Рішення № 3039466, 09.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.09 р. Справа № 23/200

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Арат” м. Донецьк

до відповідача: Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства ”Донецький завод алюмінієвих профілей” м. Донецьк

про стягнення 141 337, 11 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Шевченко В.Г. - за довіреністю

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 02.02.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 09.02.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Арат” м. Донецьк, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства ”Донецький завод алюмінієвих профілей” м. Донецьк, 133 899, 97 грн. боргу, 2 276, 3 грн. інфляційних, 573, 53 грн. 3% річних та 4 587, 31 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- поставку відповідачу за договором № 01108 від 25.01.2008р. брухту алюмінію на загальну суму 133 899, 97 грн. за видатковими накладними № 218 від 02.10.2008р., № 219 від 02.10.2008р. та № 223 від 09.10.2008р.;

- акти приймання брухту № 02/10 від 02.10.2008р. на суму 116 739, 97 грн. та № 09/10 від 09.10.2008р. на суму 17 160 грн., підписаних сторонами та скріпленими відповідними печатками;

- довіреність № 546 від 01.10.2008р. на отримання товарно-матеріальних цінностей;

- невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 01108 від 25.01.2008р. щодо оплати вартості отриманого ним брухту алюмінію, внаслідок чого у нього виник борг в сумі 133 899, 97 грн.;

- направлення на адресу відповідача претензій № 544 від 03.11.2008р. та № 572 від 18.11.2008р., залишених останнім без відповіді;

- нарахування відповідачу на підставі п.5.3. договору № 01108 від 25.01.2008р. пені в сумі 4 587, 31 грн. та на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 2 276, 3 грн. інфляційних та 573, 53 грн. 3% річних;

- ст.ст. 11, 509, 526, 527, 530, 611, 625 ЦК України.

Відповідач в судовому засіданні 02.02.2009р. заявив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі (вказане зафіксовано в протоколі судового засідання від 02.02.2009р.).

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір купівлі-продажу № 01108 від 25.01.2008р. (далі - договір № 01108), за умовами якого позивач (продавець) зобов’язався продати та поставити, а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити брухт кольорових металів та відходи алюмінію (далі - сировина) (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.3. договору № 01108 загальна кількість поставленої сировини визначається згідно актів приймання-здачі, які складаються на складі покупця в присутності представників обох сторін і є невід’ємною частиною договору. Пунктом 3.1. договору № 01108 закріплено, що поставка сировини здійснюється автомобільним транспортом постачальника на умовах DDU - склад покупця не пізніше 3-х днів з моменту отримання попередньої оплати. За результатами приймання сировини сторони підписують акти приймання-здачі із вказанням кількості та ціни прийнятої сировини (п.3.2.договору).

Умовами договору № 01108 передбачено, що оплата здійснюється в гривнях за фактом отримання сировини протягом 2-х тижнів з дня поставки (п.4.4.). Договір № 01108 набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008р. (п.8.1.).

Як вбачається з матеріалів справи, за видатковими накладними № 218 від 02.10.2008р., № 219 від 02.10.2008р. та № 223 від 09.10.2008р. відповідач через свого представника п. Чистякова С.В., уповноваженого довіреністю № 546 від 01.10.2008р., отримав від позивача брухт алюмінію в кількості 10,3т за ціною 10 833, 33 грн. загальною вартістю 133 899, 97 грн. За результатами приймання сировини сторони підписали акти приймання-здачі брухту алюмінію № 02/10 від 02.10.2008р. на суму 116 739, 97 грн. та № 09/10 від 09.10.2008р. на суму 17 160 грн. Таким чином, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов’язання за договором № 01108.

Враховуючи умови п.4.4. договору № 01108, відповідач повинен був оплатити брухт алюмінію, отриманий ним за видатковими накладними № 218 та № 219 від 02.10.2008р. на суму 116 739, 97 грн. до 16.10.2008р. включно, а за видатковою накладною № 223 від 09.10.2008р. на суму 17 160 грн. - до 23.10.2008р. В порушення вимог ст.ст. 526, 530, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та п.4.4. договору № 01108 відповідач у встановлений строк не оплатив брухт алюмінію, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 133 899, 97 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензії № 544 від 03.11.2008р. та № 572 від 18.11.2008р. з вимогою оплатити заборгованість в сумі 133 899, 97 грн., в підтвердження чого надані копії квитанцій від 04.11.2008р. та від 18.11.2008р. Вищевказані претензії залишені відповідачем без відповіді.

Доказів сплати заборгованості в сумі 133 899, 97 грн. відповідач суду не надав, тому враховуючи визнання відповідачем суми заборгованості та її підтвердження матеріалами справи, суд стягує з відповідача на користь позивача цю суму.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Умовами договору № 01108 сторони передбачили, що у випадку не оплати поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми, яка підлягає оплаті, за кожний день прострочення платежу (п.5.3.). На підставі вищевказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу за період з 17.10.2008р. по 08.12.2008р. на суму 116 739, 97 грн. та з 24.10.2008р. по 08.12.2008р. на суму 17 160 грн. пеню в загальному розмірі 4 587, 31 грн. При арифметичному розрахунку пені позивач не врахував, що кількість днів у 2008р. складає 366 днів, тому суд стягує з відповідача лише 4 574, 8 грн. пені. В решті вимог щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної статті позивач нарахував відповідачу за жовтень 2008р. 2 276, 3 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 573, 53 грн. за період з 17.10.2008р. по 08.12.2008р. (накладні від 02.10.2008р.) і з 24.10.2008р. по 08.12.2008р. (накладна від 09.10.2008р.). Періоди нарахування річних позивач в усному вигляді уточнив в судовому засіданні 06.01.2009р., що зафіксовано в протоколі судового засідання від 06.01.2009р. Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних в сумі 2 276, 3 грн. суд задовольняє в повному обсязі, враховуючи правомірність їх нарахування. Вимоги позивача щодо стягнення 3% річних суд задовольняє частково і стягує з відповідача лише 571, 85 грн. річних, оскільки при арифметичному розрахунку суми річних позивач припустив ту ж саму помилку, що і при розрахунку пені. В решті вимог щодо стягнення річних суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.

На підставі ст.ст. 173, 193, 202, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Стягнути зі спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства ”Донецький завод алюмінієвих профілей” (м. Донецьк, вул. Хіміків, 42, р/р 2600301515939 у філії ВАТ ”Укрексімбанк”, МФО 334817, ЄДРПОУ 24656840) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Арат” (м. Донецьк, вул. Першотравнева, 12, р/р 26008185410001 в ДРУ КБ ”Приватбанк”, МФО 335496, ЄДРПОУ 25337321) - 133 899 грн. 97 коп. боргу, 4 574 грн. 80 коп. пені, 2 276 грн. 30 коп. інфляційних, 571 грн. 85 коп. 3% річних, 1 412 грн. 86 коп. витрат на сплату держмита та 117 грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя Забарющий М.І.