Ухвала суду № 30396126, 27.12.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2010 р.справа № 2а-251/08

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Ганноченка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Кіровограді

на постанову: Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.09.2008р. у справі №2-а-251/08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгул-опт-Сервіс», м.Кіровоград

до: Державної податкової інспекції у м.Кіровограді

про: скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій,

в с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інгул-опт-Сервіс» (далі по тексту - ТОВ «Інгул-опт-Сервіс») звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування:

- податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Кіровограді від 25.06.2008р. №0000732300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 70435грн., з них: 53277грн. - основного платежу, 17158грн. - штрафних санкцій;

- рішення Державної податкової інспекції у м.Кіровограді від 25.06.2008р. №0000752300/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6235,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про безпідставність висновків акту перевірки від 17.06.2008р. №51/23-00/23683378 щодо порушення з боку позивача пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.6.10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому рішення, прийняті на підставі таких висновків є необґрунтованими, незаконними і підлягають скасуванню.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено в повному обсязі, суд визначився щодо необґрунтованості доводів відповідача (далі - податковий орган) та скасував спірні рішення відповідача. При цьому суд зазначив, що відповідачем не доведені порушення законодавства при сплаті позивачем податку на прибуток та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову від 23.09.2008 року в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається про те, що суд при розгляді справи надав невірну юридичну оцінку обставинам спору та помилково застосував норми матеріального права. Відповідач наполягає на тому, що дані платника податку щодо сум валових витрат документально не підтверджені, оскільки договори оренди, з урахуванням яких позивач визначив витрати спірного періоду, не посвідчені нотаріально, що виключає їх належність та допустимість як доказу правомірності віднесення до складу валових витрат витрат з оренди приміщень. Окрім того, на думку апелянта, судом не враховано виявлені в ході перевірки порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та неоприбуткування 1145грн. у павільйоні «Орхідея». Апелянт впевнений, що неврахування судом зазначених обставин призвело до прийняття невірного судового рішення, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м.Кіровограді не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки ТОВ «Інгул-опт-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2006 року по 31.03.2008 року складено акт перевірки від 17.06.2008р. №51/23-00/23683378, за висновками якого підприємством, зокрема, порушено:

- пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на 53277грн., тому числі по періодах: за ІV квартал 2006р.- на 7898грн.; за І квартал 2007р. - на 7726грн.; за півріччя 2007р.- на 15464грн.; за 9 місяців 2007р. - на 22678р.; за 2007р. - 32944грн.; за І квартал 2008р. - 12435грн.

- п.6,10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині незберігання книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) до реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та контрольної стрічки до РРО (а.с.40).

На підставі акту перевірки відповідачем винесені спірні:

- податкове повідомлення-рішення від 25.06.2008р. №0000732300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 70435грн., з них: 53277грн. - за основним платежем та 17158грн. - штрафних санкцій (а.с.42).;

- рішення від 25.06.2008р. №0000752300/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6235,00грн. (а.с.43).

Вирішуючи позов, суд першої інстанції визначився щодо недоведеності податковим органом належними доказами правомірності висновків, викладених в акті перевірки, що стали підставою для прийняття спірних рішень.

Аналізуючи норми права, які регулюють спірні правовідносини, та матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Так, що стосується правомірності визначення позивачем суми прибутку спірного періоду слід зазначити наступне. Податковим органом в акті перевірки вказується, що підприємством завищено суму валових витрат, внаслідок чого занижено податок на прибуток на 53277грн. через віднесення до складу валових витрат суму витрат по оренді приміщення відповідно до договорів оренди, які є недійсними (а.с.22-23).

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо сум, зайво віднесених до складу валових витрат, ґрунтуються, головним чином, на тому, що витрати підприємства по оренді приміщень не підтверджені належними документами, а надані і ході перевірки копії договорів оренди не посвідчені нотаріально (а.с.22).

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (пп.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

При цьому, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить конкретних вимог відносно форми і змісту документів, що підтверджують понесені витрати. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З матеріалів справи вбачається, що до складу валових витрат спірного періоду позивачем віднесено витрати на оренду приміщень за договорами оренди приміщень, укладеними позивачем з ПП ОСОБА_1, а саме: № 34 від 29.09.06 року; № 34 від 01.08.07 року; № 12 від 01.03.06 року; №12-07 від 01.02.07 року; №33 від 29.09.06 року; № 33-07 від 01.08.07 року; № 32 від 29.09.06 року; № 32-07 від 01.08.07 року; № 31 від 29.09.06 року; № 31-07 від 01.08.07 року; № 28 від 01.08.06 року; № 28 від 01.07.07 року; № 24 від 03.07.06 року; №24-07 від 02.06.07 року (копії яких містяться в матеріалах справи, а.с.44-105). Відповідні витрати підприємства позивача підтверджено також актами прийому-передачі (а.с.50, 64,68,73,77,82,86,91,95,100,104).

За приписами ч.2 ст.793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Висновки податкового органу про те, що надані в ході перевірки договори оренди не є дійсним, оскільки не посвідчені нотаріально, а тому не можуть належно підтвердити витрати підприємства, - помилкові. Обов'язковість нотаріального посвідчення таких договорів законом не визначена. Окрім того, господарські зобов'язання за вказаними договорами не визнані в судовому порядку недійсними (ст.207 Господарського кодексу України).

Тобто висновки відповідача спростовуються матеріалами справи, а тому податкове повідомлення-рішення від 25.06.2008р. №0000732300/0, прийняте на підставі помилкових висновків, є протиправним.

Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем вимог п.6,10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які стали підставою для прийняття спірного рішення від 25.06.2008р. №0000752300/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6235,00грн., слід зазначити наступне.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в ході перевірки не надано КОРО до РРО Міні 500.03 МЕ (заводський №51002105), що розташований на колгоспному ринку поз.25, а також не надано для перевірки контрольну стрічку до РРО Міні 500.03 МЕ (заводський №51002105), що розташований на колгоспному ринку поз.25 (а.с.38-39).

Згідно з п.6,10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- забезпечувати зберігання використаних КОРО та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;

- друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Положенням про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.04р., встановлено порядок оприбуткування коштів у касу підприємства, а саме готівкові кошти здаються в центральну касу підприємства не пізніше наступного робочого дня підприємства, а торгівельна виручка за суботу і неділю здається в понеділок.

Так, виручка, отримана в торгівельному павільйоні «Орхідея» 15.10.07 року, в сумі 1145,00грн., правомірно здана в касу підприємства на наступний робочий день, тобто 16.10.07 року. Крім того, 15.10.07 року продавець помилково здійснила операцію «службова видача в сумі 1145,0 гривень», у зв'язку з чим було здійснено обнуляцію апарату. Отже, суд вірно визначився щодо недоведеності факту порушення та безпідставності спірних рішень відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Кіровограді на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.09.2008р. у справі №2-а-251/08 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.09.2008р. у справі №2-а-251/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна