Рішення № 30390929, 27.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.03.13 р. Справа № 905/716/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж № 560", м.Краматорськ Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс", м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 482 195,98 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Чуйко М.Г. - представник по дорученню №7 від 17.12.12р.

від відповідача - Ніколенко І.В. - представник по довіреності №522/ю-45 від 03.01.13р.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувались перерви з 13.03.2013р.

до 20.03.2013р., з 20.03.2013р. до 27.03.2013р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж № 560", м.Краматорськ Донецької області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс", Маріуполь Донецької області суми заборгованості у розмірі 503 380,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р. в частині своєчасної та повної оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копію вказаного договору та додаткових угод №1 від 08.01.2008р., №2 від 03.05.2008р., №3 від 01.12.2008р., №4 від 01.05.2009р., копії актів приймання виконаних підрядних робіт, копії довідок про вартість виконаних робіт за типовою формою КБ-3, копії податкових накладних, копії рахунків, копію претензії вих.№1кх№68 від 10.08.2010р., копію відповіді на претензію від 10.09.2010р., копії листів.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 15.02.2013р. у зв'язку із знаходженням судді Сич Ю.В. у відпустці, справу №905/716/13-г передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Відповідач у відзивах на позовну заяву №522/06 від 05.02.13р., вих.№522/06 від 01.03.2013р. заперечив проти задоволення позовних вимог та вважає, що сума основного боргу яка була заявлена позивачем, підлягає перевірці та двосторонньому бухгалтерському аналізу. Також відповідач просив суд надати йому час для збирання витребуваних судом документів, для подальшого їх пред'явлення у матеріали справи.

13 березня 2013р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вих.№522/06 від 12.03.2013р. в якому заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що перераховані позивачем акти КБ 2в, КБ 3 мають відношення виключно до додаткових угод №2 та №4, які були підписані сторонами 13.05.2008р. та 01.05.2009р. відповідно. Щодо твердження позивача про часткову сплату заборгованості в розмірі 98 091,62грн. зазначає, що 18.11.2010р. відповідач здійснив платіж 16 у вказаній сумі, виходячи з наступного. Сума заборгованості ТОВ «Сантехмонтаж №560» за матеріалами які отримувались при виконанні робіт до 2009р., станом на 18.11.2010р. складала 2 106,73грн., таким чином відповідач віднявши від заліку платежу (за розстроченням встановленим додатковою угодою №3) 100 198,35грн. суму заборгованості за матеріалами 2 106,73 грн., перерахувало ТОВ «Сантехмонтаж №560»-98 091,62грн. Отже, грошова сума 98 091,62грн., являє собою платіж за зобов»язанням по додатковій угоді №3 від 01.12.2008р. Таким чином, на думку відповідача, сплата ним вказаної грошової суми, пов»язана з виконанням зобов»язання взятого ТОВ «ПБП»Азовінтекс» перед ТОВ «Сантехмонтаж №560» з розстрочення заборгованості за БМР виконанні позивачем за договором субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р., до 2009р. З огляду на значну тривалість часу, що сплинув з моменту підписання частини актів виконаних робіт та з урахуванням того, що з моменту настання час розрахунків за виконанні позивачем роботи минуло більше трьох років, відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності до спірних правовідносин на підставі ч.3, 4 ст.267 ЦК України. Разом з цим вважає, що акт виконаних робіт КБ-2в за лютий 2010 року, не відповідає встановленій формі затвердженій наказом Держкомстат України.

В свою чергу позивач надав заперечення вих.№27 від 18.03.2013р., вих.№34 від 21.03.2013р. на відзив відповідача, а також додаток до заперечень на відзив вих.№37 від 26.03.2013р., які розглянуті судом та приєднані до матеріалів справи.

27 березня 2013р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог вих.№7 від 21.02.2013р., у зв»язку з арифметичною помилкою в порядку ст.22 ГПК України. Тому, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс", м. Маріуполь Донецької області суму заборгованості у розмірі 482 195,98 грн. Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

20 червня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж № 560", м.Краматорськ Донецької області (далі по тексту-Субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс", м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту-Генеральний підрядчик) був укладений договір субпідряду №522/2007-187, згідно умов якого Субпідрядник зобов»язався власними силами виконати роботи по вентиляції, кондиціонування повітря вбудованих санітарно-технічних систем конверторного цеху на ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», а Генпідрядник в свою чергу зобов»язався прийняти та оплатити ці роботи.

До договору були укладені додаткові угоди, зокрема:

- додаткова угода від 08.01.2008 року № 1 на пролонгацію договору субпідряду № 522/2007-187 від 20.06.2007 р.;

- додаткова угода від 13.05.2008 р. № 2 на виконання додаткових робіт на об'єктах ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», зокрема на об'єкті « Газотурбінна електростанція комбінірованого циклу (ГТС КЦ) потужністю 303 МВт»;

- додаткова угода від 01.12.08 р. № 3 про порядок оплати заборгованості відповідача за виконану позивачем роботу за 2008 рік;

- додаткова угода від 01.05.09 року № 4 на виконання додаткових робіт на об'єктах ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», зокрема на об'єкті «Газотурбінна електростанція комбінірованого циклу (ГТС КЦ) потужністю 303 МВт».

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне.

У відповідності до умов пункту 1 додаткової угоди № 4 від 01.05.2009 року позивач виконував роботи на об'єкті «Газотурбінна електростанція комбінірованого циклу (ГТС КЦ) потужністю 303 МВт» Блок № 1. Згідно умов пункту 2 додаткової угоди № 4 від 01.05.2009 року позивач виконував роботи на об'єкті «Газотурбінна електростанція комбінованого циклу (ГТС КЦ) потужністю 303 МВт» вартістю орієнтовано на суму 690 717, 60 грн.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог

Позивач посилається на виконання своїх зобов'язань у повному обсязі, де він згідно актів виконаних робіт з форми № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт № КБ-3 виконав роботи на суму 580287, 60 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт форми КБ2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт № КБ-3 ( акт № 2 за лютий 2010 року на суму 109 022, 40 грн., акт № 34 за грудень 2009 року на суму 50604 грн., акт № 22 за вересень 2009 року на суму 49 429 грн. 20 коп., акт № 20 за серпень 2009 року на суму 105 697 грн. 20 коп, акт № 16/08 за серпень 2009 року на суму 14 046 грн., акт № 6/7 за липень 2009 року на суму 89 668 грн. 80 коп, акт № 11 за липень 2009 року на суму 95 126 грн. 40 коп, акт б/н за червень 2009 року на суму 66 693 грн. 60 коп.)

10.08.2010 року позивачем направлена відповідачу претензія з вимогою сплатити заборгованість за актами виконаних підрядних робіт в 2009 - 2010 роках, за договором субпідряду №522/2007-187 від 20.06.07 р з урахуванням додаткових угод до нього на суму 580 287, 60 грн., та лист вимога з додатком про порядок погашення цієї заборгованості.

Із виконаних робіт на суму 580287, 60 грн., за перерахованими актами виконаних робіт відповідачем, на виконання своїх зобов'язань за договором субпідряду № 522/2007-187 та згідно запропонованого йому графіку, перераховано на рахунок позивача сума 98 091, 62 грн., що підтверджується платіжним дорученням, випискою по банківському рахунку, копії яких долучені до матеріалів справи. Заборгованість після цієї оплати по договору складає 482 195 грн. 98 коп.

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем в повному обсязі станом на 27.03.2103 р. не виконав, не оплатив заборгованість за договором субпідряду № 522/2007-187 в сумі 482 195 грн. 98 коп. Тому, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла через несплату ним, як Генпідрядником виконаних позивачем субпідрядних робіт на об'єкті «Газотурбінна електростанція комбінованого циклу (ГТС КЦ) потужністю 303 МВт» Блок № 1 за договором субпідряду №522/2007-187 від 20.06.07 р.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

У відповідності до п. 3.1 договору субпідряду №522/2007-187 від 20.06.07 р. на виконання робіт укладеного між Відповідачем, як Генпідрядником та Позивачем, як Субпідрядником сторони зазначили, що на підставі підписаних актів виконаних робіт КБ 2в та довідок КБ 3 Генпідрядник проводить оплату виконаних робіт в термін 15 банківських днів після оплати цих робіт Замовником. В судових засіданнях відповідач пояснив, що Замовник розрахувався за роботи, які перелічені в договорі з урахуванням додаткових угод до нього. Підтверджуючих документів не надав.

Як вбачається з актів приймання виконаних підрядних робіт (акт № 2 за лютий 2010 року на суму 109 022, 40 грн., акт № 34 за грудень 2009 року на суму 50604 грн., акт № 22 за вересень 2009 року на суму 49 429 грн. 20 коп., акт № 20 за серпень 2009 року на суму 105 697 грн. 20 коп., акт № 16/08 за серпень 2009 року на суму 14 046 грн., акт № 6/7 за липень 2009 року на суму 89 668 грн. 80 коп., акт № 11 за липень 2009 року на суму 95 126 грн. 40 коп., акт б/н за червень 2009 року на суму 66 693 грн. 60 коп.), які підписані без жодних застережень з однієї сторони представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560», а з іншої сторони представником Товариство з обмеженою відповідальністю «Проекто-будівельно підприємство «Азовінтекс», позивач здав, а відповідач прийняв виконані роботи на загальну суму 580287, 60 грн., що відповідають вимогам договору і оформлені в належному порядку. Судом встановлено, що ці акти виконаних робіт за формою КБ 2 в та довідки довідками про вартість виконаних підрядних робіт КБ3 до актів виконаних робіт оформлені згідно типових форм, затверджених наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. При цьому складається довідка про вартість виконаних робіт, а також підписується представниками двох сторін. Таким чином акти виконаних робіт складаються для визначення вартості та обсягів виконаних підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи. Замовник при прийнятті виконаних робіт перевіряє також відповідність визначених в актах обсягів та вартості фактично виконаних робіт обсягам та вартості робіт, відображених в актах прийомки виконаних робіт. Ця норма закону кореспондується з п. 99 Постанови КМУ № 668 від 01 серпня 2005 року «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Суду не було надано зауважень з боку відповідача щодо претензій по виконаним позивачем роботам за спірним договором.

Акт звірки, наданий суду позивачем, відповідачем не підписаний. Акт звірки наданий суду відповідачем, позивачем не підписаний.

Згідно з Постановою Вищого Господарського Суду України від 23.07.2012 року № 53/197 акт виконаних робіт, є первинним документом, який підтверджує виконання робіт. Згідно ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. (Постанова ВГСУ від 24.03.2010 року, № 10/207-09, від 07.07.2010 р № 47/159, від 12.07.12 р № 20/17-3998-2011.) Суд вважає, що акт звірки взаєморозрахунків не є первинним документом та не надає йому правову оцінку.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач надав суду докази виконання зобов'язань за договором (акти та довідки виконаних робіт), а відповідач докази сплати за виконані роботи за цим договором суду не надав, що є невиконанням відповідачем його зобов'язань за договором.

Матеріали справи свідчать про те, що прийнявши без зауважень виконані позивачем роботи , факт виконання яких підтверджується копіями актів виконаних робіт, які маються в справі, відповідачем у справі, порушено взяті на себе зобов'язання щодо сплати цих робіт.

Статтею 631 Цивільного кодексу України, встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Аналогічні приписи викладені у п. 7 ст. 180 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 610 - 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору підряду.

З огляду на невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних робіт, позивач 10.08.2010 року відправив відповідачу претензію по заборгованості за актами виконаних підрядних робіт в 2009 - 2010 роках, за договором субпідряду №522/2007-187 від 20/06/07 з урахуванням додаткових угод до нього на суму 580 287, 60 грн.

01 жовтня 2010 року позивач отримав відповідь на претензію (вих.522/990-06 від 10.09.2010 р.) та вважає, що відповідач визнав претензію. Суд вважає претензію визнаною відповідачем, оскільки, згідно приписів ст.8 ГПК України в разі відхилення претензії сторона повинна написати про те, що вона відхиляє претензію. В відповіді на претензію яка мається в матеріалах справи, суд не вбачає мотивів відхилення претензії позивача з посиланням на відповідні нормативні акти й документи, що обґрунтовують відхилення претензії. Цього в змісті відповіді на претензію не міститься. Крім того, відповідь на претензію від Відповідача складена за правилами ст. 8 ГПК України щодо вимог до форми та змісту відповіді на претензію. Відповідь на претензію не містить ознак її відхилення у розумінні вказаної норми права.

Для вирішення питання погашення заборгованості позивач направив відповідачу лист- вимогу з графіком погашення заборгованості вих. №88 від 16.09.2010р. на суму 580 287, 60 грн. на шість місяців, таким чином: до 25 жовтня 2010 року -98 091, 62 грн., до 25 листопада 2010 року - 98 091, 62 грн., до 25 грудня 2010 року - 98 091, 62 грн., до 25 січня 2011 року - 98 091, 62 грн., до 25 лютого 2011 року - 98 091, 62 грн., до 25 березня 2011 року - 89 829, 50 грн., що загалом становить 580 287 грн. 60 коп. В тексті цього листа міститься вимога про сплату заборгованості по графіку, який є невід'ємною частиною листа вимоги про сплату заборгованості, та надається можливість Відповідачу запропонувати їх варіант погашення заборгованості. Крім того, в цьому листі було прописано, що в разі відсутності відповіді, Позивач вважає борг визнаним Відповідачем. Проте, відповідач відповідь письмово не направив, таким чином суд дійшов до висновку, що він визнав і борг, і графік погашення боргу. Копія поштового повідомлення про вручення цього листа з графіком від 05.10.2010 року наявна в матеріалах справи.

На виконання зобов'язання за договором відповідач 18.11.2010 р. перерахував на рахунок позивача, згідно графіка погашення грошові кошти у сумі 98 091, 62 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку відповідача від 18.11.2010р. Таким чином, заборгованість відповідача складає станом на момент розгляду справи 482 195 грн. 98 коп. Ця сума належить до сплати відповідачем на рахунок позивача.

Щодо доводів відповідача про сплив строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Строк позовної давності позивачем не порушений, так як відбулося переривання строку позовної давності на підставі ст.264 Цивільного Кодексу України. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Перевіривши докази по справі, суд дійшов висновку, що відбувся факт переривання строку позовної давності.

Підставою для початку нового перебігу строку позовної давності, незалежно від строку який сплив є визнання претензії Відповідачем, який вчинив дії, що свідчать про визнання ним боргу, в відповіді на претензію Відповідач не заперечував проти боргу. Сторони за договором є учасниками цивільних відносин та вчиняють дії, які спрямовані на виникнення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч.1.ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення прав та обов'язків. В цьому сенсі діями по визнанню боргу є дії Відповідача безпосередньо по відношенню до Кредитора (Позивача за справою), які свідчать про наявність боргу, зокрема відповідач не відхилив претензію, а визнав її, перерахував на рахунок Позивача частину заборгованості за роботи виконані в 2009 році та 2010 року за договором в сумі 98 091 грн. 62 коп., не заперечував проти наявності боргу на лист-вимогу Позивача вих.№88 від 16.09.2010 року з графіком погашення заборгованості. Вищенаведене є фактом переривання строку позовної давності.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 482 195 грн. 98 коп. підтверджені документально, відповідають нормам матеріального права, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

При поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10 067,70 грн. Заявою вих.№7 від 21.02.2013р. позивач зменшив розмір позовних вимог.

За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір" зміст пов"язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній часині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Таким чином, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 423,68 грн.

В решті частині судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.7 ЗУ „Про судовий збір", ст. ст. 264, 526, ч.1 ст.837, ч.4 ст.882 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж № 560", м.Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс", м. Маріуполь Донецької області про стягнення 482 195,98 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс", м. Маріуполь Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж № 560", м.Краматорськ Донецької області суму заборгованості у розмірі 482 195,98 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 9 643,92 грн.

Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж № 560", (84333, м.Краматорськ, Донецької області, вул.Об»їзна, буд.1, ЄДРПОУ 01414790) судовий збір у розмірі 423,78 грн. відповідно до ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір", перерахованого платіжним дорученням № 494 від 17.01.2013р., у зв»язку зі зменшенням розміру позовних вимог позивачем.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 27.03.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2013р.

Суддя Подколзіна Л.Д.