Рішення № 30395110, 20.03.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 764/567/13- ц

Провадження № 2/764/1004/2013

Категорія 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2013 р. Ленінський районний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді Рубан М.В.,

при секретарі Бурчуладзе С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» про скасування наказу про звільнення, поновлення роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» про поновлення на посаді головного бухгалтера та стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу, виходячи з розрахунку середньомісячної заробітної плати позивача за кожен місяць вимушеного прогулу. Вимоги позову мотивовані тим, що позивач з 23 червня 1994 року працювала на посаді головного бухгалтера Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець», з якої 11 жовтня 2012 року була незаконно звільнена. Незаконні дії відповідача спричинили позивачу моральну шкоду, яка полягає в духовних стражданнях та переживаннях у наслідку безпідставного звільнення.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та підтвердили всі обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що звільнення позивача з посади головного бухгалтера Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» було здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства, її було попереджено про наступне звільнення, запропоновано вакантні посади, від яких вона відмовилася, а запропонування посади іншому працівнику, це право роботодавця, тому вважає, що підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера відсутні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 червня 1994 року позивач була переведена на посаду головного бухгалтера Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» на підставі наказу № 229к від 23.06.1994 року, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1

14 червня 2012 року відповідачем був виданий наказ № 34 про скорочення штату працівників, відповідно до якого з 14.06.2012 року скорочувався штат працівників Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» на дві одиниці, а саме: головний бухгалтер та заступник головного бухгалтера.

Наказом № 198к від 11 жовтня 2012 року ОСОБА_1 була звільнена з посади головного бухгалтера з 11.10.2012 року у зв`язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до перебігу строку його дії може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва та праці, у тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, закладу, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Ч. 2 ст. 40 КЗпП України передбачає, що звільнення з підстав, зазначеним у п. 1 цієї статті, можливе, якщо неможливо перевести працівника, з його згоди, на іншу роботу.

Згідно ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України про майбутнє вивільнення працівники персонально попереджаються не пізніш ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва та праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці власник або уповноважений ним орган пропонує робітнику іншу роботу на тому ж самому підприємстві, у закладі, організації.

Частиною 1 ст. 42 КЗпП України передбачає, що при скорочені чисельності або штату робітників в зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці переважне право на залишення на роботі надається робітникам з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці.

З матеріалів справи вбачається, що 23.07.2012 року позивач була повідомлена у письмовій формі відповідачем про майбутнє звільнення з посади головного бухгалтера в зв`язку зі змінами у організаційно-функціональній схемі управління та скорочення штату робітників (наказ № 34 від 14.06.2012) з 24 вересня 2012 року за п.1 ст. 40 КЗпП України. Також цім повідомленням відповідач запропонував ОСОБА_1 перевестися на іншу роботу на підприємстві згідно переліку вакантних посад, жодна з яких не відповідає спеціальності та кваліфікації позивача (юрист першої категорії; прибиральник службових приміщень; телефоніст з обслуговування мережі).

25 липня 2012 року Державним підприємством «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» був затверджений новий штатний розклад групи № 3 (група бухгалтерського та податкового обліку), відповідно до якого з 26.07.2012 року вводиться посада провідного бухгалтера. Відповідачем не надані суду докази пропонування цієї посади позивачу та наявності її відмови від запропонованої посади. До того ж ця посада була введена у штатний розклад відповідача ще до звільнення ОСОБА_1

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачає, що розглядуючі трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу, або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.

З трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» з 23.06.1994 року, тобто майже 18 років, 19.01.2006 року за результатами атестації, проведеної відповідно до наказу № 46/к від 10.12.2004 за ДП «ЦКБ «Чорноморець», ОСОБА_1 підтвердила посаду головного бухгалтера, що свідчить про її високу кваліфікацію.

Враховуючі вказане суд доходить висновку, що відповідач безпідставно, звільняючі позивача з посади головного бухгалтера, не запропонував ОСОБА_1 переведення на посаду провідного бухгалтера, при цьому запропонувавши цю посаду заступнику головного бухгалтера ОСОБА_2, яка за посадою є менш кваліфікованою ніж головний бухгалтер, у зв`язку з чим вважає, що звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» по п. 1 ст. 40 КЗпП України було здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, тому вимоги позивача про скасування наказу № 198к від 11.10.2012 року про звільнення позивача у зв'язку із скороченням штату та поновлення її на роботі на посаді головного бухгалтера Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» з 11.10.2012 року підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд відхиляє доводи представника відповідача, що законодавством не передбачено обов'язок роботодавця пропонувати працівнику, якій звільнюється у зв'язку із скороченням штату, вакансії, якщо таки з'являються у роботодавця в період скорочення штату працівників, оскільки з положень п.1 ст. 40 КЗпП України вбачається, що у зв'язку із скороченням штату впродовж двох місяців роботодавець повинен запропонувати вивільнюваному працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, враховуючи переважне право на залишення на роботі.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки, наданої відповідачем (а.с. 58) заробітна плата позивача за серпень 2012 (22 робочих днів) становить 2738,80 грн., за вересень 2012 (20 робочих днів) 2067,23 грн., отже середній заробіток позивача становить 2403,015 грн. (2738,80 + 2067,23) : 2), а середній заробіток за день складає 57,22 (2403,015: (22+20) : 2). Вимушений прогул складає період з 12.10.2012 року по день прийняття судового рішення, тобто 20.03.2013 року (110 днів). Отже, стягненню з позивача на користь позивача підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6294,20 грн. (57,22 грн. х 110 робочих днів).

На підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, що судом було встановлено вину відповідача, яка полягає у неправомірному звільненні позивача, що призвело до моральних страждань останньої, враховуючи, що позивач тривалий час працювала на цій посаді, суд доходить висновку, що моральна шкода підлягає відшкодовуванню в розмірі 1000,00 грн., що буде достатнім для компенсації моральних страждань позивача.

Доводи представника відповідача щодо пропущення місячного строку на звернення до суду із вказаним позовом, оскільки позивач була повідомлена про майбутнє звільнення 23.06.2012 року, суд вважає помилковими, оскільки ст. 233 КЗпП України встановлений місячний строк для звернення до суду із позовом у справах про звільнення, якій починає спливати з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Як вже встановлене судом позивач була звільнена 11.10.2012 року. Згідно поштовому штампу на конверті (а.с. 7) позивач звернулась до суду 10.11.2012 року, отже нею не був пропущений місячний строк для звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до приписів ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 216,40 грн. та судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 107,30 грн., а всього 321,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 10, 11, 57-61, 88, 179, 212-215, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати наказ № 198к від 11.10.2012 року про звільнення ОСОБА_1 11.10.2012 року у звязку із скороченням штату.

Поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Державного підприємства „Центральне конструкторського бюро „Чорноморец з 11.10.2012 року.

Стягнути з Державного підприємства „Центральне конструкторського бюро „Чорноморец (код ЄДРПОУ 14308457) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6294,20 грн. без врахування податків та інших обовязкових платежів, а також моральну шкоду в розмірі 1000, 00 грн., а всього - 7294,20 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати в розмірі місячного платежу в сумі 2403,02 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Центральне конструкторського бюро „Чорноморец (код ЄДРПОУ 14308457) на користь держави судовий збір в розмірі 321,90 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги до Ленінського районного суду м.Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно

Суддя Ленінського районного суду

м.Севастополя М.В. Рубан