду, враховуючи той факт, що правовим наслідком скасування спірних рішень про визначення митної вартості товару є повернення позивачу різниці між сумою ПДВ, визначеною декларантом та сумою ПДВ, яка визначена митним органом у рішеннях, з метою повного та всебічного захисту інтересів юридичної особи, та прийняття рішення, яке б гарантувало дотримання і захист суб'єкту у сфері публічно-правових відносин, як це передбачено принципами адміністративного судочинства, обов'язок здійснення безспірного списання надмірно сплаченої суми ПДВ за рішенням суду покладається на Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Частиною 3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 128, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Луганської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області задовольнити частково.

Рішення Луганської митниці про «визначення митної вартості» від 12.03.2012р. №702190001/2012/000032/2, від 13.03.2012р. №702190001/2012/000037/2, від 21.03.2012р. №702190001/2012/000047/2, від 23.03.2012р. №702190001/2012/000050/2 - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (ЄДРПОУ 30600592, місцезнаходження: 83086, м.Донецьк, вул.Артема, буд.7) суму податку на додану вартість надмірно сплачену за вантажними митними деклараціями від 14.03.2012р. №702190001/2012/000958, від 15.03.2012р. №702190001/2012/000977, від 22.03.2012р. №702190001/2012/001117, від 27.03.2012р. №702190001/2012/001226 у загальному розмірі 291 921,49 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (ЄДРПОУ 30600592, місцезнаходження: 83086, м.Донецьк, вул.Артема, буд.7) 1 430 (тисяча чотириста тридцять) гривень 67 (шістдесят сім) копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 21 березня 2013 року, повний текст буде виготовлено 26 березня 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.