Рішення № 30394831, 29.03.2013, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

№ 0603/2031/12

провадження № 2/0603/1239/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2013 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Замеги О.В., при секретарі Павлюк А.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства " Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 1719-н від 13.07.2007 року, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про припинення договору поруки № 1 до кредитного договору № 1719 -н від 13 липня 2007 року,- В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Державний ощадний банк України" звернувся з даною позовною заявою до суду і просить достроково стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом в розмірі 734285.11 грн., в тому числі: залишок заборгованості по кредиту - 37775.80 грн.; прострочений основний борг по кредиту - 297933 грн.; прострочені проценти за користування кредитом - 223750.10 грн.; пеня за прострочений основний борг по кредиту - 102878.45 грн.; пеня за прострочені проценти за користування кредитом - 71947.86 грн., та судові витрати по справі.

Позовні вимоги банк мотивує тим, що між банком та ОСОБА_3 13.07.2007 року укладено кредитний договір № 1719-н на суму 374000 грн. строком до 13.07.2012 року. В забезпечення виконання зобов"язань по кредитному договору банком 13.07.2007 року укладено з позичальником нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу. Предметом договору застави є: транспортний засіб типу автобус-D, марки ХАЗ, модель 325002, 2007 р.в., зеленого кольору, шасі (кузова, рами) № Y6R32500270000337, р.н. НОМЕР_1, та транспортний засіб типу автобус-D, марки ХАЗ, модель 325002, 2007 р.в., зеленого кольору, шасі (кузова, рами) № Y6R32500270000338, р.н. НОМЕР_2. Також для забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором був укладений договір поруки № 1 до кредитного договору від 13.07.2007 року з ОСОБА_4.

Банк належним чином виконав своє зобов"язання по кредитному договору, та здійснив видачу кредиту шляхом перерахування коштів на рахунок продавця товару на підставі платіжного доручення позичальника для здійснення оплати за два автобуса.

Відповідно до п.3.3.4 Кредитного договору позичальник зобов"язався здійснювати погашення кредиту рівними частками в сумі 6339 грн., та сплачувати нараховані проценти до останнього робочого числа кожного місяця.

Проте в обумовлені строки відповідачі кредит, та процент не сплачують.

Станом на 13.11.2012 року заборгованість перед банком складає: 805752,95 грн., як складається з: простроченого основного боргу по кредиту - 335708,70 грн.; прострочені проценти за користування кредитом - 266474,97 грн.; пеня за прострочений основний борг по кредиту - 116149,87 грн.; пеня за прострочені проценти за користування кредитом - 87419,41 грн..

ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом, просить визнати таким, що втратив чинність договір поруки № 1 до кредитного договору № 1719-н від 13.07.2007 року.

Зустрічні позовні вимоги мотивує тим, що згідно договору поручитель несе відповідальність за зобов"язаннями позичальника в межах і у спосіб визначений кредитним договором № 1719-н від 13.07.2007 року. Тобто договір поруки не може виходити за своїм змістом за межі основного договору. Із змісту кредитного договору ним не прописано повідомлення боржником чи поручителем кредитора про неможливість здійснення чергової сплати платежів. Тому внесені в договір поруки умови, які зобов"язують поручителя вести переписки з кредитором щодо несвоєчасної сплати платежів позичальником є не дійсними.

П.п.2.1 договору поруки передбачено повідомлення боржником поручителя та кредитора про несвоєчасність плати платежів.

П.п.2.2 договору поруки передбачено право поручителя після отримання повідомлення від боржника внести чергову суму боргу за зобов"язаннями боржника.

П.п. 2.3 договору поруки передбачено, що про невиконання зобов"язання позичальником повинно бути повідомлено ним або кредитором поручителя.

Повідомлення є обов"язковим. Боржник в результаті неспроможності виконання зобов"язання за кредитом запропонував передачу заставного майна, однак кредитор дану умову не прийняв. Крім того за умовами договору поруки кредитор зобов"язаний повідомити поручителя про наслідки невиконання боржником свого зобов"язання, але банк цього не зробив.

12.12.2012 року банк надав суду заяву про збільшення позовних вимог, і просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом в розмірі 805752,95 грн., як складається з: простроченого основного боргу по кредиту - 335708,70 грн.; прострочені проценти за користування кредитом - 266474,97 грн.; пеня за прострочений основний борг по кредиту - 116149,87 грн.; пеня за прострочені проценти за користування кредитом - 87419,41 грн., та судові витрати.

У відкритому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала збільшені позовні вимоги.

У відкритому судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_2 позовні вимоги банку не визнав, позовні вимоги зустрічного позову підтримав.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надав, про причини неявки не повідомили.

З»ясувавши обставини справи, на засадах змагальності, як того вимагає ст. 10 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства " Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 1719-н від 13.07.2007 року, та про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про припинення договору поруки № 1 до кредитного договору № 1719 -н від 13 липня 2007 року виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3 13.07.2007 року укладено кредитний договір № 1719-н на суму 374000 грн. строком до 13.07.2012 року( а.с.10-13).

Банк належним чином виконав своє зобов"язання по кредитному договору, та здійснив видачу кредиту шляхом перерахування коштів на рахунок продавця товару на підставі платіжного доручення позичальника для здійснення оплати за два автобуса, що підтверджено копією платіжного доручення від 19.07.2007 року, яке було оглянуте в судовому засіданні.

В забезпечення виконання зобов"язань по кредитному договору банком 13.07.2007 року укладено з позичальником нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу. Предметом договору застави є: транспортний засіб типу автобус-D, марки ХАЗ, модель 325002, 2007 р.в., зеленого кольору, шасі (кузова, рами) № Y6R32500270000337, р.н. НОМЕР_1, та транспортний засіб типу автобус-D, марки ХАЗ, модель 325002, 2007 р.в., зеленого кольору, шасі (кузова, рами) № Y6R32500270000338, р.н. НОМЕР_2( а.с.14-18).

Також для забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором був укладений договір поруки № 1 до кредитного договору від 13.07.2007 року з ОСОБА_4П.( а.с.19-20).

Відповідно до п. 3.3.4 кредитного договору позичальник зобов"язався здійснювати погашення кредиту рівними частками в сумі 6339 грн., та сплачувати нараховані проценти до останнього робочого числа кожного місяця.

Проте в обумовлені строки відповідачі кредит, та процент не сплачують.

Станом на 13.11.2012 року заборгованість за даним кредитним договором відповідачів перед банком складає: 805752,95 грн., як складається з: простроченого основного боргу по кредиту - 335708,70 грн.; прострочені проценти за користування кредитом - 266474,97 грн.; пеня за прострочений основний борг по кредиту - 116149,87 грн.; пеня за прострочені проценти за користування кредитом - 87419,41 грн., що підверджується розрахунками( а.с.99-105).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що умови кредитного договору були порушені зі сторони відповідачів, а тому з них необхідно стягнути на користь банку заборгованість за кредитним договором станом на 13.11.2012 року в розмірі 805752.95 грн., як складається з: простроченого основного боргу по кредиту - 335708,70 грн.; прострочені проценти за користування кредитом - 266474,97 грн.; пеня за прострочений основний борг по кредиту - 116149,87 грн.; пеня за прострочені проценти за користування кредитом - 87419,41 грн..

Що стосується вимог зустрічного позову, то в судовому засіданні було встановлено, що банк не підвищував відсоткову ставку, та розмір основного кредитного зобов"язання, тобто немає підстав вважати, що порука є припиненою внаслідок зміни в односторонньому порядку зобов"язання.

ОСОБА_4 не надала жодного доказу звернення до банку з пропозицією щодо передачі банку заставного майна. Крім того банк сам обирає спосіб захисту свого порушеного права.

Що стосується доводів зустрічного позову про те, що банк не повідомив її про наявність заборгованості за даним кредитним договором, то дана обставина спростовується матеріалами справи, зокрема вимогами банку про погашення заборгованості, які були направлені банком як їй, так і ОСОБА_3М.( а.с.28-31).

А тому правові підстави для задоволення зустрічної позовної заяви в суду відсутні.

У відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідачів слід стягнути на користь позивача, понесені ним судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 174, 197, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 536, 546-552, 572-593, 610-611, 614, 623-625, 651, 1048-1050, 1052, 1054-1055 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства " Державний ощадний банк України" задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства " Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитом в розмірі 805792.95 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства " Державний ощадний банк України" по 850 гривень державного мита, і по 60 гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, з кожного.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про припинення договору поруки № 1 до кредитного договору № 1719 -н від 13 липня 2007 року відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії даного рішення.

Головуючий: