Рішення № 30390075, 27.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2013 р.Справа № 5017/786/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АДІКТ"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „КИЇВ"

Товариства з обмеженою відповідальністю „ИНТЕР ЛТД"

про визнання недійсним з моменту укладення іпотечний договір

Головуючий суддя Малярчук І.А.

Судді - Власова С.Г.

Никифорчук М.І.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача: Салімоненко О.С., довір. від 30.09.11 р.

Від відповідача: ПАТ АКБ „КИЇВ" - Борисов О.С., довір. № 25/358 від 27.12.11 р., Дяченко Є.Г., довір. № 25/363 від 27.12.11 р.

Від відповідача: ТОВ „ИНТЕР ЛТД" - не з'явився

В судовому засіданні 27.03.13 р. приймали участь представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ПАТ АКБ „КИЇВ" - не з'явився

Від відповідача: ТОВ „ИНТЕР ЛТД" - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про визнання недійсним з моменту укладення іпотечний договір від 26.02.10 р., укладений між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „КИЇВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „АДІКТ", посвідчений приватним нотаріусом Одеського місткого нотаріального округу ЗапольськоюО.В., зареєстрований в реєстрі за №198.

Правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем неодноразово уточнювалось згідно до уточнень підстав позову від 14.05.12 р. вх.№ 14583/2012, остаточний зміст підстав заявленого позову ТОВ „АДІКТ" виклав в уточненні підстав позову за вх.№35662/2012, що надійшли до суду 23.11.2012р. та в уточненнях від 05.12.2012р. за вх.№37012/2012, в яких зазначає, що в забезпечення договору про надання відновлювальної кредитної лінії №004/10 від 26.02.2010р., між ПАТ „АКБ „Київ" та ТОВ „АДІКТ" 26.02.2010р. був укладений іпотечний договір, згідно якого передано в іпотеку нерухоме майно. При цьому з боку ТОВ „АДІКТ" спірний договір підписав директор Дубров О.В., що діяв на підставі Статуту ТОВ „АДІКТ", зареєстрованого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 29.12.2009р. та протоколу №5 Загальних зборів учасників ТОВ „АДІКТ" від 12.02.2010р. Гр. Дубров О.В. був призначений на посаду директора ТОВ „АДІКТ" на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №4 від 26.12.2009р. та звільнений з посади директора за рішенням загальних зборів учасників ТОВ „АДІКТ", оформленого протоколом №1 від 20.09.2010р.

Позивач повідомив суд, що згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.10.2012р. Дуброва О.В. визнано недієздатним. Вказаним рішенням, зокрема, встановлено, що перші ознаки хвороби у Дуброва О.В. були виявлені у 2008 році, та саме з цього часу Дубров О.В. не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вказані обставини були встановлені Київським районним судом м. Одеси на підставі висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 26.04.2012р., свідчень експерта та медичної документації. За вказаних підстав позивач вважає договір іпотеки від 26.02.2010р. недійсним, у зв'язку із тим, що з боку ТОВ „АДІКТ" його підписано директором Дубровим О.В., який в той момент не усвідомлював своїх дій та не міг керувати ними.

В обґрунтування наведеного позивач відмічає, що згідно ч.1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків, здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Отже, орган управління складається з конкретних фізичних осіб, які перебувають з юридичною особою в особливих відносинах представництва або близьких до них, в результаті чого дії таких осіб розцінюються як такі, що безпосередньо вчиняються юридичною особою. При цьому, у відповідності до п.39 Наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. №20/5 „Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", що діяв на час укладення спірного іпотечного договору, при укладенні договору сторона, зокрема, має перебувати при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій. Звідси, оскільки юридична особа набуває і здійснює свої цивільні права через свої органи, має суттєве значення усвідомлення значення своїх дій та можливість керувати ними тієї особи, що діє від імені та в інтересах юридичної особи. В спірних правовідносинах такою особою, що уклала договір іпотеки від 26.02.2010р. від імені позивача є директор Дубров О.В., який, як то було встановлено судовим експертом та рішенням Київського районного суду від 24.10.2012р. у справі №2-о-390 2011 рік, не в повній мірі міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, зокрема, підписувати протокол загальних зборів учасників ТОВ „АДІКТ" №5 від 12.02.2010 р., яким загальні збори надали згоду на передачу спірного майна в іпотеку в якості забезпечення за зобов'язаннями ТОВ „ИНТЕР ЛТД" за договором про отримання кредиту у розмірі 40 900 000грн., та підписувати договір іпотеки від 26.02.2010р. Виходячи зі змісту статті 225 ЦК України, для визнання недійсним договору виникає необхідність встановлення стану особи, що вчинила правочин, її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними, саме в момент його укладення.

В заяві від 14.05.12 р. вх.№ 14580/2012 позивач пояснює неможливість надання оригіналів та належним чином засвідчених копій іпотечного договору від 26.02.10 р., договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 004/10 від 26.02.10 р., протоколу № 5 загальних зборів учасників ТОВ „АДІКТ" від 12.02.10 р., звіту про експертно-грошову оцінку предмета іпотеки, книги протоколів, договір страхування предмету іпотеки.

Судом задоволено клопотання позивача від 14.05.12 р. вх.№ 14578/2012, у зв'язку з чим ухвалою від 17.05.12 р. суд зупинив провадження у справі № 5017/786/2012.

Відповідач -ПАТ „АКБ „Київ" у відзиві на позов від 17.04.12 р. вх.№ 11460/2012, поясненнях від 26.11.2012р. за вх.№35774/2012 проти позову позивача за його уточненою правовою позицією заперечує, при цьому проаналізувавши положення ч.1 ст.215, ч.ч.1, 2 ст.203, ч.1 ст.92 ЦК України, зазначає, що однією із складових цивільної дієздатності юридичної особи є правочиноздатність, зміст якої полягає у здатності юридичної особи бути стороною правочину, у т.ч., здатність самій здійснювати той чи інший правочин, з чого відповідач робить висновок про те, що обмежена цивільна дієздатність фізичної особи не може мати впливу на визначення обсягу цивільної дієздатності юридичної особи і, як наслідок, не створює підстав для недійсності правочину. Крім того, ПАТ „АКБ „Київ" вказує, що в силу презумпції психічного здоров`я людини, передбаченої ч.4 ст.36 ЦК України, цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Тому цивільні правовідносини, які мали місце до вступу рішення районного суду в силу, вважаються чинними, а питання про припинення цивільних правовідносин після цього моменту вирішується в залежності від того, чи може в них і надалі брати участь обмежено дієздатна особа.

За супровідним листом від 07.05.12 р. вх.№ 13732/2012 відповідач подав до суду витребувані документи.

Клопотання відповідача від 28.03.12 р. вх.№ 9270/2012 про залишення позову позивача без розгляду, з врахуванням заперечення позивача на дане клопотання від 14.05.12 р. вх.№ 14531/2012, судом ухвалою від 14.05.12 р. не було задоволено.

Судом ухвалами від 17.04.12 р., від 07.05.12 р. задовольнялись клопотання позивача від 02.04.12 р. вх.№ 9869/2012, від 07.05.12 р. вх.№ 13329/2012 та відповідача від 17.04.12 р. вх.№ 11461/2012 про витребування доказів.

Відповідач, ТОВ „ИНТЕР ЛТД", відзив на позов та витребувані судом документи не надав, при цьому всі процесуальні документи, що надсилались на адресу останнього були повернуті суду з відміткою поштової установи про не знаходження даного підприємства за юридичною адресою, відповідно до чого справа розглянута судом згідно ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судом задовольнялись клопотання сторін про ознайомлення з матеріалами справи, про що свідчать відповідні відмітки представників сторін на даних клопотаннях та про відкладення розгляду справи, підтвердженням чого є відповідні судові ухвали .

Судом задоволено клопотання сторін про продовження строку розгляду справи, відповідно до чого винесено ухвалу від 14.05.12 р. в порядку ч.3 ст.69 ГПК про продовження строку розгляду справи.

Із скасуванням Вищим господарським судом України згідно постанови від 19.09.12 р. ухвали господарського суду Одеської області від 17.05.12 р., постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.12 р., ухвалою від 08.10.12 р. господарським судом було поновлено провадження у даній справі та призначено судове засідання.

За умови задоволення клопотання позивача від 26.10.12 р. за вх.№ 32467/2012 про призначення справи до колегіального розгляду, судом, було внесено ухвалу від 29.10.12 р. Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 29.10.12 р. визначено колегію судді по розгляду справи № 5017/786/2012. Ухвалою від 29.10.12 р. колегією суддів у складі головуючого судді Малярчук І.А., суддів Власової С.Г., Никифорчука М.І. прийнято справу до свого провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою від 05.12.12 р. суд призначив проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, зупинив провадження у справі, яке з надходженням до суду за супровідним листом від 12.03.12 р. вх.№ 8184/2013 акту № 2 комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України від 18.02.12 р. було поновлено ухвалою суду від 13.03.13 р.

Судом не задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи від 26.03.13 р. вх. № 10011/2013, обґрунтоване знаходженням представника позивача Салімоненко О.С. на лікарняному, оскільки дане клопотання не містить посилання на необхідність надання суду додаткових документів чи пояснень, обґрунтувань в підтвердження заявлених позовних вимог та неможливість розгляду справи за відсутності представника сторони в судовому засіданні, з огляду на що, та за наявності в справі доказів отримання ПАТ АКБ „КИЇВ" 20.03.13 р. ухвали суду про поновлення провадження у справі від 13.03.13 р. та призначення судового засідання на 27.03.13 р., за умови здійснених судом попередньо процесуальних заходів щодо витребування у сторін та у інших сторін додаткових доказів, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, які мають важливе значення для повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, суд, не вбачає підстав неможливості розгляду справи в судовому засіданні 27.03.13 р. за відсутності представників сторін, зокрема позивача, та прийняття судового рішення у відповідності з нормами матеріального і процесуального права за фактичними наявними в справі доказами, обставинами, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів протягом її розгляду.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

26.02.10 р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „КИЇВ" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ИНТЕР ЛТД" (Позичальник) був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 004/10 умовами якого передбачено надання Позичальнику кредиту окремими частинами (транші) в межах максимальної заборгованості до 40 900 000 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом не пізніше 25.02.13 р. на умовах визначених цим договором. Процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі 26% річних (пп. 1.1.1., 1.1.2. договору від 26.02.10 р.).

Згідно пп. 1.3.1. п.1.3. договору від 26.02.10 р. в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає з поручителем юридичною особою ТОВ „АДІКТ" (Поручитель) - іпотечний договір, за умовами якого поручитель передає Кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежилу нерухомість, що складається з: адміністративно-виробничої будівлі № 2 (літ. А), виробничої будівлі № 1 (літ.Б), складу-допоміжної будівлі № 1 (літ.В, В1), виробничої будівлі № 3 (літ.Г), складу № 2 (літ.Д), виробничої будівлі № 4, № 5 (літ.И), підсобної будівлі № 1 (літ.К), допоміжної будівлі (літ.М, М1), підсобної будівлі № 2 (літ.Л), вимощення (літ.І), 1-6 огорожа, загальною площею 10 349,1 кв.м., що знаходиться в м.Одесі, по вул. Космонавта Комарова, 14, загальною заставною вартістю 42 362 500грн.

Так, на підставі договору № 004/10 від 26.02.10 р. згідно наявної в матеріалах справи копії банківської виписки по особовому рахунку ТОВ „ИНТЕР ЛТД" за період з 26.02.10 р. по 09.09.10 р. останньому було надано кредит в сумі 40 900 000 грн., за використання якого відповідачу банком було нараховано проценти в розмірі 24 194 663,05 грн., сплачені ним лише в сумі 1 748 054,79 грн.

12.02.10 р. загальними зборами учасників ТОВ „АДІКТ" було прийнято рішення, оформлене протоколом № 5 про надання згоди на передачу в іпотеку ПАТ АКБ „КИЇВ" нежитлові приміщення, що належать товариству в якості забезпечення зобов'язань ТОВ „ІНТЕР ЛТД" за договором про отримання кредиту у розмірі 40900000 грн. під поповнення обігових коштів, під процентну ставку на рівні 26% річних, строком користування - 36 місяців; про укладення з ПАТ АКБ „КИЇВ" договору іпотеки нежитлової нерухомості, а саме нежилих будівель, загальною площею 10349,1 кв.м., розташованих за адресою: м.Одеса, вул. Космонавта Комарова, 14; уповноважено директора ТОВ „АДІКТ" Дуброва О.В. на підписання договору іпотеки нежилої нерухомості, договору страхування переданої в іпотеку нерухомості, а також усіх необхідних документів для реалізації рішення загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до умов договору № 004/10 від 26.02.10 р. між ПАТ АКБ „КИЇВ" (Іпотекодержатель) та ТОВ „АДІКТ" (Іпотекодавець), що є майновим поручителем ТОВ „ІНТЕР ЛТД" був укладений іпотечний договір від 26.02.10 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського місткого нотаріального округу Запольською О.В., зареєстрований в реєстрі за № 198, предметом якого є передача Іпотекодавцем в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Боржником зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 004/10 від 26.02.10 р., наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 10349,1 кв.м., які в цілому складаються з: літ.А - адміністративно-виробнича будівля №2, загальною площею 4120,8 кв.м.; літ.Б - виробнича будівля №1 - 4611,2 кв.м.; літ.В, В1 - склад-допоміжна будівля №1 - 732,4 кв.м.; літ.Г - виробнича будівля №3 - загальною площею 269,2 кв.м.; літ.Д - складу №2 - загальною площею 47,3 кв.м.; літ.И - виробнича будівля №4, №5 - загальною площею 226,7 кв.м.; літ.К - підсобна будівля №1 - загальною площею 52,6 кв.м.; літ.М, М1 - допоміжна будівля №1 - загальною площею 219,2 кв.м.; літ.Л - підсобна будівля №2 - загальною площею 69,7кв.м.; літ.І - вимощення, 1-6 огорожа, що знаходяться за адресою: Одеська область, м.Одеса, вул. Космонавта Комарова, 14, та належать Іпотекодавцю на підставі договору про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 09.02.10 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ЗапольськоюО.В., зареєстрованого в реєстрі за № 125, право власності, яке зареєстроване згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 10.02.10 р. КП ОМБТІ, номер витягу 25281346, реєстраційний номер - 29658810, номер запису 3058 в книзі 93 неж-135, надалі - Предмет іпотеки.

Згідно зі Звітом про експертну грошову оцінку, виконаного ПГОІ „Центр економіко-правового забезпечення", ринкова вартість Предмета іпотеки, зазначеного в п. 1.1. цього договору, на дату оцінки 19.01.10 р., становить 53 668 300 грн. Вартість Предметом іпотеки за згодою сторін становить 42 362 500 грн. (п.1.2. іпотечного договору).

Предмет іпотеки залишається в користуванні і володінні Іпотекодавця відповідно до його функціонального призначення та технічних можливостей. Іпотекодавець зобов'язаний протягом десяти робочих днів від дати укладення цього договору Застрахувати Предмет іпотеки на користь Іпотекодержателя в страховій компанії, акредитованій ПАТ „АКБ „КИЇВ" з попереднім погодженням умов такого страхування на суму не менше заставної вартості Предмету іпотеки на строк дії іпотечного договору, та надати Іпотекодержателю відповідний договір страхування (п.п. 1.10., 2.1.6. іпотечного договору).

Іпотекодержатель має право: у разі виконання або неналежного виконання Боржником Основного зобов'язання задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки; у разі невиконання Іпотекодавцем хоча б одного із своїх обов'язків, встановлених згідно з п.2.1.1. - 2.1.12 цього договору, вимагати дострокового виконання Боржником Основного зобов'язання, а у разі його не виконання - задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки (п.п.2.4.3., 2.4.4. (п.п.4.1., 4.2.) іпотечного договору).

Пунктами 4.6., 6.3. іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду; або... . Даний договір набирає сили з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення Основного зобов'язання. ...

На виконання умов іпотечного договору від 26.02.10 р. ТОВ „АДІКТ" було укладено договір добровільного страхування майна юридичних осіб № 160000-11210016 від 30.03.10р., договір застави майнових прав (на грошову виручку за договорами оренди) № 004/10-3 від 26.02.10 р.

З підстав не виконання ТОВ „ИНТЕР ЛТД" зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 004/10 від 26.02.10 р. банком було подано до суду позов до ТОВ „АДІКТ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ „ИНТЕР ЛТД" про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог в сумі 46 002 608,44 грн., за результатами розгляду якого господарським судом Одеської області 22.11.10 р. було прийнято рішення у справі № 15/148-10-4045 про задоволення заявлених банком позовних вимог, та звернуто стягнення на Предмет іпотеки за іпотечним договором від 26.02.10 р., укладеним між ТОВ „АДІКТ" та ПАТ „АКБ „КИЇВ", посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 198. Дане рішення було оскаржено ТОВ „АДІКТ" до ОАГС, який ухвалою від 20.03.12 р. апеляційне провадження по справі № 15/148-10-4045 зупинив до розгляду по суті справи № 5017/786/2012.

Так, в остаточних обгрунтуваннях заявлених позовних вимог позивач зазначає про невідповідність іпотечного договору від 26.02.10 р. вимогам чинного законодавства, зокрема ст.ст. 92, 225, 203, 215 ЦК України , у зв'язку із тим, що з боку ТОВ „АДІКТ" його підписано директором Дубровим О.В., який в той момент не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

З метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд, ухвалою від 05.12.12 р. призначив проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, проведення якої доручено Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, за результатами здійснення якої експертною установою було складено акт № 2 комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 18.02.13 р., який містить наступні висновки: 1. Дубров О.В., 13.06.71 р.н., зареєстрований в м.Одесі, вул. Ак. Філатова, б.13, кв.22, на момент підписання договору іпотеки від 26.02.10 р. між ТОВ „АДІКТ" та ПАТ „АКБ „КИЇВ" та протоколу загальних зборів учасників ТОВ „АДІКТ" № 5 від 12.02.10р. страждав на шизоафективний розлад, маніакальний тип, параноїчний синдром (F25.0). Дубров О.В. страждав на шизоафективний розлад, маніакальний тип, параноїчний синдром (F25.0) принаймні з жовтня 2008 р. 2. Шизоафективний розлад, маніакальний тип, параноїчний синдром (F25.0), яким страждав Дубров О.В., на момент підписання договору іпотеки від 26.02.10 р. між ТОВ „АДІКТ" та ПАТ „АКБ „КИЇВ" та протоколу загальних зборів учасників ТОВ „АДІКТ" № 5 від 12.02.10р., належить до категорії хронічних психічних захворювань. 3. Дубров О.В. на момент підписання договору іпотеки від 26.02.10р. між ТОВ „АДІКТ" та ПАТ „АКБ „КИЇВ" та протоколу загальних зборів учасників ТОВ „АДІКТ" № 5 від 12.02.10р. не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Дубров О.В. не міг передбачати наслідки підписання договору іпотеки від 26.02.10 р. між ТОВ „АДІКТ" та ПАТ „АКБ „КИЇВ" та протоколу загальних зборів учасників ТОВ „АДІКТ" № 5 від 12.02.10р. 4. Візуальне встановлення наявності у Дуброва О.В. психічного розладу (психічної хвороби) не спеціалістом в галузі психіатрії не є можливим.

Відповідач, правову позицію позивача щодо недійсності договору, укладеного посадовою особою, яка в силу своєї хвороби не розуміла значення своїх дій, з врахування позиції ВГС України, викладеної в постанові від 19.09.12 р. у даній справі, а саме з посиланням на положення ч.4 ст.36, ч.1 ст.92 ЦК України, вважає недоречною, оскільки обмежена цивільна дієздатність фізичної особи не впливає на визначення обсягу цивільної дієздатності юридичної особи, тому не є підставою для недійсності правочину укладеного та фактично виконаного юридичною особою.

Проаналізувавши обставини даної справи, доводи сторін та положення чинного законодавства України, суд не вбачає підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог щодо визнання недійсним іпотечного договору від 26.02.10 р. з огляду на наступне.

Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (п.1 ст.25, п.1 ст.30, п.1 ст.34, п. 1ст.39, п.1 ст.40 ЦК України).

Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені (п.1 ст.215 ЦК України).

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною і правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ст. 80, п.4 ст.87 ЦК України).

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (п.п. 1, 2, 4 ст.91, п.1 ч.1 п. 3 ст.92 ЦК України).

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, в процесі розгляду справи судом було встановлено, що рішенням Київського районного суду Одеської області від 24.10.12 р. у цивільній справі № 2-о-390 2011 рік за заявою Хлопцева А.В. про визнання Дуброва О.В. недієздатним та призначення опіки було визнано Дуброва О.В., 13.06.71 р.н., який проживає по вул. Ак. Філатова, 13б, кв.22 в м.Одесі, недієздатним, а за висновками Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України від 18.02.13 р., викладеними в акті № 2 комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи, призначеної судом у даній справі, вбачається, що на момент підписання Дубровим О.В., в якості директора позивача, договору іпотеки від 26.02.10 р., укладеного між ТОВ „АДІКТ" та ПАТ „АКБ „КИЇВ", протоколу загальних зборів учасників ТОВ „АДІКТ" № 5 від 12.02.10р. він страждав на шизоафективний розлад, маніакальний тип, параноїчний синдром (F25.0), який належить до категорії хронічних психічних захворювань, і на момент підписання договору та протоколу не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, візуальне встановлення наявності у Дуброва О.В. психічного розладу (психічної хвороби) не спеціалістом в галузі психіатрії не є можливим.

Однак, провівши системний наліз чинного законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, з врахуванням позиції Вищого господарського суду України з їх приводу, викладеної в постанові від 19.09.12 р. у даній справі № 5017/786/2012, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову позивача, оскільки цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи не пов'язана з наявністю цивільної дієздатності фізичної особи, що є її посадовою особою, а виникає з моменту державної реєстрації такої юридичної особи згідно до чого така юридична особа наділяється відповідними правами та обов'язками, зокрема здійснення господарської діяльності шляхом укладення правочинів. Водночас, саме до виключної компетенції загальних зборів ТОВ „АДІКТ", зазначеної в ч. 14 п. 9.2.1 Статуту товариства, державна реєстрація якого була проведена 29.12.09 р., передбачено прийняття рішень про відчуження основних засобів товариства у будь-який спосіб, або передачу їх в заставу, що було фактично реалізовано шляхом прийняття Загальними зборами учасників ТОВ „АДІКТ" рішення, оформленого протоколом № 5 від 12.02.10 р., про передачу в іпотеку нерухомого майна товариства, розташованого в м.Одесі по вул. Космонавта Комарова, 14, та зобов'язання директора підприємства Дуброва О.В. укласти іпотечний договір з банком. Отже і безпосередньо на виконання рішення загальних зборів учасників товариства і діяв директор Дубров О.В. підписуючи спірний іпотечний договір від 26.02.10 р., відповідно до чого вбачається вільне волевиявлення ТОВ „АДІКТ" на набуття прав та обов'язків за цим договором, а від так наявність у фізичної особи ДуброваО.В. хронічної психічної хвороби, на момент підписання договору та протоколу, не можливість усвідомлювати ним значення своїх дій та керувати ними, не свідчить про перевищення повноважень посадової особи при укладанні договору від 26.02.2010р., не впливає на об'єм дієздатності юридичної особи, яку він представляв у спірних взаємовідносинах, тому підстав для визнання недійсним іпотечного договору від 26.02.10 р. відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України, суд, не вбачає.

Крім того, слід відмітити, що матеріали справи містять докази фактичного прийняття позивачем, як юридичною особою, виконання умов іпотечного договору від 26.02.10 р., що вбачається із подальшого укладення договору добровільного страхування майна юридичних осіб № 160000-11210016 від 30.03.10р., договору застави майнових прав (на грошову виручку за договорами оренди) № 004/10-3 від 26.02.10 р.

Стосовно не прийняття судом до уваги акту № 2 комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 18.02.13 р. суд зазначає наступне, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст.43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судової експертизи повинно бути мотивованим у рішенні. Звідси, так як висновок експерта є одним із видів доказів, то й оцінка його здійснюється за загальними правилами оцінки доказів з погляду їх належності, допустимості, вірогідності результатів, а загалом - достовірності для прийняття процесуального рішення з врахуванням правових позицій сторін у спорі стосовно спірних взаємовідносин. Між тим, як судом було відзначено вище, призначення судової експертизи 05.12.12 р. судом провадилось з огляду на наполягання на цьому позивача та надання йому можливості використати свої процесуальні права, однак, за результатами всебічного, повного, об'єктивного дослідження обставин справи, суд, встановив необґрунтованість викладеної правової позиції позивача, що і мало наслідком відмови в задоволенні заявлених позивачем позовних вимог за наведених вище в даному рішенні підстав.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищевикладені обставини справи з урахуванням положень чинного законодавства, суд, дійшов висновку про не обґрунтованість та не доведеність заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим відмовляє в повній мірі в задоволенні заявлених позовних вимог щодо визнання недійсним з моменту укладення іпотечний договір від 26.02.10 р., укладений між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „КИЇВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „АДІКТ", посвідчений приватним нотаріусом Одеського місткого нотаріального округу Запольською О.В., зареєстрований в реєстрі №198.

Згідно ст. 49 ГПК України за умови відмови судом в задоволенні заявлених позивачем позовних вимог, витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1073 грн. покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити ТОВ „АДІКТ" в задоволенні позову повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 01.04.13 р.

Головуючий суддя І.А. Малярчук

Суддя С.Г. Власова

Суддя М.І. Никифорчук

Суддя Малярчук І.А.