Постанова № 30396820, 26.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 р. Справа № 804/1914/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О. при секретаріЛитвин Ю. Ю. за участю: представника позивача - представника відповідача - Кондрашової В.О., Хоміча Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю транспортна компанія «Східна експедиція» до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій противоправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ транспортна компанія «Східна експедиція», звернувся до суду з позовом до ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська про визнання противоправними дій, вчинених під час перевірки та оформлення акту від 24.01.13 №448/22-6/3324762, які полягають у викладені в акті перевірки висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та висновків про завищення податкового кредиту, а також про зобов'язання відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані в вересні 2011р. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що реальність господарських операцій, за яким ним сформовані показники з податкового кредиту та податкових зобов'язань у вересні 2011р., підтверджується первинними документами, а саме договорами, накладними, податковими накладними, факти, які б свідчили про те, що господарській операції не відповідають дійсним намірам сторін і спрямовані на ухилення від сплати податків відсутні. Крім того, позивачем зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за господарську діяльність контрагента, а фіктивність діяльності постачальників, яка не доведена податковим органом, не може бути підставою для висновку про нікчемність. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач, Державна податкова інспекція в АНД районі м. Дніпропетровська, проти задоволення позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що укладені угоди між постачальником послуг - ТОВ «ІстЕнд Транс» та покупцем - ТОВ ТК «Східна експедиція» в силу ч.1 ст207 ГК України та ст.ст.203,215,228 ЦК України є нікчемними. Як наслідок, операції з реалізації позивачем таких послуг іншим підприємства - покупцям також мають ознаки «нікчемності». В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову, навівши доводи, викладені в письмових запереченнях на позов.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем на підставі наказу ДПІ від 03.01.13 №13 та відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з метою перевірки правомірності нарахування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ІстЕнд Транс» за період з 01.09.11 по 30.09.11. Результати перевірки оформлені Актом від 24.01.13 №448/22-6/33247620 (а.с.12). Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем ч.1 ст. 203, ст.215, ст.228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нимипо правочинах, здійснених по ланцюгу вбачаються як такі, що мають ознаки «нікчемності» з ТОВ «Тенак», ТОВ «Укрсвітлопроект», ТОВ «Хумана схід», ПАТ «Компанія Райз», ДП «Імекс» ТОВ «Видавництво «весна», ТОВ «Мед-Сервіс Інвест», ТОВ «Армада-С», ТОВ «Нафтаспецбуд», ТОВ «Дніпровська Холдінгова компанія», ТОВ «Космос», ТОВ «Технооптторг-Трейд», ТОВ «Дніпроавтошина».

Вивченням змісту Акту перевірки судом встановлено, що наведені висновки зроблені відповідачем з урахуванням матеріалів перевірки ТОВ «ІстЕнд Транс» з питань підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за період вересень 2011р., яка проведена ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська та якою не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств-постачальників ТОВ «ІстЕнд Транс», що були реалізовані ТОВ «ІстЕнд Транс» підприємствам-покупцям у вересні 2011р. Наведене, на думку податкового органу, свідчить про те, що правочин між ТОВ «ІстЕнд Транс» та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Враховуючи наведене, посадови особи, які здійснювали перевірку позивача, дійшли висновку, що операції з поставки товарів по ланцюгу ТОВ «ІстЕнд Транс» - ТОВ ТК «Східна експедиція» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причини придбавання та продажу послуг та не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже відсутні як база, так і об'єкт оподаткування ПДВ.

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.За змістом ч.8 ст.3 КАС України позивачем в адміністративній справі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов. За приписами ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Виходячи із системного аналізу наведених норм КАС України, особа, яка звертається до адміністративного суду з позовом має довести наявність порушення оскаржуваними діями суб'єкту владних повноважень її прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.Під час проведення перевірок органи державної податкової служби мають право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пп. 20.1.8. п.20.1 ст. 20 ПКУ).Відповідно до п.86.1. ст. 86 ПКУ у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Положеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.10 №984, визначено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно з п. 4, п.5, п.6 вказаного Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.Висновок акту документальної перевірки складається з опису виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень, про що зазначено у п.6 Порядку.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що складання акту перевірки та зазначення у ньому висновків перевірки належить до повноважень органу державної податкової служби, проте акт перевірки не містить у собі будь-яких владних приписів до перевіряємого суб'єкту, не впливає на його права і обов'язки, та не несе собою правові наслідки.Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 24.01.13, є думкою перевіряючих, яка не містить у собі обов'язкових приписів до її виконання.

Актом застосування норм права або правозастосовним актом, у даному випадку, є рішення, викладене у формі податкового повідомлення-рішення, яке приймається на підставі нормативно-правових актів та висновків перевірки і наділено такими характерними ознаками як категоричне, офіційно-владне, обов'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави та є персоніфікованим. Як встановлено судом та не заперечується сторонами, податкового повідомлення-рішення з посиланням на згаданий акт перевірки відповідачем відносно позивача не приймалось.

Враховуючи викладене, суд відзначає, що складання акту перевірки від 24.01.13 №448/22-6/33247620 із зазначенням у ньому висновків перевірки не спричинило порушення прав позивача, у зв'язку з чим вимоги позивача про визнання противоправними дій, вчинених під час перевірки та оформлення акту від 24.01.13 №448/22-6/3324762, які полягають у викладені в акті перевірки висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та висновків про завищення податкового кредиту є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані позивачем у вересні 2011р., суд зважує на таке.

Порядок дій підрозділів органів ДПС з використання Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України визначається Методичними рекомендаціями щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженими наказом ДПА України від 18.04.08 № 266 з метою реалізації вимог Розпорядження КМУ від 06.02.08 № 262-р «Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість».

Означені Методичні рекомендації запроваджуються в органах державної податкової служби з метою удосконалення адміністрування ПДВ, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з ПДВ та подання платниками ПДВ розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Згідно з п.1.3 Методичних рекомендацій для їх реалізаціїстворені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з ПДВ: розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів з використанням інформації актів/довідок перевірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум ПДВ. Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно-перевірочної роботи.

Наведене дає підстави для висновку, що електрона база «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» є допоміжним програмним продуктом, створеним з метою виконання податковими органами функцій щодо контролю за дотриманням податкового законодавства шляхом застосування наявної в базі інформації під час проведення податкових перевірок.

Таким чином, наявна в такій електронній базі інформація сама по собі не впливає на права та інтереси позивача, не створює для нього додаткових обов'язків, не визначає правову поведінку позивача, отже прав та інтересів позивача не порушує. Отже, здійснення ДПІ будь-якого коригування в даній Системі сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ, не призводить до настання для позивача будь-яких негативних наслідків. Адже, з огляду на положення ПК України, такими негативними наслідками для позивача можуть стати лише прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення про нарахування грошових зобов'язань з ПДВ, які, як встановлено в ході судового розгляду, не були прийняті податковим органом за результатами спірної перевірки.

З огляду на викладене, вимоги позивача про зобов'язання відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані позивачем у вересні 2011р.є необґрунтованими, а відтак в їх задоволенні належить відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю транспортна компанія «Східна експедиція» до Державної податкової інспекції в АНД районі м. Дніпропетровська про визнання дій противоправними та зобов'язання винити певні дії.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 29 березня 2013 року

Суддя А.О. Коренев