Постанова № 30395829, 18.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2013 року Справа № 812/1102/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання Чуванову А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імекспром-08» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.07.2012 № 0000651600,-

ВСТАНОВИВ:

28.01.2013 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Імекспром-08» (далі - позивач, ТОВ «Імекспром-08») до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - Алчевська ОДПІ, податковий орган, відповідач) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.07.2012 № 0000651600.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 після усунення недоліків було відкрите провадження за вказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позову позивачем було зазначено наступне.

21 серпня 2012 року ТОВ «Імекспром-08» отримано податкове повідомлення - рішення Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС від 17.07.2012 року № 0000651600 про сплату 19 333,00 грн. податку на додану вартість та 4833,25 грн. застосування штрафних санкцій (далі - рішення).

Рішення прийняте на підставі висновків Відповідача, викладених у Акті позапланової невиїзної документальної перевірки № 454/153/35999364 від 01.06.2012 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» (далі - акт).

Позивач вважає, що рішення прийнято незаконно, і підлягає скасуванню, тому просив суд:

1. Визнати протиправними дії Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Імекспром-08» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» за період з 01.07.2011 по 31.07.2011, за наслідками якої складено Акт № 454/153/35999364 від 01.06.2012;

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000651600 форми «Р» від 17 липня 2012 року про сплату 19 333,00 грн. податку на додану вартість та 4833,25 грн. застосування штрафних санкцій;

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000651600 форми «Р» від 17 липня 2012 року про сплату 19 333,00 грн. податку на додану вартість та 4833,25 грн. застосування штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові (а.с. 4-8).

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях (а.с. 143-144) та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі -ПК України).

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Імекспром-08» зареєстровано виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 19.09.2008 за № 13841020000002315, про що свідчить витяг та довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 21-22).

Як вбачається з матеріалів справи, позивача 24.04.2012 зареєстровано платником податку на додану вартість свідоцтво № 100280385, індивідуальний податковий номер - 359993612065 (а.с.166).

Відповідно до п.п.41.1.1. Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби України - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідач - Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби в розумінні ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

Так, керуючись п.п.20.1.6 ст.20, ст.73 Податкового кодексу України , відповідач направив запит від 01.02.12 № 03789/310 позивачу щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по фінансово-господарських взаємовідносинах підприємства з контрагентом ПП «Інтенція» за період з 01.07.11 по 31.07.11 (а.с. 145).

Алчевською ОДПІ одержано відповідь ТОВ «Імекспром-08» від 16.03.12 № 3/Д (вх. №272/10 від 19.03.12), в якій зазначені загальні відомості стосовно ТОВ «Імекспром» та надано перелік накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, платіжних доручень з проведення розрахунків з ПП «Інтенція» та реквізити угоди, укладеної між ТОВ «Імекспром» та ПП «Інтенція». (а.с. 146-147)

Згідно зазначеного листа ТОВ «Імекспром-08» у липні 2011 року від ПП «Інтенція» отримано дизельне пальне на загальну суму 36000,00 грн., у т.ч. ПДВ 6000,00 грн. послуги з перевезення вантажу на загальну суму 80000,00 грн., у т.ч. ПДВ 13333,33 грн. Цим листом ТОВ «Імекспром-08» зазначає, що розрахунки за отриманий товар та послуги здійснювали згідно п/д від 12.07.11 № 72 на суму 36000,00 грн., п/д від 22.07.11 № 74 на суму 50000,00 грн. п/д від 27.07.08 № 78 на суму 30000,00 грн. Станом на 31.07.11 дебіторська заборгованість за надані роботи (послуги) за розрахунками з ПП «Інтенція» становить 26086,06 грн.

При цьому оригінали або завірені належним чином копії документів на запит податкового органу надано не було. У зв'язку з чим відповідачем було прийнято рішення про проведення перевірки позивача.

Наказ про проведення перевірки № 229 від 21.05.2012 та повідомлення № 6158/153 від 22.05.2012 отримане позивачем 22.05.2012. (а.с. 148-150).

Підстави проведення перевірки позивачем не заперечуються.

Після закінчення перевірки від ТОВ «Імекспром-08» до податкового органу надійшов лист від 28.05.2012 № 9Д (вх. № 1909/10 від 31.05.2012) наступного змісту (мовою оригіналу): «На полученное уведомление № 6158/153 от 22.05.2012г. ООО «ИМЕКСПРОМ-08» сообщает, что не может обеспечить предоставление бухгалтерских документов, которые необходимы для проведения внеплановой документальной невыездной проверки в связи с их утерей. Руководствуясь ст.139.1.9 КНУ просим Вас дать время на восстановление документов» (а.с.25).

Позивач вважає, що в даному випадку, відповідач повинен був надати строк на поновлення втрачених документів і не складати акту перевірки.

З таким суд не погоджується враховуючи наступне.

Обов'язок надання документів позивачем визначено п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 86.1 Податкового кодексу України строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). Як вбачається із матеріалів справи, строк проведення вказаної перевірки визначений наказом про проведення перевірки № 229 від 21.05.2012, пунктом 2 якого визначено здійснення перевірки з 23.05.2012 тривалістю 5 робочих днів. Тобто останнім днем перевірки необхідно вважати 29.05.2012.

Пунктом 44.5. ст. 45 Податкового кодексу України визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Однак, позивач повідомив про втрату документів 31.05.2012, через 2 дні після закінчення проведення перевірки.

Так пунктом 44.6. ст. 45 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що податковим органом правомірно були застосовані наслідки встановлені п. 44.6. ст. 45 Податкового Кодексу України.

Перевіркою встановлено порушення: п.44.1, п. 44.6 ст. 44, п.85.2 ст.85, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ, п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-ІУ, п 2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями, п. 1.2, п. 2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п. 3.1, п. 4.1, п. 8 розділу III, п. 3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.11 № 41 «Про затвердження форм та порядку заповненню і подання податкової звітності податку на додану вартість» і встановлено відсутність документального підтвердження податкової кредиту, в результаті чого занижено податок на додану вартість у липні 2011 року в сумі 19 333грн., у тому числі по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» у сумі 19 333 грн.

Вказану суму позивачем відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року (а.с. 105-107).

Посилання позивача на те, що Акт перевірки ним до теперішнього часу так і не отримано судом не приймаються, враховуючи наступне.

01.06.2012 на адресу ТОВ «Імекспром-08», засобами поштового зв'язку Алчевською ОДПІ було надіслано акт № 454/153/35999364 від 01.06.2012 про результати перевірки (а.с.179). Однак вказане відправлення було повернуто за місцем обслуговування по незалежним від відповідача причинам. З приводу неотримання акту № 454/153/35999364 від 01.06.2012 позивач звертався до відповідача листом № 17/д від 23.08.2012 (а.с.26). Листом №13769/154 від 31.08.2012 відповідач повторно направив акт перевірки позивачу (а.с. 153). Таким чином, вжив необхідні заходи щодо отримання акту позивачем, і вини відповідача в цьому не вбачається.

На адресу ТОВ «Імекспром-08» 19.07.2012 надіслано податкове повідомлення-рішення № 0000651600 форми «Р» від 17.07.2012, яке було вручено позивачу відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення 21.08.2012 (а.с.27-28,152).

Позивачем здійснювалось оскарження повідомлення - рішення в адміністративному порядку до вищестоящого органу відповідно до вимог ст. 55, 56 ПК України, надавались всі первинні документи. Але його скарги за № 19/Д від 31.08.2012 та №32/Д від 14.11.2012 були залишені без задоволення (а.с. 110-123).

Позивачем до суду було надано первинні документи щодо взаємовідносин з ПП «Інтенція», які долучено до матеріалів справи. Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до статті 187 Податкового кодексу України:

- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1);

- датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пункт 187.8);

- попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера (пункт 187.11).

Згідно зі статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пункт 44.1. ст.44 ПК України визначає, що цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.3. ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Як зазначено в пункті 44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

01 липня 2011 року між позивачем та ПП «Інтенція» був укладений договір поставки № 01-07/11. За цим Договором ПП «Інтенція» зобов'язувалось поставити у власність позивача, як Покупця нафтопродукти. До договору складена специфікація від 01 липня 2011 року, де визначена кількість дизельного пального, що постачався, у кількості 4000 літрів на загальну суму 36000,00 грн. (а.с. 29-34).

На підтвердження виконання вказаного договору № 01-07/11 з ПП «Інтенція» надано наступні документи: рахунок № 11 від 12.07.2011, податкову накладну № 11 від 12.07.2011, накладну № 11 від 13.07.2011 та акт приймання - передачі № 11 від 13.07.2011, банківську виписку за 12.07.2011 (51-54, 78).

Як вказано позивачем, виконання цього Договору № 01-07/11 з ПП «Інтенція» було вчинено з 04.07.2011 року по 12.07.2011, а використання дизельного пального підтверджується актами списання від 29.07.2011 року та подорожніми листами за номерами № 1- 22.(а.с. 55-77).

Однак вказані первинні документи, на думку суду, спростовують твердження позивача про товарність договору № 01-07/11 з ПП «Інтенція» враховуючи наступне.

По-перше, пунктом 2 додатку № 1 до договору № 01-07/11 від 01.07.2011 зазначено умови поставки: франко - склад покупця м.Запоріжжя. Будь-яких заявок на поставку, як це обумовлено п. 4.2. договору, позивачем не надано. Натомість, як вбачається із акту приймання-передачі № 11 від 13.07.2011 приймання - передача відбулася у м. Алчевську, але відповідних доказів оприбуткування дизпалива позивачем також не надано.

По-друге, як вбачається із накладної № 11 від 13.07.2011 та акту приймання - передачі № 11 від 13.07.2011, приймання-передача дизельного палива була здійснена 13.07.2011 у м.Алчевську, в той час як його використання відбулося, як вбачається із пояснень позивача та наданих подорожніх листів, раніше його отримання, а саме в період з 04.07.2011 по 12.07.2011.

Окрім цього договору, позивачем з ПП «Інтенція» був укладений ще один договір №12/0711 від 12.07.2011 про надання послуг з перевезення вантажів. За цим Договором ПП «ІНТЕНЦІЯ» зобов'язувалось здійснити перевезення вантажів у кар'єрі.

На підтвердження виконання цього Договору позивачем надано наступні документи: рахунок від 30.07.2011 року, акт виконаних робіт від 30.07.2011 року, податкову накладну №13, від 27.07.2011 року, № 12 від 22.07.2011 року, рахунок від 08.08.2011 року, акт виконаних робіт від 08.08.2011 року, банківські виписки за 22.07.2011 та 27.07.2011 на загальну суму 80 000, 44 коп. (а.с. 41-45, 79-80, 81-83, 86-87, 88-96).

Як вбачається із змісту акту виконаних робіт від 30.07.2011, складеного позивачем та ПП «Інтенція» у м. Алчевську, перевезення горяної маси в період з 19.07.2011 по 30.07.2011 по 6-му горизонту 10242,5 тони та по 2-му горизонту 380,75 тонн, перевезення здійснювалось а-м Меrcedes-Benz, держ. номери ВС 0209 ВЕ та ВС 2724 ВЕ (а.с. 82).

15 червня 2011 року між позивачем та ТОВ «Стройекспорт» був укладений Договір №15/06/1 про надання послуг з перевезення вантажів. Позивач виступав у якості перевізника за цим Договором. На підтвердження виконання цього Договору були виписані наступні документи рахунок № 9 від 12.07.2011 року та акт виконаних робіт від 12.07.2011.

Із наданого акту виконаних робіт від 30.07.2011, складеного позивачем та ТОВ «Стройекспорт» у м. Алчевську перевезення горяної маси в період з 19.07.2011 по 30.07.2011 по 6-му горизонту 10242,5 тони та по 2-му горизонту 380,75 тон, здійснювалось а-м Меrcedes-Benz, держ. номери ВС 0209 ВЕ та ВС 2724 ВЕ (а.с. 85).

Суд звертає увагу позивача на те, що акти виконаних робіт від 30.07.2011 (а.с. 82,85) з ПП «Інтенція» та ТОВ «Стройекспорт» стверджують про неможливість виконання робіт ПП «Інтенція». Зміст вказаних актів є ідентичним, тобто збігаються період виконання робіт, види виконаних робіт, місце виконання робіт, кількість та вид вантажу, транспорт, яким здійснено перевезення. Також позивачем надано подорожні листи а-м Меrcedes-Benz, держ. номери ВС 0209 ВЕ та ВС 2724 ВЕ, про які вже зазначалося вище, які вказують на експлуатацію цих самоскидів ТОВ «Стройекспорт», що унеможливлює одночасну їх експлуатацію ПП «Інтенцією». Судом встановлено, що позивачем орендувались у ТОВ «Компанія «Лізинговий Дім» на підставі договору оренди № 38/0611 від 07 червня 2011 року два самоскиди Меrcedes-Benz держ. номери ВС 0209 ВЕ та ВС 2724 ВЕ. На підтвердження оренди цих самоскидів були складені два акти прийому-передачі: перший - від 12 червня 2011 року та другий - від 12 липня 2011 року (а.с. 35-40). Суд зазначає, що в даному випадку відсутні будь-які економічно доцільні обґрунтування з боку позивача щодо передачі орендованих у ТОВ «Компанія «Лізинговий Дім» самоскидів Меrcedes-Benz держ. номери ВС 0209 ВЕ та ВС 2724 ВЕ до ПП «Інтенція», з метою надання ПП «Інтенція» послуг з перевезення, вказаним транспортом, позивачу.

Аналогічна ситуація вбачається і по актам виконаних робіт від 08.08.2011 (а.с. 89,98).

За таких обставин суд дійшов до висновку про те, що договір № 12/0711 від 12.07.2011 укладений ТОВ «Імекспром-08» з ПП «Інтенція» без мети досягнення економічної вигоди.

Таким чином, суд зазначає, що оформлені з порушеннями законодавства податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, доводи відповідача, щодо відсутності документального підтвердження податкового кредиту позивачем, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 18.03.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 25.03.2013, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Імекспром-08» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.07.2012 № 0000651600 форми «Р» відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 25 березня 2013 року.

Суддя К.В. Агевич