Постанова № 30395820, 01.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 року 810/1198/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Фоззі Рітейл"доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Фоззі Рітейл" (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2012 № 0011191501.

Позивач зазначає, що спірне рішення прийнято за результатами камеральної перевірки, зокрема, щодо відображення у податковій звітності результатів операцій з цінними паперами, якою (перевіркою) встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Зокрема, як зазначає позивач, ДПІ встановила, що у додатку ЦП до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року неправомірно включено до від'ємного значення результату попереднього звітного періоду по кожному виду цінних паперів суму у розмірі 100% від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 1 січня 2012 року. При цьому, податковий орган вважає, що до від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами за 1 півріччя 2012 року має входити 25% на підставі п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, який необхідно застосовувати з урахуванням положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" зазначеного Кодексу.

У той же час, з посиланням на п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, п. 153.8 ст. 153, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що податковий орган помилково ототожнює значення "від'ємне значення об'єкта оподаткування" та "від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами" у зв'язку з чим помилково застосовує вказані обмеження, передбачені п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України з урахування вищезгаданого п. 3 Перехідних положень (щодо 25%). З огляду на наведене позивач просив позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування спірного рішення не має.

01 квітня 2013 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, але про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2012 року Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за І півріччя 2012 року ПрАТ "Фоззі Рітейл", за результатами якої складено Акт №68/1501/33870692 від 13.09.2012 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано висновок про допущення методологічної помилки, що вплинула на розрахунки з бюджетом, а саме порушення пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України. Суть помилки полягає в тому, що за результатом декларування позивачем за перше півріччя 2012 року підприємством не враховано обмеження 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 1 січня 2012 року, що призвело до завищення від'ємного фінансового результату на загальну суму 335538733 грн., у тому числі від операцій з акціями на 335538733 грн., та заниження прибутку від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами 275031649 грн.

На підставі Акту перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012 № 0011191501, яким позивачу донараховано податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 57756646 грн. основного зобов'язання та 14439161,57 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби у Київській області.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою у Київській області прийнято рішення від 19.12.2012 №3174/10/10-206/702-1646, згідно з яким скаргу ПрАТ "Фоззі Рітейл" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012 № 0011191501 - без змін.

В подальшому, позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до ДПС України.

ДПС України рішенням від 27.02.2013 №2991/6/10-2415 залишило без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі від 03.10.2012 №0011191501 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України) встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012 - 2015 роках таким чином:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:

звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Вказане, у 2012 році означає, що сума від'ємного значення одинадцятого року включається до витрат у 2012 році в розмірі, що не перевищує 25 відсотків такого від'ємного значення.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника відємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 - 2015 років (абзац.11 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України).

Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку (п. 22.1 ст. 22 ПК України).

Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання. База оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо (ст. 23 ПК України).

Витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України).

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (п. 150.1 ст. 150 ПК України).

Стаття 135 ПК України, яка регулює питання порядку визначення доходів та їх склад, визначає, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, зокрема, з доходів, визначених відповідно до статей 146, 147, 153 і 155-161 цього Кодексу (п.п.135.5.11 ПК України в редакції станом на 01.07.2012).

Стаття 153 ПК України визначає оподаткування операцій особливого виду, зокрема операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами (п. 153.8 ст. 153 ПК України), що полягає в наступному.

Для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Аналіз вказаного вище у своїй сукупності дає підстави дійти суду до висновків, що платник податків веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами, а також те, що стаття 150 ПК України оперує поняттям "від'ємне значення об'єкта оподаткування", а п. 153.8 ст. 153 ПК України застосовує інші терміни "доходи", "витрати", "фінансовий результат", які за своїм змістом є відмінними від першого і застосовуються лише межах вказаного вище пункту ст. 153 ПК України.

Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу.

До таких інших витрат операції, визначені статтею 153 ПК України не включено. А отже положення статті 150 ПК України в частині визначення результату розрахунку об'єкта оподаткування платника податку по операціям з цінними паперами застосовувати неможливо, оскільки це не передбачено законом, зокрема п. 153.8 ст. 153 ПК України. Фінансовий результат за операціями з цінними паперами в розумінні п. 153.8 ст. 153 ПК України не є від'ємним значенням об'єкта оподаткування в розумінні ст. 150 ПК України.

Також суд приходить до висновку, що перевищення доходів над витратами за операціям з цінними паперами протягом звітного періоду спричиняють включення прибутку до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду, а від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Як вже було зазначено вище, в 2012 році сума від'ємного значення одинадцятого року включається до витрат у 2012 році в розмірі, що не перевищує 25 відсотків такого від'ємного значення.

Зазначене вище дає підстави стверджувати суду про те, що по операціях з цінними паперами позитивний фінансовий результат включається до складу доходів такого платника податку, проте негативний результат не включається до від'ємного значення об'єкта оподаткування, а обліковується окремо. А тому стаття 150 ПК України діє відносно прибутку за цінними паперами лише в частині реалізації мети - визначення об'єкту оподаткування, та й за умови наявності позитивного результату за операціями з цінними паперами, включеного платником податку в оподаткований дохід; та не стосується від'ємного фінансового результату за наслідком операцій з цінними паперами, оскільки податковий закон не передбачає збільшення від'ємного значення об'єкта оподаткування (ст. 150 ПК України) на суму від'ємного фінансового результату (абз.5 п.153.8 ст. 153 ПК України в редакції станом на 01.07.2012).

Оскільки пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України стосується виключно "від'ємного значення об'єкта оподаткування" до якого не включається від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, доводи податкової служби про застосування 25% обмеження на операції з цінними паперами в частині від'ємного фінансового результату позивача по операціям з цінними паперами є безпідставними і необґрунтованими, а винесені у зв'язку з цим оскаржувані рішення такими, що є протиправними і підлягають скасуванню.

Проте суд не приймає доводи позивача щодо зворотної дії закону у часі, оскільки висновки податкової служби, на яких ґрунтується оскаржуване рішення, пов'язані не з цим, а з помилковим трактуванням норм ПК України в частині розуміння і застосування ст. 150, п. 153.8 ст. 153, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи з встановлених судом обставин та наведених вище норм податкового законодавства, а також враховуючи те, що ДПІ не доведено наявності інших обставин, які б спростовували доводи позивача в контексті спірних відносин, суд приходить до висновку, що спірне рішення не відповідає наведеним вище вимогам податкового законодавства, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі Рітейл" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 03.10.2012 № 0011191501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі Рітейл" (код ЄДРПОУ 33870692) сплачений судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.