Вирок № 30391578, 22.03.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/20371/12

Провадження №: 1/752/141/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дроздова Н.В.

при секретарі Качур Р.В.,

з участю прокурора Збаравської Н.В.,

захисника-адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, народження, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта повна загальна середня, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4, не судимої до 2003 року в силу ст.89 КК України (в редакції 2001 р.), судимої:

1. 13.10.2003 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі та 18.02.2004 року, Апеляційним судом м. Києва вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13.10.2003 року було змінено, злочинні дії ОСОБА_2 перекваліфіковано на ч. 1 ст. 309 КК України, та засуджено її до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

2. 21.06.2007 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі;

3. 06.11.2009 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 395 КК України до 6 місяців арешту, відповідно зі ст. ст. 71, 72 КК України остаточно призначене покарання у виді 1 року позбавлення волі;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2 повторно 29.01.2011 року приблизно о 10 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_1, в якій остання на той час проживала, вирішила шахрайським шляхом заволодіти чужим майном, а саме: мобільним телефоном "LG КР 105", який належав її знайомій ОСОБА_3 Таким чином ОСОБА_2, продовжуючи перебувати у приміщенні вказаної квартири, під вигаданим приводом необхідності покористуватися протягом нетривалого часу мобільним телефоном, попросила у ОСОБА_3 мобільний телефон, на що остання погодилася. Після цього, ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою ОСОБА_3 незаконно заволоділа чужим майном, а саме - мобільним телефоном " LG КР 105", вартістю 240 грн., у якому була встановлена SІМ-картка оператору мобільного зв'язку "Київстар", вартістю 35 грн., і залишила приміщення квартири АДРЕСА_1, не повернувши при цьому, власниці зазначений мобільний телефон та в подальшому розпорядилася даним мобільним телефоном на власний розсуд, чим завдала потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 275 грн.

Крім того, 11.09.2012 року приблизно о 06 год. 00 хв., перебуваючи біля будинку №12/1 по вул. 1-го Травня у м. Васильків, Київської області, у невстановленої слідством особи, повторно, незаконно, без мети збуту, придбала наркотичний засіб - опій ацетильований, який знаходився в медичному шприці місткістю 5 мл, після чого поклала вказаний медичний шприц із наркотичним засобом опієм ацетильованим до лівої зовнішньої кишені своєї куртки, в яку була одягнена та почала повторно, незаконно, без мети збуту, зберігати при собі.

Крім того, 11.09.2012 року у період часу з 08 год. 00 хв. до 09 год. 50 хв., ОСОБА_2, продовжуючи повторно, незаконно, без мети збуту, зберігати раніше придбаний наркотичний засіб опій ацетильований, на попутному автомобілі перевезла зазначений наркотичний засіб, який знаходився у медичному шприці одноразового використання місткістю 5 мл. з м. Василькова, Київської області до будинку № 1 по вул. Крейсер Аврора у м. Києві.

Цього ж дня приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку № 1 по вул. Крейсера Аврори у м. Києві, та продовжуючи повторно, незаконно, без мети збуту зберігати вище вказаний медичний шприц із наркотичним засобом опієм ацетильованим, була затримана працівниками міліції та доставлена до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де у останньої при поверхневому огляді з лівої зовнішньої кишені куртки, в яку ОСОБА_2 була одягнута, було вилучено медичний шприц місткістю 5 мл. із рідиною жовто-світло-коричневого кольору.

Згідно висновку експерта №785 від 18.09.2012 року - надана на дослідження рідина жовто-світло-коричневого кольору, містить наркотичний засіб - опій ацетильований, загальною масою (в перерахунку на суху речовину) 0,009 г.

Опій ацетильований, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (редакція від 01.06.2012 року) «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» (Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, таблиця 1, список №1), віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2, свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку визнала повністю та пояснила, що вона 29.01.2011 року знаходячись за місцем свого тимчасового проживання в квартирі АДРЕСА_1, разом зі своєю знайомою ОСОБА_3, приблизно о 10 год. 00 хв., вирішила заволодіти мобільним телефоном "LG КР 105", з SІМ-карткою оператору мобільного зв'язку "Київстар", який належав останній. Вона попросила у неї покористуватися даним мобільним телефоном до вечора того ж дня, на що ОСОБА_3 погодилася. Після цього, потерпіла передала їй вище вказаний мобільний телефон, який вона почала зберігати при собі. Через деякий час , вона залишила приміщення квартири АДРЕСА_1 та пішла до свого знайомого ОСОБА_4, який проживав у АДРЕСА_2. У подальшому вона з ОСОБА_3 не бачилися і в її квартиру більше не поверталася, численні дзвінки від потерпілої ігнорувала, при цьому продовжуючи постійно користуватися даним мобільним телефоном, повертати який власниці не збиралася.

13.02.2011 року приблизно об 11 год. 30 хв. вона прийшла до квартири АДРЕСА_2 і попросила ОСОБА_4 здати вище вказаний мобільний телефон до ломбарду, використовуючи свій власний паспорт, на що останній погодився. Вона передала ОСОБА_4 мобільний телефон "LG КР 105", попередньо вийнявши з нього SІМ-картку оператора мобільного зв'язку "Київстар", яку поклала до своєї сумки і вони разом пішли до ломбардного відділення «Скарбниця», що знаходиться у будинку №45 по вул. Щербакова в м. Києві. Вище вказану SІМ-картку вона в подальшому загубила. До приміщення зазначеного ломбарду ОСОБА_4 зайшов самостійно, а вона повернулася до квартири, де він проживає. Після цього, приблизно о 12 год. 15 хв. ОСОБА_4 повернувся до вище вказаної квартири і повідомив, що заклав зазначений мобільний телефон на свій паспорт за 70 грн, після чого передав їй дані кошти, які вона витратила на особисті потреби.

Крім того, 11.09.2012 року приблизно о 05 год. 50 хв. вона на попутному автомобілі під'їхала до будинку №12/1 по вул. 1-го Травня у м. Васильків, Київської області. Приблизно о 06 год. 00 хв. перебуваючи біля вище вказаного будинку до неї підійшов невідомий їй чоловік, який запропонував придбати у нього медичний шприц місткістю 5 мл. із наркотичним засобом опієм ацетильованим у кількості 1 мл за 80 грн., на що вона погодилася і передала йому 80 грн. Після чого, він дав їй медичний шприц із рідиною жовто-світло-коричневого кольору, зазначивши, що це наркотичний засіб - опій ацетильований. Шприц з опієм вона поклала до лівої зовнішньої кишені своєї куртки, в яку була одягнена, щоб у подальшому вжити, а зазначений чоловік у цей час пішов у невідомому їй напрямку. Після цього, приблизно о 09 год. 50 хв., вона на попутному автомобілі під'їхала до будинку № 1 по вул. Крейсер Аврора у м. Києві та приблизно о 10 год. 00 хв., перебуваючи біля вище зазначеного будинку, до неї підійшов працівник міліції, який запропонував їй проїхати до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де у неї при поверхневому огляді з лівої зовнішньої кишені куртки, в яку вона була одягнута, було вилучено медичний шприц місткістю 5 мл. із рідиною жовто-світло-коричневого кольору - опієм ацетильованим, у кількості приблизно 1 мл., який був нею придбаний для власного вживання, без мети збуту.

Підсудна повністю визнала свою вину та щиро розкаялася у вчиненому, просила суворо її не карати.

Цивільний позов не заявлено, в зв'язку з відшкодуванням шкоди в добровільному порядку.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_2 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудна, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудну та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудної, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю. Дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою та за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, вчинене повторно, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів, так злочин за ч. 1 ст. 190 КК України, відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочину невеликої тяжкості, за ч. 2 ст. 309 КК України відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, дані про особу підсудної, яка раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення аналогічних злочинів, вчинила злочин через невеликий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, що свідчить про стійку злочинну спрямованість ОСОБА_2, за даними облікової документації під психоневрологічним наглядом не перебуває, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом перебуває з 11.03.2001 року з діагнозом: розлад психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, не працює, будь-якою суспільно-корисною працею не займається, за місцем реєстрації характеризується з позитивної сторони, участь в суспільній діяльності не приймала, є неврівноваженою, має нестабільну поведінку; обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, відшкодування шкоди, стан здоров'я - згідно довідки Київського СІЗО, туберкульозоим легенів, ВІЛ-інфекована \4 клінічна\ стадія, стан здоров'я якої розцінюється, як середнього ступеня тяжкості за рахунок імунодефіциту. Обставин, що обтяжує покарання - не встановлено.

Враховуючи вказане, на думку суду, виправлення ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за необхідне призначити їй покарання в межах санкцій зазначених вище статей Закону кінцево у виді позбавленням волі.

Однак, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудної та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи винної, її стану здоров'я,- суд вважає за необхідне, керуючись вимогами ст.69 КК України, призначити підсудній покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 309 КК України. Призначення саме такого покарання, на погляд суду є необхідним і буде достатнім для виправлення осіб та попередження нових злочинів.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України, долю судових витрат - у відповідності до вимог ст. 93 КПК України.

Відповідно до ст. 93 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі - вартість проведеної хімічної експертизи в сумі 245 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити їй покарання:

за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

за ч. 2 ст. 309 КК України - застосувавши ст.69 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі на 1 \один\ рік.

Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання засудженій ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строком на 1 \один\ рік.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2 у виді взяття під варту залишити без змін.

Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_2 рахувати з 26.12.2012 року.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон "LG КР 105", ІМЕІ:НОМЕР_1, який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3 під зберігальну розписку - залишити за належністю ОСОБА_3;

- договір застави майна № 25-110009362 від 13.02.2011 року, який зберігається при матеріалах справи - залишити при матеріалах справи;

- наркотичний засіб - опій ацетильований, загальною масою (в перерахунку на суху речовирну) становить 0,009 г, який знаходиться в медичному шприці одноразового використання місткістю 5 мл, який зберігається в камері зберігання речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі - вартість проведеної експертизи № 785 від 18.09.2012 року в розмірі 245 гривень 00 копійок на користь НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Південно - Західній залізниці, р/р 31257272210703, код 25576445, ГУДКСУ в Київській області, МФО 821018 (призначення платежу: експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів).

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженою - в той же строк з моменту отримання нею копії вироку.

Суддя Н.В. Дроздова