Рішення № 30394752, 27.03.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 березня 2013 року Справа № 18/164

Провадження №

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Формат - 18», м. Луганськ

про стягнення 20456,01 грн. та демонтаж рекламної конструкції

за участю представників:

від позивача: Василенко Ю.І. за дов. від 04.01.2013;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги:

- про стягнення з відповідача боргу в сумі 18510,42 грн. по оплаті вартості користування місцями розташування спеціальних конструкцій, що використовуються для розміщення рекламоносіїв, які передані відповідачу в користування за договором від 01.09.2006 № 324, та пені в сумі 1945,59 грн. за прострочення платежів;

- про демонтування рекламної конструкції, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Демьохіна, біля будинку № 22.

Заявою від 27.03.2013 позивач відмовився від позову в частині вимог про демонтування рекламної конструкції.

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що його було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору від 01.09.2006 № 324 про тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування строком до 15.01.2010 місце розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), розміром 3,0 х 6,0 м, яке розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Демьохіна, біля будинку № 22, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.09.2006, який підписано повноважними представниками сторін за договором.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язався вносити позивачу плату за користування вказаним місцем в сумі 856,80 грн. на місяць (п. 2.1. договору в редакції додатколвої угоди від 25.09.2006 № 001).

Договір припинено 15.01.2010 в зв'язку із закінченням строку його дії.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо внесення плати за користування місцем розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв) в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим, за період: червень 2008 р. - січень 2010 р. у нього виник борг в сумі 18510,42 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 18510,42 грн. підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1945,59 грн. не підлягають задоволенню в зв'язку з необґрунтованістю її розрахунку.

У розрахунках пені, які подані позивачем суду (а/с 24, 66-67), не вказано періоду (дати початку та дати закінчення нарахування) за який нарахована пеня, необґрунтовано розмір боргу (цифри) на які нараховується пеня, що унеможливлює здійснення судом перевірки правильності розрахунку пені, яка заявлена до стягнення.

Заявою від 27.03.2013 позивач відмовився від позову в частині вимог про демонтування рекламної конструкції.

Відмова від позову, у вказаній позивачем частині, прийнята судом.

Судом позивачу роз'яснено наслідки цієї процесуальної дії.

За таких обставин, провадження у справі в частині вимог про демонтування рекламної конструкції, підлягає припиненню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 185,13 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 213,58 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача (справу порушено в 2010 році; на той час діяв Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7/93 «Про державне мито»).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-18», м. Луганськ, вул. К. Маркса, 42, ідентифікаційний код 33571711, на користь відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 34791800, борг в сумі 18510,42 грн. за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), витрати на державне мито в сумі 185,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 213,58 грн.; наказ видати.

3. В позові про стягнення з відповідача пені в сумі 1945,59 грн. відмовити.

4. В решті позову провадження у справі припинити.

27 березня 2013 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 01 квітня 2013 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко