Ухвала суду № 30396471, 02.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року справа №805/903/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Лях О.П., Попова В.В.

при секретарі судового засідання: Турко І.Б.

за участю:

представника позивача: Вітера В.Ю.

представника відповідача : Морозової Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Макіїввугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково недійсним рішення від 8 січня 2013 року № 4, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2013 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково недійсним рішення від 8 січня 2013 року № 4.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Державне підприємство «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код 32442295) зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29 квітня 2003 року, про підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 296617 (а.с.52).

Згідно з п.п.5.1.4. п.5.1. Статуту ДП «Макіїввугілля» підприємство має право у встановленому чинним законодавством порядку створювати на території України та за її межами філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи (а.с.22-31).

Відокремлений підрозділ «Шахта «Ясинівська-Глибока» (ідентифікаційний код 37294669) (далі - Підрозділ) створений на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» від 28 жовтня 2011 року № 199 і діє на підставі Положення, затвердженого генеральним директором ДП «Макіїввугілля» 1 листопада 2011 року (а.с.32-42).

П.3.2. Положення визначено, що Підрозділ не є юридичною особою, представляє інтереси і реалізує свої цілі і задачі в межах цього Положення і статуту підприємства. Про відсутність у Підрозділу статусу юридичної особи свідчить також довідка АБ № 568400 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.53).

П.п.6.8.2. п.6.8. Положення передбачає, що Підрозділ нараховує та сплачує всі податки та інші обов'язкові платежі відповідно до чинного законодавства, згідно з порядком, встановленим підприємством.

На підставі наказу від 3 червня 2011 року № 321 в Підрозділі створена комісія соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням (далі - Комісія) (а.с.73).

В період з 18 грудня 2012 року по 21 грудня 2012 року посадовими особами ВД Фонду проведена планова перевірка Підрозділу з питань дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування на виплату допомоги та надання соціальних послуг застрахованим особам за період з 1 жовтня 2011 року по 1 жовтня 2012 року, за результатами якої складений акт № 503 від 21 грудня 2012 року (а.с.161-167).

8 січня 2013 року заступником директора ВД Фонду Житніковою В.І. прийнято рішення за № 4 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (а.с.14).

Згідно з вказаним рішенням Підрозділ мав повернути Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період з 1 січня 2011 року в сумі 8 479,92 грн. та сплатити штрафні санкції за період з 1 січня 2011 року в сумі 4 239,96 грн., а разом - 12 719,88 грн.

Спірне, рішення від 8 січня 2013 року № 4 є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим на виконання владних управлінських функцій, яке має бути перевірено на відповідність критеріям, наведеним в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.5 Закону № 2240-ІІІ загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; обов'язковості фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Ч.2 ст.19 Закону № 2240-ІІІ визначено, що кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням.

З огляду на це суд вирішує публічно-правовий спір, що виник між сторонами, виходячи з принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та цільового характеру використання коштів Фонду.

Обов'язки страхувальника визначені ч.2 ст.27 Закону № 2240-ІІІ, відповідно до якої страхувальник, крім іншого, зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону; вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів; надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості про матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Права страховика визначні ч.1 ст.28 Закону № 2240-ІІІ, відповідно до якої страховик має право: проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Таким чином, Відповідач уповноважений перевіряти правильність використання страхових коштів страхувальниками та у разі виявлення порушень - накладати фінансові санкції передбачені Законом № 2240-ІІІ та іншими законодавчими актами.

Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, визначені ст.34 Закону № 2240-ІІІ.

Згідно з п.п.1, 6 ч.1 ст.34 Закону № 2240-ІІІ за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг як допомога по тимчасовій непрацездатності, забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків).

За правилами ч.1 ст.47 Закону № 2240-ІІІ для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань, що передбачено ч.2 ст.47 Закону № 2240-ІІІ.

Призначення та виплата матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням регламентоване ст.50 Закону № 2240-ІІІ.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону № 2240-ІІІ матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у ч.1 ст.6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених п.п.1, 2 ст.34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Як слідує зі змісту ч.3 ст.50 Закону № 2240-ІІІ рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, яке затверджується правлінням Фонду.

Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23 червня 2008 року № 25, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року № 636/15327 (далі - Положення № 25).

Згідно з п.п.3.1.2. п.3.1. Положення № 25 комісія із соціального страхування підприємства приймає рішення про виділення путівок до санаторіїв та (або) санаторіїв-профілакторіїв застрахованим особам і членам їх сімей (а також особам, які навчаються у вищих навчальних закладах) на підставі особистої заяви, медичних довідок, підтверджуючих необхідність лікування (оздоровлення), розмір часткової оплати за путівки на санаторно-курортне лікування, виділення путівок до дитячих оздоровчих закладів, надання соціальних послуг із позашкільного обслуговування з дітьми застрахованих осіб і передає їх роботодавцю для видачі путівок та здійснення розрахунків тощо.

Відповідно до п.4.3. Положення № 25 рішення комісії із соціального страхування підприємства оформлюються протоколом в день їх прийняття згідно з додатком до цього Положення.

Приймаючи рішення про виділення путівки до санаторіїв та санаторіїв-профілакторіїв, комісія має відобразити в протоколі наступні відомості: прізвище, ім'я, по батькові застрахованої особи, табельний номер, посаду, подані документи (заява та дата її подання, форма № 070/о та дата її видачі), рекомендований профіль санаторію для лікування (для санаторію-профілакторію - профіль лікування), інформацію про виділену путівку (вартість, вид, номер та початок терміну дії), розмір часткової оплати за путівку (відсоток, сума), інші примітки.

Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року № 12, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 року № 339/16355, (далі - Порядок № 12).

Відповідно до п.1.2. Порядку № 12 отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортних послуг передбачає комплексне лікування, медичну реабілітацію та профілактику захворювань з максимальним використанням природних лікувальних ресурсів, фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури та забезпечення належних культурно-побутових умов на базі санаторно-курортних закладів, розташованих на територіях курортів державного та місцевого значення або в лікувально-оздоровчих місцевостях, за пред'явленням путівки на санаторно-курортне лікування та санаторно-курортної карти.

Путівка є документом, який надає застрахованій особі і члену її сім'ї право на отримання відповідних послуг у зазначеному в путівці санаторно-курортному закладі протягом указаного в ній терміну, що передбачено п.1.3. Порядку № 12.

Відповідно до п.1.4. Порядку № 12 на путівці зазначаються профіль лікування та відповідний перелік послуг, що входять до вартості путівки, умови проживання та в обов'язковому порядку проставляється відповідна відмітка «Оплачено за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».

Згідно з п.2.12. Порядку № 12 при передачі путівок Виконавчою дирекцією Фонду, виконавчими дирекціями відділень Фонду, районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду виписуються накладні у двох примірниках, один з яких передається (надсилається) адресату. У накладній вказується назва санаторно-курортного закладу, кількість путівок та їх номери, строки заїзду, ціна путівок і загальна їх вартість.

Відповідно до п.3.4. Порядку № 12 накладні по путівках, рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування, копії квитанцій щодо часткової оплати вартості путівок, сплачених через установи банків, журнал обліку путівок до санаторно-курортних закладів, а також зворотні талони або довідки про факт перебування в санаторно-курортному закладі зберігаються в фінансовому підрозділу страхувальника.

П.4.1. Порядку № 12 визначено, що рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року № 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)»).

Відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація, яка є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду, що передбачено п.4.2. Порядку № 12.

П.п.4.13.-4.14. Порядку № 12 визначено, що часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок Фонду за місцем обліку страхувальника. За відсутності квитанції до прибутково касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.

Відповідно до п.6.1. Порядку № 12 правління Фонду та його відділень, Виконавча дирекція Фонду, виконавчі дирекції відділень Фонду, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, комісії (уповноважені) із соціального страхування здійснюють контроль за розподілом, обліком, зберіганням, видачею, використанням путівок, здійсненням часткової оплати за путівки та звітністю по путівках.

Сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушення цього Порядку, у тому числі не використані, не приймаються до заліку та відшкодовуються за рахунок страхувальника, що передбачено п.6.2. Порядку № 12.

Рішення про виділення путівки № 307077 прийнято 31 травня 2012 року, з заявою про виділення цієї путівки застрахована особа звернулася 5 червня 2012 року, часткову оплату вартості путівки здійснила 26 червня 2012 року, а медичну довідку для одержання путівки отримала 27 червня 2012 року.

Рішення про виділення путівки № 315121 прийнято 28 червня 2012 року, медична довідка для одержання путівки отримана застрахованою особо 17 серпня 2012 року, з заявою про виділення цієї путівки застрахована особа звернулася 21 серпня 2012 року, часткова оплата вартості путівки здійснена 30 серпня 2012 року.

Виділення путівок відбулося за відсутності звернення застрахованої особи, медичної довідки та документа про оплату часткової вартості путівки.

В протоколах Комісії відсутні відомості, передбачені Положенням № 25.

При використанні обох путівок мала місце невідповідність профілю лікування медичним показанням застрахованих осіб (застрахованим особам рекомендоване санаторно-курортне лікування захворювань сечової системи, в той час як вони отримали лікування органів травлення та захворювань обміну речовин і ендокринної системи).

З урахуванням часткової оплати вартості путівок застрахованими особами сума витрат Фонду за путівку № 307077 становила 3 366,30 грн., за путівку № 315121 - 3 366,30 грн.

Кошти Фонду в сумі 6 732,60 грн., використані страхувальником з порушенням чинного законодавства, що мало наслідком застосування до нього фінансових (штрафних) санкцій в розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів в сумі 3 366,30 грн. (6 732,60 грн. х 50%).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.35 Закону № 2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків - тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Згідно з положеннями абз.1-2 ч.2 ст.35 Закону № 2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону № 2240-ІІІ підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

Згідно з положеннями ст.53 Закону № 2240-ІІІ при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до ст.21 цього Закону.

Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008 року № 189, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 липня 2008 року № 589/15280, визначено поняття «випадку тимчасової непрацездатності», а саме: випадок тимчасової непрацездатності - тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності з можливим подовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листка непрацездатності - «стати до роботи».

Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності, що передбачено п.1.1. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року № 1005/6196, (далі - Інструкція № 455).

П.2.1. Інструкції № 455 передбачено, що листок непрацездатності у разі захворювання видається на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією.

Таким чином, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця, період з шостого для непрацездатності до відновлення працездатності, тобто до дня, вказаного в листку непрацездатності «стати до роботи», - за рахунок коштів Фонду.

Згідно з п.20 Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі - Порядок № 1266), сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплати за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи), - для допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

П.п.15-16 Порядку № 1266 визначено, що у разі коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також, коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата. Середньогодинна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих годин застрахованою особою у зазначений період.

Оплата страхувальником робочих годин, які не припадають на тимчасову непрацездатність застрахованої особи згідно з графіком змінності за рахунок коштів Фонду, призвела до порушення порядку використання страхових коштів на загальну суму 773,17 грн.

Вказане порушення мало наслідком нарахування фінансових (штрафних) санкцій в сумі 386,59 грн. (773,17 грн. х 50%).

Відповідальність за порушення встановленого порядку використання страхових коштів визначена ст.30 Закону № 2240-ІІІ.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону № 2240-ІІІ страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Макіїввугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково недійсним рішення від 8 січня 2013 року № 4 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 02 квітня 2013 року.

Колегія суддів О.А.Нікулін

О.П.Лях

В.В.Попов